ТЕСТОВІ ЗАПИТАННЯ для складання кандидатами на посаду прокурора місцевої прокуратури кваліфікаційного іспиту ЗАТВЕРДЖЕНОГО рішенням Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів від 13 вересня 2017 року № 22дк-17


АНТИКОРУПЦІЙНЕ ЗАКОНОДАВСТВО УКРАЇНИ
ГОСПОДАРСЬКИЙ КОДЕКС УКРАЇНИ
ГОСПОДАРСЬКИЙ ПРОЦЕСУАЛЬНИЙ КОДЕКС УКРАЇНИ
ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ДОСТУПУ ДО ПУБЛІЧНОЇ ІНФОРМАЦІІЇ 
КРИМІНАЛЬНЕ  ПРАВО УКРАЇНИ
КРИМІНАЛЬНЕ ПРОЦЕСУАЛЬНЕ ПРАВО УКРАЇНИ
ПІДТРИМАННЯ ДЕРЖАВНОГО ОБВИНУВАЧЕННЯ
ПРОФЕСІЙНА ЕТИКА ПРОКУРОРА
РОБОТА З РОЗГЛЯДУ ТА ВИРІШЕННЯ ЗВЕРНЕНЬ ГРОМАДЯН
ЗАКОН УКРАЇНИ «ПРО ПРОКУРАТУРУ» 
КОДЕКС АДМІНІСТРАТИВНОГО СУДОЧИНСТВА УКРАЇНИ

КРИМІНАЛЬНО-ВИКОНАВЧЕ ПРАВО
КОНСТИТУЦІЯ УКРАЇНИ
ЦИВІЛЬНЕ ПРОЦЕСУАЛЬНЕ ПРАВО
ЮРИДИЧНА ПСИХОЛОГІЯ

 

АНТИКОРУПЦІЙНЕ ЗАКОНОДАВСТВО УКРАЇНИ

(101 тест)

 

  1. До законодавства у сфері запобігання корупції НЕ належить:

А) Конституція України;

Б) міжнародні договори, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України;

В) Закон України «Про запобігання корупції»;

Г)  методичні рекомендації, затверджені Національним агентством з питань запобігання корупції.

 

  1. Хто приймає рішення про здійснення зовнішнього контролю за прокурором, який входить до складу колегіального органу прокуратури, який заявив про наявність у нього потенційного або реального конфлікту інтересів?

А) колегіальний орган прокуратури;

Б) керівник колегіального органу прокуратури;

В) безпосередній керівник прокурора;

Г) керівник прокуратури відповідного рівня.

 

  1.  Відповідно до Закону України «Про запобігання корупції» у разі вчинення від імені та в інтересах юридичної особи її уповноваженою особою злочину самостійно або у співучасті до юридичної особи застосовуються:

А) заходи кримінально-правового характеру;

Б) покарання;

В) спеціальна конфіскація;

Г) примусові заходи правового характеру.

 

  1. У разі виявлення ознак адміністративного правопорушення, пов’язаного з корупцією, уповноважені особи Національного агентства з питань запобігання корупції складають:

А) подання;

Б) припис;

В) протокол;

Г) висновок.

 

  1. Упродовж якого строку прокурор як спеціально уповноважений орган у сфері протидії корупції зобов’язаний повідомити Національне агентство з питань запобігання корупції після отримання затвердженого обґрунтованого висновку цього агентства про виявлення ознак корупційного або пов’язаного з корупцією правопорушення (за винятком адміністративного правопорушення, пов’язаного з корупцією)?

А) не пізніше трьох днів;

Б) не пізніше п’яти днів;

В) не пізніше десяти днів;

Г) не пізніше п’ятнадцяти днів.




  1. Який документ складає Національне агентство з питань запобігання корупції у разі виявлення ознак іншого корупційного або пов’язаного з корупцією правопорушення (за винятком адміністративного правопорушення, пов’язаного з корупцією)?

А) обґрунтований припис;

Б) обґрунтований висновок;

В) обґрунтоване подання;

Г) обґрунтовану постанову.

 

  1. Хто несе персональну відповідальність за забезпечення реалізації державної програми з виконання Антикорупційної стратегії?

А) Національне агентство з питань запобігання корупції;

Б) Міністерство юстиції України;

В) Кабінет Міністрів України;

Г) керівники державних органів.

 

  1. Антикорупційна програма якого органу приймається шляхом її затвердження керівником?

А) Центральної виборчої комісії;

Б) Вищої ради правосуддя;

В) Національного банку України;

Г) Генеральної прокуратури України.

 

  1. Національне агентство з питань запобігання корупції є:

А) органом охорони правопорядку ;

Б) центральним органом виконавчої влади із спеціальним статусом;

В) державним правоохоронним органом;

Г) центральним органом виконавчої влади спеціального призначення.

 

  1. Яким органом утворюється Національне агентство з питань запобігання корупції?

А) Президентом України;

Б) Верховною Радою України;

В) Кабінетом Міністрів України;

Г) Національним антикорупційним бюро України.

 

  1. До якої дати прокуратура як спеціально уповноважений суб’єкт у сфері протидії корупції подає до Національного агентства з питань запобігання корупції інформацію, необхідну для підготовки національної доповіді щодо реалізації засад антикорупційної політики?

А) до 15 грудня;

Б) до 15 січня;

В) до 15 лютого;

Г) до 15 березня.

 

  1. Прокуратурі як державному органу влади одержувати від фізичних, юридичних осіб безоплатно грошові кошти або інше майно, нематеріальні активи, майнові переваги, пільги чи послуги:

А) дозволяється;

Б) виключається;

В) забороняється;

Г) допускається.

 

  1. Національне агентство з питань запобігання корупції вносить керівнику органу, підприємства, установи, організації для запобігання та врегулювання конфлікту інтересів у діяльності осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування чи прирівняних до них осіб:

А) припис;

Б) подання;

В) протокол;

Г) постанову.

 

  1. Який вид відповідальності передбачено за невиконання законних вимог (приписів) Національного агентства з питань запобігання корупції?

А) дисциплінарна;

Б) цивільна;

В) кримінальна;

Г) адміністративна.

 

  1. Яким органом формується та утворюється Громадська рада при Національному агентстві з питань запобігання корупції?

А) Міністерством юстиції України;

Б) Верховною Радою України;

В) Президентом України;

Г) Кабінетом Міністрів України.

 

  1. Якому органу прокурор, призначений на посаду, зобов’язаний письмово повідомити із наданням нотаріально засвідченої копії укладеного договору про передачу в управління належних йому підприємств та корпоративних прав?

А) керівника органу місцевої прокуратури;

Б) безпосереднього керівника;

В) Національне агентство з питань запобігання корупції;

Г) Національне антикорупційне бюро України.

 

  1. Упродовж якого строку прокурор, призначений на посаду, зобов’язаний письмово повідомити Національне агентство з питань запобігання корупції із наданням нотаріально засвідченої копії укладеного договору про передачу в управління належних йому підприємств та корпоративних прав?

А) негайно;

Б) в одноденний термін;

В) у дводенний термін;

Г) у п’ятиденний термін.

 

  1. Упродовж якого терміну керівник прокуратури за наслідками спеціальної перевірки, передбаченої антикорупційним законодавством, своїм наказом призначає кандидата на посаду прокурора з дня отримання подання Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів?

А) не пізніше 10 днів;

Б) не пізніше 15 днів;

В) не пізніше 30 днів;

Г) не пізніше 45 днів.

 

  1. У якому випадку на прокурора НЕ поширюються вимоги щодо несумісності?

А) на випадки наявності у прокурора корпоративних прав та управління належними йому підприємствами;

Б) на участь прокурора у діяльності виборного органу політичної партії;

В) на випадки наявності представницького мандату на державній виборній посаді;

Г) на участь прокурора у діяльності виборного органу релігійної та громадської організацій.

 

  1. Упродовж якого терміну державний орган зобов’язаний надати запитувані Національним агентством з питань запобігання корупції документи чи інформацію?

А) упродовж п’яти робочих днів з дня одержання запиту;

Б) упродовж семи робочих днів з дня одержання запиту;

В) упродовж десяти робочих днів з дня одержання запиту;

Г) упродовж п’ятнадцяти робочих днів з дня одержання запиту.

 

  1. У який строк з моменту складення протоколу про адміністративне правопорушення він надсилається до місцевого загального суду?

А) у дводенний строк;

Б) у триденний строк;

В) у п’ятиденний строк;

Г) у десятиденний строк.

 

  1. Уповноважена особа Національного агентства з питань запобігання корупції, яка склала протокол про адміністративне правопорушення, одночасно з надісланням його до суду надсилає органу державної влади, органу місцевого самоврядування, керівникові підприємства, установи чи організації, де працює особа, яка притягається до відповідальності:

А) повідомлення;

Б) припис;

В) подання;

Г) копію протоколу.

 

  1. Вкажіть, на кого з перелічених суб’єктів поширюються обмеження щодо сумісництва та суміщення з іншими видами діяльності:

А) присяжного;

Б) третейського суддю під час виконання ними цих функцій;

В) депутата Верховної Ради Автономної Республіки Крим;

Г) депутата місцевої ради, який здійснює свої повноваження у відповідній раді на постійній основі.

 

  1. Вкажіть, хто з перелічених суб’єктів може бути суб’єктом незаконного використання інформації, що стала відома особі у зв’язку з виконанням службових повноважень?

А) посадова особа Державної судової адміністрації України;

Б) особа, яка входять до складу наглядової ради державного банку;

В) нотаріус;

Г) незалежний посередник.

 

  1. До осіб, які надають публічні послуги, належить:

А) суддя під час виконання цих функцій;

Б) присяжний під час виконання цих функцій;

В) народний засідатель під час виконання цих функцій;

Г) третейський суддя під час виконання цих функцій.

 

  1. На яку особу НЕ поширюється дія Закону України «Про запобігання корупції»?

А) кандидат на посаду селищного голови;

Б) кандидат на посаду сільського голови;

В) кандидата на посаду помічника-консультанта депутата міської ради;

Г) кандидат на посаду старости.

 

  1. На фізичну особу поширюється дія Закону України «Про запобігання корупції» в такому випадку:

А) якщо вона отримує кошти, майно в рамках реалізації в Україні програм (проектів) технічної або іншої допомоги у сфері запобігання, протидії корупції;

Б) якщо вона отримує кошти, майно в рамках реалізації в Україні програм (проектів) технічної або іншої допомоги у сфері запобігання, протидії злочинності;

В) якщо вона отримує кошти, майно в рамках реалізації в Україні програм (проектів) технічної або іншої допомоги у сфері оборони;

Г) якщо вона отримує кошти, майно в рамках реалізації в Україні програм (проектів) технічної або іншої допомоги у сфері державної безпеки.

 

  1. Яким вважається рішення, прийняте прокурором, на користь особи, від якої вона отримала подарунок?

А) прийняте шляхом зловживання службовим становищем;

Б) прийняте з перевищенням службових повноважень;

В) прийняте в умовах конфлікту інтересів;

Г) прийняте в умовах крайньої необхідності.

 

  1. До якого органу (посадової особи відповідного органу) має право звернутися прокурор у разі наявності сумнівів щодо можливості одержання ним подарунка:

А) до керівника кадрового підрозділу місцевої прокуратури;

Б) до керівника прокуратури;

В) до територіального органу Національного агентства з питань запобігання корупції;

Г) до відділу організації діяльності у сфері запобігання та протидії корупції Генеральної прокуратури України.

 

  1. На чию користь забороняється прокурору, який призначений на посаду, передавати в управління належні підприємства та корпоративні права?

А) на користь близьких осіб;

Б) на користь членів сім’ї;

В) на користь близьких родичів;

Г) на користь інших осіб.

 

  1. Яким видом діяльності заборонено займатися прокурору?

А) творчою діяльністю;

Б) підприємницькою діяльністю;

В) суддівською практикою із спорту;

Г) викладацькою діяльністю.

 

  1. Заборона безпосередньо або через інших осіб вимагати, просити, одержувати подарунки для себе чи близьких осіб від юридичних або фізичних осіб поширюється на:

А) кандидатів у народні депутати України, зареєстровані у порядку, встановленому Законом України «Про вибори народних депутатів України»;

Б) осіб, які не є державними службовцями, посадовими особами місцевого самоврядування, але надають публічні послуги;

В) осіб, які постійно або тимчасово обіймають посади, пов’язані з виконанням організаційно-розпорядчих обов’язків у юридичних особах приватного права незалежно від організаційно-правової форми;

Г) фізичних осіб, які отримують кошти, майно в рамках реалізації в Україні програм (проектів) технічної або іншої, в тому числі безповоротної, допомоги у сфері запобігання, протидії корупції.

 

  1. Упродовж якого часу прокурор, який звільнився з органів прокуратури, не може представляти інтереси будь-якої особи в справах, в яких іншою стороною є орган прокуратури, в якому він працював на момент звільнення?

А) упродовж одного місяця;

Б) упродовж шести місяців;

В) упродовж одного року;

Г) упродовж двох років.

 

  1. Державний орган у контексті Закону України «Про запобігання корупції» характеризується такою ознакою:

А) для державного органу обов’язковим є наявність статусу юридичної особи;

Б) юрисдикція державного органу поширюється лише на територію України;

В) державний орган може бути лише колегіальним;

Г) державний орган є суб’єктом публічного права

 

  1. Врегулювання конфлікту інтересів у формі обмеження доступу особи до певної інформації застосовується у випадку:

А) неможливості доручення роботи з відповідною інформацією іншому працівнику органу, підприємства, установи, організації;

Б) якщо конфлікт інтересів має тимчасовий характер;

В) можливості продовження належного виконання особою повноважень на займаній посаді;

Г) якщо особа раніше притягувалася до відповідальності за розголошення будь-якої охоронюваної законом інформації.

 

  1. Повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення члену Національного агентства з питань запобігання корупції може бути здійснено лише:

А) Генеральним прокурором (виконувачем обов’язків Генерального прокурора);

Б) керівником Служби безпеки України (виконувачем обов’язків керівника Служби безпеки України);

В). Міністром внутрішніх справ (виконувачем обов’язків Міністра внутрішніх справ України);

Г) слідчим Національного антикорупційного бюро України, за погодженням з прокурором Спеціалізованої антикорупційної прокуратури.

 

  1. Який орган уповноважений здійснювати обов’язкову антикорупційну експертизу нормативно-правових актів?

А) Національне агентство з питань запобігання корупції;

Б) Міністерство юстиції України;

В) Верховна Рада України;

Г) Громадська рада доброчесності.

 

  1. До спеціально уповноважених субєктів у сфері протидії корупції належать:

А) органи державного финансового контролю;

Б) органи доходів і зборів;

В) органи Служби безпеки України;

Г)  органи Національної поліції.

 

  1. В якій з відповідей названо правильне положення, що стосується ознак правопорушення, пов’язаного з корупцією?

А) за вчинення правопорушення, пов’язаного з корупцією, кримінальна відповідальність не настає;

Б) за вчинення правопорушення, пов’язаного з корупцією, настає лише адміністративна відповідальність;

В) правопорушення, пов’язане з корупцією, не містить ознак корупції;

Г) правопорушення, пов’язане з корупцією, містить ознаки корупції.

 

  1. Який подарунок заборонено отримувати особам, уповноваженим на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, для себе чи близьких їм осіб від юридичних або фізичних осіб?

А) якщо його вартість не перевищує один прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений на день прийняття подарунка, одноразово

Б) якщо він дарується близькою особою;

В) якщо він одержуються як загальнодоступні знижки на товари, послуги, загальнодоступні виграші, призи, премії, бонуси

Г) якщо особа, яка дарує, перебуває в підпорядкуванні такої особи.

 

  1. Суб’єктом порушення обмежень щодо сумісництва та суміщення з іншими видами діяльності (стаття 172-4 Кодексу України про адміністративні правопорушення) НЕ може бути:

А) прокурор;

Б) суддя;

В) державний службовець;

Г) присяжний.

 

  1. Предметом порушення заборони розміщення ставок на спорт, пов’язаних з маніпулюванням офіційним спортивним змаганням (стаття 172-9-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення) названо:

А) подарунок в розмірі, що не перевищує двадцяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб;

Б) подарунок в розмірі, що перевищує двадцяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб;

В) неправомірна вигода в розмірі, що не перевищує двадцяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб;

Г) неправомірну вигоду в розмірі, що перевищує двадцяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

 

  1. Назвіть правильну відповідь, яка характеризує антикорупційну програму юридичної особи?

А) антикорупційна програма юридичної особи затверджується без обговорення з працівниками юридичної особи;

Б) антикорупційна програма юридичної особи затверджується керівниками будь-яких юридичних осіб;

В) положення щодо обов’язковості дотримання антикорупційної програми юридичної особи включаються до трудових договорів, правил внутрішнього розпорядку юридичної особи;

Г) положення щодо обов’язковості дотримання антикорупційної програми включаються до договорів, які укладаються юридичною особою.

 

  1. На підставі якого документу Національне антикорупційне бюро України та його працівники мають право витребовувати від інших правоохоронних органів оперативно-розшукові справи та кримінальні провадження, що стосуються кримінальних правопорушень, віднесених законом до підслідності Національного бюро:

А) рішення Директора Національного антикорупційного бюро України, погодженого з прокурором;

Б) рішення керівника структурного підрозділу Національного антикорупційного бюро України,  погодженого з Директором цього бюро;

В) рішення детектива Національного антикорупційного бюро України, погодженого з прокурором;

Г) рішення Директора Національного антикорупційного бюро України, погодженого з судом.

 

  1. На підставі якого документу Національне антикорупційне бюро України та його працівники мають отримувати від банків, депозитарних, фінансових та інших установ інформацію про операції, рахунки, вклади, правочини фізичних та юридичних осіб, яка необхідна для виконання обов’язків Національного бюро:

А) рішення Директора Національного бюро або його заступника, погодженого з прокурором;

Б) рішення керівника структурного підрозділу Національного антикорупційного бюро України або його заступника,  погодженого з Директором цього бюро;

В) рішення детектива Національного антикорупційного бюро України, погодженого з прокурором;

Г) рішення детектива Національного антикорупційного бюро України, погодженого з судом.

 

  1. У разі виявлення інформації про можливе вчинення працівником Національного антикорупційного бюро України кримінального правопорушення підрозділ внутрішнього контролю Національного бюро негайно:

А) повідомляє про це Директора  Національного антикорупційного бюро України чи його заступника;

Б) повідомляє про це Генерального прокурора чи його заступника;

В) повідомляє про це безпосереднього керівника такого працівника;

Г) вносить відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

 

  1. За який період подає декларацію особа, яка припиняє діяльність з виконання функцій держави або місцевого самоврядування?

А) за минулий рік;

Б) за поточний рік;

В) за період, не охоплений раніше поданими деклараціями;

Г) за період, визначений Національним агентством з питань запобігання корупції.

 

  1. За який період подає декларацію, особа, уповноважена на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, яка припинила відповідну діяльність?

А) за минулий рік;

Б) за поточний рік;

В) за період, не охоплений раніше поданими деклараціями;

Г) за період, визначений Національним агентством з питань запобігання корупції.

 

  1. Упродовж якого терміну після подання декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, суб’єкт декларування має право подати виправлену декларацію?

А) упродовж семи днів;

Б) упродовж десяти днів;

В) упродовж чотирнадцяти днів;

Г) упродовж п’ятнадцяти днів.

 

  1. Протягом якого терміну суб’єкт декларування повинен подати декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, якщо за результатами контролю встановлено, що суб’єкт декларування не подав декларацію і Національне агентство з питань запобігання корупції письмово повідомило такого суб’єкта про факт неподання декларації?

А) протягом п’яти днів з дня отримання повідомлення;

Б) протягом семи днів з дня отримання повідомлення;

В) протягом десяти днів з дня отримання повідомлення;

Г) протягом п’ятнадцяти днів з дня отримання повідомлення.

 

  1. Яким органом формується та ведеться Єдиний державний реєстр декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування?

А) Міністерством юстиції України;

Б) Національним агентством з питань запобігання корупції;

В) Національним антикорупційним бюро України;

Г) Кабінетом Міністрів України.

 

  1. Яка інформація, зазначена у декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, підлягає відображенню у відкритому доступі?

А) номер облікової картки платника податку;

Б) серія та номер паспорта громадянина України;

В) дані про займану посаду, що виконувалася за сумісництвом;

Г) місцезнаходження об’єктів, які наводяться в декларації.

 

  1. Який вид декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, зберігається в Єдиному державному реєстрі декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, безстроково?

А) щорічна декларація особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування;

Б) декларація особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, яка займає особливо відповідальне становище;

В) остання декларація особи, яка припинила виконання функцій держави або місцевого самоврядування;

Г) щорічна декларація особи, яка притягалася до кримінальної відповідальності за декларування недостовірної інформації.

 

  1. Упродовж якого часу може здійснюватися повна перевірка декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, після припинення такої діяльності?

А) протягом одного року;

Б) протягом двох років;

В) протягом трьох років;

Г) протягом п’яти років.

 

  1. Яка інформація щодо фінансових зобов’язань суб’єкта декларування має бути зазначена у декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, якщо розмір зобов’язання не перевищує 50 прожиткових мінімумів, встановлених для працездатних осіб на 1 січня звітного року:

А) лише загальний розмір фінансового зобов’язання;

Б) лише назва банківської або кредитної установи;

В) лише вид фінансового зобов’язання;

Г) лише валюту фінансового зобов’язання.

 

  1. З метою встановлення відповідності рівня життя суб’єктів декларування наявним у них та членів їх сім’ї майну і одержаним ними доходам здійснюється:

А) електронне декларування;

Б) моніторинг способу життя;

В) повна перевірка декларацій;

Г) часткова перевірка декларацій.

 

  1. Яким органом здійснюється моніторинг способу життя суб’єктів декларування?

А) Міністерством юстиції України;

Б) Національним агентством з питань запобігання корупції;

В) Національним антикорупційним бюро України;

Г) Кабінетом Міністрів України.

 

  1. Кого повинен повідомити прокурор у разі відкриття ним або членом його сім’ї валютного рахунка в установі банку-нерезидента?

А) керівника прокуратури або його заступника;

Б) Національне агентство з питань запобігання корупції;

В) Національне антикорупційне бюро України;

Г) відділ організації діяльності у сфері запобігання та протидії корупції Генеральної прокуратури України.

 

  1. Суттєвою зміною у майновому стані суб’єкта декларування вважається отримання ним доходу, придбання майна на суму, яка перевищує:

А) 30 прожиткових мінімумів, встановлених для працездатних осіб на 1 січня відповідного року;

Б) 30 мінімальних заробітних плат, встановлених на 1 січня відповідного року;

В) 50 прожиткових мінімумів, встановлених для працездатних осіб на 1 січня відповідного року;

Г) 50 мінімальних заробітних плат, встановлених на 1 січня відповідного року.

 

  1. В який строк особа зобов’язана передати в управління належні їй підприємства та корпоративні права у зв’язку з призначенням на посаду прокурора?

А) протягом 15 днів після призначення;

Б) передача має бути здійснена на момент подання заяви про призначення;

В) протягом 30 днів після призначення;

Г) протягом 60 днів після призначення.

 

  1. За умисне неподання суб’єктом декларування декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, передбачена:

А) фінансова відповідальність;

Б) цивільна відповідальність;

В) кримінальна відповідальність;

Г) адміністративна відповідальність.

 

  1. За неповідомлення або несвоєчасне повідомлення про суттєві зміни у майновому стані передбачена:

А) матеріальна відповідальність;

Б) цивільна відповідальність;

В) кримінальна відповідальність;

Г) адміністративна відповідальність.

 

  1. За несвоєчасне подання без поважних причин декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування передбачена:

А) матеріальна відповідальність;

Б) цивільна відповідальність;

В) кримінальна відповідальність;

Г) адміністративна відповідальність.

 

  1. Який орган уповноважений затверджувати Загальні правила етичної поведінки державних службовців та посадових осіб місцевого самоврядування?

А) Верховна Рада України;

Б) Міністерство юстиції України;

В) Національне агентство з питань запобігання корупції;

Г) Національне агентство України з питань державної служби.

 

  1. Визначені Законом України «Про запобігання корупції» етичні норми поведінки до осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, передбачають:

А) бути толерантними у стосунках лише з керівниками та підлеглими;

Б) обов’язкову участь у мітингах та демонстраціях, що проводяться громадськими організаціями;

В) бути ввічливими у стосунках з громадянами, керівниками, колегами і підлеглими;

Г) дотримання високої культури спілкування лише з громадянами.

 

  1. Яким чином особи, уповноважені на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, зобов’язані відреагувати на незаконне доручення керівництва?

А) утриматися від виконання доручення та негайно в письмовій формі повідомити керівника органу;

Б) виконати доручення та попередити керівника про небажання виконувати подібні доручення в подальшому;

В) виконати доручення та поінформувати Національне агентство з питань запобігання корупції;

Г) підлеглий не зобов’язаний оцінювати доручення керівництва, а повинен виконувати їх.

 

  1. Який суб’єкт уповноважений проводити оцінку правомірності наданих керівництвом рішень, доручень та можливу шкоду, що буде завдана у разі виконання таких рішень чи доручень?

А) Національне агентство з питань запобігання корупції;

Б) особа, уповноважена на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, самостійно;

В) Національне агентство України з питань державної служби;

Г) суд.

 

  1. Протягом якого строку законопроекти та проекти інших нормативно-правових актів, що передбачають надання пільг, переваг окремим суб’єктам господарювання, з метою їх громадського обговорення розміщуються на офіційних веб-сайтах відповідних органів?

А) невідкладно, але не пізніше ніж за 10 робочих днів до дня їх розгляду з метою прийняття;

Б) невідкладно, але не пізніше ніж за 20 робочих днів до дня їх розгляду з метою прийняття;

В) невідкладно, але не пізніше ніж за 30 робочих днів до дня їх розгляду з метою прийняття;

Г) законодавцем такий строк не визначений.

 

  1. Обов’язок повідомлення керівництва органу, на посаду в якому претендує особа, про працюючих у цьому органі близьких їй осіб відповідно до Закону України «Про запобігання корупції» покладений на:

А) голову Національного банку України;

Б) присяжних;

В) народних засідателів;

Г) близьких осіб, які прямо підпорядковані один одному у зв’язку з набуттям одним з них статусу виборної особи.

 

  1. Обов’язок повідомлення керівництва органу, на посаду в якому претендує особа, про працюючих у цьому органі близьких їй осіб відповідно до Закону України «Про запобігання корупції» відсутній у:

А) членів Рахункової палати;

Б) присяжних;

В) прокурорів,

Г) поліцейських.

 

  1. Обов’язок повідомлення керівництва органу, на посаду в якому претендує особа, про працюючих у цьому органі близьких їй осіб відповідно до Закону України «Про запобігання корупції» відсутній у:

А) посадових осіб Державної судової адміністрації України;

Б) членів Центральної виборчої комісії;

В) народних засідателів;

Г) суддів.

 

  1. Обов’язок повідомлення керівництва органу, на посаду в якому претендує особа, про працюючих у цьому органі близьких їй осіб відповідно до Закону України «Про запобігання корупції» відсутній у осіб, які працюють у:

А) сільських населених пунктах, що є районними центрами;

Б) сільських населених пунктах (крім тих, що є районними центрами);

В) містах обласного значення;

Г) містах Києві та Севастополі.

 

  1. Обов’язок повідомлення керівництва органу, на посаду в якому претендує особа, про працюючих у цьому органі близьких їй осіб відповідно до Закону України «Про запобігання корупції» відсутній у осіб, які працюють в:

А) містах Києві та Севастополі;

Б) районних центрах;

В) обласних центрах;

Г) гірських населених пунктах.

 

  1. Який строк надається особі для самостійного вжиття заходів щодо добровільного усунення обставин прямого підпорядкування:

А) 15 днів;

Б) 21 день;

В) 30 днів;

Г) 60 днів.

 

  1. Якщо у встановлений законом строк обставини прямого підпорядкування добровільно не усунуто, відповідні особи або близькі їм особи підлягають переведенню на:

А) виборну посаду;

Б) аналогічну посаду в іншому органі державної влади відповідного рівня;

В) роботу в іншу місцевість;

Г) іншу посаду, що виключає пряме підпорядкування.

 

  1. У разі виникнення реального конфлікту інтересів особа, уповноважена на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, відповідно до Закону України «Про запобігання корупції», зобов’язана:

А) не вчиняти дій та не приймати рішень;

Б) прийняти неупереджене рішення;

В) подати заяву про переведення на іншу посаду, що виключає наявність конфлікту інтересів;

Г) звернутися за роз’ясненнями до територіального органу Національного агентства з питань запобігання корупції.

 

  1. У який строк безпосередній керівник приймає рішення щодо врегулювання конфлікту інтересів у підлеглої особи?

А) протягом 2 робочих днів;

Б) протягом 3 робочих днів

В) протягом 5 робочих днів;

Г) протягом 10 робочих днів.

 

  1. До кого повинен звернутися прокурор у разі існування у нього сумнівів щодо наявності конфлікту інтересів?

А) до кадрового підрозділу органу, в якому він працює;

Б) до безпосереднього керівника;

В) до відділу організації діяльності у сфері запобігання та протидії корупції Генеральної прокуратури України;

Г) до територіального органу Національного агентства з питань запобігання корупції.

 

  1. Який із вказаних нижче заходів застосовується виключно для врегулювання конфлікту інтересів, що носить тимчасовий характер?

А) обмеження доступу особи до певної інформації;

Б) застосування зовнішнього контролю за виконанням особою відповідного завдання, вчиненням нею певних дій чи прийняття рішень;

В) усунення особи від виконання завдання, вчинення дій, прийняття рішення чи участі в його прийнятті в умовах реального чи потенційного конфлікту інтересів;

Г) перегляд обсягу службових повноважень особи.

 

  1. Перегляд обсягу службових повноважень особи як захід врегулювання конфлікту інтересів здійснюється за рішенням:

А) суду;

Б) органу досудового розслідування;

В) керівника органу, підприємства, установи, організації або відповідного структурного підрозділу, в якому працює особа;

Г) Національного агентства з питань запобігання корупції.

 

  1. В якій формі може здійснюватися зовнішній контроль як захід врегулювання конфлікту інтересів:

А) винесення визначеним органом досудового розслідування працівником висновку про законність прийнятого особою рішення або вчиненої дії;

Б) виконання особою завдання, вчинення нею дій, розгляд справ, підготовка та прийняття нею рішень у присутності визначеного керівником органу працівника;

В) складення уповноваженою особою Національного антикорупційного бюро України висновку про законність виконання особою завдання, вчинення нею дій, змісту рішень чи проектів рішень, що приймаються або розробляються особою;

Г)  участі прокурора в роботі колегіального органу в статусі спостерігача без права голосу.

 

  1. Врегулювання конфлікту інтересів у формі обмеження доступу особи до певної інформації застосовується у випадку:

А) можливості доручення роботи з відповідною інформацією іншому працівнику органу, підприємства, установи, організації;

Б) якщо конфлікт інтересів має тимчасовий характер;

В) неможливості продовження належного виконання особою повноважень на займаній посаді;

Г) якщо особа раніше притягувалася до відповідальності за розголошення будь-якої охоронюваної законом інформації.

 

  1. У рішенні про здійснення зовнішнього контролю для врегулювання конфлікту інтересів обов’язково зазначається:

А) строк дії зовнішнього контролю;

Б) форма контролю;

В) права особи у зв’язку із застосуванням зовнішнього контролю;

Г) суб’єкт розгляду скарг у зв’язку із здійсненням зовнішнього контролю.

 

  1. Яка відповідальність передбачена за неповідомлення особою у встановлених законом випадках та порядку про наявність у неї реального конфлікту інтересів:

А) цивільна;

Б) адміністративна;

В) кримінальна;

Г) матеріальна.

 

  1. Яка відповідальність передбачена за вчинення дій чи прийняття рішень в умовах реального конфлікту інтересів:

А) цивільна;

Б) адміністративна;

В) кримінальна;

Г) матеріальна.

 

  1. Особливості у правилах врегулювання конфлікту інтересів можуть бути передбачені для:

А) суддів;

Б) прокурорів;

В) поліцейських;

Г) слідчих Служби безпеки України.

 

  1. Тривалість строку спеціальної перевірки особи, яка претендує на зайняття посади, що передбачає зайняття відповідального або особливо відповідального становища, а також посади з підвищеним корупційним ризиком, не повинна перевищувати:

А) семи календарних днів;

Б) десяти календарних днів;

В) двадцяти календарних днів;

Г) двадцяти п’яти календарних днів.

 

  1. Яким органом затверджується порядок проведення спеціальної перевірки та форма згоди на її проведення?

А) Кабінетом Міністрів України;

Б) Верховною Радою України;

В) Національним антикорупційним бюро;

Г) Національним агентством з питань запобігання корупції.

 

  1. Якими органами проводиться спеціальна перевірка щодо наявності в особи корпоративних прав?

А) Міністерством юстиції України та Національним агентством з питань запобігання корупції;

Б) Службою безпеки України та Національним агентством з питань запобігання корупції;

В) Міністерством юстиції України та Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку;

Г) Службою безпеки України та Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку.

 

  1. Якими органами проводиться спеціальна перевірка щодо відомостей про притягнення особи до кримінальної відповідальності?

А) Національною поліцією і Державною судовою адміністрацією України;

Б) Національною поліцією і Національним агентством з питань запобігання корупції;

В) Службою безпеки України і Державною судовою адміністрацією України;

Г) Службою безпеки України і Національним агентством з питань запобігання корупції.

 

  1. Протягом якого терміну вносяться відомості про притягнення особи до відповідальності до Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні або пов’язані з корупцією правопорушення?

А) протягом двох робочих днів;

Б) протягом трьох робочих днів;

В) протягом п’яти робочих днів;

Г) протягом семи робочих днів.

 

  1. Яким законом передбачені правові, організаційно-технічні та інші спрямовані на захист від протиправних посягань заходи, які можуть бути застосовані у випадку наявності загрози життю, житлу, здоров’ю, майну викривачів або їх близьких осіб?

А) «Про запобігання корупції»;

Б) «Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів»;

В) «Про забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві»;

Г) «Про захист персональних даних».

 

  1. Який суб’єкт надає згоду на розголошення інформації про викривача?

А) суд, крім випадків, встановлених законом;

Б) викривач, крім випадків встановлених законом;

В) прокурор, крім випадків встановлених законом;

Г) уповноважена особа Національного агенства з питань запобігання корупції, крім випадків встановлених законом.

 

  1. Який передбачений максимальний термін розгляду анонімного повідомлення про порушення вимог Закону України «Про запобігання корупції»?

А) п’ять днів від дня його отримання;

Б) п’ятнадцять днів від дня його отримання;

В) тридцять днів від дня його отримання;

Г) сорок п’ять днів від дня його отримання.

 

  1. Прокурор як спеціально уповноважений суб’єкт у сфері протидії корупції з метою виявлення причин та умов, що сприяли вчиненню корупційного або пов’язаного з корупцією правопорушення або невиконанню вимог Закону України «Про запобігання корупції» в інший спосіб, вносить:

А) припис;

Б) подання;

В) постанову;

Г) рекомендацію.

 

  1. З якою метою прокурор як спеціально уповноважений суб’єкт у сфері протидії корупції, вносить подання керівнику органу, підприємства, установи, організації, в якому працює особа, яка вчинила корупційне або пов’язане з корупцією правопорушення?

А) з метою проведення службового розслідування на підприємстві, установі, організації, де працює особа, яка вчинила корупційне або пов’язане з корупцією правопорушення:;

Б) з метою усунення причин та умов, що сприяли вчиненню корупційного або пов’язаного з корупцією правопорушення або невиконанню вимог Закону України «Про запобігання корупції» в інший спосіб;

В) з метою виявлення причин та умов, що сприяли вчиненню корупційного або пов’язаного з корупцією правопорушення або невиконанню вимог Закону України «Про запобігання корупції» в інший спосіб;

Г) з метою виявлення та усунення причин та умов, що сприяли вчиненню корупційного або пов’язаного з корупцією правопорушення або невиконанню вимог Закону України «Про запобігання корупції» в інший спосіб.

 

  1. Що повинен вчинити керівник підприємства, установи, організації, в якому працює особа, яка вчинила корупційне або пов’язане з корупцією правопорушення, у випадку надходження подання прокурора про виявлення причин та умов, що сприяли вчиненню корупційного або пов’язаного з корупцією правопорушення або невиконанню вимог Закону України «Про запобігання корупції» в інший спосіб?

А) скасувати нормативно-правовий акт;

Б) провести службову перевірку;

В) провести службове розслідування;

Г) притягнути особу до дисциплінарної відповідальності.

 

  1. Прокурор, який входить до складу колегіального органу прокуратури у разі виникнення потенційного чи реального конфлікту інтересів НЕ має права:

А) утримуватися від голосування під час прийняття рішення цим органом;

Б) брати участь у прийнятті рішення цим органом;

В) заявляти самовідвід;

Г) заявляти відвід іншим членам колегіального органу прокуратури.

 

  1. Заява прокурора, який входить до складу колегіального органу прокуратури про наявність у нього потенційного або реального конфлікту інтересів:

А) негайно розглядається керівником колегіального органу прокуратури;

Б) додається до протоколу засідання колегіального органу прокуратури;

В) додається до особової справи прокурора;

Г) заноситься в протокол засідання колегіального органу прокуратури.

 

  1. Який захід зовнішнього врегулювання конфлікту інтересів застосовується у разі, якщо неучасть прокурора, який входить до складу колегіального органу прокуратури, у прийнятті рішень цим органом призведе до втрати правомочності цього органу?

А) виключення такого прокурора зі складу колегіального органу прокуратури;

Б) участь такого прокурора у прийнятті рішень під зовнішнім контролем;

В) перегляд обсягу службових повноважень такого прокурора;

Г) заміна прокурора іншим прокурором у складі колегіального органу прокуратури.

 

  1. У якому випадку відповідно до Кодексу України про адміністративні правопорушення судом зупиняється строк розгляду справи про адміністративне корупційне правопорушення:

А) якщо особа, щодо якої складено протокол про адміністративне корупційне правопорушення, умисно ухиляється від явки до суду або з поважних причин не може туди з’явитися;

Б) якщо до протоколу про вчинення адміністративного правопорушення, не додано усіх необхідних матеріалів;

В) якщо прокурор не з’явився у судове засідання без поважних причин та не повідомив про причину своєї неявки;

Г) якщо під час розгляду справи суд дійде висновку, що в у діях особи містяться ознаки кримінального правопорушення.

 

Господарський кодекс України (40 тестів)

 

1. Відповідно до Господарського кодексу України підставою для визнання господарського зобов’язання недійсним може бути:

1. укладення його з порушенням господарської компетенції (спеціальної правосуб’єктності) хоча б одним з учасників господарських відносин

2. визнання банкрутом однієї із сторін господарського зобов’язання

3. відмова від його виконання однією із сторін господарського зобов’язання

4. неможливість його виконання

 

2. Відповідно до Господарського кодексу України нарахування неустойки за прострочення виконання зобов’язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється:

1. через один рік від дня, коли зобов’язання мало бути виконано

2. через три місяці від дня, коли зобов’язання мало бути виконано

3. через чотири місяці від дня, коли зобов’язання мало бути виконано

4. через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано

 

3. До майново-господарських зобов’язань належить:

1. здійснення учасником спільної діяльності обов’язку ведення спільних справ на підставі доручення

2. утримання соціально-культурних об’єктів у населених пунктах за місцезнаходженням суб’єкта господарювання

3. участь суб’єкта господарювання у формуванні фондів місцевих рад

4. поставка товару одним суб’єктом господарювання іншому

 

4. Згідно з Господарським кодексом України до соціально-комунальних зобов’язань суб’єктів господарювання відноситься:

1. заходи здійснення благодійної діяльності у населених пунктах

2. господарська допомога у будівництві й утриманні об’єктів комунального господарства

3. виконання робіт, надання послуг, продаж товарів суб’єктом господарювання кожному, хто до нього звертається на законних підставах

4. оплата комунальних послуг

 

5. Суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин застосовують у договірних зобов’язаннях в односторонньому порядку такі санкції:

1. відшкодування збитків

2. оперативно-господарські санкції

3. виплату індексу інфляції у разі порушення грошового зобов’язання

4. пеню

 

6. До господарських договорів відноситься:

1. дарування

2. споживчого кредиту

3. прокат

4. поставка

 

7. Відповідно до Господарського кодексу України неустойка застосовується:

1. лише в договірних зобов’язаннях

2. і в договірних, і в недоговірних зобов’язаннях

3. тільки для забезпечення виконання грошових зобов’язань

4. тільки для забезпечення виконання зобов’язань поставки

 

8. Згідно з Господарським кодексом України у разі порушення виконання зобов’язання до боржника за загальним правилом застосовується:

1. стягнення або збитків, або штрафних санкцій на вибір кредитора

2. відшкодування збитків в частині, не покритій штрафними санкціями

3. стягнення збитків у повній сумі понад штрафні санкції

4. стягнення тільки штрафних санкцій

 

9. Відповідно до Господарського кодексу України об’єктами оренди у сфері господарювання можуть бути:

1. водосховища комплексного призначення

2. магістральні трубопроводи

3. окреме індивідуально визначене майно виробничо-технічного призначення, що належить суб’єктам господарювання

4. дороги загальнодержавного значення

 

10. Відповідно до Господарського кодексу України одним із основних засобів регулюючого впливу держави на діяльність суб’єктів господарювання є:

1. відкриття рахунків за кордоном

2. застосування нормативів та лімітів

3. декларування валютних цінностей, які знаходяться за межами країни

4. законність проведення бартерних операцій

 

11. Відповідно до Господарського кодексу України не допускається суборенда:

1. земельних ділянок

2. будівель

3. транспортних засобів

4. цілісних майнових комплексів державних підприємств

 

12. Відповідно до Господарського кодексу України зобов’язання укласти господарський договір випливає з:

1. реклами

2. угоди про наміри

3. примірного договору

4. попереднього договору

 

13. Відповідно до Господарського кодексу України однією з основних форм державного планування господарської діяльності є:

1. виробнича програма підприємства

2. бізнес-план підприємства

3. Державна програма економічного та соціального розвитку України

4. планування доходів і витрат

 

14. Відповідно до Господарського кодексу України який строк встановлено для повідомлення суб’єктом зовнішньоекономічної діяльності Національного банку України про відкриття ним валютного рахунку в банківській установі за межами України?

1. не пізніш як тижневий

2. не пізніш як триденний

3. не пізніш як місячний

4. не пізніш як двотижневий

 

15. Відповідно до Господарського кодексу України відкриття валютного рахунку в установі банку за межами України суб’єктом зовнішньоекономічної діяльності, у статутному фонді якого є частка державного майна, здійснюється за погодженням із:

1. Національним банком України

2. Фондом державного майна України

3. Кабінетом Міністрів України

4. Міністерством економічного розвитку і торгівлі України

 

16. Відповідно до Господарського кодексу України специфічним засобом забезпечення виконання господарських зобов’язань шляхом письмового підтвердження банком, іншою кредитною установою, страховою організацією про задоволення вимог управненої сторони у розмірі повної грошової суми, зазначеної у письмовому підтвердженні, якщо третя особа (зобов’язана сторона) не виконає вказане у ньому певне зобов’язання або настануть інші умови, передбачені у відповідному підтвердженні, є:

1. кредитна гарантія

2. страхова гарантія

3. страховий поліс

4. банківська гарантія

 

17. Відповідно до Господарського кодексу України позовна давність для вимог, що випливають з неналежної якості робіт за договором підряду на капітальне будівництво щодо відшкодування збитків, завданих замовникові протиправними діями підрядника, які призвели до руйнувань чи аварій, визначається з дня прийняття роботи замовником і становить:

1. 1 рік

2. 3 роки

3. 15 років

4. 30 років

 

18. Організаційно-господарські відносини – це:

1. майнові відносини, що виникають у процесі господарської діяльності

2. відносини, що виникають у процесі управління господарською діяльністю

3. відносини, що складаються між структурними підрозділами суб’єкта господарювання у процесі здійснення господарської діяльності

4. відносини, що складаються між суб’єктами господарювання при безпосередньому здійсненні господарської діяльності

 

19. Для господарської діяльності характерний принцип:

1. обмеження вільного руху капіталів з метою забезпечення добросовісної конкуренції

2. домінування інтересів виробника над інтересами споживача

3. захист національного товаровиробника

4. повне державне регулювання економічних процесів з метою забезпечення екологічного захисту населення

 

20. Предметом договору комерційної концесії може бути:

1. інвестування наукових досліджень і розробок

2. страхування майнової відповідальності і підприємницького ризику

3. право використання в підприємницькій діяльності комплексу прав, належних правоволодільцеві

4. розробка проектної документації на проведення науково-дослідних робіт

 

21. Господарсько-правовими санкціями відповідальності є:

1. громадські роботи

2.оплатне вилучення майна

3. відмова управненої сторони зобов’язання від прийняття подальшого виконання зобов’язання, порушеного другою стороною

4. зміна власником цільового призначення майна, що використовується суб’єктом господарювання

 

22. Господарсько-правова відповідальність має таку ознаку:

1. майновий характер

2. добровільність

3. погоджуваність сторін

4. можливість відстрочення

 

23. Підставою для звільнення від господарсько-правової відповідальності є:

1. важкий майновий стан порушника

2. умова договору про звільнення від відповідальності однієї із сторін

3. істотна зміна обставин, що впливає на виконання зобов’язання

4. відсутність вини учасника господарських відносин у допущенні господарського правопорушення

 

24. Внаслідок внесення державними підприємствами, установами та організаціями майна у спільну діяльність:

1. виникає право колективної власності на таке майно

2. виникає право спільної часткової власності учасників на таке майно

3. не припиняється право державної власності на таке майно

4. виникає право довірчої власності на таке майно

 

25. На праві оперативного управління майно належить:

1. державному комерційному підприємству

2. товариству з обмеженою відповідальністю

3. казенному підприємству

4. виробничому кооперативу

 

26. До якого виду господарсько-правових санкцій належить списання з рахунку боржника в безакцептному порядку коштів, сплачених за неякісну продукцію:

1. горизонтальних

2. вертикальних

3. оперативно-господарських

4. господарсько-організаційних

 

27. Підприємство не може мати у своєму складі:

1. інших юридичних осіб

2. функціональних структурних підрозділів апарату управління

3. виробничих структурних підрозділів

4. відокремлених підрозділів

 

28. Відокремлені підрозділи підприємства діють на основі:

1. положення

2. наказу

3. інструкції

4. статуту

 

29. Казенне підприємство створюється за рішенням:

1. Кабінету Міністрів України

2. Президента України

3. Верховної Ради України

4. центрального органу виконавчої влади з питань економіки

 

30. Здійснення підприємницької діяльності в Україні забороняється:

1. громадянам України, для яких підприємницька діяльність не є основною

2. юридичним особам, для яких підприємницька діяльність не є основною

3. органам державної влади та органам місцевого самоврядування

4. юридичним особам, створеним і зареєстрованим за межами України.

 

31. До істотних умов господарського договору Господарським кодексом віднесено:

1. відповідальність сторін

2. строк дії договору

3. підстави припинення договору

4. підстави для зміни умов договору

 

32. До основних фондів виробничого і невиробничого призначення згідно Господарського кодексу України відносяться:

1. будинки

2. сировина

3.кошти

4. цінні папери

 

№ 33. Функції, права та обов’язки відокремлених підрозділів підприємств визначаються їх:

1. положеннями;

2. наказами;

3. інструкціями;

4. статутами.

 

№ 34. Рішення про надання згоди на вчинення господарського зобов’язання державним унітарним підприємством, щодо вчинення якого є заінтересованість, приймається:

1. Кабінетом Міністрів України

2. наглядовою радою або органом, до сфери управління якого належить державне унітарне підприємство

3. керівником державного унітарного підприємства

4. зборами трудового колективу державного унітарного підприємства

 

№ 35. Основним плановим документом державного комерційного підприємства є:

1. бізнес-план

2. фінансовий план

3. Державна програма у галузі, до якої відноситься підприємство

4. річний план діяльності

 

№ 36. Товариством з обмеженою відповідальністю є господарське товариство, що:

1. має статутний капітал, поділений на частки, розмір яких визначається установчими документами, і несе відповідальність за своїми зобов’язаннями тільки своїм майном

2. має статутний капітал, поділений на частки визначених установчими документами розмірів і несе відповідальність за своїми зобов’язаннями власним майном, а в разі його недостатності учасники цього товариства несуть додаткову солідарну відповідальність у визначеному установчими документами однаково кратному розмірі до вкладу кожного з учасників

3. має статутний капітал, поділений на визначену кількість акцій однакової номінальної вартості, і несе відповідальність за зобов’язаннями тільки майном товариства

4. здійснює підприємницьку діяльність відповідно до укладеного між учасниками договору, а учасники несуть додаткову солідарну відповідальність за зобов’язаннями товариства усім своїм майном.

 

№ 37. До організаційно-правових форм об’єднань підприємств не відноситься:

1. асоціація

2. концерн

3. консорціум

4. аутсорсінг

 

№ 38. У випадках, передбачених законом, щодо неплатоспроможного боржника застосовується процедура:

1. розпорядження майном боржника

2. обов’язкового кредитування

3. передання в довірче управління

4. досудових перемовин з кредиторами

 

№ 39. Товарна біржа є особливим суб’єктом господарювання, який:

1. укладає будь-які угоди щодо товарів

2. має на меті отримання прибутку

3. займається комерційним посередництвом

4. надає послуги у виявленні попиту і пропозицій на товари

 

№ 40. До форм інвестування інноваційної діяльності Не відноситься:

1. технічне інвестування

2. спільне інвестування

3. соціальне інвестування

4. інвестування органами державної влади за рахунок бюджетних коштів




Господарський процесуальний кодекс України (60 тестів)

 

1. Господарським судам не підвідомчі:

1. Справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні господарських договорів;

2. Справи у спорах, що виникають при погодженні стандартів та технічних умов;

3. Справи у спорах щодо обліку прав на цінні папери;

4. Справи про банкрутство.

 

2. Згідно з Господарським процесуальним кодексом України справи у спорах про витребування майна з чужого незаконного володіння розглядаються господарським судом:

1. За місцезнаходженням майна;

2. За вибором позивача;

3. За місцезнаходженням відповідача;

4. За місцем реєстрації позивача.

 

3. Згідно з Господарським процесуальним кодексом України справи у спорах, у яких відповідачем є вищий чи центральний орган виконавчої влади, розглядаються:

1. Господарським судом за місцезнаходженням відповідача;

2. Господарським судом за вибором позивача;

3. Господарським судом міста Києва;

4. Третейським судом.

 

№ 4. Згідно з Господарським процесуальним кодексом України справи у спорах, у яких відповідачем є вищий чи центральний орган виконавчої влади, розглядаються:

1.Господарським судом за вибором позивача;

2.Господарським судом за місцезнаходженням відповідача;

3. Третейським судом;

4. Господарським судом міста Києва.

 

5. Справа, не підсудна господарському суду, до якого подана, надсилається господарським судом за встановленою підсудністю у строк:

1. Не пізніше п’яти днівз дня надходження позовної заяви або винесення ухвали про передачу справи;

2. Не пізніше семи днів з дня надходження позовної заяви або винесення ухвали про передачу справи;

3. Не пізніше десяти днівз дня надходження позовної заяви або винесення ухвали про передачу справи;

4. Не пізніше дванадцяти днів з дня надходження позовної заяви або винесення ухвали про передачу справи.

 

6. До складу учасників господарського судового процесу не входять:

1. Слідчий;

2. Сторони;

3. Третя особа, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору;

4.  Прокурор.

 

7. У господарському судочинстві позивач має право змінити предмет або підставу позову:

1.До виходу судді до нарадчої кімнати;

2. До прийняття рішення у справі;

3. До початку розгляду господарським судом справи по суті;

4. До оголошення рішення у справі.

 

8. Треті особи, які заявляють самостійні вимоги на предмет спору, можуть вступити у справу:

1. В будь-який момент;

2. Протягом п’яти днів з моменту прийняття позовної заяви до розгляду;

3. До початку розгляду справи по суті;

4. До прийняття рішення господарським судом.

 

9. Прокурор, який бере участь у розгляді господарської справи, несе обов’язки і користується правами:

1. Третьої сторони;

2. Сторони, крім права на укладення мирової угоди;

3. Сторони, крім права на збільшення або зменшення розміру позовних вимог;

4. Сторони, крім права на відмову від позову.

 

10. За результатами огляду і дослідження письмових і речових доказів, які у зв’язку із складністю подання їх до суду оглядалися за місцем їхнього знаходження, складається:

1. Опис;

2. Протокол;

3. Висновок;

4. Ухвала.

 

11. Згідно з Господарським процесуальним кодексом Українидо запобіжних заходів не належить:

1. Заборона вчиняти певні дії;

2. Огляд приміщень, в яких відбуваються дії, пов’язані з порушенням прав;

3. Накладення арешту на майно,що належить особі, щодо якої вжито запобіжні заходи, і знаходиться в неї або в інших осіб;

4. Витребування доказів.

 

12. З дня винесення ухвали про вжиття запобіжних заходів заявник повинен подати відповідну позовну заяву протягом:

1. П’яти днів;

2. Семи днів;

3. Десяти днів;

4. Дванадцяти днів.

 

13. Які із зазначених нижче документів не вимагається додавати до позовної заяви згідно з Господарським процесуальним кодексом України?

1. Документи, які підтверджують вжиття заходів досудового врегулювання господарського спору;

2. Документи, які підтверджують сплату судового зборуу встановлених порядку і розмірі;

3. Копії позовної заяви та додатків до неї відповідно до кількості відповідачів та третіх осіб;

4. Документи, що підтверджують відправлення відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.

 

14. Згідно з Господарським процесуальним кодексом України Відповідач має право подати відзив на позовну заяву:

1.Після одержання ухвали про порушення справи;

2.До одержання ухвали про порушення справи;

3.До винесення судового рішення;

4.Протягом п’яти днів з дня відкриття провадження.

 

15. У господарському судочинстві відповідач має право подати до позивача зустрічний позовдля спільного розгляду з первісним позовом:

1. До порушення провадження у справі

2. До початку розгляду господарським судом справи по суті

3. До початку судових дебатів

4. До оголошення судового рішення

 

16. Згідно з Господарським процесуальним кодексом України до заходів забезпечення позову не належить:

1. Зупинення стягнення на підставі виконавчого документа;

2. Заборона іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору;

3. Накладення арештуна майно або грошові суми, що належать відповідачу;

4. Призначення експертизи.

 

17. Забезпечення позову в господарському судочинстві допускається:

1. На будь-якій стадії провадження у справі;

2. До виходу судді в нарадчу кімнату;

3. До прийняття рішення у справі по суті;

4. До порушення провадження у справі.

 

18. За загальним правилом спір у господарських судах від дня одержання позовної заяви повинен бути вирішений у строк:

1. Не більше двох місяців;

2. Не більше трьох місяців;

3. Не більше чотирьох місяців;

4. Не більше п’яти місяців.

 

19. Про прийняття відмови позивача від позову або про затвердження мирової угоди сторін господарський суд виносить:

1.Ухвалу, якою одночасно припиняє провадження у справі;

2. Окрему ухвалу;

3. Рішення;

4. Постанову.

 

20. Відповідно до Господарського процесуального кодексу України до підстав зупинення провадження у справі Не належить:

1. Заміна однієї з сторін її правонаступником;
2. Укладення мирової угоди;
3. Надсилання господарським судом матеріалів прокурору;
4. Призначення судової експертизи.

 

21. Повне рішення господарського суду повинно бути cкладене у строк:

1. Не більше п’яти днів з дня проголошення вступної і резолютивної частин рішення;

2. Не більше семи днів з дня проголошення вступної і резолютивної частин рішення;

3. Не більше десяти днів з дня проголошення вступної і резолютивної частинрішення;

4. Не більше чотирнадцяти днів з дня проголошення вступної і резолютивної частин рішення.

 

22. Господарський суд залишає позовну заяву без розгляду у випадку, коли:

1. Сторони уклали угоду про передання спору на вирішення третейського суду;

2.Сторони уклали мирову угоду;

3. Громадянин відмовився від позову, який було подано у його інтересах прокурором;

4. Відсутній предмет спору.

 

23. Рішення господарського суду набирає законної сили:

1. З моменту складення повного тексту рішення;

2. Після спливу 5-денного строку з моменту його оголошення;

3. З моменту оголошення;

4. Після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

якщо апеляційну скаргу не було подано.

 

24. Апеляційна скарга на рішення місцевого господарського суду подається протягом:

1. Десяти днів з дня оголошення або підписання (якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини) рішення;

2. Дванадцяти днів з дня оголошення або підписання (якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини) рішення;

3. П’ятнадцяти днів з дня оголошення або підписання (якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини) рішення;

4. Двадцяти днів з дня оголошення або підписання (якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини) рішення.

 

25. Якщо апеляційна скарга підписана особою, яка не має права її підписувати, апеляційний господарський суд:

1. Припиняє провадження у справі;

2. Приймає її до розгляду;

3. Не приймає її до розгляду і повертає;

4. Залишає апеляційну скаргу без руху.

 

26. Касаційна скарга за правилами господарського судочинства подається:

1. Протягом двадцяти днів з дня набрання судовим рішенням апеляційного господарського суду законної сили;

2. Протягом двадцяти п’яти днів з дня набрання судовим рішенням апеляційного господарського суду законної сили;

3. Протягом тридцяти днів з дня набрання судовим рішенням апеляційного господарського суду законної сили;

4. Протягом двох місяців з дня набрання судовим рішенням апеляційного господарського суду законної сили.

 

27. Не є підставою для перегляду судових рішень господарського суду за нововиявленими обставинами:

1. Істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи;

2. Встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов’язань при вирішенні справи судом;

3. Встановлена вироком суду, що набрав законної сили, фальшивість документів, що потягло за собою ухвалення незаконного або необґрунтованого рішення;

4. Встановлений вироком суду, що набрав законної сили, завідомо неправильний висновок експерта.

 

28. Виконання рішення господарського суду провадиться на підставі:

1. Наказу, який є виконавчим документом;

2. Окремої ухвали;

3. Виконавчого листа;

4. Постанови державного виконавця.

 

29. До виключної підсудності господарського суду НЕ відносяться справи:

1. У спорах про право власності на майно або про витребування майна з чужого незаконного володіння;

2. У спорах про порушення майнових прав інтелектуальної власності;

3. У спорах за участю боржника і стягувача про повернення стягненого за виконавчим написом нотаріуса;

4. У спорах про усунення перешкод у користуванні майном.

 

30. Закритий судовий розгляд справ у господарському судочинстві передбачений:

1. Коли судом буде встановлено, що це суперечить вимогам щодо охорони нотаріальної таємниці;

2. Коли сторони чи одна з сторін обґрунтовано вимагають конфіденційного розгляду справиі подають відповідне клопотання до початку розгляду справи по суті;

3. За зверненням та на вимогу працівників засобів масової інформації на підставі законів про діяльність засобів масової інформації та інформацію;

4. За клопотаннями інших осіб, які беруть участь у справі, з метою запобігання приниження їхньої честі та гідності.

 

31. Які з наведених підстав НЕ є підставами звільнення від доказування згідно з Господарським процесуальним кодексом України:

1. Вирок суду в кримінальному провадженні, який набрав законної сили,в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою;

2. Обставини, визнані судом загальновідомими;

3. Постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, яка набрала законної сили, в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою;

4. Обставини, які встановлені рішенням третейського суду.

 

32. Заява про вжиття запобіжних заходів розглядаєтьсягосподарським судом:

1. Не пізніше двох днів з дня її подання;

2. Не пізніше трьох днів з дня її подання;

3. Негайно;

4. Не пізніше п’яти днів з дня її подання.

 

33.У заяві про вжиття запобіжних заходів НЕ вимагається вказувати:

1. Перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви;

2. Підпис заявника або його представника, якщо заява подається представником;

3. Відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися;

4. Найменування господарського суду, до якого подається заява.

 

34. З метою забезпечення правильного і своєчасного вирішення господарського спору суддя не може вчиняти такі дії з підготовки справи до розгляду:

1. Вирішувати питання про залучення до участі у справі іншого відповідача та про виключення чи заміну неналежного відповідача;

2. Вирішувати питання про призначення судової експертизи;

3. Провадити огляд і дослідження письмових та речових доказів у місці їх знаходження;

4. Накладати арешт на майно або грошові суми, що належать відповідачу, яким є Фонд гарантування вкладів фізичних осіб.

 

35. В яких випадках особа, щодо якої вжито запобіжні заходи, НЕ має права на відшкодування шкоди, завданої вжиттям запобіжних заходів:

1. У випадку відмови заявника від позову;

2. У випадку набрання законної сили рішенням щодо відмови у задоволенні позову;

3. У випадку не надання доказів про наявність та розмір шкоди, завданої вжиттям запобіжних заходів;

4. У випадку припинення запобіжних заходів.

 

 

36. Господарський суд, приймаючи рішення, НЕ має права:

1. Виходити за межі позовних вимог, якщо це необхідно для захисту прав і законних інтересів позивачів або третіх осіб з самостійними вимогами на предмет спору і про це є клопотання заінтересованої сторони;

2. Відстрочити або розстрочити виконання рішення;

3. Визнати недійсним повністю чи у певній частині пов’язаний з предметом спору договір, який суперечить законодавству;

4.  Розголошувати хід обговорення та ухвалення рішення у нарадчій кімнаті.

 

37. Господарський суд має право вжити такі заходи до забезпечення позову:

1. У справах, що виникають з корпоративних відносин, заборонити проводити загальні збори акціонерів або учасників господарського товариства та приймати ними рішення;

2. Зупинити стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку;

3. Встановити для Національного банку України заборону або обов’язок вчиняти певні дії;

4. Накласти арешт на майно або грошові суми, що належать відповідачу, яким є неплатоспроможний банк.

 

38. Відповідно до Господарського процесуального кодексу України до випадків припинення запобіжних заходів НЕ відносяться:

1. Подання апеляційної скарги на ухвалу про вжиття запобіжних заходів;

2. Неподання заявником відповідної позовної заяви у строк, встановленийч. 3  ст. 43-3 цього Кодексу;

3. Винесення господарським судом ухвали про скасування ухвали про вжиття запобіжних заходів;

4. Відмови господарським судом у прийнятті позовної заяви з підстав, передбачених ч. 1 ст. 62цього Кодексу.

 

39. З метою забезпечення правильного і своєчасного вирішення господарського спору суддя НЕ може вчиняти такі дії по підготовці справи до розгляду:

1. Вирішити питання про залучення до участі у справі іншого відповідача та про виключення чи заміну неналежного відповідача;

2. Вирішити питання про призначення судової експертизи;

3. Провадити огляд і дослідження письмових та речових доказів у місці їх знаходження;

4. Накласти арешт на майно або грошові суми, що належать відповідачу, яким є Фонд гарантування вкладів фізичних осіб.

 

40. В якому випадку господарський суд виносить ухвалу у справі:

1. Якщо господарський спір не вирішується по суті;

2. При вирішенні господарського спору по суті;

3. При задоволенні позову;

4. Відмови в позові повністю або частково.

 

41. Яка складова частина відсутня у рішенні господарського суду:

1. Вступна частина;

2. Оглядова частина;

3. Мотивувальна частина;

4. Резолютивна частина.

 

42. Господарський суд має право за заявою сторони, прокурора, який брав участь в судовому процесі, або за своєю ініціативою прийняти додаткове рішення, ухвалу, якщо:

1. Якась позовна вимога не розглядалась в засіданні господарського суду і по ній не приймалось рішення;

2. Не вирішено питання про розподіл господарських витрат або про повернення судового збору з бюджету;

3. У рішенні чи ухвалі були допущені описки, арифметичні помилки і їх потрібно виправити;

4. Зміст рішення чи ухвали є незрозумілим і потребує роз’яснення.

 

43. Відповідно до Господарського процесуального кодексу України апеляційна інстанція за результатом розгляду апеляційної скарги не має право:

1. Залишити рішення місцевого господарського суду без змін, а скаргу без задоволення;

2. Скасувати рішення місцевого господарського суду повністю або частково і прийняти нове рішення;

3. Змінити рішення

4.Направити справу на новий розгляд.

 

44. За наслідками розгляду апеляційної скарги апеляційний господарський суд приймає:

1. Ухвалу;

2. Рішення;

3. Постанову;

4. Висновок.

 

45. Під час ухвалення судового рішення у нарадчій кімнаті може/ можуть перебувати:

1. Всі учасники судового процесу;

2. Позивач і відповідач;

3. Склад суду, який розглядає справу;

4. Секретар судового засідання.

 

46. При вирішенні господарського спору по суті господарський суд приймає:

1. Постанову;

2. Рішення;

3. Наказ;

4. Ухвалу.

 

47. Питання про притягнення особи до відповідальності за прояв неповаги до суду вирішується господарським судом:

1. Після завершення судового засідання;

2. Негайно після вчинення порушення;

3. Протягом доби після вчинення порушення;

4. Протягом трьох днів після вчинення порушення.

 

48. Відповідно до Господарського процесуального кодексу України суддя, прийнявши позовну заяву, виносить ухвалу про порушення провадження у справі:

1. Не пізніше трьох днів з дня її надходження;

2. Не пізніше чотирьох днів з дня її надходження;

3. Не пізніше п’яти днів з дня її надходження;

4. Не пізніше семи днів з дня її надходження.

 

49. При задоволенні позову суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача та інші витрати, пов’язані з розглядом господарської справи, покладаються на:

1. Позивача;

2. Відповідача;

3. Позивача та третіх осіб, які заявляють самостійні вимоги на предмет спору

4. пропорційно на обидві сторони.

 

50. Відповідно до Господарського процесуального кодексу України ухвала про вжиття запобіжних заходів виконується:

1. Протягом 7 днів;

2. Протягом трьох днів;

3. Протягом п’яти днів

4. Негайно.

 

51. Питання про участь особи у судовому засіданні в режимі відео конференції вирішується господарським судом:

1. Не пізніше, як за 5 днів до проведення такого засідання;

2. Негайно.

3. Не пізніше, як за 7 днів до проведення такого засідання;

4. Не пізніше, як за 10 днів до проведення такого засідання.

 

52. Особа, яка подала апеляційну скаргу має право відмовитись від неї:

1.До винесення постанови апеляційним господарським судом;

2. До початку її розгляду апеляційним господарським судом;

3.До виходу судді до нарадчої кімнати;

4.До оголошення рішення у справі.

 

53. Відповідно до Господарського процесуального кодексу України процесуальне правонаступництво:

1. Допускається на будь-якій стадії судового процесу;

2. Не допускається;

3. Допускається лише у разі смерті фізичної особи;

4. Допускається лише у разі припинення діяльності суб’єкта господарювання.

 

54. Для господарського місцевого суду висновок судового експерта:

1. Є обов’язковим;

2. Не є обов’язковим і оцінюється за правилами, встановленими ст. 43 Господарського процесуального кодексу України;

3. Враховується лише, якщо експертиза проведена під час розгляду справи судом;

4.  Приймається чи не приймається судом за своїм внутрішнім переконанням.

 

55. До підстав залишення позовної заяви без розгляду господарським місцевим судом НЕ належить:

1. Не подання позивачем без поважних причин витребуваних матеріалів, необхідних для вирішення спору;

2. Підписання позовної заяви особою, яка не мала права підписувати;

3. Не з’явлення відповідача чи його представника на виклик у засідання господарського суду;

4.Відмова громадянина від позову, який було подано в його інтересах прокурором.

 

56. Для судді господарського місцевого суду висновок судового експерта:

1.  Є обов’язковим;

2. Не є обов’язковим і оцінюється за правилами, встановленими ст. 43 Господарського процесуального кодексу України;

3. Враховується лише, якщо експертиза призначена суддею, який розглядав справу;

4.  Приймається судом за своїм внутрішнім переконанням.

 

57. Відповідно до Господарського процесуального кодексу України треті особи, які заявляють самостійних вимог на предмет спору, користуються процесуальним правом на:

1.Зміну підстави i предмета позову;

2. Збільшення розміру позовних вимог;

3. Відмову від позову;

4. Участі в дослідженні доказів.

 

58. Апеляційна скарга на ухвалу місцевого господарського суду подається:

1. Протягом десяти днів з дня її оголошення місцевим судом;

2. Протягом п’ятнадцяти днів з дня її оголошення місцевим судом;

3. Протягом п’яти днів з дня її оголошення місцевим судом;

4. Протягом семи днів з дня її оголошення місцевим судом.

 

 

59. Відповідно до Господарського процесуального кодексу України повноваження адвоката як представника у справі не посвідчує:

1. Ордер;

2. Доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги;

3. Рішення суду;

4. Договір про надання правової допомоги

 

60. Апеляційна скарга подається до господарського суду апеляційної інстанції:

1.     Через Вищий господарський суд України;

2.     Через місцевий господарський суд, який розглянув справу;

3.     Безпосередньо до апеляційного господарського суду;

4.     Через Верховний Суд України.




ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ДОСТУПУ ДО ПУБЛІЧНОЇ ІНФОРМАЦІІЇ

( 32 питання)

 

1. Які правомочності утворюють конституційне право на інформацію, що передбачено ч. 2 ст. 34 Конституції України?

1. право накопичувати, використовувати і поширювати інформацію;

2. право вільно збирати, використовувати і поширювати інформацію;

3. право вільно збирати, зберігати і застосувати інформацію;

4. право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію.

 

2. Хто є суб’єктами інформаційних відносин згідно із Законом України “Про інформацію”?

1. фізичні особи, юридичні особи, міжнародні організації;

2. фізичні особи, юридичні особи, об’єднання громадян, суб’єкти владних повноважень;

3. фізичні особи, Уповноважений Верховної Ради України з прав людини;

4. усі відповіді правильні.

 

3. Як згідно із Законом України “Про інформацію” поділяється інформація за порядком доступу?

1. відомча та міжвідомча інформація;

2. загальна та службова інформація;

3. відкрита та таємна інформація;

4. відкрита інформація та інформація з обмеженим доступом.

 

4. Метою Закону України «Про доступ до публічної інформації» є:

1. регулювання відносин щодо отримання інформації суб’єктами владних повноважень при здійсненні ними своїх функцій;

2. забезпечення прозорості та відкритості суб’єктів владних повноважень і створення механізмів реалізації права кожного на доступ до публічної інформації;

3. забезпечення права громадян на звернення;

4. забезпечення отримання інформації та створення механізмів реалізації права на доступ до публічної інформації народних депутатів України.

 

5. Сфера дії Закону України “Про доступ до публічної інформації” не поширюється на відносини щодо:

1. інформації з обмеженим доступом;

2. розпорядження бюджетними коштами, володіння, користування чи розпорядження державним, комунальним майном;

3. отримання інформації суб’єктами владних повноважень при здійсненні ними своїх функцій, а також на відносини у сфері звернень громадян;

4. інформації, яка містить державну, професійну, банківську таємницю, таємницю досудового розслідування та іншу передбачену законом таємницю.

 

6. Відповідно до Закону України «Про доступ до публічної інформації» до гарантій забезпечення права на доступ до публічної інформації  не відноситься:

1. обов’язок розпорядників інформації надавати та оприлюднювати інформацію, крім випадків, передбачених законом;

2. систематичне ведення обліку документів, що знаходяться в їхньому володінні;

3. максимальне спрощення процедури подання запиту та отримання інформації;

4. визначення розпорядником інформації спеціальних структурних підрозділів або посадових осіб, які організовують у встановленому порядку доступ до публічної інформації, якою він володіє.

7. Відповідно до Закону України «Про доступ до публічної інформації» до принципів забезпечення доступу до публічної інформації не належить:

1. вільне отримання, поширення та будь-яке інше використання інформації, що була надана або оприлюднена відповідно до Закону України «Про доступ до публічної інформації» крім обмежень, встановлених цим Законом;

2. диспозитивність, першочерговість заходів щодо захисту державної безпеки реальним і потенційним загрозам; безперервність;

3. прозорість та відкритість діяльності суб’єктів владних повноважень;

4. рівноправність, незалежно від ознак раси, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, мовних або інших ознак;

 

8. Відповідно до Закону України «Про доступ до публічної інформації» інформацією з обмеженим доступом не є:

1. конфіденційна інформація;

2. таємна інформація;

3. службова інформація;

4. інформація про розпорядження бюджетними коштами.

 

9. Конфіденційною інформацією відповідно до Закону України «Про доступ до публічної інформації» є:

1. інформація щодо діяльності та фінансового стану клієнта, яка стала відомою банку у процесі обслуговування клієнта та взаємовідносин з ним чи третім особам при наданні послуг банку;

2. інформація, доступ до якої обмежено фізичною або юридичною особою, крім суб’єктів владних повноважень, та яка може поширюватися у визначеному ними порядку за їхнім бажанням відповідно до передбачених ними умов;

3. інформація, яка містить таємницю досудового розслідування;

4. інформація, яку віднесено до державної таємниці.

 

10. Відповідно до Закону України «Про доступ до публічної інформації» розпорядники інформації, які володіють конфіденційною інформацією, можуть поширювати її:

1.  за згодою особи, яка обмежила доступ до інформації;

2. за згодою суб’єкта владних повноважень на якого покладено контроль у сфері законодавства про інформацію;

3. за бажанням посадової особи;

4. за рішенням розпорядника інформації.

 

11. Відповідно до Закону України «Про доступ до публічної інформації» до таємної інформації не відноситься інформація, яка містить:

1. державну та професійну таємницю;

2. банківську таємницю;

3.  знеособлені та захищені персональні дані;

4. таємницю досудового розслідування.

 

12. Відповідно до Закону України «Про доступ до публічної інформації» обсяг інформації про особу, що збирається, зберігається і використовується розпорядниками інформації:

1. не може бути обмеженим та вільно використовується розпорядником інформації;

2. має бути частково обмеженим і використовуватися з метою та у спосіб, визначений розпорядником інформації;

3. має бути частково обмеженим і використовуватися з метою та у спосіб, визначений відповідними підзаконними нормативно-правовими актами;

4. має бути максимально обмеженим і використовуватися лише з метою та у спосіб, визначений законом.

13. Відповідно до Закону України «Про доступ до публічної інформації» зберігання інформації про особу не повинно тривати довше, ніж:

1. один місяць з дня отримання такої інформації;

2. закінчення максимальних строків позовної давності визначеним чинним законодавством;

3. один рік з дня отримання такої інформації.

4. це необхідно для досягнення мети, задля якої ця інформація збиралася.

 

14. Відповідно до Закону України «Про доступ до публічної інформації» публічна інформація у формі відкритих даних – це:

1. інформація, доступ до якої обмежено фізичною або юридичною особою, крім суб’єктів владних повноважень, та яка може поширюватися у визначеному ними порядку за їхнім бажанням відповідно до передбачених ними умов;

2. інформація, розголошення якої може завдати шкоди особі, суспільству і державі;

3. інформація, що міститься в документах суб’єктів владних повноважень, які становлять внутрівідомчу службову кореспонденцію, доповідні записки, рекомендації, якщо вони пов’язані з розробкою напряму діяльності установи або здійсненням контрольних, наглядових функцій органами державної влади, процесом прийняття рішень і передують публічному обговоренню та/або прийняттю рішень;

4. інформація у форматі, що дозволяє її автоматизоване оброблення електронними засобами, вільний та безоплатний доступ до неї, а також її подальше використання.

 

15. Відповідно до Закону України «Про доступ до публічної інформації» суб’єктами відносин у сфері доступу до публічної інформації не є:

1. запитувачі інформації;

2. міжнародні організації;

3. структурний підрозділ або відповідальна особа з питань доступу до публічної інформації розпорядників інформації;

4. розпорядники інформації.

 

16. Суб’єктами відносин у сфері доступу до публічної інформації є:

1. запитувачі інформації; суб’єкти владних повноважень; дипломатичні представництва інших країн;

2. запитувачі інформації; розпорядники інформації; міжнародні організації;

3. запитувачі інформації, зацікавлені суб’єкти владних повноважень;

4. запитувачі інформації; розпорядники інформації; структурний підрозділ або відповідальна особа з питань доступу до публічної інформації розпорядників інформації.

 

17. Чи має розпорядник інформації відповідно до Закону України «Про доступ до публічної інформації» надавати на запит на інформацію завірені копії документів, якщо цього вимагає запитувач?

1. так, має;

2. ні, не має;

3. має лише за умови, якщо документи видавалися після набрання чинності Законом України «Про доступ до публічної інформації»;

4. має лише за умови, якщо конфіденційна інформація в копіях цих документів буде заретушована.

 

18. Відповідно до Закону України «Про доступ до публічної інформації» письмовий запит на інформацію подається:

1. у довільній формі;

2. за формою, яка використовується у відповідній організації чи установі;

3. за  формою державного зразка;

4. за формою, затвердженою Кабінетом Міністрів України;

 

19. Вкажіть, що з наведеного у переліку обов’язково має бути зазначено у запиті на інформацію відповідно до Закону України «Про доступ до публічної інформації»?

1. відомості, яким чином ця інформація стосується особисто запитувача;

2. причини подання запиту;

3. ім’я (найменування) запитувача;

4. копії документів, що посвічують особистість особи.

 

20. Відповідно до Закону України «Про доступ до публічної інформації» межі граничних норм розміру фактичних витрат на копіювання та друк документів встановлюються:

1. Кабінетом Міністрів України;

2. Президентом України;

3. Міністерством юстиції України;

4. Верховною Радою України.

 

21. Відповідно до Закону України «Про доступ до публічної інформації» плата за копіювання та друк не стягується при наданні особі:

1. інформації про себе та інформації, що становить суспільний інтерес;

2. службової інформації;

3. раніше оприлюдненої інформації;

4. інформації, що становить історичну цінність.

 

22. Відповідно до Закону України «Про доступ до публічної інформації» відстрочка в задоволенні запиту на інформацію допускається в разі:

1. якщо запитувана інформація не може бути надана для ознайомлення в передбачені цим Законом строки у разі настання обставин непереборної сили;

2. якщо розпорядник інформації не володіє запитуваною інформацією;

3. якщо задоволення запиту на інформацію передбачає виготовлення копій документів обсягом більш як 10 сторінок;

4. якщо запитувана інформація не може бути надана для ознайомлення в зв’язку з обмеженим доступом.

 

23. У який термін оприлюднюється інформація про діяльність суб’єктів владних повноважень?

1. не пізніш як за 20 робочих з дати їх її затвердження;

2. невідкладно, але не пізніше п’яти робочих днів з дня затвердження документа;

3. негайно, але не пізніше 24 годин;

4. не пізніше 30 робочих днів з дня затвердження документа.

 

24. Види контролю за забезпеченням доступу до публічної інформації:

1. державний, відомчий та президентський;

2. громадський, прокурорський та урядовий;

3. міжнародний, державний та громадський;

4. парламентський, громадський та державний.

 

25. Форми подання запиту на інформацію:

1. виключно письмова;

2. усна, на особистому прийомі чи телефонним зв’язком;

3. усна, письмова чи інша форма на вибір запитувача;

4. усна, письмова на вибір запитувача, окрім електронною поштою та телефоном.

 

26. Відповідь на запит на інформацію має бути надана розпорядником інформації:

1. не пізніше п’яти робочих днів з дня отримання запиту;

2. не пізніше трьох робочих днів з дня отримання запиту;

3. не пізніше 48 годин з дня отримання запиту;

4. негайно.

 

27. Строк розгляду запиту на інформацію може бути продовжено розпорядником інформації:

1. до 20 робочих днів з обґрунтуванням такого продовження;

2. до 20 робочих днів без обґрунтування такого продовження;

3. до 30 робочих днів з обґрунтуванням такого продовження;

4. строк розгляду запиту на інформацію не може бути продовжено.

 

28. При наданні особі інформації про себе та інформації, що становить суспільний інтерес, плата за копіювання та друк:

1. стягується у розмірі встановленому розпорядником інформації;

2. не стягується;

3. стягується у розмірі фактичних витрат на копіювання та друк;

4. стягується у розмірі встановленому Кабінетом Міністрів України.

 

29. Відповідно до Закону України «Про доступ до публічної інформації» чи правомірною є відмова розпорядника інформації в задоволенні запиту на інформацію на тій підставі, що існує можливість ознайомлення із запитуваною інформацією на сайті розпорядника:

1. така відмова є правомірною;

2. така відмова є правомірною за умови, що у відмові чітко вказано найменування сайту розпорядника;

3. така відмова є протиправною;

4. така відмова є неправомірною за умови, що в запиті наведені докази неможливості переглянути запитувану інформацію в електронному вигляді.

 

30. Відповідно до Закону України «Про доступ до публічної інформації» рішення, дії чи бездіяльність розпорядників інформації не можуть бути оскаржені до:

1. керівника розпорядника;

2. вищого органу;

3. суду;

4. органів прокуратури.

 

31. Оскарження рішень, дій чи бездіяльності розпорядників інформації до суду здійснюється відповідно до:

1. Кодексу адміністративного судочинства України;

2. Дисциплінарного статуту прокуратури України;

3. Кодексу України про адміністративні правопорушення;

4. Митного кодексу України.

 

32. Особою, яка має право складати адміністративний протокол за порушення права на інформацію та права на звернення, передбаченого статтею 212-3 Кодексу України про адміністративні правопорушення України, є:

1. керівник органу державної влади, органу місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації незалежно від форми власності, уповноваженого на розгляд звернення;

2. посадова особа органу прокуратури;

3. уповноважені особи секретаріату Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини або представники Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини;

4. посадові особи, уповноважені на те місцевими державними адміністраціями.

КРИМІНАЛЬНЕ ПРАВО УКРАЇНИ (400 тест)

Тест 1. У якій із запропонованих відповідей згідно з нормами чинного Кримінального кодексу України зазначено випадки, у яких враховується повторність злочинів?
1. при застосуванні інших заходів кримінально-правового характеру
2. при вирішенні питання щодо можливості звільнення від кримінальної відповідальності та покарання
3. при вирішенні питання щодо можливості застосування примусових заходів медичного характеру
4. при вирішенні питання щодо можливості застосування спеціальної конфіскації

Тест 2. Відповідно до ч. 3 ст. 36 Кримінального кодексу України перевищенням меж необхідної оборони є:
1. умисне заподіяння нападаючому будь-якої шкоди, яка не викликалась необхідністю
2. заподіяння тому, хто нападає, середньої тяжкості тілесних ушкоджень
3. умисне заподіяння тому, хто посягає, тяжкої шкоди, яка явно не відповідає небезпечності посягання або обстановці захисту
4. жодна з відповідей не є правильною

Тест 3. Укажіть відповідь, в якій названо передбачений Кримінальним кодексом України вид звільнення особи від кримінальної відповідальності:
1. звільнення від кримінальної відповідальності у зв’язку з явкою з повинною
2. звільнення від кримінальної відповідальності у зв’язку з щирим каяттям
3. звільнення від кримінальної відповідальності при готуванні до злочину невеликої тяжкості
4. звільнення від кримінальної відповідальності у зв’язку з зміною обстановки

Тест 4. Відповідно до чинного Кримінального кодексу України часом вчинення злочину визнається:
1. час настання наслідків суспільно небезпечного діяння
2. час вчинення передбаченої законом дії або бездіяльності
3. час вручення особі повідомлення про підозру
4. жодна відповідь не є правильною

Тест 5. Як вирішується питання про застосування давності у випадку вчинення особою злочину, за який згідно із законом може бути призначене довічне позбавлення волі?
1. на загальних підставах
2. у кожному випадку судом, якщо суд не визнає за можливе застосувати давність, довічне позбавлення волі не може бути призначено і заміняється позбавленням волі на певний строк
3. давність за такі злочини не застосовується
4. питання про застосування давності за такі злочини вирішується Президентом України у відповідному акті про амністію

Тест 6. У яких випадках за чинним Кримінальним кодексом України не застосовується давність притягнення до кримінальної відповідальності?
1. у разі вчинення всіх особливо небезпечних злочинів
2. у разі вчинення особливо небезпечних злочинів проти життя
3. у разі вчинення злочинів проти основ національної безпеки України, передбачених у статтях 109–114-1, проти миру та безпеки людства, передбачених у статтях 437–439 і частині першій статті 442 Кримінального кодексу України
4. всі відповіді правильні

Тест 7. Відповідно до чинного Кримінального кодексу України звільнення особи від кримінальної відповідальності у зв’язку з примиренням винного з потерпілим можливе, коли особа:
1. вперше вчинила злочин невеликої тяжкості
2. вперше вчинила умисний злочин середньої тяжкості
3. вперше вчинила необережний тяжкий злочин
4. вчинила корупційний злочин невеликої тяжкості

Тест 8. Відповідно до чинного Кримінального кодексу України достатніми підставами (умовами) для звільнення особи від кримінальної відповідальності у зв’язку з передачею на поруки є:
1. вчинення вперше злочину невеликої тяжкості або необережного злочину середньої тяжкості
2. вчинення вперше злочину невеликої тяжкості або середньої тяжкості, крім корупційних злочинів, та щире каяття
3. вчинення злочину невеликої тяжкості або необережного злочину середньої тяжкості, крім корупційних злочинів
4. вчинення злочину невеликої тяжкості або необережного злочину середньої тяжкості

Тест 9. Відповідно до чинного Кримінального кодексу України достатніми підставами (умовами) для звільнення особи від кримінальної відповідальності у зв’язку зі зміною обстановки є:
1. вчинення злочину невеликої тяжкості або необережного злочину середньої тяжкості, крім корупційних злочинів
2. вчинення вперше злочину невеликої тяжкості або необережного злочину середньої тяжкості
3. вчинення вперше злочину невеликої або середньої тяжкості, крім корупційних злочинів, втрата вчиненим діянням суспільної небезпечності або втрата суспільної небезпечності особою
4. вчинення умисного злочину невеликої тяжкості або необережного злочину середньої тяжкості

Тест 10. За чинним Кримінальним кодексом України метою покарання не є:
1. відновлення порушених прав потерпілої особи
2. виправлення засудженого
3. кара
4. запобігання вчиненню нових злочинів засудженим

Тест 11. Згідно з ч. 2 ст. 50 Кримінального кодексу України однією з цілей покарання визнається:
1. відновлення соціальної справедливості
2. виправлення засудженого
3. ресоціалізація засудженого
4. відновлення порушених прав потерпілої особи

Тест 12. Що з указаного переліку не входить до видів покарань, передбачених ст. 51 Кримінального кодексу України?
1. позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю
2. обмеження волі
3. службові обмеження для військовослужбовців
4. спеціальна конфіскація

Тест 13. Яке з указаних видів покарань згідно з Кримінальним кодексом України може застосовуватись і як основне, і як додаткове:
1. позбавлення військового, спеціального звання, рангу, чину або кваліфікаційного класу
2. конфіскація майна
3. службові обмеження для військовослужбовців
4. позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю

Тест 14. Відповідно до Кримінального кодексу України виправні роботи можуть бути призначені:
1. адвокату
2. військовослужбовцю
3. державному службовцю
4. жодній з перелічених осіб

Тест 15. Відповідно до ст. 53 Кримінального кодексу України на який максимальний строк суд може призначити штраф із розстрочкою виплати певними частинами з урахуванням майнового стану особи?
1. один рік
2. два роки
3. три роки
4. п’ять років

Тест 16. Позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю може бути призначене як основне покарання на строк:
1. від одного до трьох років
2. від одного до п’яти років
3. від двох до семи років
4. від двох до п’яти років

Тест 17. Обмеження волі не застосовується до:
1. вагітних жінок
2. до будь-яких жінок незалежно від віку їх дітей
3. інвалідів третьої групи
4. осіб, які раніше відбували покарання у виді обмеження волі

Тест 18. Тримання в дисциплінарному батальйоні військовослужбовців замість позбавлення волі не може застосовуватися до осіб:
1. які раніше засуджувалися до обмеження волі
2. які раніше звільнялись від кримінальної відповідальності
3. які раніше тримались у дисциплінарному батальйоні
4. які раніше відбували покарання у виді позбавлення волі

Тест 19. Який максимальний строк або розмір найбільш суворого виду покарання встановлений за вчинення замаху на злочин відповідно до ч. 3 ст. 68 «Призначення покарання за незакінчений злочин та за злочин, вчинений у співучасті» Кримінального кодексу України?
1. одна третина максимального строку або розміру найбільш суворого виду покарання, передбаченого санкцією статті (санкцією частини статті) Особливої частини Кримінального кодексу України
2. половина максимального строку або розміру найбільш суворого виду покарання, передбаченого санкцією статті (санкцією частини статті) Особливої частини Кримінального кодексу України
3. дві третини максимального строку або розміру найбільш суворого виду покарання, передбаченого санкцією статті (санкцією частини статті) Особливої частини Кримінального кодексу України
4. три чверті максимального строку або розміру найбільш суворого виду покарання, передбаченого санкцією статті (санкцією частини статті) Особливої частини Кримінального кодексу України
Тест 20. При складанні покарань, не пов’язаних з позбавленням волі, за сукупністю вироків загальний строк не може перевищувати:
1.максимального строку або розміру покарання, встановлених санкцією статті (санкцією частини статті) Особливої частини цього Кодексу, яка передбачає більш суворе покарання
2. двох третин від максимального строку або розміру покарання, встановлених санкцією статті (санкцією частини статті) Особливої частини цього Кодексу, яка передбачає більш суворе покарання
3. двох третин від максимального строку, встановленого для даного виду покарання в Загальній частині Кримінального кодексу України
4. максимального строку, встановленого для даного виду покарання в Загальній частині Кримінального кодексу України

Тест 21. Скільки додаткових покарань може бути приєднано до основного покарання за чинним Кримінальним кодексом України?
1. лише одне
2. одне чи кілька
3. жодного
4. не більше двох

Тест 22. Відповідно до ч. 5 ст. 52 Кримінального кодексу України ухилення від відбування покарання, призначеного вироком суду, має своїм правовим наслідком:
1. подвоєння призначеного покарання
2. унеможливлення умовно-дострокового звільнення від відбування покарання
3. настання кримінальної відповідальності
4. встановлення особливого режиму відбування покарання

Тест 23. За ч. 4 ст. 74 чинного Кримінального кодексу України суд не може звільнити засуджену особу від покарання у випадках:
1. засудження за сукупністю злочинів
2. засудження за злочин проти життя
3. засудження за корупційний злочин
4. засудження за повторний злочин

Тест 24. В яких випадках відповідно до ч. 2 ст. 78 Кримінального кодексу України «Правові наслідки звільнення від відбування покарання з випробуванням» суд направляє засудженого до відбування призначеного покарання?
1. у разі вчинення протягом визначеного іспитового строку одного адміністративного правопорушення
2. у разі вчинення протягом визначеного іспитового строку будь-якого правопорушення
3. при систематичному вчиненні протягом визначеного іспитового строку дисциплінарних правопорушень
4. при систематичному вчиненні протягом визначеного іспитового строку адміністративних правопорушень, що свідчать про небажання засудженого стати на шлях виправлення

Тест 25. Відповідно до чинного Кримінального кодексу України такими, що мають судимість, вважаються особи, які:
1. засуджені за вироком суду без призначення покарання
2. звільнені від покарання
3. засуджені, що відбули покарання у виді штрафу
4. засуджені, що відбули покарання за діяння, караність яких усунута законом

Тест 26. Що з наведеного не визначено у Кримінальному кодексі України як примусовий захід медичного характеру?
1. надання амбулаторної психіатричної допомоги в примусовому порядку
2. госпіталізація до психіатричного закладу із звичайним наглядом
3. госпіталізація до психіатричного закладу з посиленим наглядом
4. госпіталізація до психіатричного закладу із особливим наглядом

Тест 27. Відповідно до чинного Кримінального кодексу України спеціальна конфіскація є:
1. заходом виховного характеру
2. видом покарання
3. іншим заходом кримінально-правового характеру
4. жодна з наведених вище відповідей не є правильною

Тест 28. Яка із зазначених обставин не є підставою для застосування до юридичної особи заходів кримінально-правового характеру?
1. незабезпечення виконання покладених на її уповноважену особу законом або установчими документами юридичної особи обов’язків щодо вжиття заходів із запобігання корупції, що призвело до вчинення будь-якого із злочинів, передбачених у статтях 209 і 306, частинах першій і другій статті
368-3, частинах першій і другій статті 368-4, статтях 369 і 369-2 Кримінального кодексу України
2. вчинення її уповноваженою особою від імені та в інтересах юридичної особи будь-якого із злочинів, передбачених у статтях 209 і 306, частинах першій і другій статті 368-3, частинах першій і другій статті 368-4, статтях 369 і 369-2 Кримінального кодексу України
3. незабезпечення виконання покладених на її уповноважену особу законом або установчими документами юридичної особи обов’язків щодо вжиття заходів із запобігання корупції, що призвело до вчинення будь-якого із корисливих злочинів
4. жодна із відповідей не є правильною

Тест 29. Уповноваженою особою юридичної особи відповідно до Кримінального кодексу України є:
1. усі службові особи юридичної особи
2. службові особи юридичної особи, а також інші особи, які відповідно до закону, установчих документів юридичної особи чи договору мають право діяти від імені юридичної особи
3. службові особи юридичної особи, а також інші особи, які вчиняють правопорушення від імені юридичної особи
4. жодна з наведених відповідей не є правильною

Тест 30. При застосуванні до юридичної особи заходів кримінально-правового характеру за наявності невиконаного заходу за попереднім вироком (вироками) суду ці заходи виконуються так:
1. до нового заходу повністю або частково приєднується попередній захід
2. кожен із них виконується самостійно, крім випадків застосування судом ліквідації юридичної особи згідно з цим Кодексом
3. новим заходом повністю або частково поглинається попередній
4. жодна з відповідей не є правильною

Тест 31. Які види звільнення неповнолітніх від кримінальної відповідальності передбачені чинним Кримінальним кодексом України?
1. звільнення від кримінальної відповідальності із застосуванням примусового лікування
2. звільнення від кримінальної відповідальності із застосуванням примусових заходів медичного характеру
3. звільнення від кримінальної відповідальності із застосуванням примусових заходів виховного характеру та у зв’язку із закінченням строків давності
4. звільнення від кримінальної відповідальності із застосуванням примусових заходів виховного та медичного характеру

Тест 32. При призначенні покарання неповнолітньому суд, крім обставин, передбачених у статтях 65–67 Кримінального кодексу України, враховує:
1. лише умови його життя та виховання
2. лише вплив дорослих
3. лише рівень розвитку та інші особливості особи неповнолітнього
4. усі перераховані вище обставини

 

Тест 33. Яка форма вини характеризує суб’єктивну сторону злочину, передбаченого ч. 1 ст. 371 Кримінального кодексу України «Завідомо незаконні затримання, привід, домашній арешт або тримання під вартою»?
1. вина у формі умислу
2. вина у формі необережності
3. змішана форма вини
4. подвійна форма вини

Тест 34. У складі злочину, передбаченому ч. 1 ст. 373 Кримінального кодексу України «Примушування давати показання», зазначений суб’єкт:
1. спеціальний
2. будь-яка фізична осудна особа, яка досягла віку 14 років
3. будь-яка фізична осудна особа, яка досягла віку 16 років
4. загальний і спеціальний

Тест 35. У складі злочину, передбаченому ч. 1 ст. 374 «Порушення права на захист» Кримінального кодексу України, зазначений суб’єкт:
1. будь-яка фізична осудна особа, яка досягла віку 14 років
2. будь-яка фізична осудна особа, яка досягла віку 16 років
3. спеціальний
4. загальний та спеціальний

Тест 36. Яка форма вини є ознакою складу злочину, передбаченого ст. 375 «Постановлення суддею (суддями) завідомо неправосудного вироку, рішення, ухвали або постанови» Кримінального кодексу України?
1. лише умисел
2. лише необережність
3. лише змішана вина
4. умисел та необережність

Тест 37. У вчиненні яких дій виражається об’єктивна сторона злочину, передбаченого ст. 376-1 «Незаконне втручання в роботу автоматизованої системи документообігу суду» Кримінального кодексу України?
1. лише внесення неправдивих відомостей чи несвоєчасне внесення відомостей до автоматизованої системи документообігу суду
2. лише несанкціоновані дії з інформацією, що міститься в автоматизованій системі документообігу суду
3. лише інше втручання в роботу автоматизованої системи документообігу суду
4. у вчиненні будь-яких з перелічених дій

Тест 38. У якій із запропонованих відповідей наведено повний перелік потерпілих від злочину, передбаченого ст. 377 Кримінального кодексу України «Погроза або насильство щодо судді, народного засідателя чи присяжного»?
1. професійні судді і народні засідателі
2. народні засідателі і присяжні
3. професійні судді, їх помічники, народні засідателі, присяжні, їх близькі родичі
4. професійні судді, народні засідателі і присяжні, їх близькі родичі

Тест 39. Яка форма вини у складі злочину, передбаченому ч. 1 ст. 378 «Умисне знищення або пошкодження майна судді, народного засідателя чи присяжного» Кримінального кодексу України?:
1. умисел
2. необережність
3. змішана вина
4. умисел та необережність

Тест 40. «Умисне знищення або пошкодження майна судді, народного засідателя чи присяжного» (ч. 1 ст. 378 Кримінального кодексу України) є злочином, якщо діяння:
1. вчинене у зв’язку з їх діяльністю, пов’язаною із здійсненням правосуддя
2. вчинене загально небезпечним способом
3. спричинило тяжкі наслідки
4. спричинило майнову шкоду у великому розмірі

Тест 41. Суб’єктом злочину, передбаченого ст. 379 Кримінального кодексу України «Посягання на життя судді, народного засідателя чи присяжного у зв’язку з їх діяльністю, пов’язаною із здійсненням правосуддя», є:
1. будь-яка фізична осудна особа, яка досягла віку 14 років
2. будь-яка фізична осудна особа, яка досягла віку 16 років
3. спеціальний суб’єкт
4. загальний та спеціальний суб’єкт

Тест 42. Яке діяння є ознакою об’єктивної сторони складу злочину, передбаченого ст. 380 «Невжиття заходів безпеки щодо осіб, взятих під захист» Кримінального кодексу України?
1. несвоєчасне вжиття достатніх заходів для безпеки осіб, взятих під захист
2. розголошення відомостей про заходи безпеки щодо осіб, взятих під захист
3. розголошення персональних даних осіб, взятих під захист
4. будь-яке з перелічених діянь

Тест 43. Тяжкі наслідки для злочину, передбаченого ст. 380 «Невжиття заходів безпеки щодо осіб, взятих під захист» Кримінального кодексу України, визнаються:
1. Ознакою об’єктивної сторони основного складу цього злочину
2. кваліфікуючою ознакою
3. на кваліфікацію не впливає, однак враховується судом при призначенні особі покарання за цей злочин
4. не мають жодного значення для злочинів цієї категорії

Тест 44. Предмет у складі злочину «Невиконання судового рішення» передбаченого ст. 382 Кримінального кодексу України, визначений як:
1. рішення та ухвала суду
2. вирок та постанова суду
3. вирок, рішення, постанова та ухвала суду
4. вирок, рішення та постанова суду

Тест 45. Яка форма вини характеризує суб’єктивну сторону злочину, передбаченого ч. 1 ст. 383 «Завідомо неправдиве повідомлення про вчинення злочину» Кримінального кодексу України?:
1. вина у формі умислу
2. вина у формі необережності
3. змішана форма вини
4. всі відповіді є вірними

Тест 46. Завідомо неправдиве повідомлення про вчинення злочину утворює склад злочину, передбачений ч. 2 ст. 383 «Завідомо неправдиве повідомлення про вчинення злочину» Кримінального кодексу України, у разі:
1. поєднання з обвинуваченням у вчиненні злочину невеликої тяжкості
2. поєднання з обвинуваченням у вчиненні злочину середньої тяжкості
3. поєднання з обвинуваченням у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину
4. поєднання з обвинуваченням у вчиненні лише особливо тяжкого злочину

Тест 47. У складі злочину, передбаченого ч. 1 ст. 384 «Завідомо неправдиве показання» Кримінального кодексу України, суб’єктом є:
1. лише свідок та потерпілий
2. лише експерт та оцінювач
3. лише перекладач
4. будь-яка з перелічених осіб

 

Тест 48. Суб’єктом злочину, передбаченого ст. 384 «Завідомо неправдиве показання» Кримінального кодексу України, не є:
1. заявник
2. свідок
3. потерпілий
4. перекладач

Тест 49. У вчиненні яких дій виражається об’єктивна сторона злочину, передбаченого ст. 386 «Перешкоджання з’явленню свідка, потерпілого, експерта, примушування їх до відмови від давання показань чи висновку» Кримінального кодексу України?
1. лише перешкоджання з’явленню свідка, потерпілого, експерта до суду, органів досудового розслідування, тимчасових слідчих та спеціальної тимчасової слідчої комісії Верховної Ради України
2. лише примушування свідка, потерпілого, експерта до відмови від давання показань чи висновку, а також до давання завідомо неправдивих показань чи висновку шляхом погрози вбивством, насильством, знищенням майна цих осіб чи їх близьких родичів або розголошення відомостей, що їх ганьблять
3. лише підкуп свідка, потерпілого чи експерта з тією самою метою, а також погроза вчинити зазначені дії з помсти за раніше дані показання чи висновок
4. у вчиненні будь-яких дій з наведених вище

Тест 50. Суб’єктом злочину, передбаченого ст. 389 «Ухилення від покарання, не пов’язаного з позбавленням волі» Кримінального кодексу України, може бути:
1. будь-яка фізична осудна особа, що досягла віку 14 років
2. будь-яка фізична осудна особа, що досягла віку 16 років
3. лише спеціальний
4. як загальний, так і спеціальний

Тест 51. У вчиненні яких дій не виражається об’єктивна сторона злочину, передбаченого ч. 1 ст. 390 «Ухилення від відбування покарання у виді обмеження волі та у виді позбавлення волі» Кримінального кодексу України?
1. самовільне залишення місця обмеження волі
2. систематичне порушення громадського порядку чи встановлених правил проживання
3. неповернення до місця відбування покарання особи, засудженої до обмеження волі, якій було дозволено короткочасний виїзд, після закінчення строку виїзду
4. злісне ухилення від робіт

Тест 52. У якій з наведених дій не виражається об’єктивна сторона злочину, передбаченого ст. 392 «Дії, що дезорганізують роботу установ виконання покарань» Кримінального кодексу України?
1. тероризування у установах виконання покарань засуджених
2. напад на адміністрацію
3. організація з метою тероризування засуджених або нападу на адміністрацію організованої групи або активна участь у такій групі
4. злісна непокора законним вимогам адміністрації установ виконання покарань

Тест 53. Суб’єктом злочину, передбаченого ст. 393 «Втеча з місця позбавлення волі або з-під варти» Кримінального кодексу України, може бути:
1. будь-яка фізична осудна особа, яка досягла віку 14 років
2. будь-яка фізична осудна особа, яка досягла віку 16 років
3. лише спеціальний
4. як загальний так і спеціальний

Тест 54. Яка форма вини характеризує суб’єктивну сторону злочину, передбаченого ч. 1 ст. 393 «Втеча з місця позбавлення волі або з-під варти» Кримінального кодексу України?
1. вина у формі прямого або непрямого умислу
2. вина у формі необережності
3. змішана форма вини
4. вина у формі прямого умислу

Тест 55. Яка з перелічених ознак не утворює кваліфікований склад злочину, передбаченого ч. 2 ст. 393 «Втеча з місця позбавлення волі або з-під варти» Кримінального кодексу України?
1. діяння, вчинене повторно
2. діяння, поєднане із заволодінням зброєю чи з її використанням
3. діяння, що спричинило тяжкі наслідки
4. діяння, поєднане із пошкодженням інженерно-технічних засобів охорони

Тест 56. Суб’єктом злочину, передбаченого ст. 395 «Порушення правил адміністративного нагляду» Кримінального кодексу України, може бути:
1. будь-яка фізична осудна особа, яка досягла віку 14 років
2. будь-яка фізична осудна особа, яка досягла віку 16 років
3.лише спеціальний
4. як загальний, так і спеціальний

Тест 57. Яка з наведених дій не утворює об’єктивної сторони злочину, передбаченого ч. 1 ст. 398 «Погроза або насильство щодо захисника чи представника особи» Кримінального кодексу України?
1. погроза вбивством щодо захисника чи представника особи
2. заподіяння тілесних ушкоджень захиснику чи представнику особи
3. погроза знищенням чи пошкодженням майна захисника чи представника особи
4. вбивство захисника чи представника особи

Тест 58. Потерпілий у складі злочину, передбаченого ст. 398 «Погроза або насильство щодо захисника чи представника особи» Кримінального кодексу України визначений як:
1. захисник особи
2. захисник чи представник особи
3. представник особи
4. захисник чи представник особи або їх близькі родичі

Тест 59. Кримінальна відповідальність за заподіяння тілесних ушкоджень якого ступеня тяжкості охоплюється складом злочину, передбаченим ст. 398 «Погроза або насильство щодо захисника чи представника особи» Кримінального кодексу України?
1. лише легкі тілесні ушкодження
2. лише тілесні ушкодження середньої тяжкості
3. лише тяжкі тілесні ушкодження
4. будь-які тілесні ушкодження

Тест 60. Який склад злочину за конструкцією об’єктивної сторони передбачено ч. 2 та ч. 3 ст. 398 «Погроза або насильство щодо захисника чи представника особи» Кримінального кодексу України?
1. формальний
2. матеріальний
3. усічений
4. неповний

Тест 61. Потерпілий у складі злочину, передбаченого ст. 399 Кримінального кодексу України «Умисне знищення або пошкодження майна захисника чи представника особи» визначений як:
1. захисник особи
2. захисник чи представник особи
3. захисник чи представник особи або їх близькі родичі
4. представник особи

 

Тест 62. Обов’язковими ознаками складу злочину, передбаченого ст. 399 Кримінального кодексу України «Умисне знищення або пошкодження майна захисника чи представника особи», визнаються:
1. потерпілий від злочину та предмет злочину
2. лише предмет злочину
3. лише потерпілий від злочину
4. жодна з відповідей не є правильною

Тест 63. Спосіб вчинення злочину, передбаченого ст. 399 Кримінального кодексу України «Умисне знищення або пошкодження майна захисника чи представника особи», є:
1. обов’язковою ознакою об’єктивної сторони основного складу цього злочину
2. кваліфікуючою ознакою
3. на кваліфікацію не впливає, однак враховується судом при призначенні особі покарання за цей злочин
4. не має жодного значення

Тест 64. Яка з перелічених нижче осіб не є потерпілим від злочину, передбаченого ст. 400 Кримінального кодексу України «Посягання на життя захисника чи представника особи у зв’язку з діяльністю, пов’язаною з наданням правової допомоги»?
1. представник особи
2. народний засідатель
3. захисник особи
4. близькі родичі захисника чи представника особи

Тест 65. Відповідно до ст. 22 Кримінального кодексу України суб’єкт злочину, передбаченого ст. 400 Кримінального кодексу України «Посягання на життя захисника чи представника особи у зв’язку з діяльністю, пов’язаною з наданням правової допомоги», є:
1. будь-яка фізична осудна особа, яка досягла віку 14 років.
2. будь-яка фізична осудна особа, яка досягла віку 16 років.
3. спеціальним
4. немає правильної відповіді

Тест 66. Серед кваліфікуючих ознак ч. 2 ст. 313 Кримінального кодексу України «Викрадення, привласнення, вимагання обладнання, призначеного для виготовлення наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів, чи заволодіння ним шляхом шахрайства або зловживання службовим становищем та інші незаконні дії з таким обладнанням», не зазначено:
1. вчинення повторно
2. вчинення за попередньою змовою групою осіб
3. вчинення шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем
4. вчинення із застосуванням насильства, що не є небезпечним для життя і здоров’я

Тест 67. Яка з перелічених нижче кваліфікуючих ознак не передбачена у ч. 2 ст. 313 Кримінального кодексу України «Викрадення, привласнення, вимагання обладнання, призначеного для виготовлення наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів, чи заволодіння ним шляхом шахрайства або зловживання службовим становищем та інші незаконні дії з таким обладнанням»?
1. вчинення злочину повторно
2. вчинення злочину за попередньою змовою групою осіб
3. вчинення злочину організованою групою
4. зловживання службовою особою своїм службовим становищем

Тест 68. Яка з перелічених нижче кваліфікуючих ознак не передбачена у ч. 3 ст. 313 Кримінального кодексу України «Викрадення, привласнення, вимагання обладнання, призначеного для виготовлення наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів, чи заволодіння ним шляхом шахрайства або зловживання службовим становищем та інші незаконні дії з таким обладнанням»?
1. вчинення злочину організованою групою
2. розбій з метою викрадення обладнання
3. вимагання, поєднане із насильством, небезпечним для життя і здоров’я
4. зловживання службовою особою своїм службовим становищем

Тест 69. Відповідно до ст. 22 Кримінального кодексу України суб’єкт злочину, передбаченого ч. 1 ст. 313 Кримінального кодексу України «Викрадення, привласнення, вимагання обладнання, призначеного для виготовлення наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів, чи заволодіння ним шляхом шахрайства або зловживання службовим становищем та інші незаконні дії з таким обладнанням», є:
1. загальним
2. спеціальним (фізична осудна особа, яка досягла 18-річного віку)
3. спеціальним (службова особа)
4. спеціальним (працівник правоохоронного органу)

Тест 70. Предметом злочину, передбаченого ч. 1 ст. 320 Кримінального кодексу України «Порушення встановлених правил обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів», не визнається:
1. снотворний мак і коноплі
2. наркотичні засоби і психотропні речовини
3. аналоги наркотичних засобів і психотропних речовин, призначені для виробництва цих засобів
4. сильнодіючі лікарські засоби

Тест 71. Суб’єктом злочину, передбаченого ст. 320 Кримінального кодексу України «Порушення встановлених правил обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів», не визнається:
1. особа віком від 14 років
2. службова особа
3. особа, яка досягла 16-річного віку
4. немає правильної відповіді

Тест 72. Відповідно до ст. 320 Кримінального кодексу України «Порушення встановлених правил обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів» незаконні дії, передбачені у диспозиції, вчиняються суб’єктом:
1. лише умисно
2. лише необережно
3. як умисно, так і необережно
4. випадково

Тест 73. Викрадення, привласнення чи вимагання обладнання, призначеного для виготовлення наркотичних засобів та інших речовин, відповідно до ст. 313 Кримінального кодексу України «Викрадення, привласнення, вимагання обладнання, призначеного для виготовлення наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів, чи заволодіння ним шляхом шахрайства або зловживання службовим становищем та інші незаконні дії з таким обладнанням» вчиняється:
1. лише умисно
2. лише необережно
3. як умисно, так і необережно
4. з подвійною формою вини

Тест 74. Що є кваліфікуючою ознакою відповідно до ч. 5 ст. 191 Кримінального кодексу України «Привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем»?
1. повторність
2. попередня змова групи осіб
3. особливо великий розмір шкоди
4. великий розмір шкоди

 

Тест 75. Що є кваліфікуючою ознакою відповідно до ч. 5 ст. 191 Кримінального кодексу України «Привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем»?
1. повторність
2. попередня змова групи осіб
3. вчинення злочину організованою групою
4. вчинення у великих розмірах

Тест 76. Як визначено суб’єкта злочину, передбаченого ч. 2 ст. 191 Кримінального кодексу України «Привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем»?
1. будь-яка особа
2. службова особа
3. службова особа, у підпорядкуванні якої перебувають 7 і більше працівників
4. немає правильної відповіді

Тест 77. Що розуміється під великим розміром у ч. 4 ст. 191 Кримінального кодексу України «Привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем»?
1. сума, яка у двісті п’ятдесят і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян на момент вчинення злочину
2. сума, яка у триста п’ятдесят і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян на момент вчинення злочину
3. сума, яка у чотириста і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян на момент вчинення злочину
4. поняття «великого розміру» не визначається

Тест 78. Що розуміється під особливо великим розміром у ч. 5 ст. 191 Кримінального кодексу України «Привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем»?
1. сума, яка у двісті п’ятдесят і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян на момент вчинення злочину
2. сума, яка у триста п’ятдесят і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян на момент вчинення злочину
3. сума, яка у чотириста і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян на момент вчинення злочину
4. сума, яка у шістсот і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян на момент вчинення злочину

Тест 79. Розмір матеріальної шкоди у злочинах проти власності обраховується у:
1. умовних одиницях, що прирівняні до іноземної валюти
2. розмірах прожиткового кошика
3. розмірах мінімальної заробітної платні
4. неоподатковуваних мінімумах доходів громадян

Тест 80. Вимагання наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів чи прекурсорів, поєднане із застосуванням насильства, що не є небезпечним для життя чи здоров’я особи, або з погрозою застосування такого насильства, утворює склад злочину, передбачений:
1. ч. 1 ст. 308 Кримінального кодексу України
2. ч. 2 ст. 308 Кримінального кодексу України
3. ч. 3 ст. 308 Кримінального кодексу України
4. немає правильної відповіді

Тест 81. У ч. 1 ст. 308 Кримінального кодексу України «Викрадення, привласнення, вимагання наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів чи заволодіння ними шляхом шахрайства або зловживання службовим становищем» зазначений такий спосіб вчинення злочину:
1. шляхом зловживання службовим становищем
2. розбій
3. шахрайство
4. вимагання, поєднане з насильством, небезпечним для життя і здоров’я

Тест 82. Кваліфікуючими ознаками ч. 3 ст. 308 Кримінального кодексу України «Викрадення, привласнення, вимагання наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів чи заволодіння ними шляхом шахрайства або зловживання службовим становищем» є:
1. вчинення в особливо великих розмірах
2. розбій з метою викрадення
3. вимагання засобів і речовин, поєднане з насильством, небезпечним для життя і здоров’я
4. усі відповіді правильні

Тест 83. Дії службової особи з підбурення особи на пропонування, обіцянку чи надання неправомірної вигоди, щоб потім викрити того, хто пропонував, обіцяв, надав неправомірну вигоду утворюють:
1. вимагання неправомірної вигоди
2. провокацію підкупу
3. пособництво у пропозиції, обіцянці чи наданні неправомірної вигоди
4. заходи протидії корупції

 

Тест 84. Чи має значення правомірно чи незаконно потерпіла особа володіла наркотичними засобами, психотропним речовинами чи їх аналогами у ст. 308 Кримінального кодексу України «Викрадення, привласнення, вимагання наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів чи заволодіння ними шляхом шахрайства або зловживання службовим становищем»:
1. так
2. ні
3. залежно від ситуації
4. вирішує суд

Тест 85. Кваліфікуючими ознаками, передбаченими ч. 2 ст. 308 Кримінального кодексу України «Викрадення, привласнення, вимагання наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів чи заволодіння ними шляхом шахрайства або зловживання службовим становищем», не є:
1. вчинення злочину повторно
2. вчинення злочину особою, яка раніше вчинила один із злочинів, передбачених ст.ст. 306, 307, 310, 311, 312, 314, 317 Кримінального кодексу України
3. вчинення злочину в особливо великих розмірах
4. попередня змова групи осіб

Тест 86. Ознаками суб’єктивної сторони згідно зі ст. 357 Кримінального кодексу України «Викрадення, привласнення, вимагання документів, штампів, печаток, заволодіння ними шляхом шахрайства чи зловживання службовим становищем або їх пошкодження» є:
1. вчинення лише з корисливих мотивів
2.вчинення лише в інших особистих інтересах
3. вчинення лише в інтересах інших осіб
4. вчинення з корисливих мотивів або в інших особистих інтересах

Тест 87. Діянням у складі злочину, передбаченого ст. 357 Кримінального кодексу України «Викрадення, привласнення, вимагання документів, штампів, печаток, заволодіння ними шляхом шахрайства чи зловживання службовим становищем або їх пошкодження», не є:
1. знищення
2. пошкодження
3. позичання
4. приховування

Тест 88. Предметом злочину, передбаченого ч. 3 ст. 357 Кримінального кодексу України «Викрадення, привласнення, вимагання документів, штампів, печаток, заволодіння ними шляхом шахрайства чи зловживання службовим становищем або їх пошкодження», є:
1. штампи
2. паспорт
3. печатки
4. усі відповіді правильні

Тест 89. Чи має значення, у якій формі власності перебувають підприємства, установи чи організації, де перебувають приватні документи, для кваліфікації дій за ст. 357 Кримінального кодексу України «Викрадення, привласнення, вимагання документів, штампів, печаток, заволодіння ними шляхом шахрайства чи зловживання службовим становищем або їх пошкодження»:
1. так
2. ні
3. залежно від документа
4. на розсуд суду

Тест 90. Кваліфікуючими ознаками ч. 2 ст. 357 Кримінального кодексу України «Викрадення, привласнення, вимагання документів, штампів, печаток, заволодіння ними шляхом шахрайства чи зловживання службовим становищем або їх пошкодження» є:
1. спричинення порушення роботи підприємства, установи чи організації
2. вчинення повторно
3. вчинення групою осіб
4. вчинення з використанням службового становища

Тест 91. Як визначений суб’єкт злочину, передбачений ч. 2 ст. 312 Кримінального кодексу України «Викрадення, привласнення, вимагання прекурсорів або заволодіння ними шляхом шахрайства або зловживання службовим становищем»:
1. лікар нарколог
2. медичний працівник
3. лікар
4. службова особа

Тест 92. Метою викрадення прекурсорів відповідно до ст. 312 Кримінального кодексу України «Викрадення, привласнення, вимагання прекурсорів або заволодіння ними шляхом шахрайства або зловживання службовим становищем» є:
1. власне вживання
2. подальший збут
3. виробництво або виготовлення наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів
4. усі відповіді правильні

Тест 93. У якій формі може здійснюватися викрадення прекурсорів (ст. 312 Кримінального кодексу України):
1. лише таємній
2. лише відкритій
3. відкритій та таємній
4. немає правильної відповіді
Тест 94. Яка кваліфікуюча ознака передбачена у ч. 2 ст. 262 Кримінального кодексу України «Викрадення, привласнення, вимагання вогнепальної зброї, бойових припасів, вибухових речовин чи радіоактивних матеріалів або заволодіння ними шляхом шахрайства або зловживанням службовим становищем»?
1. шляхом шахрайства
2. у значному розмірі
3. шляхом зловживання службової особи своїм службовим становищем
4. групою осіб

Тест 95. Що визнається кваліфікуючою ознакою злочину, передбаченого ч. 3 ст. 262 Кримінального кодексу України «Викрадення, привласнення, вимагання вогнепальної зброї, бойових припасів, вибухових речовин чи радіоактивних матеріалів або заволодіння ними шляхом шахрайства або зловживанням службовим становищем»?
1. повторність
2. вчинення злочину за попередньою змовою групою осіб
3. вчинення злочину організованою групою
4. шкода у великих розмірах.

Тест 96. Якій спосіб вчинення злочину не зазначений у ч. 1 ст. 262 Кримінального кодексу України «Викрадення, привласнення, вимагання вогнепальної зброї, бойових припасів, вибухових речовин чи радіоактивних матеріалів або заволодіння ними шляхом шахрайства або зловживання службовим становищем».
1. привласнення
2. розбій
3. вимагання
4. шахрайство

Тест 97. Суб’єкт злочину, передбаченого ч. 1 ст. 370 Кримінального кодексу України «Провокація підкупу», визначений як:
1. загальний
2. службова особа
3. лише представник правоохоронного органу
4.лише представник влади

Тест 98. Службова особа як суб’єкт у складі злочину, передбаченого ст. 191 Кримінального кодексу України «Привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем», є:
1. ознакою основного складу злочину
2. кваліфікуючою ознакою
3. особливо кваліфікуючою ознакою
4. не має значення для кваліфікації
Тест 99. Як визначено суб’єкта злочину, передбаченого ст. 132 Кримінального кодексу України «Розголошення відомостей про проведення медичного огляду на виявлення зараження вірусом імунодефіциту людини чи іншої невиліковної інфекційної хвороби»?
1. будь-яка службова особа лікувального закладу
2. лише службова особа лікувального державного закладу
3. лише службова особа приватного лікувального закладу
4. особа, яка надає публічні послуги

Тест 100. Як визначений спеціальний суб’єкт злочину, передбаченого ч. 2 ст. 149 Кримінального кодексу України «Торгівля людьми або інша незаконна угода щодо людини»?
1. будь-яка службова особа
2. лише службова особа публічного права
3. лише службова особа приватного права
4. особа, яка надає публічні послуги

Тест 101. В якій нормі визначено розмір істотної шкоди у складі злочину, передбаченому ст. 365-2 Кримінального кодексу України «Зловживання повноваженнями особами, які надають публічні послуги»?
1. в нормі, передбаченій у примітці ст. 365-2 КК України
2. в нормі, передбаченій у примітці ст. 364 КК України
3. в нормі, передбаченій однією з частин ст. 365-2 КК України
4. в нормі, передбаченій у примітці ст. 354 КК України

Тест 102. Тяжкими наслідками у ст. 364-1 Кримінального кодексу України «Зловживання повноваженнями службовою особою юридичної особи приватного права незалежно від організаційно-правової форми» вважаються такі наслідки, які:
1. у сто і більше разів перевищують неоподатковуваний мінімум доходів громадян
2. в двісті і більше разів перевищують неоподатковуваний мінімум доходів громадян
3. в сто п’ятдесят і більше разів перевищують неоподатковуваний мінімум доходів громадян
4. у двісті п’ятдесят і більше разів перевищують неоподатковуваний мінімум доходів громадян

Тест 103. Тяжкими наслідками у ст. 365 Кримінального кодексу України «Перевищення влади або службових повноважень працівником правоохоронного органу» вважаються такі наслідки, які:
1. у сто і більше разів перевищують неоподатковуваний мінімум доходів громадян
2. в двісті і більше разів перевищують неоподатковуваний мінімум доходів громадян
3. в сто п’ятдесят і більше разів перевищують неоподатковуваний мінімум доходів громадян
4. у двісті п’ятдесят і більше разів перевищують неоподатковуваний мінімум доходів громадян

Тест 104. Тяжкими наслідками у ст. 365-2 Кримінального кодексу України «Зловживання повноваженнями особами, які надають публічні послуги» вважаються такі наслідки, які:
1. у сто і більше разів перевищують неоподатковуваний мінімум доходів громадян
2. в двісті і більше разів перевищують неоподатковуваний мінімум доходів громадян
3. в сто п’ятдесят і більше разів перевищують неоподатковуваний мінімум доходів громадян
4. у двісті п’ятдесят і більше разів перевищують неоподатковуваний мінімум доходів громадян

Тест 105. Тяжкими наслідками у ст. 367 Кримінального кодексу України «Службова недбалість» вважаються такі наслідки, які:
1. у сто і більше разів перевищують неоподатковуваний мінімум доходів громадян
2. в двісті і більше разів перевищують неоподатковуваний мінімум доходів громадян
3. в сто п’ятдесят і більше разів перевищують неоподатковуваний мінімум доходів громадян
4. у двісті п’ятдесят і більше разів перевищують неоподатковуваний мінімум доходів громадян

Тест 106. Тяжкими наслідками у ст. 366 Кримінального кодексу України «Службове підроблення» вважаються такі наслідки, які:
1. у сто і більше разів перевищують неоподатковуваний мінімум доходів громадян
2. в двісті і більше разів перевищують неоподатковуваний мінімум доходів громадян
3. в сто п’ятдесят і більше разів перевищують неоподатковуваний мінімум доходів громадян
4. у двісті п’ятдесят і більше разів перевищують неоподатковуваний мінімум доходів громадян

 

Тест 107. Заповніть пропущений фрагмент в диспозиції ст. 364 Кримінального кодексу України «Зловживання владою або службовим становищем», який стосується вказівки на суспільно небезпечні наслідки цього злочину: «…якщо воно завдало істотної шкоди охоронюваним законом правам, свободам та інтересам окремих громадян або державним чи громадським інтересам, або ____»
1. інтересам суспільства
2. правам підприємств, установ, організацій
3. будь-яким іншим інтересам
4. інтересам юридичних осіб

Тест 108. Відповідно до Кримінального кодексу України суб’єктом злочину «Провокація підкупу» за ч. 1 ст. 370 є:
1. будь-яка особа (суб’єкт загальний)
2. лише представник влади
3. лише службова особа, яка займає відповідальне становище
4. будь-яка службова особа

 

Тест 109. Вкажіть кваліфікуючу ознаку службового підроблення:
1. діяння, вчинене повторно
2. діяння, вчинене працівником правоохоронного органу
3. діяння, вчинене за попередньою змовою групою осіб
4. діяння, що спричинили тяжкі наслідки

Тест 110. Вкажіть мету зловживання владою або службовим становищем (ст. 364 Кримінального кодексу України):
1. приховування іншого злочину або полегшення його вчинення
2. одержання будь-якої неправомірної вигоди для самої себе чи іншої фізичної або юридичної особи
3. надання неправомірної вигоди
4. використання влади чи службового становища всупереч інтересам служби

Тест 111. Кваліфікуючою ознакою якого злочину є дії, які супроводжувалися болісними і такими, що ображають гідність потерпілого, діями, за відсутності ознак катування:
1. зловживання владою або службовим становищем
2. перевищення влади або службових повноважень працівником правоохоронного органу
3. службова недбалість
4. провокація підкупу

Тест 112. Кваліфікуючою ознакою якого зі злочинів у сфері службової діяльності є застосування зброї?
1. зловживання владою або службовим становищем
2. перевищення влади або службових повноважень працівником правоохоронного органу
3. службова недбалість
4. провокація підкупу

Тест 113. Яке з наведених визначень відповідає визначенню неправомірної вигоди відповідно до примітки ст. 364-1 Кримінального кодексу України:
1. грошові кошти або інше майно, переваги, пільги, послуги, нематеріальні активи, що не були задекларовані
2. лише грошові кошти та майно
3. грошові кошти або інше майно, переваги, пільги, послуги, нематеріальні активи, які перевищують у грошовому еквіваленті середню заробітну плату особи за попередній звітний рік
4. грошові кошти або інше майно, переваги, пільги, послуги, нематеріальні активи, будь-які інші вигоди нематеріального чи негрошового характеру, які пропонують, обіцяють, надають або одержують без законних на те підстав

Тест 114. Кваліфікуючою ознакою у ч. 2 ст. 366 Кримінального кодексу України «Службове підроблення» є
1. тяжкі наслідки
2. істотна шкода
3. значні збитки
4. особливо тяжкі наслідки

Тест 115. Неправомірною вигодою у значному розмірі відповідно до ст. 368 Кримінального кодексу України визнається вигода, що:
1. в сто і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян
2. в двісті і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян
3. в двісті п’ятдесят і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян
4. в триста і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян

Тест 116. Вкажіть, як визначено в законі одну з ознак суб’єктивної сторони зловживання владою або службовим становищем?
1. з корисливих мотивів
2. з метою одержання будь-якої неправомірної вигоди для самої себе чи іншої фізичної або юридичної особи
3. з мотиву одержання будь-якої неправомірної вигоди для самої себе чи іншої фізичної особи
4. з корисливою метою

 

Тест 117. До умисних убивств за кваліфікуючих ознак, передбачених ч. 2 ст. 115 Кримінального кодексу України, належить:
1. умисне вбивство з помсти
2. умисне вбивство з ревнощів
3. умисне вбивство з корисливих мотивів
4. умисне вбивство, вчинене під час бійки

Тест 118. Яке визначення умисного вбивства відповідає усім ознакам ч. 1 ст. 115 КК України
1. заподіяння смерті іншій людині
2. умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині
3. умисне заподіяння смерті будь-якої людині
4. умисне заподіяння смерті іншій людині

Тест 119. Серед кваліфікуючих ознак, передбачених ч. 2 ст. 115 КК України «Умисне вбивство» відсутня ознака:
1. вбивство викраденої людини
2. вбивство вчинене на замовлення
3. вбивство групою осіб без попередньої змови
4. вбивство з хуліганських мотивів

Тест 120. Як необхідно кваліфікувати позбавлення лікарем життя безнадійно хворої людини?
1. вбивство за пом’якшуючих обставин
2. таке позбавлення життя не є злочином
3. вбивство без пом’якшуючих та обтяжуючих обставин
4. вбивство за обтяжуючих обставин

Тест 121. Умисне тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння належить до:
1. легких тілесних ушкоджень
2. тілесних ушкоджень середньої тяжкості
3. тяжких тілесних ушкоджень
4. жодна із відповідей не є правильною

Тест 122. Яка з наведених обставин є кваліфікуючою при заподіянні тяжкого тілесного ушкодження за ч. 2 ст. 121 Кримінального кодексу України?
1. настання смерті потерпілого
2. корисливий мотив
3. два і більше потерпілих
4. хуліганський мотив

 

Тест 123. Яке тілесне ушкодження належить до числа тих, що вчинені за пом’якшуючих обставин?
1. умисне тяжке тілесне ушкодження, заподіяне у стані сильного душевного хвилювання
2. умисне тяжке тілесне ушкодження, заподіяне з метою залякування потерпілого
3. умисне тяжке тілесне ушкодження, заподіяне з мотивів расової нетерпимості
4. умисне тяжке тілесне ушкодження, заподіяне на замовлення

Тест 124. За необережне заподіяння тілесного ушкодження якої тяжкості в Україні не встановлено кримінальну відповідальність?
1. тяжкого тілесного ушкодження
2. тілесного ушкодження середньої тяжкості
3. легкого тілесного ушкодження
4. жодна із відповідей не є правильною

Тест 125. За наявності якої обставини відповідно до чинного закону погроза вбивством, передбачена ст. 129 Кримінального кодексу України, визнається злочином?
1. якщо були реальні підстави побоюватися здійснення цієї погрози
2. якщо погрозу було висловлено повторно
3. якщо погрозу було висловлено безпосередньо
4. якщо погрозу було висловлено в присутності свідків

Тест 126. Суб’єкт ч. 1 ст. 134 Кримінального кодексу України «Незаконне проведення аборту» визначений як:
1. особа, яка не має медичної освіти
2. особа, яка не має вищої освіти
3. особа, яка не має медичної або фармацевтичної освіти
4. особа, яка не має спеціальної медичної освіти

Тест 127. Яка з названих обставин не входить до основного складу злочину, передбаченого ст. 138 Кримінального кодексу України «Незаконна лікувальна діяльність»?
1. заняття лікувальною діяльністю без спеціального дозволу
2. заняття лікувальною діяльністю особою, яка не має належної медичної освіти
3. заняття лікувальною діяльністю, якщо це спричинило тяжкі наслідки для хворого
4. заняття лікувальною діяльністю особою, яка має судимість за таке заняття

 

Тест 128. Незаконне розголошення лікарської таємниці (ст. 145 Кримінального кодексу України) визнається злочинним:
1. незалежно від наслідків такого діяння
2. якщо це спричинило будь-яку шкоду здоров’ю потерпілого
3. якщо це підірвало авторитет установи, представник якої допустив таке розголошення
4. якщо таке діяння спричинило тяжкі наслідки

Тест 129. Яка ознака суб’єктивної сторони складу злочину передбачена ст. 148 Кримінального кодексу України «Підміна дитини»?
1. хуліганський мотив
2. мета помсти
3. корисливий або інший особистий мотив
4. жодна з відповідей не є правильною

Тест 130. Яке з перелічених нижче тверджень, що стосуються кваліфікуючих ознак умисного вбивства, є правильним?
1. кваліфікуючі ознаки умисного вбивства названі в ст. 112, ч. 1 ст. 115, ст. 348 КК України
2. кваліфікуючі ознаки умисного вбивства названі у ч. 2 ст. 115 КК України
3. кваліфікуючі ознаки умисного вбивства названі в ст. 67 КК України
4. кваліфікуючі ознаки умисного вбивства названі в статтях 116, 117, 118 КК України

Тест 131. Яке з положень про умисне вбивство, вчинене особою, яка раніше вчинила умисне вбивство (п. 13 ч. 2 ст. 115 Кримінального кодексу України), є правильним?
1. під раніше вчиненим умисним вбивством слід розуміти всі умисні вбивства
2. під раніше вчиненим умисним вбивством слід розуміти всі умисні вбивства, крім привілейованих
3. під раніше вчиненим умисним вбивством слід розуміти всі умисні вбивства, крім кваліфікованих
4. під раніше вчиненим умисним вбивством розуміються лише вбивства, кваліфіковані за ст. 115 КК України

Тест 132. У разі конкуренції норм, що передбачають відповідальність за вбивство при перевищенні меж необхідної оборони (ст. 118 Кримінального кодексу України) та вбивство у стані сильного душевного хвилювання (ст. 116 Кримінального кодексу України), застосовується:
1. ст. 116 КК України
2. сукупність злочинів статті 116 та 118 КК України
3. ст. 115 КК України «Умисне вбивство»
4. ст. 118 КК України

Тест 133. Якщо особа з наміром вбивства здійснила постріл в іншу людину, але схибила та спричинила лише середньої тяжкості тілесне ушкодження, її дії слід кваліфікувати:
1. як закінчений замах на вбивство
2. за сукупністю замаху на вбивство та середньої тяжкості тілесного ушкодження
3. як спричинення лише умисного середньої тяжкості тілесного ушкодження
4. як готування до вбивства

Тест 134. У складі злочину, передбаченому ст. 118 «Умисне вбивство при перевищенні меж необхідної оборони або у разі перевищення заходів, необхідних для затримання злочинця» Кримінального кодексу України, суб’єкт:
1. будь-яка фізична осудна особа, яка досягла 14 років
2. будь-яка фізична осудна особа, яка досягла 16 років
3. лише службова особа
4. лише повнолітня особа

Тест 135. До привілейованих умисних убивств належить:
1. умисне вбивство з ревнощів
2. умисне вбивство з помсти за зґвалтування
3. умисне вбивство матір’ю своєї новонародженої дитини
4. умисне вбивство з мотивів співчуття до страждань потерпілого

Тест 136. У ст. 146 «Незаконне позбавлення волі або викрадення людини» Кримінального кодексу України кваліфікуючою або особливо кваліфікуючою ознакою не є:
1. повторність
2. вчинення діяння щодо малолітнього
3. вчинення діяння з корисливих мотивів
4. вчинення діяння із застосуванням зброї

Тест 137. Захоплення заручників (ст. 147 Кримінального кодексу України) відмежовується від позбавлення волі (ст. 146 Кримінального кодексу України):
1. за ознаками потерпілого
2. за видом умислу
3. за метою вчинення дій
4. за формою вини

Тест 138. У якій із запропонованих відповідей наведено повний перелік осіб, спонукання яких є складовою мети у складі злочину, передбаченому ст. 147 «Захоплення заручників» Кримінального кодексу України?
1. родичі затриманого, державна або інша установа
2. родичі затриманого, державна або інша установа, підприємство чи організація
3. родичі затриманого, державна або інша установа, підприємство чи організація, фізична або службова особа
4 фізична або службова особа

Тест 139. В яких формах може виражатися діяння як ознака об’єктивної сторони злочину, передбаченого ст. 147 «Захоплення заручників» Кримінального кодексу України?
1. лише у формі захоплення особи
2. лише у формі захоплення або тримання особи
3. лише у формі знущання над особою
4. лише у формі захоплення та знущання над особою

Тест 140. Статтею 147 «Захоплення заручників» Кримінального кодексу України не передбачено такої кваліфікуючої ознаки:
1. вчинення діяння щодо неповнолітнього
2. вчинення діяння організованою групою
3. спричинення діями тяжких наслідків
4. вчинення діяння за попередньою змовою групою осіб

Тест 141. Стаття 148 «Підміна дитини» Кримінального кодексу України містить вказівку на такі суб’єктивні ознаки:
1. вчинення діяння в інтересах третіх осіб
2. вчинення діяння з помсти третім особам
3. вчинення діяння з корисливих або інших особистих мотивів
4. вчинення діяння в інтересах дитини, що підмінюється

Тест 142. У складі злочину, передбаченому ст. 148 «Підміна дитини» Кримінального кодексу України, суб’єкт злочину:
1. лише медичний працівник
2. лише службова особа
3. будь-яка фізична осудна особа, яка досягла 16-річного віку
4. лише матір дитини

Тест 143. Частина 1 ст. 149 Кримінального кодексу України «Торгівля людьми або інша незаконна угода щодо людини» містить вказівку на такі способи вчинення злочину:
1. погроза застосування фізичного насильства
2. залякування потерпілого
3. використання обману, шантажу чи уразливого стану особи
4. ст. 149 КК України не містить вказівки на спосіб діяння

Тест 144. Диспозиція ст. 149 «Торгівля людьми або інша незаконна угода щодо людини» Кримінального кодексу України містить вказівку на таку суб’єктивну ознаку:
1. мотив помсти
2. мета залякування
3. корисливий мотив
4. мета експлуатації

Тест 145. Потерпілий від злочину, передбаченого ст. 150 «Експлуатація дітей» Кримінального кодексу України, законом визначений як:
1. неповнолітня особа
2. дитина
3. неповнолітня особа, яка не досягла віку, з якого законодавством дозволяється працевлаштування
4. дитина, яка не досягла віку, з якого законом дозволяється працевлаштування

Тест 146. Серед кваліфікуючих та особливо кваліфікуючих ознак ст. 150 «Експлуатація дітей» Кримінального кодексу України відсутня ознака:
1. вчинення дій щодо кількох дітей
2. вчинення дій, поєднаних з використанням дитячої праці на шкідливому виробництві
3. вчинення дій, що спричинили істотну шкоду для освітнього рівня дітей
4. вчинення дій, поєднаних з погрозою застосування насильства

Тест 147. Суб’єкти злочину, передбаченого ч. 1 ст. 150-1 «Використання малолітньої дитини для заняття жебрацтвом» Кримінального кодексу України, визначені як:
1. батьки та інші родичі малолітньої дитини
2. батьки малолітньої дитини або особи, які їх замінюють
3. батьки, вітчим, мачуха або опікуни чи піклувальники малолітньої дитини
4. будь-які особи

Тест 148. Потерпілим від злочину, передбаченого ст. 151 «Незаконне поміщення в психіатричний заклад» Кримінального кодексу України, законом визначено:
1. будь-яку особу
2. психічно здорову особу
3. психічно хвору особу
4. неповнолітню особу

Тест 149. Відповідно до диспозиції ст. 151 «Незаконне поміщення в психіатричний заклад» Кримінального кодексу України психічне відношення суб’єкта злочину до стану психічного здоров’я потерпілої особи характеризується як:
1. завідома обізнаність про те, що особа психічно здорова
2. завідома обізнаність про те, що особа психічно хвора
3. припущення, що особа психічно здорова
4. припущення, що особа психічно хвора

Тест 150. Кваліфікуючою ознакою злочину, передбаченого ст. 151 «Незаконне поміщення в психіатричний заклад» Кримінального кодексу України, визначено:
1. настання тяжких наслідків
2. вчинення діяння щодо малолітнього
3. вчинення діяння щодо неповнолітнього
4. вчинення діяння з корисливих мотивів

Тест 151. У складі злочину, передбаченому ст. 148 «Підміна дитини» Кримінального кодексу України, суб’єкт:
1. будь-яка фізична осудна особа, яка досягла віку настання кримінальної відповідальності
2. лише батьки дитини
3. лише близькі родичі дитини
4. лише службова особа лікувального закладу

Тест 152. У складі злочину, передбаченому ст. 151 «Незаконне поміщення в психіатричний заклад» Кримінального кодексу України, суб’єкт:
1. спеціальний – лікар-психіатр або службова особа психіатричного закладу
2. будь-яка фізична осудна особа, яка досягла 16-річного віку
3. спеціальний – родичі потерпілої особи
4. спеціальний – лише службова особа психіатричного закладу

Тест 153. Суб’єкт злочину, передбаченого ч. 2 ст. 150-1 «Використання малолітньої дитини для заняття жебрацтвом» Кримінального кодексу України, визначений як:
1. загальний – будь-яка фізична осудна особа, яка досягла 16-річного віку
2. спеціальний – лише батьки або особи, які їх замінюють
3. загальний і спеціальний
4. спеціальний – лише батьки або особи, які їх замінюють, близькі родичі дитини

Тест 154. Відповідно до ст. 150 «Експлуатація дітей» Кримінального кодексу України експлуатація вчиняється шляхом:
1. використання органів дітей
2. використання дітей для заняття жебрацтвом
3. використання праці дітей
4. будь-якого використання дитини

Тест 155. Кваліфікуючою ознакою підміни дитини (ст. 148 Кримінального кодексу України) є:
1. настання тяжких наслідків
2. вчинення діяння повторно
3. вчинення діяння службовою особою
4. у ст. 148 КК України не передбачено кваліфікуючих ознак

Тест 156. Зґвалтуванням відповідно до диспозиції ст. 152 Кримінального кодексу України є статеві зносини, поєднані з:
1. погрозою розголошення відомостей, що ганьблять потерпілу особу
2. погрозою знищенням майна потерпілої або її близьких родичів
3. використанням безпорадного стану потерпілої особи
4. погрозою вилучення майна потерпілої особи

Тест 157. Повторність зґвалтування відповідно до ч. 2 ст. 152 Кримінального кодексу України утворюється:
1. вчиненням будь-якого зі злочинів, передбачених розділом «Злочини проти статевої свободи та статевої недоторканості»
2. лише вчиненням злочину, передбаченого ст. 153 КК України «Задоволення статевої пристрасті неприродним способом»
3. вчиненням будь-якого зі злочинів, передбачених розділом «Злочини проти статевої свободи та статевої недоторканості» за виключенням розбещення неповнолітніх (ст. 156 КК України)
4. вчиненням лише зґвалтування

Тест 158. Серед кваліфікуючих та особливо кваліфікуючих ознак ст. 152 «Зґвалтування» Кримінального кодексу України відсутня ознака:
1. повторності
2. зґвалтування малолітньої чи малолітнього
3. зґвалтування, що потягло тяжкі наслідки
4. зґвалтування групою осіб

Тест 159. Частина 1 ст. 154 «Примушування до вступу у статевий зв’язок» Кримінального кодексу України містить вказівку на такі види залежності потерпілої особи від суб’єкта:
1. лише матеріальна залежність
2. лише службова залежність
3. службова або матеріальна залежність
4. лише сімейна залежність

Тест 160. Яка з ознак не належить до переліку кваліфікуючих ознак, передбачених ч. 2 ст. 156 «Розбещення неповнолітніх» Кримінального кодексу України?
1. дії, вчинені особою, на яку покладено обов’язки щодо виховання потерпілого
2. дії, що потягли тяжкі наслідки
3. дії, вчинені особою, на яку покладено обов’язки щодо піклування про потерпілого
4. дії, вчинені вітчимом або мачухою

Тест 161. Стаття 156 «Розбещення неповнолітніх» Кримінального кодексу України містить вказівку на таку потерпілу особу:
1. неповнолітня особа
2. особа, яка не досягла 16-річного віку
3. особа, яка не досягла 14-річного віку
4. особа віком з 16 до 18 років

Тест 162. Об’єктивна сторона злочину, передбаченого ст. 156 «Розбещення неповнолітніх» Кримінального кодексу України, викладена у диспозиції статті наступним чином:
1. вчинення дій сексуального характеру
2. розбещення
3. вчинення неприродного статевого акту
4. вчинення розпусних дій

Тест 163. Відповідно до ст. 152 Кримінального кодексу України зґвалтування – це (оберіть точну відповідь):
1. примушування жінки чи чоловіка до вступу в статевий зв’язок природним або неприродним способом особою, від якої жінка чи чоловік матеріально або службово залежні
2. статеві зносини із застосуванням фізичного насильства, погрози його застосування або з використанням безпорадного стану потерпілої особи
3. статеві зносини з особою, яка не досягла статевої зрілості
4. примушування особи до вступу в статевий зв’язок природним або неприродним способом

Тест 164. Відповідно до ст. 152 Кримінального кодексу України особливо кваліфікуючою ознакою зґвалтування є :
1. зґвалтування, вчинене організованою групою
2. зґвалтування, вчинено повторно
3. зґвалтування, вчинене групою осіб
4. зґвалтування малолітньої чи малолітнього

Тест 165. Стаття 152 «Зґвалтування» Кримінального кодексу України не містить вказівку на таку кваліфікуючу ознаку:
1. повторність
2. вчинення діяння групою осіб
3. вчинення діяння організованою групою
4. спричинення особливо тяжких наслідків

Тест 166. Насильницьке задоволення статевої пристрасті неприродним способом (ст. 153 Кримінального кодексу України) визнається злочинним, якщо воно вчиняється з:
1. використанням безпорадного стану потерпілої особи
2. погрозою знищення, пошкодження або вилучення майна потерпілої особи
3. погрозою розголошення відомостей, що ганьблять особу чи її близьких родичів
4. погрозою знищення чи пошкодження майна потерпілої особи

Тест 167. Насильницьке задоволення статевої пристрасті неприродним способом (ст. 153 Кримінального кодексу України) це (оберіть точне визначення):
1. задоволення статевої пристрасті неприродним способом із застосуванням фізичного насильства, погрози його застосування або з використанням безпорадного стану потерпілої особи
2. зґвалтування неприродним способом із застосуванням фізичного насильства, погрози його застосування або з використанням безпорадного стану потерпілої особи
3. задоволення статевої пристрасті неприродним способом із застосуванням фізичного насильства або з використанням безпорадного стану потерпілої особи
4. зґвалтування неприродним способом із застосуванням фізичного насильства або з використанням безпорадного стану потерпілої особи

Тест 168. Відповідно до ч. 2 ст. 154 «Примушування до вступу в статевий зв’язок» Кримінального кодексу України кваліфікуючими ознаками цього злочину є:
1. застосування фізичного насильства або погроза його застосування
2. погроза знищення, пошкодження або вилучення майна
3. використання безпорадного стану потерпілої особи
4. настання тяжких наслідків

Тест 169. У складі злочину, передбаченому ст. 152 «Зґвалтування» Кримінального кодексу України, суб’єкт злочину: 1. будь-яка фізична осудна особа, яка досягла 16-річного віку
2. будь-яка фізична осудна особа, яка досягла 14-річного віку
3. спеціальний суб’єкт – лише особа, від якої жінка чи чоловік матеріально або службово залежні
4. спеціальний суб’єкт – лише батько, мати, вітчим, мачуха, опікун чи піклувальник

Тест 170. У складі злочину, передбаченому ст. 153 «Насильницьке задоволення статевої пристрасті неприродним способом» Кримінального кодексу України, суб’єкт злочину:
1. будь-яка фізична осудна особа, яка досягла 16-річного віку
2. будь-яка фізична осудна особа, яка досягла 14-річного віку
3. спеціальний суб’єкт – лише особа, від якої жінка чи чоловік матеріально або службово залежні
4. спеціальний суб’єкт – лише батько, мати, вітчим, мачуха, опікун чи піклувальник

Тест 171. У складі злочину, передбаченому ст. 154 «Примушування до вступу в статевий зв’язок» Кримінального кодексу України, суб’єкт злочину:
1. будь-яка фізична осудна особа, яка досягла 16-річного віку
2. будь-яка фізична осудна особа, яка досягла 14-річного віку
3. спеціальний суб’єкт – лише особа, від якої жінка чи чоловік матеріально або службово залежні
4. спеціальний суб’єкт – лише батько, мати, вітчим, мачуха, опікун чи піклувальник

Тест 172. У складі злочину, передбаченому ч. 1 ст. 155 «Статеві зносини з особою, яка не досягла статевої зрілості» Кримінального кодексу України, суб’єкт злочину:
1. будь-яка фізична осудна особа, яка досягла 16-річного віку
2. будь-яка фізична осудна особа, яка досягла 14-річного віку
3. спеціальний суб’єкт – лише особа, від якої жінка чи чоловік матеріально або службово залежні
4. спеціальний суб’єкт – лише батько, мати, вітчим, мачуха, опікун чи піклувальник

Тест 173. У складі злочину, передбаченому ч. 2 ст. 155 «Статеві зносини з особою, яка не досягла статевої зрілості» Кримінального кодексу України, суб’єкт злочину:
1. як загальний – віком від 16 років, так і спеціальний – батько, мати, вітчим, мачуха, опікун чи піклувальник
2. як загальний, так і спеціальний – особа, від якої жінка чи чоловік матеріально або службово залежні
3. лише загальний суб’єкт
4. лише спеціальний суб’єкт – батько, мати, вітчим, мачуха, опікун чи піклувальник
Тест 174. У складі злочину, передбаченому ч. 1 ст. 156 «Розбещення неповнолітніх» Кримінального кодексу України, суб’єкт злочину:
1. будь-яка фізична осудна особа, яка досягла 16-річного віку
2. будь-яка фізична осудна особа, яка досягла 14-річного віку
3. лише спеціальний суб’єкт – особа, від якої жінка чи чоловік матеріально або службово залежні
4. лише спеціальний суб’єкт – батько, мати, вітчим, мачуха, опікун чи піклувальник

Тест 175. Яка форма вини є ознакою складу злочину, передбаченого ст. 159 «Порушення таємниці голосування» Кримінального кодексу України?
1. лише необережність
2. лише умисел
3. лише змішана вина
4. умисел та необережність

Тест 176. Яка форма вини є ознакою складу злочину, передбаченого ст. 170 «Перешкоджання законній діяльності професійних спілок, політичних партій, громадських організацій» Кримінального кодексу України?
1. лише необережність
2. лише умисел
3. лише змішана вина
4. умисел та необережність

Тест 177. Яка форма вини є ознакою складу злочину, передбаченого ст. 171 «Перешкоджання законній професійній діяльності журналістів» Кримінального кодексу України?
1. лише необережність
2. умисел та необережність
3. лише змішана вина
4. лише умисел

Тест 178. Яка форма вини є ознакою складу злочину, передбаченого ст. 175 «Невиплата заробітної плати, стипендії, пенсії чи інших установлених законом виплат»?
1. лише умисел
2. лише необережність
3. лише змішана вина
4. умисел та необережність

 

Тест 179. Злісне невиконання обов’язків по догляду за дитиною або за особою, щодо якої встановлена опіка чи піклування (ст. 166 Кримінального кодексу України), визнається злочинним:
1. незалежно від наслідків, що настали
2. лише у випадку заподіяння шкоди здоров’ю дитини або особи, щодо якої встановлена опіка чи піклування
3. якщо спричинило тяжкі наслідки
4. лише у випадку спричинення майнової шкоди потерпілому

Тест 180. Перешкоджання здійсненню виборчого права або права брати участь у референдумі, роботі виборчої комісії або комісії з референдуму чи діяльності офіційного спостерігача (ст. 157 Кримінального кодексу України) визнається злочинним:
1. незалежно від наслідків, що настали
2. лише у випадку настання негативних наслідків
3. лише у випадку настання тяжких наслідків
4. лише у випадках настання особливо тяжких наслідків

Тест 181. Порушення недоторканності житла (ст. 162 Кримінального кодексу України) визнається злочинним:
1. незалежно від наслідків, що настали
2. лише у випадку настання негативних наслідків
3. лише у випадку настання тяжких наслідків
4. лише у випадках настання особливо тяжких наслідків

Тест 182. Порушення таємниці листування, телефонних розмов, телеграфної чи іншої кореспонденції, що передаються засобами зв’язку або через комп’ютер (ст. 163 Кримінального кодексу України), визнається злочинним:
1. незалежно від наслідків, що настали
2. лише у випадку настання негативних наслідків
3. лише у випадку настання тяжких наслідків
4. лише у випадках настання особливо тяжких наслідків

Тест 183. Ухилення від сплати аліментів на утримання дітей (ст. 164 Кримінального кодексу України) визнається злочинним:
1. лише у випадку настання тяжких наслідків
2. лише у випадку настання негативних наслідків
3. незалежно від наслідків, що настали
4. лише у випадках настання особливо тяжких наслідків

 

Тест 184. Порушення прав на винахід, корисну модель, промисловий зразок, топографію інтегральної мікросхеми, сорт рослин, раціоналізаторську пропозицію (за ч. 1 ст. 177 Кримінального кодексу України) визнається злочинним:
1. незалежно від наслідків, що настали
2. якщо це завдало матеріальної шкоди у значному розмірі
3. якщо це завдало матеріальної шкоди у великому розмірі
4. якщо це завдало матеріальної шкоди в особливо великому розмірі

Тест 185. Пошкодження релігійних споруд чи культових будинків (за ст. 178 Кримінального кодексу України) визнається злочинним:
1. незалежно від наслідків, що настали
2. лише у випадку завдання матеріальної шкоди у значному розмірі
3. лише у випадку завдання матеріальної шкоди у великому розмірі
4. лише у випадку завдання матеріальної шкоди в особливо великому розмірі

Тест 186. Порушення права на отримання освіти (ст. 183 Кримінального кодексу України) визнається злочинним:
1. незалежно від наслідків, що настали
2. лише у випадку завдання матеріальної шкоди у значному розмірі
3. лише у разі настання тяжких наслідків
4. лише у випадку настання особливо тяжких наслідків

Тест 187. Порушення права на безоплатну медичну допомогу (ст. 184 Кримінального кодексу України) визнається злочинним:
1. незалежно від наслідків, що настали
2. лише у разі завдання матеріальної шкоди у значному розмірі
3. лише у випадку настання тяжкі наслідки
4. якщо настали особливо тяжких наслідків

Тест 188. Примушування до участі у страйку або перешкоджання участі у страйку (ст. 174 Кримінального кодексу України) є злочинним, якщо воно вчиняється шляхом (оберіть точну відповідь):
1. насильства чи погрози застосування насильства або шляхом інших незаконних дій
2. лише насильства
3. лише насильства чи погрози застосування насильства
4. лише погрози застосуванням насильства

Тест 189. Вкажіть мінімальний строк невиплати заробітної плати, стипендії, пенсії чи інших установлених законом виплат, необхідний для визнання такого діяння злочинним (ст. 175 Кримінального кодексу України):
1. більш як за один місяць
2. один місяць
3. більш як за три місяці
4. більш як за півроку

Тест 190. У складі злочину, передбаченому ст. 175 «Невиплата заробітної плати, стипендії, пенсії чи інших установлених законом виплат» Кримінального кодексу України, суб’єкт злочину визначений як:
1. лише громадянин – суб’єкт підприємницької діяльності
2. лише керівник підприємства, установи або організації приватної форми власності
3. лише керівник підприємства, установи або організації незалежно від форми власності
4. керівник підприємства, установи або організації незалежно від форми власності чи громадянин – суб’єкт підприємницької діяльності

Тест 191. Обов’язковою ознакою якого складу злочину проти власності в законі визначено напад?
1. насильницький грабіж
2. розбій
3. вимагання, поєднане з насильством, небезпечним для життя чи здоров’я
4. крадіжка, поєднана з проникненням у житло, інше приміщення чи сховище

Тест 192. У складі злочину, передбаченому статтею 197 «Порушення обов’язків щодо охорони майна» Кримінального кодексу України, суб’єкт злочину визначений як:
1. лише службова особа
2. лише особа, якій доручено охорону майна
3. лише особа, якій доручено зберігання чи охорону майна
4. лише особа, якій доручено охорону, зберігання чи розподіл майна

Тест 193. Кримінальна відповідальність за вчинення злочину, передбаченого ст. 196 «Необережне знищення або пошкодження майна» Кримінального кодексу України, настає лише за наявності такого наслідку:
1. істотної майнової шкоди
2. майнової шкоди у великому розмірі
3. тяжких тілесних ушкоджень або загибелі людей
4. майнової шкоди в особливо великому розмірі

Тест 194. Стаття 193 «Незаконне привласнення особою знайденого або чужого майна, що випадково опинилося у неї» Кримінального кодексу України містить вказівку на такий предмет злочину (оберіть точну відповідь):
1. лише чуже майно, що має значну матеріальну цінність
2. лише чуже майно, що має історичну або наукову цінність
3. чуже майно або скарб, які мають особливу історичну, наукову, художню чи культурну цінність
4. лише скарб, який має історичну, наукову, художню чи культурну цінність

Тест 195. Повторність розбою відповідно до ч. 2 ст. 187 Кримінального кодексу України має місце у разі вчинення таких злочинів (оберіть точну відповідь):
1. лише розбою
2. розбою та насильницького грабежу
3. розбою, насильницького грабежу та вимагання
4. розбою та бандитизму

Тест 196. Стаття 190 Кримінального кодексу України містить таке визначення шахрайства:
1. заволодіння чужим майном шляхом обману або зловживання довірою
2. спричинення майнової шкоди шляхом обману або зловживання довірою
3. заволодіння чужим майном або придбання права на майно шляхом обману або зловживання довірою
4. заволодіння майновим правом шляхом обману або зловживання довірою

Тест 197. Яка зі статей Кримінального кодексу України, що передбачають злочини проти власності, містить формальний склад злочину?
1. ст. 192 «Заподіяння майнової шкоди шляхом обману або зловживання довірою» КК України
2. ст. 189 «Вимагання» КК України
3. ст. 194 «Умисне знищення або пошкодження майна» КК України
4. ст. 186 «Грабіж» КК України

Тест 198. Стаття 187 «Розбій» Кримінального кодексу України не містить кваліфікуючу ознаку:
1. повторності
2. поєднання діяння з погрозою вбивства
3. поєднання діяння з проникненням у житло, інше приміщення чи сховище
4. вчинення діяння за попередньою змовою групою осіб

Тест 199. Стаття 186 «Грабіж» Кримінального кодексу України не містить кваліфікуючу ознаку:
1. повторності
2. вчинення діяння за попередньою змовою групою осіб
3. поєднання діяння з проникненням у житло, інше приміщення чи сховище
4. поєднання діяння із застосуванням зброї

Тест 200. Яка з числа наведених кваліфікуючих ознак не міститься у ст. 189 «Вимагання» Кримінального кодексу України?
1. вчинення діяння службовою особою з використанням свого службового становища
2. поєднання діяння з погрозою вбивства
3. поєднання діяння з пошкодженням чи знищенням майна
4. поєднання діяння з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров’я потерпілого

Тест 201. Який вид погрози не вказаний у ст. 189 «Вимагання» Кримінального кодексу України?
1. погроза знищенням майна
2. погроза насильством над потерпілим
3. погроза розголошенням відомостей, що ганьблять потерпілого чи його близьких родичів
4. погроза пошкодженням майна

Тест 202. Стаття 190 «Шахрайство» Кримінального кодексу України не містить такої кваліфікуючої ознаки:
1. вчинене за попередньою змовою групою осіб
2. вчинене шляхом незаконних операцій з використанням електронно-обчислювальної техніки
3. вчинене у великих розмірах
4. вчинене шляхом несанкціонованого втручання в роботу електронно-обчислюваних машин

Тест 203. Якої кваліфікуючої ознаки немає у статтях, у яких передбачено корисливі злочини проти власності (Розділ VІ Особливої частини Кримінального кодексу України)?
1. проникнення у житло, інше приміщення чи сховище
2. особливо великий розмір
3. група осіб без попередньої змови
4. організована група

Тест 204. Максимальним ступенем шкоди здоров’ю, властивим насильницькому грабежу, є:
1. заподіяння тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості
2. заподіяння легкого тілесного ушкодження, що не спричинило розладу здоров’я та втрати працездатності
3. виривання майна з рук потерпілого
4. заподіяння легкого тілесного ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров’я або незначну втрату працездатності

Тест 205. Загальнонебезпечний спосіб є кваліфікуючою ознакою, що міститься у статті Кримінального кодексу України:
1. «Необережне знищення або пошкодження майна» ст. 196 КК України
2. «Викрадення електричної або теплової енергії шляхом її самовільного використання» ст. 188-1 КК України
3. «Умисне пошкодження об’єктів електроенергетики» ст. 194-1 КК України
4. «Розбій» ст. 187 КК України

Тест 206. Заволодіння чужим майном у який спосіб не може кваліфікуватися як адміністративне правопорушення незалежно від розміру завданої шкоди
1. шахрайство (ст. 190 КК України)
2. привласнення (ст. 191 КК України)
3. крадіжка (ст. 185 КК України)
4. грабіж (ст. 186 КК України)

Тест 207. Що є предметом крадіжки (ст. 185 Кримінального кодексу України)?
1. будь-яке майно
2. чуже майно
3. майно, яке є предметом спору
4. чуже майно або майно, яке є предметом спору

Тест 208. Метою фіктивного підприємництва згідно зі ст. 205 «Фіктивне підприємництво» Кримінального кодексу України є:
1. створення суб’єктів підприємницької діяльності
2. придбання суб’єктів підприємницької діяльності
3. прикриття незаконної діяльності або здійснення видів діяльності, щодо яких є заборона
4. зайняття видами господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню

Тест 209. У якості предмета виготовлення, зберігання, придбання, перевезення, пересилання, ввезення в Україну з метою використання при продажу товарів, збуту або збут підроблених грошей, державних цінних паперів, білетів державної лотереї, марок акцизного податку чи голографічних захисних елементів в диспозиції статті ст. 199 Кримінального кодексу України окрім іншого зазначено на:
1. марки акцизного податку
2. підроблену національну валюту України
3. іноземну валюту
4. державні цінні папери

Тест 210. Не є предметом виготовлення, зберігання, придбання, перевезення, пересилання, ввезення в Україну з метою використання при продажу товарів, збуту або збут підроблених грошей, державних цінних паперів, білетів державної лотереї, марок акцизного податку чи голографічних захисних елементів (ст. 199 Кримінального кодексу України):
1. незаконно виготовлені, одержані чи підроблені марки акцизного податку
2. підроблені державні цінні папери
3. національна валюта України
4. підроблена іноземна валюта

Тест 211. Предметом злочину, передбаченого ст. 201 «Контрабанда» Кримінального кодексу України, не є:
1. вибухові речовини
2. отруйні речовини
3. сильнодіючі речовини
4. наркотичні засоби

Тест 212. Предметом контрабанди (ст. 201 Кримінального кодексу України) не названо:
1. вибухові речовини
2. отруйні речовини
3. особливо цінні речовини
4. сильнодіючі речовини

Тест 213. Предметом злочину, передбаченого ст. 201 «Контрабанда» Кримінального кодексу України, є:
1. наркотичні засоби
2. прекурсори
3. аналоги наркотичних засобів
4. сильнодіючі речовини

Тест 214. Предметом контрабанди (ст. 201 Кримінального кодексу України) є (оберіть точну відповідь):
1. зброя та боєприпаси (крім гладкоствольної мисливської зброї та бойових припасів до неї)
2. зброя та боєприпаси (крім гладкоствольної зброї та бойових припасів до неї)
3. зброя та боєприпаси (крім мисливської зброї та бойових припасів до неї)
4. зброя та боєприпаси

Тест 215. Предметом контрабанди (ст. 201 Кримінального кодексу України) не є:
1. будь-яка гладкоствольна зброя та боєприпаси до неї
2. будь-яка мисливська зброя та боєприпаси до неї
3. будь-яка холодна зброя
4. будь-яка гладкоствольна мисливська зброя та боєприпаси до неї

Тест 216. Предметом контрабанди відповідно до ст. 201 Кримінального кодексу України не є:
1. культурні цінності
2. отруйні, сильнодіючі, вибухові речовини
3. радіоактивні матеріали
4. сувенірні вироби масового виробництва

Тест 217. Кваліфікуючою ознакою «зайняття гральним бізнесом» відповідно до ст. 203-2 Кримінального кодексу України є:
1. вчинення діяння групою осіб
2. вчинення діяння організованою групою осіб
3. вчинення діяння службовою особою
4. вчинення діяння особою, раніше судимою за зайняття гральним бізнесом

Тест 218. У якості підакцизних товарів у ст. 204 «Незаконне виготовлення, зберігання, збут або транспортування з метою збуту підакцизних товарів» Кримінального кодексу України названі:
1. алкогольні напої, тютюнові вироби або інші підакцизні товари
2. нафтопродукти, алкогольні напої, тютюнові вироби
3. автомобілі легкові, алкогольні напої, тютюнові вироби або інші підакцизні товари
4. автомобілі, нафтопродукти, алкогольні напої, тютюнові вироби

Тест 219. Згідно з ч. 2 ст. 204 «Незаконне виготовлення, зберігання, збут або транспортування з метою збуту підакцизних товарів» Кримінального кодексу України злочинне діяння може бути у формі:
1. незаконного придбання або зберігання, а також збуту чи транспортування
2. незаконного виготовлення
3. незаконного зберігання або збуту
4. незаконного збуту

Тест 220. Ознакою, яка характеризує незаконне виготовлення підакцизних товарів, що передбачено ч. 2 ст. 204 «Незаконне виготовлення, зберігання, збут або транспортування з метою збуту підакцизних товарів» Кримінального кодексу України, є (оберіть точну відповідь):
1. лише шляхом відкриття цехів
2. з використанням обладнання, що забезпечує масове виробництво таких товарів
3. шляхом відкриття підпільних цехів або з використанням обладнання, що забезпечує масове виробництво таких товарів
4. шляхом створення підприємств або з використанням обладнання, що забезпечує виробництво товарів у великих розмірах

Тест 221. Розмір великої матеріальної шкоди у ст. 205 «Фіктивне підприємництво» Кримінального кодексу України визначається залежно від:
1. того, фізичній чи юридичній особі заподіяна шкода
2. майнового стану потерпілого
3. форми власності підприємства, установи чи організації, якому заподіяна шкода
4. організаційно-правової форми підприємства, установи чи організації, якому заподіяна шкода

Тест 222. Який вид та розмір основного покарання передбачено за суспільно небезпечне протиправне діяння, що передує легалізації (відмиванню) доходів (ст. 209 Кримінального кодексу України):
1. позбавлення чи обмеження волі або штраф понад одну тисячу неоподатковуваних мінімумів доходів громадян
2. обмеження волі або штраф понад дві тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян
3. позбавлення волі або штраф понад три тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян
4. лише позбавлення чи обмеження волі

Тест 223. Кваліфікуючою ознакою якого злочину проти довкілля є використання транспортних засобів?
1. «Незаконна порубка лісу» (ст. 246 Кримінального кодексу України)
2. «Незаконне заняття рибним, звіриним або іншим водним добувним промислом» (ст. 249 Кримінального кодексу України)
3. «Незаконне полювання» (ст. 248 Кримінального кодексу України)
4. «Проведення вибухових робіт з порушенням правил охорони рибних запасів» (ст. 250 Кримінального кодексу України)

Тест 224. Визначте правильне положення, що стосується незаконної порубки лісу згідно зі ст. 246 Кримінального кодексу України:
1. кримінальна відповідальність за незаконну порубку лісу може наставати лише за умови, що такі дії завдали шкоди у великому розмірі
2. істотна шкода при незаконній порубці лісу дорівнює 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян
3. незаконна порубка дерев і чагарників у лісах, захисних та інших лісових насадженнях тягне кримінальну відповідальність, незалежно від розміру заподіяної шкоди
4. незаконна порубка дерев і чагарників у заповідниках або на територіях та об’єктах природно-заповідного фонду або в інших особливо охоронюваних лісах є кримінально караною, незалежно від розміру завданої шкоди

Тест 225. Назвіть склад злочину проти довкілля, у якому заповідники, території та об’єкти природно-заповідного фонду є місцем вчинення злочину:
1. «Забруднення моря» (ст. 243 Кримінального кодексу України)
2. «Незаконне полювання» (ст. 248 Кримінального кодексу України)
3. «Знищення або пошкодження об’єктів рослинного світу» (ст. 245 Кримінального кодексу України)
4. «Порушення законодавства про континентальний шельф України» (ст. 244 Кримінального кодексу України)

Тест 226. Назвіть злочин проти довкілля, конститутивною або кваліфікуючою ознакою якого у Кримінальному кодексі України не названий спосіб вчинення злочину:
1. «Незаконне зайняття рибним, звіриним або іншим водним добувним промислом» (ст. 249 Кримінального кодексу України)
2. «Знищення або пошкодження об’єктів рослинного світу» (ст. 245 Кримінального кодексу України)
3. «Незаконне полювання» (ст. 248 Кримінального кодексу України)
4. «Порушення законодавства про захист рослин» (ст. 247 Кримінального кодексу України)

Тест 227. Ознакою основного складу якого злочину проти довкілля законом визначено наслідки у виді створення небезпеки для життя, здоров’я людей чи довкілля?
1. «Порушення ветеринарних правил» (ст. 251 Кримінального кодексу України)
2. «Незаконне зайняття рибним, звіриним або іншим водним добувним промислом» (ст. 249 Кримінального кодексу України)
3. «Порушення законодавства про захист рослин» (ст. 247 Кримінального кодексу України)
4. «Забруднення або псування земель» (ст. 239 Кримінального кодексу України)

Тест 228. У ст. 236 «Порушення правил екологічної безпеки» Кримінального кодексу України передбачено настання таких наслідків:
1. небезпека для життя, здоров’я людей чи довкілля
2. загибель людей, екологічне забруднення значних територій або інші тяжкі наслідки
3. лише загибель людей
4. лише тяжкі наслідки

Тест 229. У ч. 1 ст. 238 «Приховування або перекручення відомостей про екологічний стан або захворюваність населення» Кримінального кодексу України передбачено настання таких наслідків:
1. небезпека для життя, здоров’я людей чи довкілля
2. не передбачає настання наслідків
3. загибель людей або інші тяжкі наслідки
4. лише тяжкі наслідки

Тест 230. У ч. 2 ст. 238 «Приховування або перекручення відомостей про екологічний стан або захворюваність населення» Кримінального кодексу України передбачено настання таких наслідків:
1. небезпека для життя, здоров’я людей чи довкілля
2. не передбачає настання наслідків
3. загибель людей або інші тяжкі наслідки
4. лише тяжкі наслідки

Тест 231. У ч. 1 ст. 239 «Забруднення або псування земель» Кримінального кодексу України передбачено настання таких наслідків:
1. створення небезпеки для життя, здоров’я людей чи довкілля
2. не передбачає настання наслідків
3. загибель людей або інші тяжкі наслідки
4. лише тяжкі наслідки

Тест 232. У ч. 2 ст. 239 «Забруднення або псування земель» Кримінального кодексу України передбачено настання таких наслідків:
1. небезпека для життя, здоров’я людей чи довкілля
2. загибель людей, їх масове захворювання або інші тяжкі наслідки
3. лише загибель людей або інші тяжкі наслідки
4. лише тяжкі наслідки

Тест 233. У ч. 1 ст. 239-1 «Незаконне заволодіння ґрунтовим покривом (поверхневим шаром) земель» Кримінального кодексу України передбачено настання таких наслідків:
1. небезпека для життя, здоров’я людей чи для довкілля
2. не передбачає настання наслідків
3. загибель людей або інші тяжкі наслідки
4. лише тяжкі наслідки

Тест 234. У ч. 3 ст. 239-1 «Незаконне заволодіння ґрунтовим покривом (поверхневим шаром) земель» Кримінального кодексу України передбачено настання таких наслідків:
1. не передбачає настання наслідків
2. загибель людей, масову загибель об’єктів тваринного чи рослинного світу або інші тяжкі наслідки
3. лише загибель людей або інші тяжкі наслідки
4. матеріальна шкода у великому розмірі

Тест 235. У ч. 1 ст. 240 «Порушення правил охорони або використання надр» Кримінального кодексу України передбачено настання таких наслідків:
1. небезпека для життя, здоров’я людей чи довкілля
2. не передбачає настання наслідків
3. загибель людей або інші тяжкі наслідки
4. лише тяжкі наслідки

Тест 236. У ч. 2 ст. 240 «Порушення правил охорони або використання надр» Кримінального кодексу України передбачено настання таких наслідків:
1. небезпека для життя, здоров’я людей чи довкілля
2. не передбачає настання наслідків
3. загибель людей або інші тяжкі наслідки
4. лише тяжкі наслідки

Тест 237. У ч. 4 ст. 240 «Порушення правил охорони або використання надр» Кримінального кодексу України передбачено настання таких наслідків:
1. не передбачає настання наслідків
2. загибель людей, їх масове захворювання або інші тяжкі наслідки
3. лише загибель людей або інші тяжкі наслідки
4. лише тяжкі наслідки

Тест 238. У ч. 1 ст. 241 «Забруднення атмосферного повітря» Кримінального кодексу України передбачено настання таких наслідків:
1. небезпека для життя, здоров’я людей чи для довкілля
2. не передбачає настання наслідків
3. загибель людей або інші тяжкі наслідки
4. лише тяжкі наслідки

Тест 239. У ч. 2 ст. 241 «Забруднення атмосферного повітря» Кримінального кодексу України передбачено настання таких наслідків:
1. небезпека для життя, здоров’я людей чи для довкілля
2. не передбачає настання наслідків
3. загибель людей або інші тяжкі наслідки
4. лише тяжкі наслідки

Тест 240. У ст. 239-2 «Незаконне заволодіння землями водного фонду в особливо великих розмірах» Кримінального кодексу України під особливо великим розміром розуміють:
1. вартість поверхневого (ґрунтового) шару земель, яка становить більше, ніж 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян
2. обсяг поверхневого (ґрунтового) шару земель, який становить більше, ніж десять кубічних метрів
3. вартість поверхневого (ґрунтового) шару земель, яка становить більше, ніж 10000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян
4. обсяг поверхневого (ґрунтового) шару земель, який становить більше, ніж сто кубічних метрів

Тест 241. На підставі ч. 2 ст. 255 «Створення злочинної організації» Кримінального кодексу України не підлягають звільненню від кримінальної відповідальності:
1. особи, які сприяють зустрічі (сходці) представників злочинних організацій
2. особи, які беруть участь у нападах, вчинюваних злочинною організацією
3. активні члени злочинної організації
4. організатор або керівник злочинної організації

Тест 242. Вкажіть вид злочинної організації, обов’язковою ознакою якої є озброєність:
1. злочинне угруповання в місцях позбавлення волі
2. злочинна організація
3. банда
4. організована група

Тест 243. За вчинення яких дій із вогнепальною зброєю у ст. 263 «Незаконне поводження зі зброєю, бойовими припасами або вибуховими речовинами» Кримінального кодексу України встановлена кримінальна відповідальність?
1. недбале ставлення
2. носіння
3. заповідання
4. неповідомлення органам влади про достовірно відомі факти незаконного ремонту зброї

Тест 244. В якій відповіді названі дії з холодною зброєю, за які ст. 263 «Незаконне поводження зі зброєю, бойовими припасами або вибуховими речовинами» Кримінального кодексу України не встановлена кримінальна відповідальність?
1. носіння
2. виготовлення
3. ремонт
4. придбання

Тест 245. Предметом якого із злочинів проти громадської безпеки є гладкоствольна мисливська зброя?
1. «Недбале зберігання вогнепальної зброї або бойових припасів» (ст. 264 Кримінального кодексу України)
2. «Викрадення, привласнення, вимагання вогнепальної зброї, бойових припасів, вибухових речовин чи радіоактивних матеріалів або заволодіння ними шляхом шахрайства або зловживання службовим становищем» (ст. 262 Кримінального кодексу України)
3. «Незаконне поводження зі зброєю, бойовими припасами або вибуховими речовинами» (ч. 1 ст. 263 Кримінального кодексу України)
4. «Незаконне поводження зі зброєю, бойовими припасами або вибуховими речовинами» (ч. 2 ст. 263 Кримінального кодексу України)

Тест 246. Способом вчинення якого злочину проти громадської безпеки в законі названо використання уразливого стану особи?
1. «Сприяння вчиненню терористичного акту» (ст. 258-4 Кримінального кодексу України)
2. «Втягнення у вчинення терористичного акту» (ст. 258-1 Кримінального кодексу України)
3. «Терористичний акт» (ст. 258 Кримінального кодексу України)
4. «Напад на об’єкти, на яких є предмети, що становлять підвищену небезпеку для оточення» (ст. 261 Кримінального кодексу України)

Тест 247. Для якого із злочинів проти громадської безпеки передбачено спеціальний вид звільнення від кримінальної відповідальності?
1. «Втягнення у вчинення терористичного акту» (ст. 258-1 Кримінального кодексу України)
2. «Сприяння вчиненню терористичного акту» (ст. 258-4 Кримінального кодексу України)
3. «Публічні заклики до вчинення терористичного акту» (ст. 258-2 Кримінального кодексу України)
4. «Створення терористичної групи чи терористичної організації» (ст. 258-3 Кримінального кодексу України)

Тест 248. У ч. 1 ст. 271 «Порушення вимог законодавства про охорону праці» Кримінального кодексу України передбачено настання таких наслідків:
1. небезпека для життя, здоров’я людей чи довкілля
2. не передбачає настання наслідків
3. шкода здоров’ю потерпілого
4. тяжкі наслідки

Тест 249. У ч. 2 ст. 271 «Порушення вимог законодавства про охорону праці» Кримінального кодексу України передбачено настання таких наслідків:
1. небезпека для життя, здоров’я людей чи довкілля
2. загибель людей або інші тяжкі наслідки
3. шкода здоров’ю потерпілого
4. лише тяжкі наслідки

Тест 250. У ч. 1 ст. 272 «Порушення правил безпеки під час виконання робіт з підвищеною небезпекою» Кримінального кодексу України передбачено настання таких наслідків:
1. лише загроза загибелі людей чи настання інших тяжких наслідків
2. не передбачає настання наслідків
3. загроза загибелі людей чи настання інших тяжких наслідків або шкода здоров’ю потерпілого
4. лише шкода здоров’ю потерпілого

Тест 251. У ч. 2 ст. 272 «Порушення правил безпеки під час виконання робіт з підвищеною небезпекою» Кримінального кодексу України передбачено настання таких наслідків:
1. небезпека для життя, здоров’я людей чи довкілля
2. загибель людей або інші тяжкі наслідки
3. тяжка шкода здоров’ю потерпілого
4. лише тяжкі наслідки

Тест 252. У ч. 1 ст. 273 «Порушення правил безпеки на вибухонебезпечних підприємствах або у вибухонебезпечних цехах» Кримінального кодексу України передбачено настання таких наслідків:
1. лише загроза загибелі людей чи настання інших тяжких наслідків
2. не передбачає настання наслідків
3. загроза загибелі людей чи настання інших тяжких наслідків або шкода здоров’ю потерпілого
4. лише шкода здоров’ю потерпілого

Тест 253. У ч. 2 ст. 273 «Порушення правил безпеки на вибухонебезпечних підприємствах або у вибухонебезпечних цехах» Кримінального кодексу України передбачено настання таких наслідків:
1. небезпека для життя, здоров’я людей чи довкілля
2. загибель людей або інші тяжкі наслідки
3. тяжка шкода здоров’ю потерпілого
4. лише тяжкі наслідки

Тест 254. У ч. 1 ст. 274 «Порушення правил ядерної або радіаційної безпеки» Кримінального кодексу України передбачено настання таких наслідків:
1. лише загроза загибелі людей чи настання інших тяжких наслідків
2. не передбачає настання наслідків
3. загроза загибелі людей чи настання інших тяжких наслідків або шкода здоров’ю потерпілого
4. лише тяжкі наслідки

Тест 255. У ч. 2 ст. 274 «Порушення правил ядерної або радіаційної безпеки» Кримінального кодексу України передбачено настання таких наслідків:
1. небезпека для життя, здоров’я людей чи довкілля
2. загибель людей або інші тяжкі наслідки
3. тяжка шкода здоров’ю потерпілого
4. лише тяжкі наслідки

Тест 256. У ч. 1 ст. 275 «Порушення правил, що стосуються безпечного використання промислової продукції або безпечної експлуатації будівель і споруд» Кримінального кодексу України передбачено настання таких наслідків:
1. лише загроза загибелі людей чи настання інших тяжких наслідків
2. не передбачає настання наслідків
3. загроза загибелі людей чи настання інших тяжких наслідків або шкода здоров’ю потерпілого
4. лише тяжкі наслідки

Тест 257. У ч. 2 ст. 275 «Порушення правил, що стосуються безпечного використання промислової продукції або безпечної експлуатації будівель і споруд» Кримінального кодексу України передбачено настання таких наслідків:
1. небезпека для життя, здоров’я людей чи довкілля
2. загибель людей або інші тяжкі наслідки
3. тяжка шкода здоров’ю потерпілого
4. лише тяжкі наслідки

Тест 258. Суб’єктом злочину, передбаченого ст. 271 «Порушення вимог законодавства про охорону праці» Кримінального кодексу України, визначено:
1. будь-яких осіб, які досягли 16-річного віку
2. лише службову особу підприємства, установи, організації
3. лише особу, яка зобов’язана дотримувати вимоги законодавства про охорону праці
4. лише службову особу підприємства, установи, організації або громадянина – суб’єкта підприємницької діяльності
Тест 259. Суб’єктом злочину, передбаченого ст. 272 «Порушення правил безпеки під час виконання робіт з підвищеною небезпекою» Кримінального кодексу України, визначено:
1. будь-яких осіб, які досягли 16-річного віку
2. лише службову особу підприємства, установи, організації
3. лише особу, яка зобов’язана дотримувати правила безпеки під час виконання робіт з підвищеною небезпекою
4. лише службову особу підприємства, установи, організації або громадянина – суб’єкта підприємницької діяльності

Тест 260. Суб’єктом злочину, передбаченого ст. 273 «Порушення правил безпеки на вибухонебезпечних підприємствах або у вибухонебезпечних цехах» Кримінального кодексу України, визначено:
1. будь-яких осіб, які досягли 16-річного віку
2. лише службову особу підприємства, установи, організації
3. лише особу, яка зобов’язана дотримувати правила безпеки на вибухонебезпечних підприємствах або у вибухонебезпечних цехах
4. лише службову особу підприємства, установи, організації або громадянина – суб’єкта підприємницької діяльності

Тест 261. Суб’єктом злочину, передбаченого ст. 274 «Порушення правил ядерної або радіаційної безпеки» Кримінального кодексу України, визначено:
1. будь-яких осіб, які досягли 16-річного віку
2. лише службову особу підприємства, установи, організації
3. лише особу, яка зобов’язана дотримувати правила ядерної або радіаційної безпеки
4. лише службову особу підприємства, установи, організації або громадянина – суб’єкта підприємницької діяльності

Тест 262. Суб’єктом злочину, передбаченого ст. 275 «Порушення правил, що стосуються безпечного використання промислової продукції або безпечної експлуатації будівель і споруд» Кримінального кодексу України, визначено:
1. будь-яких осіб, які досягли 16-річного віку
2. лише службову особу підприємства, установи, організації
3. лише особу, яка зобов’язана дотримувати правила, що стосуються безпечного використання промислової продукції або безпечної експлуатації будівель і споруд
4. лише службову особу підприємства, установи, організації або громадянина – суб’єкта підприємницької діяльності

 

Тест 263. У ч. 1 ст. 276 «Порушення правил безпеки руху або експлуатації залізничного, водного чи повітряного транспорту» Кримінального кодексу України передбачено настання таких наслідків:
1. створення небезпеки для життя людей чи настання інших тяжких наслідків
2. не передбачає настання наслідків
3. загроза заподіяння шкоди здоров’ю людей чи настання інших тяжких наслідків або шкода здоров’ю потерпілого
4. лише тяжкі наслідки

Тест 264. У ч. 2 ст. 276 «Порушення правил безпеки руху або експлуатації залізничного, водного чи повітряного транспорту» Кримінального кодексу України передбачено настання таких наслідків:
1. середньої тяжкості чи тяжкі тілесні ушкодження або велика матеріальна шкода
2. загибель людей або інші тяжкі наслідки
3. лише тяжка шкода здоров’ю потерпілого
4. лише велика матеріальна шкода

Тест 265. У ч. 3 ст. 276 «Порушення правил безпеки руху або експлуатації залізничного, водного чи повітряного транспорту» Кримінального кодексу України передбачено настання таких наслідків:
1. середньої тяжкості чи тяжкі тілесні ушкодження або велика матеріальна шкода
2. загибель людей
3. лише тяжка шкода здоров’ю потерпілого
4. лише велика матеріальна шкода

Тест 266. У ст. 276-1 «Здійснення професійної діяльності членом екіпажу або обслуговування повітряного руху диспетчером управління повітряним рухом (диспетчером служби руху) у стані алкогольного сп’яніння або під впливом наркотичних чи психотропних речовин» Кримінального кодексу України передбачено настання таких наслідків:
1. створення небезпеки для життя людей чи настання інших тяжких наслідків
2. не передбачає настання наслідків
3. загроза загибелі людей чи настання інших тяжких наслідків або шкода здоров’ю потерпілого
4. тяжкі наслідки

Тест 267. У ч. 1 ст. 277 «Пошкодження шляхів сполучення і транспортних засобів» Кримінального кодексу України передбачено настання таких наслідків:
1. лише створення чи можливість створення аварії поїзда, судна
2. лише порушення нормальної роботи транспорту
3. лише створення небезпеки для життя людей чи настання інших тяжких наслідків
4. створення чи можливість створення аварії поїзда, судна чи порушення нормальної роботи транспорту або небезпека для життя людей чи настання інших тяжких наслідків

Тест 268. У ч. 2 ст. 277 «Пошкодження шляхів сполучення і транспортних засобів» Кримінального кодексу України передбачено настання таких наслідків:
1. середньої тяжкості чи тяжкі тілесні ушкодження або велика матеріальна шкода
2. загибель людей або інші тяжкі наслідки
3. лише тяжка шкода здоров’ю потерпілого
4. лише велика матеріальна шкода

Тест 269. У ч. 3 ст. 277 «Пошкодження шляхів сполучення і транспортних засобів» Кримінального кодексу України передбачено настання таких наслідків:
1. середньої тяжкості чи тяжкі тілесні ушкодження або велика матеріальна шкода
2. загибель людей
3. лише тяжка шкода здоров’ю потерпілого
4. лише велика матеріальна шкода

Тест 270. У ч. 1 ст. 278 «Угон або захоплення залізничного рухомого складу, повітряного, морського чи річкового судна» Кримінального кодексу України передбачено настання таких наслідків:
1. створення небезпеки для життя людей чи настання інших тяжких наслідків
2. не передбачає настання наслідків
3. загроза загибелі людей чи настання інших тяжких наслідків або шкода здоров’ю потерпілого
4. тяжкі наслідки

Тест 271. У ч. 2 ст. 278 «Угон або захоплення залізничного рухомого складу, повітряного, морського чи річкового судна» Кримінального кодексу України передбачено настання таких наслідків:
1. створення небезпеки для життя людей чи настання інших тяжких наслідків
2. не передбачає настання наслідків
3. загроза загибелі людей чи настання інших тяжких наслідків або шкода здоров’ю потерпілого
4. тяжкі наслідки

Тест 272. У ч. 3 ст. 278 «Угон або захоплення залізничного рухомого складу, повітряного, морського чи річкового судна» Кримінального кодексу України передбачено настання таких наслідків:
1. створення небезпеки для життя людей чи настання інших тяжких наслідків
2. не передбачає настання наслідків
3. загибель людей чи настання інших тяжких наслідків
4. лише тяжкі наслідки

Тест 273. У ч. 1 ст. 289 «Незаконне заволодіння транспортним засобом» Кримінального кодексу України передбачено настання таких наслідків:
1. створення небезпеки для життя людей чи настання інших тяжких наслідків
2. не передбачає настання наслідків
3. заподіяння значної матеріальної шкоди
4. заподіяння великої матеріальної шкоди

Тест 274. У ч. 2 ст. 289 «Незаконне заволодіння транспортним засобом» Кримінального кодексу України передбачено настання таких наслідків:
1. створення небезпеки для життя людей чи настання інших тяжких наслідків
2. не передбачає настання наслідків
3. заподіяння значної матеріальної шкоди
4. заподіяння матеріальної шкоди у будь-якому розмірі

Тест 275. У ч. 3 ст. 289 «Незаконне заволодіння транспортним засобом» Кримінального кодексу України передбачено настання таких наслідків:
1. створення небезпеки для життя людей чи настання інших тяжких наслідків
2. не передбачає настання наслідків
3. завдання матеріальної шкоди у будь-якому розмірі
4. завдання великої матеріальної шкоди

Тест 276. У ч. 1 ст. 286 Кримінального кодексу України «Порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керують транспортними засобами» передбачено настання таких наслідків:
1. створення небезпеки для життя людей чи настання інших тяжких наслідків
2. не передбачає настання наслідків
3. середньої тяжкості тілесне ушкодження
4. тяжке тілесне ушкодження
Тест 277. У ч. 2 ст. 286 «Порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керують транспортними засобами» Кримінального кодексу України передбачено настання таких наслідків:
1. створення небезпеки для життя людей чи настання інших тяжких наслідків
2. не передбачає настання наслідків
3. середньої тяжкості тілесне ушкодження
4. тяжке тілесне ушкодження або смерть

Тест 278. У ч. 3 ст. 286 «Порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керують транспортними засобами» Кримінального кодексу України передбачено настання таких наслідків:
1. загибель кількох осіб чи інші тяжкі наслідки
2. лише загибель кількох осіб
3. середньої тяжкості тілесне ушкодження
4. тяжке тілесне ушкодження або смерть

Тест 279. Відповідно до Кримінального кодексу України виправні роботи застосовуються до неповнолітнього на строк:
1. від сорока до двохсот годин
2. від двох місяців до одного року
3. від шести місяців до двох років
4. від одного місяця до року

Тест 280. Чи можна відповідно до Кримінального кодексу України здійснювати відрахування з заробітку неповнолітнього, засудженого до виправних робіт?
1. відрахувань не здійснюється
2. здійснюється відрахування в доход держави в розмірі, встановленому вироком суду, в межах від п’яти до десяти відсотків
3. здійснюється відрахування в доход держави в розмірі, встановленому вироком суду, в межах від десяти до двадцяти відсотків
4. здійснюється відрахування в доход держави в розмірі, встановленому вироком суду, в межах від двох до десяти відсотків

Тест 281. З якого віку відповідно до Кримінального кодексу України застосовується арешт до неповнолітнього?
1. з 16 років на момент постановлення вироку
2. з 14 років на момент постановлення вироку
3. з 14 років на момент вчинення злочину
4. з 16 років на момент вчинення злочину

Тест 282. На який строк відповідно до Кримінального кодексу України застосовується арешт до неповнолітнього?
1. від одного до шести місяців
2. від десяти днів до одного місяця
3. від п’ятнадцяти до сорока п’яти діб
4. від п’ятнадцяти до шістдесят діб

Тест 283. У яких випадках відповідно до Кримінального кодексу України неповнолітньому не може бути призначене покарання у виді позбавлення волі на певний строк?
1. не може бути призначене у випадку вчинення злочину невеликої тяжкості вперше
2. не може бути призначене у випадку вчинення злочину середньої тяжкості вперше
3. не може бути призначене у випадку вчинення злочину невеликої тяжкості повторно
4. цей вид покарання не призначається неповнолітнім взагалі

Тест 284. Яка максимальна межа строкового позбавлення волі , що призначається неповнолітньому за сукупністю злочинів або вироків:
1. десять років
2. п’ятнадцять років
3. двадцяти п’ять років
4. для неповнолітніх максимальні межі строкового позбавлення волі, що призначається за сукупністю вироків та за сукупністю злочинів не співпадають

Тест 285. Відповідно до Кримінального кодексу України звільнення неповнолітнього від відбування покарання з випробуванням може бути застосоване лише у випадку його засудження:
1. до виправних робіт, арешту або позбавлення волі
2. до виправних робіт, арешту, обмеження або позбавлення волі
3. лише до арешту
4. арешту або позбавлення волі

Тест 286. Вкажіть тривалість іспитового строку, що установлюється відповідно до Кримінального кодексу України у випадку звільнення неповнолітнього від відбування покарання з випробуванням:
1. від двох до п’яти років
2. від одного до двох років
3. від одного до чотирьох років
4. до одного року

Тест 287. Згідно з чинним кримінальним законодавством громадські роботи призначаються на строк:
1. від 30 до 300 годин
2. від 30 до 240 годин
3. від 60 до 300 годин
4. від 60 до 240 годин

Тест 288. Який строк давності для звільнення від кримінальної відповідальності встановлений для особи, яка вчинила злочин середньої тяжкості у віці до вісімнадцяти років?
1. три роки
2. чотири роки
3. п’ять років
4. два роки

Тест 289. Який строк давності для звільнення від кримінальної відповідальності встановлений для особи, яка вчинила тяжкий злочин у віці до вісімнадцяти років?
1. шість років
2. сім років
3. п’ять років
4. три роки

Тест 290. Який строк давності для звільнення від кримінальної відповідальності встановлений для особи, яка вчинила особливо тяжкий злочин у віці до вісімнадцяти років?
1. шість років
2. сім років
3. вісім років
4. десять років

Тест 291. Який строк давності виконання обвинувального вироку суду встановлений для особи, яка вчинила злочин у віці до 18 років, за який вона засуджена до покарання, не пов’язаного із позбавленням волі, а також при засудженні її до покарання у виді позбавлення волі за злочин невеликої тяжкості?
1. один рік
2. два роки
3. три роки
4. чотири роки

Тест 292. Який строк давності виконання обвинувального вироку суду встановлений для особи, яка у віці до вісімнадцяти років вчинила злочин середньої тяжкості, за який вона засуджена до покарання у виді позбавлення волі, а також при засудженні до покарання у виді позбавлення волі на строк не більше п’яти років за тяжкий злочин?
1. три роки
2. чотири роки
3. п’ять років
4. шість років

Тест 293. Який строк давності виконання обвинувального вироку суду встановлений для особи, яка у віці до вісімнадцяти років, вчинила тяжкий злочин, за який вона засуджена до покарання у виді позбавлення волі на строк більше п’яти років?
1. чотири роки
2. п’ять років
3. шість років
4. сім років

Тест 294. Який строк давності виконання обвинувального вироку суду встановлений для особи, яка у віці до вісімнадцяти років вчинила особливо тяжкий злочин, за який вона засуджена до покарання у виді позбавлення волі?
1. сім років
2. вісім років
3. десять років
4. п’ятнадцять років

Тест 295. Які посадові особи іноземних держав не визнаються службовими особами відповідно до Кримінального кодексу України?
1. особи, які обіймають посади в законодавчому органі іноземної держави
2. іноземні третейські судді
3. судді спортивних змагань
4. судді і посадові особи міжнародних судів

Тест 296. Відповідно до Кримінального кодексу України за діяння, вчинені з метою виконання явно злочинного наказу або розпорядження, особа, що їх виконала, підлягає:
1. кримінальній відповідальності на загальних підставах
2. пом’якшеній кримінальній відповідальності
3. звільненню від кримінальної відповідальності
4. звільненню від покарання

Тест 297. Відповідно до Кримінального кодексу України особа, яка відмовилась виконувати явно злочинний наказ або розпорядження:
1. не підлягає покаранню
2. не підлягає кримінальній відповідальності
3. звільняється від кримінальної відповідальності
4. звільняється від покарання

Тест 298. Відповідно до Кримінального кодексу України особа, яка не усвідомлювала і не могла усвідомлювати злочинного характеру наказу чи розпорядження, за діяння, вчинене з метою виконання такого наказу чи розпорядження:
1. не підлягає покаранню
2. не підлягає кримінальній відповідальності
3. звільняється від кримінальної відповідальності
4. звільняється від покарання

Тест 299. Яка з названих нижче обставин є відповідно до Кримінального кодексу України однією з підстав для застосування до юридичних осіб заходів кримінально-правового характеру?
1. вчинення її уповноваженою особою від імені та в інтересах юридичної особи будь-якого із злочинів
2. вчинення її уповноваженою особою будь-якого із злочинів з використанням юридичної особи
3. вчинення її уповноваженою особою від імені та в інтересах юридичної особи будь-якого із злочинів, передбачених у статтях 209 і 306, частинах першій і другій статті 368-3, частинах першій і другій статті 368-4, статтях 369 і 369-2 Кримінального кодексу України
4. жодна з відповідей не є правильною

Тест 300. Відповідно до чинного Кримінального кодексу України особа, засуджена за діяння, караність якого законом усунена, підлягає:
1. звільненню від кримінальної відповідальності
2. негайному звільненню від призначеного судом покарання
3. звільненню від покарання
4. жодна з відповідей не є правильною

Тест 301. Згідно з чинним Кримінальним кодексом України спеціальній конфіскації не підлягають гроші, цінності та інше майно, якщо вони використовувались як:
1. знаряддя вчинення визначених злочинів
2. предмети вчинення визначених злочинів
3. предмети, здобуті в результаті вчинення визначених злочинів
4. жодна з відповідей не є правильною

Тест 302. Які засоби кримінально-правового реагування запроваджено в Україні щодо юридичних осіб?
1. кримінальну відповідальність юридичних осіб
2. покарання юридичних осіб
3. кримінально-правові стягнення щодо юридичних осіб
4. заходи кримінально-правового характеру щодо юридичних осіб

Тест 303. Які з названих нижче заходів кримінально-правового характеру можуть застосовуватись щодо юридичних осіб лише як основні?
1. штраф та ліквідація
2. штраф та конфіскація
3. лише штраф
4. лише ліквідація

Тест 304. Що повинно бути покладеним в основу визначення судом розміру штрафу стосовно юридичної особи згідно з чинним Кримінальним кодексом України?
1. розмір спричиненої потерпілому шкоди
2. п’ятикратний розмір незаконно одержаного прибутку
3. двократний розмір незаконно одержаної неправомірної вигоди
4. жодна з відповідей не є правильною

Тест 305. Від чого згідно з Кримінальним кодексом України повинно залежати визначення розміру штрафу щодо юридичної особи, якщо неправомірну вигоду не було одержано?
1. від розміру неправомірної вигоди, що передбачалась у результаті вчинення кримінального правопорушення в інтересах юридичної особи
2. від розміру шкоди потерпілим, що передбачалась у результаті вчинення кримінального правопорушення в інтересах юридичної особи
3. від ступеня тяжкості злочину, вчиненого уповноваженою особою юридичної особи
4. жодна з відповідей не є правильною

Тест 306. Який максимальний строк розстрочки виплати штрафу певними частинами юридичною особою може застосувати суд згідно з Кримінальним кодексом України?
1. шість місяців
2. один рік
3. п’ять років
4. до трьох років

Тест 307. Відповідно до диспозиції статті 370 Кримінального Кодексу України провокація підкупу вчиняється з метою:
1. викрити того, хто пропонував, обіцяв, надав неправомірну вигоду або прийняв пропозицію, обіцянку чи одержав таку вигоду
2. звільнити того, хто пропонував, обіцяв, надав неправомірну вигоду або прийняв пропозицію, обіцянку чи одержав таку вигоду
3. викрити того, хто провокував підкуп
4. шантажу того, хто пропонував, обіцяв, надав неправомірну вигоду або прийняв пропозицію, обіцянку чи одержав таку вигоду

Тест 308. Суб’єктом злочину, передбаченого ст. 364 «Зловживання владою або службовим становищем» Кримінального Кодексу України є:
1. посадова особа
2. посадова особа юридичної особи публічного права
3. службова особа
4. службова особа юридичної особи приватного права

Тест 309. Об’єктивна сторона злочину, передбаченого ст. 364-1 «Зловживання повноваженнями службовою особою юридичної особи приватного права незалежно від організаційно-правової форми» Кримінального Кодексу України, не включає:
1. використання службовою особою державної влади
2. використання службовою особою праці підлеглих осіб
3. настання істотної шкоди
4. використання службовою особою юридичної особи приватного права своїх повноважень

Тест 310. Згідно примітки до ст. 364-1 Кримінального кодексу України неправомірна вигода може бути у виді:
1. лише грошових коштів або іншого майна
2. лише переваг або пільг
3. лише послуг
4. грошових коштів або іншого майна, переваг або пільг, послуг та вигод немайнового характеру

Тест 311. Відповідно до ст. 364 Кримінального Кодексу України «Зловживання владою або службовим становищем» обов’язковою ознакою об’єктивної сторони цього злочину є:
1. застосування зброї
2. вчиненням болісних або таких, що ображають особисту гідність потерпілого дій
3. завдання істотної шкоди охоронюваним законом правам, свободам та інтересам окремих громадян або державним чи громадським інтересам, або інтересам юридичних осіб
4. будь-яка з наведених обставин

Тест 312. Вкажіть момент, з якого вважається закінченим злочин «Пропозиція, обіцянка або надання неправомірної вигоди службовій особі» відповідно до ст. 369 Кримінального кодексу України:
1. досягнення згоди на прийняття неправомірної вигоди
2. прийняття службовою особою усієї обумовленої неправомірної вигоди
3. отримання службовою особою частки неправомірної вигоди
4. висловлення службовій особі наміру надати неправомірну вигоду

Тест 313. Вкажіть можливу підставу звільнення від кримінальної відповідальності особи, яка отримала неправомірну вигоду згідно зі ст. 368 Кримінального кодексу України:
1. незначний розмір одержаної неправомірної вигоди
2. якщо стосовно цієї особи мала місце провокація підкупу
3. якщо стосовно такої особи мало місце вимагання неправомірної вигоди
4. для таких осіб не передбачено спеціального виду звільнення від кримінальної відповідальності

Тест 314. Хто є суб’єктом злочину, передбаченого у диспозиції ч. 2 ст. 370 «Провокація підкупу» Кримінального кодексу України?
1. службова особа правоохоронного органу
2. представник влади
3. службова особа, яка займає відповідальне становище
4. службова особа, яка займає особливо відповідальне становище

Тест 315. Відповідно до тексту статті 369 «Пропозиція, обіцянка або надання неправомірної вигоди службовій особі» Кримінального кодексу України неправомірна вигода надається:
1. за вчинення протиправних діянь
2. за вчинення чи невчинення службовою особою в інтересах того, хто пропонує, обіцяє чи надає таку вигоду, чи в інтересах третьої особи будь-якої дії з використанням наданої їй влади чи службового становища
3. вчинення будь-якого діяння в інтересах того, хто пропонує, обіцяє чи надає таку вигоду, чи в інтересах третьої особи
4. жодна з відповідей не є правильною

Тест 316. У чиїх інтересах може вчиняти дії службова особа при отриманні неправомірної вигоди відповідно до ст. 368 «Прийняття пропозиції, обіцянки або одержання неправомірної вигоди службовою особою» Кримінального кодексу України?
1. лише в інтересах того, хто пропонує чи обіцяє неправомірну вигоду
2. лише в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду
3. лише в інтересах третьої особи
4. в інтересах будь-якої із зазначених осіб

Тест 317. Суб’єктом злочину «Грубе порушення угоди про працю» відповідно до ст. 173 Кримінального кодексу України є:
1. окремий громадянин
2. службова особа
3. уповноважена службовою особою чи окремим громадянином особа
4. будь-яка з вказаних осіб

Тест 318. Одержання неправомірної вигоди відповідно до ст. 368 «Прийняття пропозиції, обіцянки або одержання неправомірної вигоди службовою особою» Кримінального кодексу України здійснюється службовою особою (оберіть точну відповідь):
1. лише за вчинення будь-яких дій в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, чи в інтересах третьої особи
2. лише за невчинення будь-яких дій в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, чи в інтересах третьої особи
3. за вчинення чи невчинення будь-яких дій лише в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду
4. за вчинення чи невчинення в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, чи в інтересах третьої особи будь-якої дії з використанням наданої їй влади чи службового становища

Тест 319. Службове підроблення згідно зі ст. 366 Кримінального кодексу України характеризується такими діями, як:
1. лише внесенням службовою особою до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей
2. лише складанням і видачею службовою особою завідомо неправдивих документів
3. будь-яке підроблення будь-яких документів, вчинене службовою особою
4. внесення службовою особою до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей, інше підроблення документів, а також складання і видача завідомо неправдивих документів

Тест 320. Який мотив зазначений у диспозиції ст. 364 «Зловживання владою або службовим становищем» Кримінального кодексу України законодавцем?
1. мотив не зазначений
2. помста
3. корисливий
4. явна неповага до суспільства

Тест 321. Підробленням документів згідно зі ст. 366 «Службове підроблення» Кримінального кодексу України є:
1. лише внесення завідомо неправдивих відомостей до офіційного документа
2. лише видача неправдивих офіційних документів
3. лише складання неправдивих офіційних документів
4. будь-яка з вказаних дій

Тест 322. Особа, яка лише пропонувала неправомірну вигоду службовій особі приватного права (ст. 368-3 «Підкуп службової особи юридичної особи приватного права незалежно від організаційно-правової форми» Кримінального кодексу України) звільняється від кримінальної відповідальності у випадках:
1. якщо стосовно неї були вчинені дії щодо вимагання неправомірної вигоди
2. якщо вона після пропозиції, обіцянки чи надання неправомірної вигоди до отримання з інших джерел інформації про цей злочин органом, службова особа якого згідно із законом наділена правом повідомляти про підозру, – добровільно заявила про те, що сталося, такому органу та активно сприяла розкриттю злочину, вчиненого особою, яка одержала неправомірну вигоду або прийняла її пропозицію чи обіцянку
3. пропозиція неправомірної вигоди службовій особі приватного права не є злочином
4. жодна з відповідей не є правильною

Тест 323. Суб’єктом злочинів у сфері службової діяльності не є:
1. особа, яка здійснює функції представника влади
2. особа, яка обіймає посаду, пов’язану з виконанням адміністративно-господарських обов’язків
3. особа, яка обіймає посаду, пов’язану з виконанням організаційно-розпорядчих обов’язків
4. жодна з відповідей не є правильною

Тест 324. Відповідно до ч. 1 ст. 368-2 Кримінального кодексу України незаконним збагаченням є:
1. набуття особою, уповноваженою на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, у власність майна, вартість якого значно перевищує доходи особи, отримані із законних джерел, або передача нею такого майна близьким родичам
2. одержання службовою особою неправомірної вигоди у значному розмірі або передача нею такої вигоди близьким родичам за відсутності ознак, зазначених у статті 368 цього Кодексу
3. набуття особою, уповноваженою на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, у власність активів у значному розмірі, законність підстав набуття яких не підтверджено доказами, а так само передача нею таких активів будь-якій іншій особі
4. жодна з відповідей не є правильною

Тест 325. Як законом визначено предмет злочину, передбаченого ст. 366 «Службове підроблення» Кримінального кодексу України?
1. виконавчі документи
2. розпорядчі документи
3. офіційні документи
4. організаційні документи

Тест 326. Діяння в об’єктивній стороні злочину, передбаченого ст. 367 «Службова недбалість» Кримінального кодексу України, характеризується:
1. лише невиконанням службових обов’язків через несумлінне ставлення до них службової особи
2. невиконанням або неналежним виконанням службових обов’язків через несумлінне ставлення до них службової особи
3. лише неналежним виконанням службових обов’язків через несумлінне ставлення до них службової особи
4. жодна з відповідей не є правильною

Тест 327. Відповідно до примітки статті 368 «Прийняття пропозиції, обіцянки або одержання неправомірної вигоди службовою особою» Кримінального кодексу України особливо великий розмір неправомірної вигоди становить суму, яка:
1. у 200 і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян
2. у 400 і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян
3. у 500 і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян
4. у 600 і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян

Тест 328. Провокація підкупу відповідно до ст. 370 «Провокація підкупу» Кримінального кодексу України – це:
1. вимагання неправомірної вигоди службовою особою публічного права
2. вимагання неправомірної вигоди службовою особою приватного права
3. вимагання неправомірної вигоди особою, яка надає публічні послуги
4. жодна з відповідей не є правильною

Тест 329. Кваліфікуючою ознакою злочину, передбаченого ст. 162 «Порушення недоторканності житла» Кримінального кодексу України, визначено:
1. вчинення злочину службовою особою
2. вчинення злочину працівником правоохоронного органу
3. вчинення злочину службовою особою правоохоронного органу
4. жодна з відповідей не є правильною

Тест 330. Вкажіть кваліфікуючу ознаку службового підроблення (ст. 366 Кримінального кодексу України «Службове підроблення»):
1. дії, вчинені повторно
2. дії, вчинені працівником правоохоронного органу
3. дії, вчинені за попередньою змовою групою осіб
4. дії, що спричинили тяжкі наслідки

Тест 331. В якій статті Кримінального кодексу України розкривається поняття повторності щодо корупційних злочинів?
1. у ст. 364 Кримінального кодексу України «Зловживання владою або службовим становищем»
2. у ст. 368 Кримінального кодексу України «Прийняття пропозиції, обіцянки або одержання неправомірної вигоди»
3. у ст. 368-2 Кримінального кодексу України «Незаконне збагачення»
4. у ст. 354 Кримінального кодексу України «Підкуп працівника державного підприємства, установи чи організації»

Тест 332. Суб’єктом злочину, передбаченого ст. 366 «Службове підроблення» Кримінального кодексу України, визначено:
1. лише службову особу юридичної особи публічного права
2. лише службову особу юридичної особи приватного права
3. будь-яку службову особу та особу, що надає публічні послуги
4. будь-яку службову особу

Тест 333. Стаття 364-1 «Зловживання повноваженнями службовою особою юридичної особи приватного права незалежно від організаційно-правової форми» Кримінального кодексу України містить таку ознаку суб’єктивної сторони складу злочину:
1. в особистих інтересах
2. в інтересах третіх осіб
3. з метою одержання неправомірної вигоди
4. в особистих інтересах або в інтересах третіх осіб

Тест 334. Яка кваліфікуюча ознака міститься у ч. 3 ст. 369-2 «Зловживання впливом» Кримінального кодексу України?
1. група осіб за попередньою змовою
2. вимагання неправомірної вигоди
3. повторність
4. тяжка шкода

Тест 335. У ч. 2 ст. 369-2 «Зловживання впливом» Кримінального кодексу України кримінальну відповідальність встановлено за:
1. пропозицію надання неправомірної вигоди
2. обіцянку надання неправомірної вигоди
3. одержання неправомірної вигоди
4. надання неправомірної вигоди

Тест 336. Стаття з якою назвою відсутня в Кримінальному кодексі України?
1. «Перевищення влади або службових повноважень працівником правоохоронного органу»
2. «Зловживання повноваженнями особами, які надають публічні послуги»
3. «Хабарництво»
4. «Зловживання повноваженнями службовою особою юридичної особи приватного права незалежно від організаційно-правової форми»

Тест 337. Службова особа може бути суб’єктом злочину, передбаченого ст. 191 «Привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем» Кримінального кодексу України за частинами:
1. лише першою
2. першою та другою
3. лише другою
4. за всіма частинами, крім частини 1

Тест 338. У складі злочину, передбаченому ч. 2 ст. 397 «Втручання в діяльність захисника чи представника особи» Кримінального кодексу України, суб’єкт:
1. будь-яка службова особа
2. лише службова особа публічного права, визначена п. 1 примітки ст. 364 Кримінального кодексу України
3. лише службова особа юридичної особи приватного права
4. особа, яка надає публічні послуги

Тест 339. У складі злочину, передбаченому ст. 364 «Зловживання владою або службовим становищем» Кримінального кодексу України, суб’єкт визначений як:
1. будь-яка службова особа
2. службова особа публічного права, визначена у п. 1 примітки ст. 364 Кримінального кодексу України
3. службова особа юридичної особи приватного права
4. лише представник влади

Тест 340. У складі злочину, передбаченому ст. 368 «Прийняття пропозиції, обіцянки або одержання неправомірної вигоди службовою особою» Кримінального кодексу України, суб’єкт:
1. будь-яка службова особа
2. службова особа публічного права, визначена п. 1 примітки ст. 364 Кримінального кодексу України
3. службова особа юридичної особи приватного права
4. лише представник влади

Тест 341. У складі злочину, передбаченому ст. 368-2 «Незаконне збагачення» Кримінального кодексу України, суб’єкт:
1. будь-яка службова особа
2. службова особа публічного права, визначена п. 1 примітки ст. 364 Кримінального кодексу України
3. службова особа юридичної особи приватного права
4. особа, яка надає публічні послуги

Тест 342. У складі злочину, передбаченому ст. 369 «Пропозиція, обіцянка або надання неправомірної вигоди службовій особі» Кримінального кодексу України, суб’єкт:
1. загальний – будь-яка фізична осудна особа, яка досягла 16-річного віку
2. лише службова особа публічного права, визначена п. 1 примітки ст. 364 Кримінального кодексу України
3. лише службова особа юридичної особи приватного права
4. виключно службова особа

Тест 343. У складі злочину, передбаченому ст. 366 «Службове підроблення» Кримінального кодексу України, суб’єкт:
1. будь-яка службова особа
2. лише службова особа публічного права, визначена п. 1 примітки ст. 364 КК України
3. лише службова особа юридичної особи приватного права
4. виключно особа, яка надає публічні послуги

Тест 344. У складі злочину, передбаченому ст. 367 «Службова недбалість» Кримінального кодексу України, суб’єкт визначений як:
1. будь-яка службова особа
2. лише службова особа публічного права, визначена п. 1 примітки ст. 364 Кримінального кодексу України
3. лише службова особа юридичної особи приватного права
4. виключно особа, яка надає публічні послуги

Тест 345. У складі злочину, передбаченому ч. 1 ст. 368-4 «Підкуп особи, яка надає публічні послуги» Кримінального кодексу України, суб’єкт визначений як:
1. загальний – будь-яка фізична осудна особа, яка досягла 16-річного віку
2. лише службова особа публічного права, визначена п. 1 примітки ст. 364 Кримінального кодексу України
3. лише службова особа юридичної особи приватного права
4. особа, яка надає публічні послуги

Тест 346. Кого з названих нижче осіб Кримінальним кодексом України визначено як особу, яка на професійній основі надає публічні послуги?
1. державного службовця
2. посадову особу
3. аудитора
4. бухгалтера

 

Тест 347. Кого Кримінальним кодексом України не визначено як особу, яка на професійній основі надає публічні послуги?
1. державного службовця
2. нотаріуса
3. аудитора
4. оцінювача

Тест 348. За яке з наведених кримінальних правопорушень відповідно до ст. 22 Кримінального кодексу України передбачено кримінальну відповідальність з 14 років?
1. «Дії, спрямовані на насильницьку зміну чи повалення конституційного ладу або на захоплення державної влади» (ст. 109 Кримінального кодексу України)
2. «Державна зрада» (ст. 111 Кримінального кодексу України)
3. «Шпигунство» (ст. 114 Кримінального кодексу України)
4. «Посягання на життя державного чи громадського діяча» (ст. 112 Кримінального кодексу України)

Тест 349. В якій нормі міститься положення про спеціальний вид звільнення від кримінальної відповідальності за вчинення злочину, передбаченого ст. 354 «Підкуп працівника підприємства, установи чи організації» Кримінального кодексу України?
1. в нормі, передбаченій однією з частин ст. 364 Кримінального кодексу України
2. в нормі, передбаченій у примітці ст. 364 Кримінального кодексу України
3. в нормі, передбаченій однією з частин ст. 354 Кримінального кодексу України
4. для цього діяння не встановлено спеціального виду звільнення від кримінальної відповідальності

Тест 350. Суб’єктом якого злочину є виключно іноземець або особа без громадянства?
1. посягання на територіальну цілісність і недоторканність України (ст. 110 Кримінального кодексу України)
2. державна зрада (ст. 111 Кримінального кодексу України)
3. розголошення державної таємниці (ст. 328 Кримінального кодексу України)
4. шпигунство (ст. 114 Кримінального кодексу України)

Тест 351. Які наслідки включені до складу злочину, передбаченого ст. 109 «Дії, спрямовані на насильницьку зміну чи повалення конституційного ладу або на захоплення державної влади» Кримінального кодексу України?
1. смерть потерпілого
2. тяжкі тілесні ушкодження
3. середньої тяжкості тілесні ушкодження
4. у ст. 109 Кримінального кодексу України наслідки злочину не зазначені

Тест 352. У якій нормі міститься положення про спеціальний вид звільнення від кримінальної відповідальності за вчинення злочину, передбаченого ст. 364-1 «Зловживання повноваженнями службовою особою юридичної особи приватного права незалежно від організаційно-правової форми» Кримінального кодексу України?
1. в нормі, передбаченій однією з частин ст. 364-1 Кримінального кодексу України
2. в нормі, передбаченій у примітці ст. 364-1 Кримінального кодексу України
3. в нормі, передбаченій однією з частин ст. 354 Кримінального кодексу України
4. для цього діяння не встановлено спеціального виду звільнення від кримінальної відповідальності

Тест 353. Як кваліфікувати незакінчений замах на вбивство судді Конституційного Суду України, вчинений у зв’язку із його службовою діяльністю?
1. як умисне вбивство особи у зв’язку виконанням цією особою свого службового обов’язку (п. 8 ч. 2 ст. 115 Кримінального кодексу України)
2. як посягання на життя державного чи громадського діяча (ст. 112 Кримінального кодексу України)
3. як незакінчений замах на посягання на життя державного чи громадського діяча (ч. 3 ст. 15 – ст. 112 Кримінального кодексу України)
4. як незакінчений замах на посягання на життя судді, народного засідателя чи присяжного у зв’язку з їх діяльністю, пов’язаною із здійсненням правосуддя (ч. 3 ст. 15 – ст. 379 Кримінального кодексу України)

Тест 354. З об’єктивної сторони злочин, передбачений ст. 109 «Дії, спрямовані на насильницьку зміну чи повалення конституційного ладу або на захоплення державної влади» Кримінального кодексу України, може виражатись у таких формах:
1. дії, вчинені з метою насильницької зміни чи повалення конституційного ладу або захоплення державної влади
2. змова про вчинення таких дій з метою насильницької зміни чи повалення конституційного ладу або захоплення державної влади
3. публічні заклики до насильницької зміни чи повалення конституційного ладу або до захоплення державної влади
4. у будь-яких із зазначених формах

Тест 355. Суб’єктом злочину, передбаченого ст. 112 «Посягання на життя державного чи громадського діяча» Кримінального кодексу України, є:
1. лише громадянин України
2. лише особа без громадянства
3. лише іноземець
4. будь-яка із зазначених осіб

Тест 356. Мотивами вчинення злочину, передбаченого ст. 112 «Посягання на життя державного чи громадського діяча» Кримінального кодексу України, є:
1. лише бажання припинити державну чи громадську діяльність певної особи
2. лише корисливий мотив
3. лише особиста ненависть
4. будь-який із названих мотивів

Тест 357. Посягання на життя якого суб’єкта не охоплюється складом злочину «Посягання на життя державного чи громадського діяча» (ст. 112 Кримінального кодексу України)?
1. Генерального прокурора України
2. Прем’єр-міністра України
3. Голови Державної прикордонної служби України
4. Голови Рахункової палати України

Тест 358. Посягання на життя якого із суб’єктів не охоплюється складом злочину «Посягання на життя державного чи громадського діяча» (ст. 112 Кримінального кодексу України)?
1. Голови Рахункової палати
2. члена Кабінету Міністрів України
3. Голови Конституційного Суду України
4. життя всіх зазначених суб’єктів охороняється спеціальною нормою, передбаченою в ст. 112 «Посягання на життя державного чи громадського діяча» Кримінального кодексу України

Тест 359. Вкажіть, за вчинення якого із злочинів кримінальна відповідальність настає з моменту досягнення особою 14 років:
1. «Шпигунство» (ст. 114 Кримінального кодексу України)
2. «Державна зрада» (ст. 111 Кримінального кодексу України)
3. «Диверсія» (ст. 113 Кримінального кодексу України)
4. «Посягання на територіальну цілісність і недоторканність України» (ст. 110 Кримінального кодексу України)

 

Тест 360. У якій формі відповідно до ст. 111 Кримінального кодексу України може вчинятися злочин «Державна зрада»?
1. вчинення вибухів, підпалів або інших дій, спрямованих на масове знищення людей
2. закликів до насильницької зміни чи повалення конституційного ладу
3. шпигунства
4. фінансування дій, вчинених з метою зміни меж території або державного кордону України на порушення порядку, встановленого Конституцією України

Тест 361. У якій формі відповідно до ст. 111 Кримінального кодексу України може учинятись злочин «Державна зрада»?
1. вчинення вибухів, підпалів або інших дій, спрямованих на масове знищення людей
2. закликів до насильницької зміни чи повалення конституційного ладу
3. фінансування дій, вчинених з метою зміни меж території або державного кордону України на порушення порядку, встановленого Конституцією України
4. переходу на бік ворога в умовах воєнного стану або в період збройного конфлікту

Тест 362. У якій формі відповідно до ст. 111 Кримінального кодексу України може учинятись злочин «Державна зрада»:
1. вчинення вибухів, підпалів або інших дій, спрямованих на масове знищення людей
2. закликів до насильницької зміни чи повалення конституційного ладу
3. фінансування дій, вчинених з метою зміни меж території або державного кордону України на порушення порядку, встановленого Конституцією України
4. надання іноземній державі, іноземній організації або їх представникам допомоги в проведенні підривної діяльності проти України

Тест 363. Вкажіть правильну відповідь, що доповнює наведене законодавче положення: «Звільняється від кримінальної відповідальності (за вчинення злочину «Державна зрада» (ст. 111 Кримінального кодексу України)) громадянин України, якщо він на виконання злочинного завдання іноземної держави, іноземної організації або їх представників….»:
1. припинив цю діяльність та повідомив органи державної влади про вчинене, якщо внаслідок цього і вжитих заходів було відвернено заподіяння шкоди інтересам України
2. ніяких дій не вчинив і добровільно заявив органам державної влади про свій зв’язок з ними та про отримане завдання
3. завдав шкоди іноземній державі, іноземній організації або їх представникам
4. жодна з відповідей не є правильною
Тест 364. У разі якщо вчинене діяння одночасно містить ознаки злочинів, відповідальність за які передбачена ст. 112 «Посягання на життя державного чи громадського діяча» та ст. 115 «Умисне вбивство» Кримінального кодексу України, воно кваліфікується за:
1. ст. 112 Кримінального кодексу України
2. ст. 115 Кримінального кодексу України
3. за сукупністю ст.ст. 112 та 115 Кримінального кодексу України
4. за п. 8 ч.2 ст. 115 Кримінального кодексу України

Тест 365. У якій формі може вчинятись злочин «Шпигунство» відповідно до ст. 114 Кримінального кодексу України?
1. переходу на бік ворога в умовах воєнного стану або в період збройного конфлікту
2. перешкоджання законній діяльності органів державної влади та місцевого самоврядування
3. закликів до насильницької зміни чи повалення конституційного ладу або до захоплення державної влади
4. передачі або збирання з метою передачі іноземній державі, іноземній організації або їх представникам відомостей, що становлять державну таємницю

Тест 366. Державна таємниця є предметом у складах таких злочинів:
1. «Державна зрада» та «Посягання на життя державного чи громадського діяча»
2. «Шпигунство» та «Перешкоджання законній діяльності Збройних Сил України та інших військових формувань»
3. «Шпигунство» та «Державна зрада»
4. державна таємниця є предметом усіх злочинів, передбачених Розділом 1 Особливої частини Кримінального кодексу України

Тест 367. Які з названих нижче дій не утворюють об’єктивної сторони злочину, передбаченого ст. 109 «Дії, спрямовані на насильницьку зміну чи повалення конституційного ладу або на захоплення державної влади» Кримінального кодексу України?
1. дії, вчинені з метою насильницької зміни конституційного ладу
2. дії, вчинені з метою насильницького повалення конституційного ладу
3. дії, вчинені з метою насильницького захоплення державної влади
4. все перелічені діяння утворюють об’єктивну сторону зазначеного злочину

 

Тест 368. У складі злочину, передбаченому ст. 109 «Дії, спрямовані на насильницьку зміну чи повалення конституційного ладу або на захоплення державної влади» Кримінального кодексу України, суб’єктом злочину є:
1. фізична осудна особа, яка на момент вчинення злочину досягла 16-річного віку
2. фізична осудна особа, яка на момент вчинення злочину досягла 18-річного віку
3. фізична осудна особа, яка на момент вчинення злочину досягла 14-річного віку
4. член політичної партії, що є опозиційною до існуючої влади

Тест 369. В яких формах може виражатися діяння як ознака об’єктивної сторони злочину, передбаченого ст. 111 «Державна зрада» Кримінального кодексу України?
1. лише перехід на бік ворога в умовах воєнного стану
2. лише шпигунство
3. лише надання іноземній державі, іноземній організації або їх представникам допомоги у проведенні підривної діяльності проти України
4. всі відповіді є правильними

Тест 370. Об’єктивна сторона «Диверсії» (ст. 113 Кримінального кодексу України) може виражатися у:
1. вчиненні вибухів, підпалів, спрямованих на масове знищення людей, заподіяння тілесних ушкоджень
2. вчиненні вибухів, підпалів, спрямованих на зруйнування або пошкодження об’єктів, які мають важливе народногосподарське значення
3. вчиненні вибухів, підпалів, спрямованих на зруйнування або пошкодження об’єктів, які мають важливе оборонне значення
4. у всіх зазначених діях

Тест 371. До об’єктивної сторони складу злочину, передбаченого ч. 1 ст. 113 «Диверсія» Кримінального кодексу України, не належать:
1. вибухи
2. підпали
3. поширення епіфітотій
4. посягання на життя представників влади

Тест 372. Однією з кваліфікуючих ознак згідно з ч. 3 ст. 109 «Дії, спрямовані на насильницьку зміну чи повалення конституційного ладу або на захоплення державної влади» Кримінального кодексу України визначено вчинення дій:
1. службовою особою
2. працівником державної установи
3. народним депутатом
4. особою, яка є представником влади

Тест 373. Потерпілим від злочину, передбаченого ст. 112 «Посягання на життя державного чи громадського діяча» Кримінального кодексу України, визначено:
1. будь-якого державного службовця
2. Президента України
3. будь-яку службову особу
4. керівника всеукраїнського благодійного громадського об’єднання

Тест 374. Обов’язковими ознаками об’єктивної сторони складу злочину, передбаченого ст. 112 «Посягання на життя державного чи громадського діяча» Кримінального кодексу України, є:
1. діяння у формі посягання на життя вказаного кола потерпілих
2. діяння у формі готування до вбивства вказаного кола потерпілих
3. діяння у формі посягання на життя та наслідки у виді смерті вказаного кола потерпілих
4. діяння у формі посягання на життя вказаного кола потерпілих, наслідки у виді смерті та причинний зв’язок між ними

Тест 375. У якій нормі міститься положення про спеціальний вид звільнення від кримінальної відповідальності за вчинення злочину, передбаченого у ст. 365-2 «Зловживання повноваженнями особами, які надають публічні послуги» Кримінального кодексу України?
1. в нормі, передбаченій однією з частин ст. 365-2 Кримінального кодексу України
2. в нормі, передбаченій у примітці ст. 365-2 Кримінального кодексу України
3. в нормі, передбаченій однією з частин ст. 365 Кримінального кодексу України
4. для цього діяння не встановлено спеціального виду звільнення від кримінальної відповідальності

Тест 376. У якій нормі міститься положення про спеціальний вид звільнення від кримінальної відповідальності за вчинення злочину, передбаченого ст. 366 «Службове підроблення» Кримінального кодексу України?
1. у нормі, передбаченій однією з частин ст. 366 Кримінального кодексу України
2. у нормі, передбаченій у примітці ст. 366 Кримінального кодексу України
3. у нормі, передбаченій однією з частин ст. 354 Кримінального кодексу України
4. для цього діяння не встановлено спеціального виду звільнення від кримінальної відповідальності

Тест 377. В якій нормі міститься положення про спеціальний вид звільнення від кримінальної відповідальності за вчинення злочину, передбаченого ст. 366-1 «Декларування недостовірної інформації» Кримінального кодексу України?
1. у нормі, передбаченій однією з частин ст. 366-1 Кримінального кодексу України
2. у нормі, передбаченій у примітці ст. 366-1 Кримінального кодексу України
3. у нормі, передбаченій однією з частин ст. 354 Кримінального кодексу України
4. для цього діяння не встановлено спеціального виду звільнення від кримінальної відповідальності

Тест 378. В якій нормі міститься положення про спеціальний вид звільнення від кримінальної відповідальності за вчинення злочину, передбаченого ст. 367 «Службова недбалість» Кримінального кодексу України?
1. у нормі, передбаченій однією з частин ст. 367 Кримінального кодексу України
2. у нормі, передбаченій у примітці ст. 367 Кримінального кодексу України
3. у нормі, передбаченій однією з частин ст. 354 Кримінального кодексу України
4. для цього діяння не встановлено спеціального виду звільнення від кримінальної відповідальності

Тест 379. В якій нормі міститься положення про спеціальний вид звільнення від кримінальної відповідальності за вчинення злочину, передбаченого ст. 368 «Прийняття пропозиції, обіцянки або одержання неправомірної вигоди службовою особою» Кримінального кодексу України?
1. у нормі, передбаченій однією з частин ст. 368 Кримінального кодексу України
2. у нормі, передбаченій у примітці ст. 368 Кримінального кодексу України
3. у нормі, передбаченій однією з частин ст. 354 Кримінального кодексу України
4. для цього діяння не встановлено спеціального виду звільнення від кримінальної відповідальності

Тест 380. Випадки вбивства потерпілого або свідка, або іншої особи з метою знищення доказів злочину слід кваліфікувати:
1. за ч. 1 ст. 115 Кримінального кодексу України
2. за п. 8 ч. 2 ст. 115 Кримінального кодексу України
3. за п. 6 ч. 2 ст. 115 Кримінального кодексу України
4. за п. 9 ч. 2 ст. 115 Кримінального кодексу України

Тест 381. Вчинення якого вбивства після раніше вчиненого не визнається кваліфікуючою ознакою за ч. 2 ст. 115 Кримінального кодексу України?
1. передбаченого ст. 119 Кримінального кодексу України
2. передбаченого ч. 1 ст. 115 Кримінального кодексу України
3. передбаченого п. 13 ч. 2 ст. 115 Кримінального кодексу України
4. передбаченого п. 1 ч. 2 ст. 115 Кримінального кодексу України

Тест 382. В якій нормі міститься положення про спеціальний вид звільнення від кримінальної відповідальності за вчинення злочину, передбаченого
ст. 368-2 «Незаконне збагачення» Кримінального кодексу України?
1. в нормі, передбаченій однією з частин ст. 368-2 Кримінального кодексу України
2. в нормі, передбаченій у примітці ст. 368-2 Кримінального кодексу України
3. в нормі, передбаченій однією з частин ст. 354 Кримінального кодексу України
4. для цього діяння не встановлено спеціального виду звільнення від кримінальної відповідальності

Тест 383. В якій нормі міститься положення про спеціальний вид звільнення від кримінальної відповідальності за вчинення злочину, передбаченого ст. 368-3 «Підкуп службової особи юридичної особи приватного права незалежно від організаційно-правової форми» Кримінального кодексу України?
1. у нормі, передбаченій однією з частин ст. 368-3 Кримінального кодексу України
2. у нормі, передбаченій у примітці ст. 368-3 Кримінального кодексу України
3. у нормі, передбаченій однією з частин ст. 354 Кримінального кодексу України
4. для цього діяння не встановлено спеціального виду звільнення від кримінальної відповідальності

Тест 384. В якій нормі міститься положення про спеціальний вид звільнення від кримінальної відповідальності за вчинення злочину, передбаченого ст. 368-4 «Підкуп особи, яка надає публічні послуги» Кримінального кодексу України?
1. у нормі, передбаченій однією з частин ст. 368-4 Кримінального кодексу України
2. у нормі, передбаченій у примітці ст. 368-4 Кримінального кодексу України
3. у нормі, передбаченій однією з частин ст. 354 Кримінального кодексу України
4. для цього діяння не встановлено спеціального виду звільнення від кримінальної відповідальності

Тест 385. В якій нормі міститься положення про спеціальний вид звільнення від кримінальної відповідальності за вчинення злочину, передбаченого ст. 369 «Пропозиція, обіцянка або надання неправомірної вигоди службовій особі» Кримінального кодексу України?
1. у нормі, передбаченій однією з частин ст. 369 Кримінального кодексу України
2. у нормі, передбаченій у примітці ст. 369 Кримінального кодексу України
3. у нормі, передбаченій однією з частин ст. 354 Кримінального кодексу України
4. для цього діяння не встановлено спеціального виду звільнення від кримінальної відповідальності

Тест 386. Як кваліфікуються дії співвиконавця, який одразу після пологів за домовленістю з матір’ю вбив її дитину?
1. за ст. 117 Кримінального кодексу України
2. за ч. 2 ст. 15 та ст. 117 Кримінального кодексу України
3. за п.п. 2, 12 ч. 2 ст. 115 Кримінального кодексу України
4. лише за п. 2 ч. 2 ст. 115 Кримінального кодексу України

Тест 387. В якій нормі міститься положення про спеціальний вид звільнення від кримінальної відповідальності за вчинення злочину, передбаченого ст. 369-2 «Зловживання впливом» Кримінального кодексу України?
1. у нормі, передбаченій однією з частин ст. 369-2 Кримінального кодексу України
2. у нормі, передбаченій у примітці ст. 369-2 Кримінального кодексу України
3. у нормі, передбаченій однією з частин ст. 354 Кримінального кодексу України
4. для цього діяння не встановлено спеціального виду звільнення від кримінальної відповідальності

Тест 388. В якій нормі міститься положення про спеціальний вид звільнення від кримінальної відповідальності за вчинення злочину, передбаченого ст. 370 «Провокація підкупу» Кримінального кодексу України?
1. у нормі, передбаченій однією з частин ст. 370 Кримінального кодексу України
2. у нормі, передбаченій у примітці ст. 370 Кримінального кодексу України
3. у нормі, передбаченій однією з частин ст. 354 Кримінального кодексу України
4. для цього діяння не встановлено спеціального виду звільнення від кримінальної відповідальності

Тест 389. Які особи можуть бути видані іноземній державі для притягнення до кримінальної відповідальності?
1. громадяни України, які вчинили тяжкі та особливо тяжкі злочини проти прав і свобод людини поза межами України і перебувають на території України
2. громадяни України, які вчинили злочини поза межами України, якщо вчинене діяння визнається злочином за Кримінальним кодексом України
3. іноземці та особи без громадянства, які вчинили злочини поза межами України і перебувають на території України
4. громадяни України, які вчинили корупційні злочини поза межами України і перебувають на території України

Тест 390. У ст. 10 Кримінального кодексу України визначено, що виконання вироку іноземного суду чи міжнародної судової установи в Україні можливо:
1. лише у випадках, передбачених міжнародними договорами України
2. якщо діяння, внаслідок вчинення якого було ухвалено вирок, визнається злочином згідно з Кримінальним кодексом України
3. якщо діяння, внаслідок якого було ухвалено вирок, є корупційним за законодавством іноземної держави
4. неможливо за жодних умов

Тест 391. Яка з наведених нижче ознак є ознакою злочину, передбаченого Кримінальним кодексом України?
1. аморальність
2. суспільна шкідливість
3. суспільна небезпечність
4. засудженість

Тест 392. Яке діяння визначено ч. 2 ст. 11 Кримінального кодексу України як малозначне?
1. таке, що не заподіяло будь-якої шкоди фізичній чи юридичній особі, суспільству або державі, але могло заподіяти, проте через різні обставини шкідливі наслідки не настали
2. таке, що не заподіяло й не могло заподіяти будь-яку шкоду фізичній чи юридичній особі, суспільству або державі
3. таке, що на момент його вчинення заподіяло шкоду, але після того, як було розпочате кримінальне провадження, воно було декриміналізованим
4. таке, що не заподіяло й не могло заподіяти істотної шкоди фізичній чи юридичній особі, суспільству або державі

Тест 393. Яка з відповідей є найбільш повною щодо критеріїв, передбачених ст. 12 Кримінального кодексу України, для визначення злочину середньої тяжкості?
1. строк основного покарання у виді позбавлення волі або розмір основного покарання у виді штрафу
2. розмір основного покарання у виді штрафу
3. строк основного покарання у виді позбавлення волі
4. строк основного покарання у виді позбавлення волі та розмір штрафу як додаткового покарання

Тест 394. Як відповідно до положень ст. 12 Кримінального кодексу України визначається ступінь тяжкості злочину, за вчинення якого передбачене одночасно основне покарання у виді штрафу та позбавлення волі?
1. виходячи з розміру покарання у виді штрафу, передбаченого за відповідний злочин
2. це питання не врегульоване чинним Кримінальним кодексом України і вирішується судовою практикою
3. виходячи зі строку покарання у виді позбавлення волі, передбаченого за відповідний злочин
4. виходячи з розміру й строку покарання у виді штрафу та позбавлення волі, передбачених за відповідний злочин

Тест 395. Якщо діяння містить усі ознаки складу злочину, передбаченого відповідною статтею Особливої частини Кримінального кодексу України, то воно є:
1. незакінченим злочином
2. закінченим злочином
3. закінченим, якщо злочинець досяг своєї мети
4. кримінальному праву України не відомі стадії злочину

Тест 396. Готування до злочину якого ступеня тяжкості тягне за собою кримінальну відповідальність?
1. готування до злочинів усіх ступенів тяжкості
2. готування лише до тяжкого злочину та особливо тяжкого злочину
3. готування до злочину середньої тяжкості, тяжкого та особливо тяжкого злочину
4. готування лише до особливо тяжкого злочину

 

Тест 397. Визначте стадію вчинення злочину, якщо особа виконала усі дії, які вважала необхідними для доведення злочину до кінця, але злочин не було закінчено з причин, які не залежали від її волі:
1. незакінчений замах на вчинення злочину
2. закінчений замах на вчинення злочину
3. це добровільна відмова від доведення злочину до кінця
4. виявлення наміру

Тест 398. Визначте стадію вчинення злочину, якщо особа з причин, що не залежали від її волі, не вчинила усіх дій, які вважала необхідними для доведення злочину до кінця:
1. незакінчений замах на вчинення злочину
2. закінчений замах на вчинення злочину
3. це добровільна відмова від доведення злочину до кінця
4. виявлення наміру

Тест 399. Як у формулі кваліфікації має виражатися готування до злочину й замах на злочин?
1. за ст. 14 «Готування до злочину» або ст. 15 «Замах на злочин» Загальної частини Кримінального кодексу України
2. за ст. 16 «Кримінальна відповідальність за незакінчений злочин» Загальної частини Кримінального кодексу України
3. за ст. 14 «Готування до злочину» або ст. 15 «Замах на злочин» і за тією статтею Особливої частини Кримінального кодексу України, яка передбачає відповідальність за закінчений злочин
4. за ст. 16 «Кримінальна відповідальність за незакінчений злочин» і за тією статтею Особливої частини Кримінального кодексу України, яка передбачає відповідальність за закінчений злочин

Тест 400. Якщо особа усвідомлювала можливість доведення злочину до кінця, але прийняла остаточне рішення про припинення за своєю волею готування до злочину або замаху на злочин, то як слід розцінювати її поведінку?
1. як дійове каяття, що може бути підставою для звільнення від кримінальної відповідальності або обставиною, що пом’якшує покарання
2. як незакінчений замах на вчинення злочину
3. як добровільну відмову при незакінченому злочині
4. лише як виявлення наміру

 

Напрям. КРИМІНАЛЬНЕ ПРОЦЕСУАЛЬНЕ ПРАВО УКРАЇНИ
(595 тестів)

1. До завдань кримінального провадження належить:
1. правове забезпечення охорони прав і свобод людини і громадянина
2. виправлення засуджених
3. захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень
4. регламентація порядку і умов виконання та відбування кримінальних покарань

 

2. Дайте правильне визначення терміна «дізнання»:
1. особливий порядок кримінального провадження
2. форма виявлення кримінальних правопорушень
3. форма досудового розслідування, в якій здійснюється розслідування кримінальних проступків
4. форма досудового розслідування, в якій здійснюється розслідування злочинів

 

3. Дайте правильне визначення терміна «досудове слідство»:
1. особливий порядок кримінального провадження
2. форма виявлення кримінальних правопорушень
3. форма досудового розслідування, в якій здійснюється розслідування кримінальних проступків
4. форма досудового розслідування, в якій здійснюється розслідування злочинів

 

4. Відповідно до положень Кримінального процесуального кодексу України керівником органу досудового розслідування є:
1. Генеральний прокурор, керівник регіональної прокуратури, керівник місцевої прокуратури та їх перші заступники і заступники, які діють у межах своїх повноважень
2. начальник Головного слідчого управління, слідчого управління, відділу, відділення органу Національної поліції, органу безпеки, органу, що здійснює контроль за додержанням податкового законодавства, органу державного бюро розслідувань, органу Державної кримінально-виконавчої служби України, підрозділу детективів, підрозділу внутрішнього контролю Національного антикорупційного бюро України та його заступники, які діють у межах своїх повноважень
3. особа, яка обіймає посаду, передбачену Законом України «Про прокуратуру», та діє у межах своїх повноважень
4. службова особа органу Національної поліції, органу безпеки, органу, що здійснює контроль за додержанням податкового законодавства, органу державного бюро розслідувань, підрозділу детективів, підрозділу внутрішнього контролю Національного антикорупційного бюро України, уповноважена в межах компетенції, передбаченої Кримінальним процесуальним кодексом України здійснювати досудове розслідування кримінальних правопорушень

 

5. Відповідно до положень Кримінального процесуального кодексу України кримінальне провадження це:
1. стадія кримінального провадження, яка починається з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань і закінчується закриттям кримінального провадження або направленням до суду обвинувального акта
2. досудове розслідування і судове провадження, процесуальні дії у зв’язку із вчиненням діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність
3. форма досудового розслідування, в якій здійснюється розслідування кримінальних проступків
4. форма досудового розслідування, в якій здійснюється розслідування злочинів

 

6. Відповідно до положень Кримінального процесуального кодексу України малолітня особа це:
1. дитина у віці від чотирнадцяти до шістнадцяти років
2. дитина у віці до чотирнадцяти років
3. дитина у віці від чотирнадцяти до вісімнадцяти років
4. дитина у віці від шістнадцяти до вісімнадцяти років

 

7. Відповідно до положень Кримінального процесуального кодексу України притягнення до кримінальної відповідальності це:
1. стадія кримінального провадження, яка починається з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань
2. стадія кримінального провадження, яка починається з моменту призначення прокурора у кримінальному провадженні
3. стадія кримінального провадження, яка починається з моменту повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального правопорушення
4. стадія кримінального провадження, яка починається з моменту складання обвинувального акта

 

8. Що означає термін «розмір мінімальної заробітної плати» відповідно до положень Кримінального процесуального кодексу України?
1. певний відсоток від мінімальної заробітної плати, що встановлюється законом на 1 січня календарного року, в якому приймається процесуальне рішення або здійснюється процесуальна дія
2. фіксована сума, що встановлюється законом та закладається до Державного бюджету України, та повинна бути врахована під час прийняття процесуального рішення або здійснення процесуальної дії
3. певна межа, що встановлюється слідчим, прокурором, слідчим суддею та судом під час визначення штрафів, стягнень, суми застави та покарання за вчинення кримінальних правопорушень
4. грошова сума, що дорівнює місячному розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому приймається процесуальне рішення або здійснюється процесуальна дія

 

9. Не може бути стороною кримінального провадження з боку захисту:
1. представник потерпілого
2. представник підозрюваного
3. особа, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного характеру
4. особа, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів виховного характеру

 

10. Не є стороною кримінального провадження:
1. представник потерпілого
2. представник підозрюваного
3. особа, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного характеру
4. слідчий суддя

 

11. Не є учасником кримінального провадження:
1. заставодавець
2. секретар судового засідання
3. судовий розпорядник
4. слідчий суддя

 

12. Кримінальне провадження на території України здійснюється з підстав та в порядку, передбачених:
1. Кримінальним процесуальним кодексом тієї держави, на території якої вчинено кримінальне правопорушення
2. Кримінальним процесуальним кодексом України, тільки якщо кримінальне правопорушення вчинено на її території
3. Кримінальним процесуальним кодексом України, незалежно від місця вчинення кримінального правопорушення
4. міжнародними угодами, якщо місце вчинення кримінального правопорушення знаходиться за межами України

 

13. Чи може на території України застосовуватися кримінальне процесуальне законодавство іноземної держави:
1. не може, оскільки відповідно до правил Кримінального процесуального кодексу України застосовується тільки кримінальне процесуальне законодавство України
2. може, якщо це передбачено указом Президента України
3. може за постановою Верховної Ради України при виконанні на території України окремих процесуальних дій компетентними органами іноземної держави
4. може при виконанні на території України окремих процесуальних дій за запитом (дорученням) компетентних органів іноземних держав у рамках міжнародного співробітництва, якщо це передбачено міжнародним договором, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, а за відсутності такого міжнародного договору – за умови, що дане прохання не суперечить законодавству України

 

14. Відповідно до норм Кримінального процесуального кодексу України процесуальна дія проводиться згідно з положеннями:
1. відомчих нормативно-правових актів, чинними на момент закінчення виконання такої дії
2. Кримінального процесуального кодексу України, чинними на момент початку виконання такої дії
3. визначеними у наказі Генерального прокурора
4. визначеними у постанові Пленуму Верховного Суду України

15. Що не є загальною засадою кримінального провадження:
1. добросовісність виконання процесуальних обов’язків
2. верховенство права
3. законність
4. презумпція невинуватості та забезпечення доведеності вини

 

16. Принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики:
1. Міжнародного кримінального суду
2. Європейського суду з прав людини
3. Європейського Суду справедливості
4. Суду Європейського Союзу

 

17. Що не є загальною засадою кримінального провадження:
1. таємниця спілкування
2. недоторканність права власності
3. диспозитивність
4. правопорядок

 

18. Нормативний зміст якої засади визначає таке положення: «Під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов’язані неухильно додержуватися Конституції України, Кримінального процесуального кодексу України, міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства»:
1. рівність перед законом і судом
2. верховенство права
3. свобода від самовикриття та право не свідчити проти близьких родичів та членів сім’ї
4. законність

 

19. Чи можливе застосування норм Кримінального процесуального кодексу України, які суперечать положенням міжнародного договору України, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України?
1. ні
2. можливе, якщо про це рішення прийме Верховна Рада України
3. можливе, якщо про це рішення прийме Генеральний прокурор
4. можливе за умови, що цим не погіршується становище учасників кримінального провадження

 

20. Нормативний зміст якої засади визначає таке положення: «Кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини»?
1. законність
2. повага до людської гідності
3. справедливість
4. право на захист

21. Нормативний зміст якої засади визначає таке положення: «Кожен має право захищати усіма засобами, що не заборонені законом, свою людську гідність, права, свободи та інтереси, порушені під час здійснення кримінального провадження»?
1. забезпечення права на свободу та особисту недоторканність
2. законність
3. повага до людської гідності
4. право на захист

22. Яке положення відповідає змісту засади кримінального провадження «таємниця спілкування»?
1. під час кримінального провадження кожному гарантується таємниця листування, телефонних розмов, телеграфної та іншої кореспонденції, інших форм спілкування
2. під час кримінального провадження не гарантується таємниця листування та телефонних розмов
3. під час кримінального провадження тільки адвокатам гарантується таємниця їх листування та телефонних розмов
4. під час кримінального провадження кожному гарантується таємниця листування, телефонних розмов, телеграфної та іншої кореспонденції тільки при спілкуванні з адвокатом

 

23. Втручання у таємницю спілкування можливе лише на підставі рішення:
1. слідчого, прокурора
2. суду
3. працівника оперативного підрозділу
4. керівника органу досудового розслідування

 

24. Нормативний зміст якої засади визначає таке положення: «Ніхто не зобов’язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом»?
1. змагальність сторін та свобода у поданні суду своїх доказів
2. презумпція невинуватості та забезпечення доведеності вини
3. свобода від самовикриття
4. право на захист

25. Нормативний зміст якої засади кримінального провадження визначає таке положення: «Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на користь такої особи»?
1. рівність перед законом і судом
2. повага до людської гідності
3. справедливість
4. презумпція невинуватості та забезпечення доведеності вини

26. Нормативний зміст якої засади визначає таке положення: «Кожна особа має право не говорити нічого з приводу підозри чи обвинувачення проти неї, у будь-який момент відмовитися відповідати на запитання, а також бути негайно повідомленою про ці права»?
1. презумпція невинуватості
2. право на захист
3. заборона двічі притягувати до кримінальної відповідальності за одне і те саме правопорушення
4. свобода від самовикриття та право не свідчити проти близьких родичів та членів сім’ї

27. Нормативний зміст якої засади визначає таке положення: «Кримінальне провадження підлягає негайному закриттю, якщо стане відомо, що по тому самому обвинуваченню існує вирок суду, який набрав законної сили»?
1. презумпція невинуватості
2. право на захист
3. заборона двічі притягувати до кримінальної відповідальності за одне і те саме правопорушення
4. змагальність сторін і свобода у наданні суду своїх доказів

28. Участь у кримінальному провадженні представника особи, щодо майна якої вирішується питання про арешт:
1. не звужує процесуальних прав цієї особи
2. звужує процесуальні права цієї особи
3. покладає на цю особу додаткові процесуальні обов’язки
4. обмежує окремі процесуальні права цієї особи

 

29. Нормативний зміст якої засади визначає таке положення: «Вирок та ухвала суду, що набрали законної сили, є обов’язковими і підлягають безумовному виконанню на всій території України»?
1. доступ до правосуддя та обов’язковість судових рішень
2. рівність перед законом і судом
3. справедливість
4. право на захист

 

30. Обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення в суді не може підтримувати:
1. потерпілий
2. представник потерпілого
3. прокурор
4. заявник

 

31. Відповідно до принципу змагальності сторін та свободи в поданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості суд, зберігаючи об’єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для:
1. швидкої оцінки доказів сторонами кримінального провадження
2. реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов’язків
3. ухвалення, проголошення і виконання сторонами судового рішення
4. ініціювання укладання угоди між сторонами кримінального провадження

 

32. Отримання судом від учасників кримінального провадження показань усно є змістом такої засади кримінального провадження, як:
1. змагальність сторін та свобода в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості
2. публічність
3. безпосередність дослідження показань, речей, документів
4. гласність і відкритість судового провадження

 

33. Сторона обвинувачення зобов’язана забезпечити присутність під час судового розгляду з метою реалізації права сторони захисту на допит перед незалежним та неупередженим судом:
1. потерпілого
2. цивільного позивача
3. свідка обвинувачення
4. перекладача

 

34. Право перегляду вироку, ухвали суду, що стосується прав, свобод чи інтересів особи, судом вищого рівня незалежно від того, чи брала така особа участь у судовому розгляді, встановлюється такою засадою кримінального провадження, як:
1. змагальність сторін та свобода в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості
2. забезпечення права на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності
3. безпосередність дослідження показань, речей, документів
4. гласність і відкритість судового провадження

 

35. Відповідно до положень якої засади кримінального провадження прокурор, слідчий зобов’язані розпочати досудове розслідування у разі надходження заяви про вчинення кримінального правопорушення та вжити всіх передбачених законом заходів для встановлення події кримінального правопорушення та особи, яка його вчинила:
1. забезпечення права на захист
2. диспозитивності
3. публічності
4. законності

 

36. Початок кримінального провадження у формі приватного обвинувачення лише на підставі заяви потерпілого відповідає змісту такої загальної засади кримінального провадження, як:
1. диспозитивність
2. верховенство права
3. законність
4. рівність перед законом і судом

 

37. Слідчий суддя, суд може прийняти рішення про здійснення кримінального провадження у закритому судовому засіданні у випадках:
1. виключно, якщо підозрюваний, обвинувачений є службовою особою органу Національної поліції України
2. необхідності запобігти розголошенню відомостей про особисте та сімейне життя чи обставин, які принижують гідність особи
3. виключно, якщо підозрюваний, обвинувачений заявляє про це клопотання
4. якщо обвинувачений є особою без громадянства

 

38. Проведення досудового розслідування у розумні строки забезпечує:
1. сторона захисту
2. слідчий
3. керівник органу досудового розслідування
4. прокурор, слідчий суддя (в частині строків розгляду питань, віднесених до його компетенції)

39. Одним із критеріїв для визначення розумності строків у кримінальному провадженні є:
1. необхідність забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному провадженні
2. спосіб здійснення слідчим, прокурором і судом своїх повноважень
3. звернення до суду з обвинувальним актом, клопотанням про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотанням про звільнення особи від кримінальної відповідальності
4. призначення підготовчого судового засідання

 

40. Не є критерієм для визначення розумності строків у кримінальному провадженні:
1. складність кримінального провадження, яка визначається з урахуванням кількості підозрюваних, обвинувачуваних та кримінальних правопорушень, щодо яких здійснюється провадження, обсягу та специфіки процесуальних дій, необхідних для здійснення досудового розслідування, тощо
2. спосіб здійснення слідчим, прокурором і судом своїх повноважень
3. поведінка учасників кримінального провадження
4. необхідність забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному провадженні

 

41. Кримінальне провадження здійснюється:
1. державною мовою
2. мовою більшості населення відповідної місцевості
3. мовою, яку визначить прокурор
4. мовою, яку визначить слідчий суддя

 

42. Особа повідомляється про підозру у вчиненні кримінального правопорушення:
1. виключно державною мовою
2. державною мовою або будь-якою іншою мовою, якою вона достатньо володіє для розуміння суті підозри
3. виключно мовою, якою вона достатньо володіє для розуміння суті підозри
4. виключно рідною мовою зазначеної особи

 

43. Склад суду присяжних становить:
1. двоє професійних суддів та троє присяжних
2. троє професійних суддів та двоє присяжних
3. троє професійних суддів та п’ять присяжних
4. п’ять професійних суддів та 7 присяжних

 

44. За загальним правилом кримінальне провадження в касаційному порядку здійснюється колегіально судом у складі:
1. не менше трьох професійних суддів
2. чотирьох професійних суддів
3. п’яти професійних суддів
4. суддею одноособово

 

45. Кримінальне провадження щодо обвинувачення у вчиненні кримінальних правопорушень, віднесених до підслідності Національного антикорупційного бюро України, в апеляційному порядку здійснюється:
1. колегіально судом у складі семи професійних суддів, які мають стаж роботи на посаді судді не менше десяти років
2. колегіально судом у складі п’яти професійних суддів, які мають стаж роботи на посаді судді не менше семи років
3. колегіально судом у складі трьох професійних суддів, які мають стаж роботи на посаді судді не менше п’яти років
4. судом присяжних у складі двох професійних суддів, які мають стаж роботи на посаді судді не менше п’яти років, та трьох присяжних

 

46. Кримінальне провадження щодо обвинувачення у вчиненні кримінальних правопорушень, віднесених до підслідності Національного антикорупційного бюро України в касаційному порядку здійснюється:
1. колегіально судом у складі семи професійних суддів, які мають стаж роботи на посаді судді не менше десяти років
2. колегіально судом у складі п’яти професійних суддів, які мають стаж роботи на посаді судді не менше семи років
3. колегіально судом у складі трьох професійних суддів, які мають стаж роботи на посаді судді не менше п’яти років
4. судом присяжних у складі двох професійних суддів, які мають стаж роботи на посаді судді не менше п’яти років, та трьох присяжних

 

47. Якщо кримінальне провадження стосовно судді має здійснюватися тим судом, у якому обвинувачений обіймає чи обіймав посаду судді, кримінальне провадження здійснює:
1. заступник голови суду, в якому обвинувачений обіймає або обіймав посаду судді
2. головою суду, в якому обвинувачений обіймає або обіймав посаду судді
3. суд, найбільш територіально наближений до суду, в якому обвинувачений обіймає чи обіймав посаду судді, іншої адміністративно-територіальної одиниці (Автономної Республіки Крим, області, міст Києва чи Севастополя)
4. судом, який визначений колегією суддів відповідного апеляційного суду

48. Суд, якому направлено кримінальне провадження з іншого суду, розпочинає судове засідання:
1. зі стадії, на якій в іншому суді виникли підстави для зміни підсудності
2. зі стадії підготовчого судового засідання
3. зі стадії судового розгляду
4. з визначення обсягу доказів, що підлягають дослідженню

 

49. Прокурор, здійснюючи свої повноваження відповідно до вимог Кримінального процесуального кодексу України:
1. є самостійним у своїй процесуальній діяльності
2. зобов’язаний погоджувати свою процесуальну позицію з прокурором вищого рівня
3. повинен дотримуватись думки слідчого судді при прийнятті процесуального рішення
4. повинен погоджувати процесуальне рішення зі стороною захисту

50. Прокурор, здійснюючи процесуальне керівництво досудовим розслідуванням, уповноважений починати досудове розслідування:
1. за наявності підстав, передбачених у Кримінальному процесуальному кодексі України
2. при отриманні згоди слідчого судді
3. при отриманні згоди судді
4. за наявності ухвали суду

51. Прокурор, здійснюючи процесуальне керівництво досудовим розслідуванням, уповноважений доручати проведення слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій відповідним оперативним підрозділам:
1. за погодженням з керівником даного підрозділу
2. за погодженням зі слідчим суддею
3. без будь-якого погодження
4. за погодженням з прокурором вищого рівня

52. Чи уповноважений прокурор, здійснюючи процесуальне керівництво досудовим розслідуванням, відсторонювати слідчого від проведення досудового розслідування?
1. має право у разі грубого порушення слідчим закону
2. має право за погодженням зі слідчим суддею
3. не має права, може тільки ініціювати це питання перед керівником органу досудового розслідування
4. має право за погодженням з керівником органу досудового розслідування

53. Прокурор, здійснюючи процесуальне керівництво досудовим розслідуванням, у порядку ст. 36 Кримінального процесуального кодексу України, уповноважений повідомляти особі про підозру:
1. після погодження зі слідчим суддею
2. після погодження з керівником органу досудового розслідування
3. без будь-якого погодження
4. після погодження з прокурором вищого рівня

54. Чи уповноважений прокурор затверджувати обвинувальний акт?
1. уповноважений, здійснюючи процесуальне керівництво досудовим розслідуванням
2. не уповноважений
3. уповноважений тільки керівник органу прокуратури або його заступник
4. уповноважений за погодженням зі слідчим суддею

55. Право на подання апеляційної скарги незалежно від участі в судовому провадженні має:
1. керівник місцевої прокуратури
2. заступник керівника місцевої прокуратури, на якого такий обов’язок покладений наказом про розподіл обов’язків
3. начальники галузевих відділів та управлінь регіональних прокуратур
4. керівник регіональної прокуратури, його перший заступник та заступники

56. Право на подання касаційної скарги незалежно від участі в судовому провадженні має:
1. керівник місцевої прокуратури
2. заступник керівника місцевої прокуратури, на якого такий обов’язок покладений розпорядженням про розподіл обов’язків
3. начальники галузевих відділів та управлінь регіональних прокуратур
4. керівник регіональної прокуратури, його перший заступник та заступники

 

57. В межах якого строку Генеральний прокурор, керівник регіональної прокуратури, керівник місцевої прокуратури, їх перші заступники та заступники при здійсненні нагляду за додержанням законів під час проведення досудового розслідування мають право скасовувати незаконні та необґрунтовані постанови слідчих та прокурорів нижчого рівня?
1. протягом 20 днів з дня отримання такої постанови
2. негайно
3. в межах строків досудового розслідування
4. в розумні строки

 

58. До органів, слідчі підрозділи яких здійснюють досудове розслідування (дізнання і досудове слідство), не належать:
1. органи Національної поліції
2. органи безпеки
3. органи, що здійснюють контроль за додержанням податкового законодавства
4. Національне агентство з питань запобігання корупції.

 

59. Відповідно до Кримінального процесуального кодексу України правом досудового розслідування наділені:
1. спеціальні підрозділи Державної прикордонної служби України
2. підрозділи Військової служби правопорядку у Збройних Силах України
3. підрозділи детективів та підрозділи внутрішнього контролю Національного антикорупційного бюро України
4. підрозділ внутрішньої безпеки та захисту працівників прокуратури Генеральної прокуратури України

 

60. Відповідно до Кримінального процесуального кодексу України обов’язок застосовувати всі передбачені законом заходи для забезпечення ефективності досудового розслідування покладається на:
1. орган досудового розслідування
2. слідчого суддю
3. оперативний підрозділ
4. керівника оперативного підрозділу

61. Чи зобов’язаний слідчий виконувати доручення та вказівки прокурора:
1. не зобов’язаний, оскільки є самостійною процесуальною фігурою
2. зобов’язаний незалежно від того, в усній або письмовій формі вони надаються
3. зобов’язаний виконувати лише вказівки
4. зобов’язаний, але за умови, що вони даються у письмовій формі

 

62. Під час виконання доручень слідчого, прокурора співробітник оперативного підрозділу користується повноваженнями:
1. слідчого
2. прокурора
3. слідчого судді
4. керівника органу досудового розслідування

63. Чи мають право співробітники оперативних підрозділів (крім підрозділу детективів, підрозділу внутрішнього контролю Національного антикорупційного бюро України) здійснювати процесуальні дії у кримінальному провадженні за власною ініціативою?
1. не мають права
2. мають право лише після погодження з керівником Національного антикорупційного бюро України
3. мають право після погодження з керівником Спеціалізованої антикорупційної прокуратури
4. у будь-якому випадку мають право

64. Чи набуває особа статусу підозрюваного, якщо щодо неї складено повідомлення про підозру, однак його не вручено їй внаслідок невстановлення місцезнаходження особи, проте вжито заходів для вручення у спосіб, передбачений Кримінальним процесуальним кодексом України для вручення повідомлень?
1. ні, оскільки Кримінальний процесуальний кодекс України цього не регламентує
2. ні, оскільки закон пов’язує набуття статусу підозрюваного з моментом вручення повідомлення про підозру у будь-який спосіб, передбачений Кримінальним процесуальним кодексом України
3. ні, оскільки якщо не встановлено місцезнаходження особи, слід зупиняти кримінальне провадження
4. так

 

65. Обвинуваченим є особа:
1. яка затримана за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення
2. обвинувальний акт щодо якої переданий до суду
3. стосовно якої внесені відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань
4. щодо якої винесено постанову про притягнення як обвинуваченого

 

66. Законний представник підозрюваного, обвинуваченого залучається слідчим, прокурором шляхом:
1. направлення повідомлення
2. складання протоколу про залучення законного представника
3. винесення постанови
4. заявлення клопотання

 

67. Захисником у кримінальному провадженні може бути:
1. тільки адвокат, відомості про якого внесені до Єдиного реєстру адвокатів України
2. близький родич підозрюваного, обвинуваченого, який має вищу юридичну освіту
3. близький родич підозрюваного, обвинуваченого, його опікун та піклувальник
4. фахівець у галузі права

 

68. Захисник не має права взяти на себе захист підозрюваного, якщо:
1. він є його близьким родичем
2. це суперечить інтересам особи, якій він раніше надавав правову допомогу у цьому ж кримінальному провадженні
3. він є його членом сім’ї
4. був представником потерпілого в іншому кримінальному провадженні, в якому досудове розслідування здійснювалось тим же слідчим

 

69. Скільки захисників одного обвинуваченого одночасно можуть брати участь у судовому розгляді?
1. не більше трьох
2. не більше п’яти
3. Кримінальний процесуальний кодекс України не обмежує кількість захисників
4. не більше чотирьох

70. Обов’язок надати затриманій особі чи особі, яка тримається під вартою, допомогу у встановленні зв’язку із захисником або особами, які можуть запросити захисника, а також надати можливість використати засоби зв’язку для запрошення захисника:
1. покладається на слідчого, прокурора, слідчого суддю, суд
2. покладається лише на сторону обвинувачення
3. не передбачений законом
4. покладається на уповноважену особу місця ув’язнення

 

71. Участь захисника при відмові від нього підозрюваного, обвинуваченого не є обов’язковою:
1. у кримінальному провадженні про тяжкі злочини щодо осіб, які можуть повною мірою реалізувати свої права
2. у кримінальному провадженні щодо особливо тяжких злочинів
3. у кримінальному провадженні щодо злочинів неповнолітніх
4. у кримінальному провадженні щодо реабілітації померлої особи

 

72. Незалежно від бажання підозрюваного, обвинуваченого забезпечується обов’язкова участь захисника у кримінальному провадженні:
1. щодо осіб, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні тяжкого злочину
2. щодо осіб, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні кримінального правопорушення у віці понад 70 років
3. щодо осіб, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні кримінального правопорушення у віці до 18 років
4. у разі укладення угоди про примирення між потерпілим та підозрюваним або обвинуваченим

 

73. В яких випадках забезпечується обов’язкова участь захисника у кримінальному провадженні?
1. щодо осіб, стосовно яких передбачається застосування заходів забезпечення кримінального провадження
2. щодо осіб, стосовно яких передбачається застосування запобіжних заходів
3. щодо осіб, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні тяжкого злочину
4. щодо осіб, стосовно яких передбачається застосування примусових заходів виховного характеру

 

74. Відмова від захисника у кримінальному провадженні або його заміна фіксується:
1. у постанові про заміну захисника
2. у постанові про прийняття відмови від захисника
3. у протоколі процесуальної дії
4. в обвинувальному акті

 

75. Який із видів шкоди не є підставою для визнання фізичної особи потерпілою у кримінальному провадженні?
1. моральна шкода
2. фізична шкода
3. інтелектуальна шкода
4. майнова шкода

 

76. Потерпілим не може бути:
1. юридична особа
2. фізична особа
3. особа, якій моральна шкода завдана як представнику юридичної особи чи певної частини суспільства
4. неповнолітня особа

77. Якщо в результаті злочину настала смерть потерпілого, то його близькі родичі можуть визнаватися у кримінальному провадженні:
1. тільки представниками потерпілого
2. потерпілими
3. тільки цивільними позивачами
4. постраждалими від кримінального правопорушення

 

78. У випадку закриття кримінального провадження потерпілий:
1. має право знайомитися лише з протоколами слідчих (розшукових) дій
2. не має права знайомитися з матеріалами кримінального провадження
3. має право знайомитися з матеріалами кримінального провадження, які безпосередньо стосуються вчиненого щодо нього кримінального правопорушення
4. має право знайомитися з матеріалами кримінального провадження, якщо проти цього не заперечує підозрюваний

 

79. Чи можуть слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд заборонити потерпілому застосовувати технічні засоби при проведенні окремої процесуальної дії чи на певній стадії кримінального провадження?
1. ні
2. так
3. законом не передбачено такого права потерпілого щодо використання технічних засобів
4. так, за умови клопотання про це сторони захисту

 

80. У кримінальному провадженні представником потерпілого може бути:
1. лише близькі родичі або члени сім’ї
2. фахівець у галузі права, який за законом має право на заняття юридичною діяльністю
3. особа, яка у кримінальному провадженні має право бути захисником
4. будь-яка особа

 

81. Законний представник неповнолітнього потерпілого залучається до участі у процесуальній дії:
1. разом із потерпілим
2. замість потерпілого
3. залежно від бажання потерпілого: разом з ним або замість нього
4. залежно від рішення слідчого чи прокурора: разом з потерпілим або замість нього

 

82. Права та обов’язки цивільного позивача у кримінальному провадженні виникають з моменту:
1. подання ним заяви до органу досудового розслідування про вчинення кримінального правопорушення, внаслідок якого їй завдано шкоду
2. надання ним органу досудового розслідування або прокурору показань про завдані їй кримінальним правопорушенням збитки
3. винесення прокурором або слідчим постанови про визнання її цивільним позивачем
4. подання ним позовної заяви органу досудового розслідування або суду

83. Слідчий залучає законного представника цивільного позивача до участі у кримінальному провадженні шляхом:
1. направлення повідомлення цивільному позивачу
2. направлення повідомлення органу державної влади
3. винесення постанови
4. звернення з клопотанням до прокурора

84. У кримінальному провадженні третя особа, щодо майна якої вирішується питання про арешт, виникає з моменту:
1. тимчасового вилучення майна під час обшуку або огляду житла чи іншого володіння особи
2. звернення прокурора до суду із клопотанням про арешт майна
3. накладення попереднього арешту на майно
4. під час розгляду клопотання про арешт майна

 

85. Третя особа, щодо майна якої вирішується питання про арешт, має права та обов’язки, передбачені Кримінальним процесуальним кодексом України, для:
1. цивільного відповідача
2. підозрюваного, обвинуваченого в частині, що стосуються арешту майна
3. заставодавця
4. особи, якій майно передано на зберігання

 

86. Відомості, щодо яких за загальним правилом нотаріус не може бути допитаний як свідок у кримінальному провадженні:
1. про будь-які відомі йому обставини і факти, що мають значення для кримінального провадження, оскільки нотаріус є носієм нотаріальної таємниці
2. про розпорядок його роботи як нотаріуса, порядок отримання, збереження і використання ним бланків нотаріальних та інших документів, а також печатки нотаріуса, оскільки ці відомості становлять нотаріальну таємницю
3. про відомості, які становлять нотаріальну таємницю, якою є сукупність відомостей, отриманих під час вчинення нотаріальної дії або звернення до нотаріуса заінтересованої особи, в тому числі про особу, її майно, особисті майнові та немайнові права і обов’язки тощо
4. про обставини дорожньо-транспортної пригоди, що сталася біля його робочого офісу
87. Чи може бути допитаний як свідок у кримінальному провадженні журналіст про відомості, які містять конфіденційну інформацію професійного характеру, надану за умови нерозголошення авторства або джерела інформації?
1. може за його згодою
2. може за наявності дозволу слідчого судді, суду
3. не може
4. може за наявності дозволу керівника журналіста

 

88. Чи може бути допитаний адвокат як свідок у кримінальному провадженні?
1. не може за жодних умов
2. може, але тільки про відомості, які йому стали відомі у зв’язку з його участю у проведенні процесуальної дії з його клієнтом
3. може згідно із загальними правилами
4. може, якщо відомості не становлять адвокатську таємницю або становлять адвокатську таємницю, але на її розголошення є письмова згода особи, що довірила ці відомості

 

89. Відповідно до Кримінального процесуального кодексу України правильним є наступне твердження:
1. особи, які мають право дипломатичної недоторканності, не можуть бути допитані як свідки у кримінальному провадженні у будь-яких випадках
2. особи, які мають право дипломатичної недоторканності, не можуть бути допитані як свідки у кримінальному провадженні без їх згоди
3. особи, які мають право дипломатичної недоторканності, не можуть бути допитані як свідки у кримінальному провадженні без згоди дипломатичної установи
4. особи, які мають право дипломатичної недоторканності, не можуть бути допитані як свідки у кримінальному провадженні без згоди слідчого судді

 

90. Чи має право свідок користуватися правовою допомогою адвоката під час давання показань та участі у проведенні інших процесуальних дій?
1. так
2. так, але з дозволу слідчого, прокурора, слідчого судді, суду, якщо доведе таку необхідність
3. ні, таке право не передбачено
4. так, але лише під час давання показань

 

91. Які з наведених положень не передбачені Кримінальним процесуальним кодексом України як обов’язки свідка?
1. прибути за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді чи суду
2. давати правдиві показання під час досудового розслідування та судового розгляду
3. не розголошувати без дозволу слідчого, прокурора, суду відомості, які безпосередньо стосуються суті кримінального провадження та процесуальних дій, що здійснюються (здійснювалися) під час нього, і які стали відомі свідку у зв’язку з виконанням його обов’язків
4. активно сприяти встановленню обставин вчиненого кримінального правопорушення

 

92. Які показання свідка можуть стати причиною притягнення його до кримінальної відповідальності?
1. завідомо неправдиві
2. неточні
3. суперечливі
4. хибні

 

93. Назвіть учасника кримінального провадження, який перед допитом попереджається про кримінальну відповідальність за відмову від давання показань.
1. потерпілий
2. підозрюваний, обвинувачений
3. свідок
4. законний представник

 

94. Яка відповідальність свідка передбачена законодавством за злісне ухилення від явки до слідчого, прокурора, слідчого судді чи суду?
1. кримінальна
2. адміністративна
3. цивільна
4. дисциплінарна

 

95. Чи має право перекладач одержувати винагороду за виконаний переклад та відшкодування витрат, пов’язаних із його залученням до кримінального провадження?
1. перекладач має право лише одержувати винагороду
2. має право, але якщо ця винагорода не перевищує розмір мінімальної заробітної плати
3. перекладач має право лише на відшкодування витрат, пов’язаних із його залученням до кримінального провадження
4. перекладач має право одержувати винагороду за виконаний переклад та відшкодування витрат, пов’язаних із його залученням до кримінального провадження

 

96. Яка відповідальність передбачена для перекладача за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов’язків перекладача у кримінальному провадженні?
1. дисциплінарна
2. матеріальна
3. кримінальна
4. адміністративна

 

97. З якими матеріалами кримінального провадження має право знайомитися експерт під час проведення експертизи?
1. експерт знайомиться з тим обсягом матеріалів кримінального провадження, який вважає необхідним
2. з усіма матеріалами кримінального провадження
3. з матеріалами, що стосуються предмета дослідження
4. обсяг матеріалу для ознайомлення визначається слідчим суддею

 

98. Якщо під час проведення експертизи виявлені відомості, які мають значення для кримінального провадження і з приводу них не були поставлені питання, експерт має право:
1. відмовитися від давання висновку по експертизі через його неповноту та завідомо необ’єктивний характер
2. викласти ці відомості у висновку експертизи
3. сповістити особу, яка призначила експертизу, та скорегувати питання
4. викласти ці відомості в окремому додатку до висновку експерта

99. Чи передбачена законодавством винагорода експерту за виконану роботу та відшкодування витрат, пов’язаних із проведенням експертизи і викликом для надання пояснень чи показань у кримінальному провадженні?
1. передбачена лише у разі якщо проведення експертизи не є службовим обов’язком особи, яка залучена як експерт
2. не передбачена
3. передбачена лише, якщо проведення експертизи є службовим обов’язком особи, яка залучена як експерт
4. передбачена, але не вище розміру мінімальної заробітної плати

 

100. Експерт у кримінальному провадженні не має права:
1. заявляти клопотання про надання додаткових матеріалів і зразків
2. за власною ініціативою збирати матеріали для проведення експертизи
3. бути присутнім під час вчинення процесуальних дій, що стосуються предметів та об’єктів дослідження
4. ставити запитання, що стосуються предмета та об’єкта дослідження особам, які беруть участь у кримінальному провадженні

 

101. Експерт у кримінальному провадженні може відмовитися від давання висновку:
1. якщо ним раніше проводилися експертизи у цьому кримінальному провадженні
2. якщо кримінальне провадження закрите і необхідності в проведенні експертного дослідження немає
3. якщо поданих йому матеріалів недостатньо для виконання покладених на нього обов’язків
4. відмова від давання висновку по експертизі, доручення щодо якої оформлене згідно з вимогами Кримінального процесуального кодексу, не допускається

 

102. Не є підставою для відводу захисника, представника у кримінальному провадженні:
1. якщо особа брала участь у цьому ж кримінальному провадженні як слідчий суддя, суддя, присяжний, прокурор, слідчий, потерпілий, цивільний позивач, цивільний відповідач, експерт, спеціаліст, представник персоналу органу пробації, перекладач
2. у разі зупинення або припинення права на зайняття адвокатською діяльністю (зупинення дії свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю або його анулювання) в порядку, передбаченому законом
3. якщо особа є близьким родичем або членом сім’ї підозрюваного
4. якщо особа є близьким родичем або членом сім’ї слідчого, прокурора, потерпілого або будь-кого зі складу суду

 

103 Заява про відвід прокурора може бути заявлена:
1. як під час досудового розслідування, так і під час судового провадження
2. тільки під час судового провадження
3. тільки до початку судового розгляду
4. тільки під час досудового розслідування

 

104. Відводи, заявлені під час досудового розслідування, розглядає:
1. прокурор, який здійснює процесуальне керівництво досудовим розслідуванням
2. слідчий суддя
3. керівник органу досудового розслідування
4. прокурор вищого рівня

 

105. Не є процесуальними джерелами доказів:
1. показання
2. висновки експерта
3. пояснення
4. документи

 

106. Належними є докази, які:
1. прямо чи непрямо підтверджують існування чи відсутність обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, та інших обставин, які мають значення для кримінального провадження
2. вилучені під час огляду місця події
3. отримані у порядку, встановленому у Кримінальному процесуальному кодексі України
4. об’єктивно відображають обставини вчинення кримінального правопорушення

 

107. Допустимими є докази, що були отримані:
1. у порядку, встановленому Кримінальним процесуальним кодексом України
2. після початку кримінального провадження шляхом реалізації органами досудового розслідування чи прокуратури своїх повноважень, не передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України, для забезпечення досудового розслідування кримінальних правопорушень
3. з показань свідка, який надалі був визнаний підозрюваним чи обвинуваченим у цьому кримінальному провадженні
4. внаслідок порушення прав та свобод людини, гарантованих Конституцією та законами України, міжнародними договорами, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України

 

108. Недопустимими доказами у кримінальному провадженні є:
1. фактичні дані, отримані у передбаченому Кримінальним процесуальним кодексом України порядку
2. відомості, надані під час допитів потерпілих або підозрюваних
3. показання свідка, який надалі був визнаний підозрюваним у цьому кримінальному провадженні
4. відомості, надані у висновках експертизи

 

109. Під час оцінки доказів у кримінальному провадженні суд зобов’язаний вирішити питання щодо:
1. сили доказів
2. допустимості доказів
3. обґрунтованості доказів
4. значимості доказів

 

110. Суд вирішує питання допустимості доказів під час їх оцінки:
1. не пізніше п’яти днів з дня надходження до суду обвинувального акта або клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи про звільнення від кримінальної відповідальності
2. у підготовчому судовому засіданні
3. на початку судового розгляду
4. у нарадчій кімнаті під час ухвалення судового рішення

 

111. Під час судового розгляду подавати клопотання про визнання доказів недопустимими та наводити заперечення проти визнання доказів недопустимими не має права:
1. сторона кримінального провадження
2. потерпілий
3. представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження
4. свідок

 

112. Обов’язок доказування належності та допустимості доказів та обставин, які характеризують обвинуваченого, покладається на:
1. сторону обвинувачення
2. сторону захисту
3. сторону кримінального провадження, що їх подає
4. слідчого суддю

 

113. Обов’язок доказування даних щодо розміру процесуальних витрат покладається:
1. тільки на слідчого, прокурора
2. тільки на потерпілого
3. тільки на підозрюваного
4. на сторону, яка їх подає
114. У кримінальному провадженні збирання доказів здійснюється:
1. судом
2. слідчим суддею
3. тільки стороною обвинувачення
4. сторонами обвинувачення і захисту

 

115. Збирання доказів у кримінальному провадженні не здійснюється:
1. стороною захисту
2. потерпілим
3. представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження
4. понятим

 

116. Постанова слідчого, прокурора про відмову в задоволенні клопотання представника юридичної особи, щодо якої здійснюється кримінальне провадження, про проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій:
1. не може бути оскаржена
2. може бути оскаржена слідчому судді
3. може бути оскаржена суду
4. може бути оскаржена керівнику органу досудового розслідування

 

117. Сторона захисту не уповноважена здійснювати збирання доказів шляхом:
1. проведення слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій
2. витребування та отримання від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, службових та фізичних осіб речей, копій документів, відомостей, висновків ревізій, актів перевірок
3. ініціювання проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій та інших процесуальних дій
4. витребування та отримання висновків експертів

 

118. Оцінку доказів у кримінальному проваджені не може здійснювати:
1. слідчий
2. прокурор
3. суд
4. експерт

 

119. Слідчий здійснює оцінку доказів:
1. за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом
2. за вказівкою прокурора
3. за наказом керівника органу досудового розслідування
4. за дорученням суду

 

120. Який із доказів має наперед встановлену силу?
1. показання
2. висновок експерта
3. жоден
4. документ

 

121. Визначте, показання якого учасника кримінального провадження не визнаються процесуальним джерелом доказів:
1. обвинуваченого
2. експерта
3. спеціаліста
4. потерпілого

 

122. Обвинувачений:
1. має право давати показання
2. зобов’язаний давати показання
3. зобов’язаний давати показання за умови забезпечення участі захисника
4. зобов’язаний давати показання за умови забезпечення участі захисника та законного представника

 

123. Відповідно до положень Кримінального процесуального кодексу України правильним є наступне твердження:
1. експерт зобов’язаний давати показання слідчому, прокурору, слідчому судді та суду в установленому Кримінальним процесуальним кодексом України порядку
2. експерт зобов’язаний давати показання лише суду в установленому Кримінальним процесуальним кодексом України порядку
3. експерт має право давати показання слідчому, прокурору, слідчому судді та суду в установленому Кримінальним процесуальним кодексом України порядку
4. експерт не дає показання слідчому, прокурору, слідчому судді та суду

 

124. Чи зобов’язаний свідок у кримінальному провадженні відповідати на запитання, спрямовані на з’ясування достовірності його показань:
1. не зобов’язаний
2. зобов’язаний
3. зобов’язаний лише якщо запитання ставить сторона захисту
4. зобов’язаний лише якщо запитання ставить сторона обвинувачення

 

125. Дайте визначення поняттю «показання з чужих слів», яке міститься у Кримінальному процесуальному кодексі України (наведіть найбільш повну відповідь):
1. показання з чужих слів – зафіксовані у протоколі допиту пояснення або міркування особи, яка чула від іншої особи про певні обставини, що підлягають встановленню у кримінальному провадженні
2. показаннями з чужих слів є висловлювання, здійснене в усній, письмовій або іншій формі, щодо певного факту, яке ґрунтується на поясненні іншої особи
3. показаннями з чужих слів є чутки або плітки, розповсюджені іншою особою
4. показання з чужих слів – це відомості неправдивого характеру, плітки, чутки, які отримані слідчим зі слів іншої особи

 

126. Чи має право суд визнати допустимим доказом показання з чужих слів незалежно від можливості допитати особу, яка надала первинні пояснення?
1. ні, оскільки відповідно до засади безпосередності не можуть бути визнані доказами відомості, що містяться в показаннях, речах і документах, які не були предметом безпосереднього дослідження суду
2. таке положення не передбачене Кримінальним процесуальним кодексом України
3. так, у виняткових випадках, якщо такі показання є допустимим доказом згідно з іншими правилами допустимості доказів
4. у виключних випадках, якщо сторона обвинувачення не представила інших доказів

 

127. Суд при визнанні допустимим доказом показання з чужих слів не зобов’язаний враховувати:
1. складність спростування пояснень, показань з чужих слів для сторони, проти якої вони спрямовані
2. професію особи, яка дала показання
3. можливість допиту особи, яка надала первинні пояснення, або причини неможливості такого допиту
4. співвідношення показань з чужих слів з інтересами особи, яка надала ці показання
128. Відповідно до норм Кримінального процесуального кодексу України речовим доказом у кримінальному провадженні є:
1. матеріальні об’єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об’єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом
2. спеціально створений з метою збереження інформації матеріальний об’єкт, який містить зафіксовані за допомогою письмових знаків, звуку, зображення тощо відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження
3. докладний опис проведених експертом досліджень та зроблені за їх результатами висновки, обґрунтовані відповіді на запитання, поставлені особою, яка залучила експерта, або слідчим суддею чи судом, що доручив проведення експертизи
4. відомості, які надаються в усній або письмовій формі під час допиту прокурором, слідчим підозрюваного, обвинуваченого, свідка, потерпілого, експерта щодо відомих їм обставин у кримінальному провадженні, що мають значення для цього кримінального провадження

 

129. До документів, за умови наявності в них відомостей, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, передбачених ч. 1 ст. 99 Кримінального процесуального кодексу України, не належать:
1. матеріали фотозйомки, звукозапису, відеозапису та інші носії інформації (у тому числі електронні)
2. матеріали, отримані внаслідок здійснення під час кримінального провадження заходів, передбачених чинними міжнародними договорами, згоду на обов’язковість яких надано Верховною Радою України
3. складені в порядку, передбаченому Кримінальним процесуальним кодексом України, протоколи процесуальних дій та додатки до них, а також носії інформації, на яких за допомогою технічних засобів зафіксовано процесуальні дії
4. пояснення

 

130. Чи може бути визнаний судом дублікат документа як оригінал документа у кримінальному провадженні:
1. може, якщо документ виготовлений у такий же спосіб, як і його оригінал
2. не може за будь-яких обставин
3. може, якщо дублікат завірений нотаріально
4. може, якщо документ надається потерпілим
131. Чи має право сторона кримінального провадження надавати витяги, компіляції, узагальнення документів, які незручно повністю досліджувати в суді?
1. не має права
2. має право
3. має право, якщо витяги, компіляції, узагальнення документів виконані експертом за дорученням сторони кримінального провадження
4. має право, якщо витяги, компіляції, узагальнення документів нотаріально завірені

 

132. Зберігання речових доказів стороною обвинувачення здійснюється в порядку, визначеному:
1. Генеральним прокурором
2. Кабінетом Міністрів України
3. Державною судовою адміністрацією України
4. судом

 

133. У разі втрати чи знищення стороною кримінального провадження наданого їй документа вона:
1. зобов’язана відшкодувати володільцю лише витрати, пов’язані з виготовленням дубліката документа
2. зобов’язана відшкодувати володільцю витрати, пов’язані з втратою чи знищенням документа та виготовленням його дубліката
3. зобов’язана лише виготовити володільцю дублікат документа
4. не має зобов’язань щодо відшкодування жодних витрат

 

134. Реалізація, технологічна переробка або знищення речових доказів у кримінальному провадженні здійснюється в порядку, встановленому:
1. Кабінетом Міністрів України
2. спільним наказом керівників правоохоронних органів
3. наказом Генерального прокурора
4. постановою Верховної Ради України

 

135. У разі закриття кримінального провадження слідчим питання про долю речових доказів вирішується:
1. слідчим за згодою прокурора
2. прокурором
3. слідчим за згодою прокурора або прокурором
4. судом

 

136. Протягом якого часу документи, що є речовими доказами, залишаються в матеріалах кримінального провадження?
1. протягом року
2. протягом розумного строку
3. протягом двох місяців
4. протягом усього часу їх зберігання

 

137. До якого процесуального джерела доказів може бути віднесено детальний опис проведених експертом досліджень та зроблені за їх результатами висновки, обґрунтовані відповіді на запитання, поставлені особою, яка залучила експерта, або слідчим суддею чи судом, що доручив проведення експертизи?
1. висновку експерта
2. документа
3. висновку спеціаліста
4. показань експерта

 

138. Експерт у кримінальному провадженні дає висновок:
1. від імені держави
2. від імені експертної установи, в якій він працює
3. від імені сторони, яка звернулася з клопотанням про його залучення
4. від свого імені

 

139. Висновок експерта не може ґрунтуватися на:
1. доказах, які визнані судом недопустимими
2. відомостях, які експерту стали відомі під час дослідження об’єктів, що були надані для проведення дослідження
3. відомостях, які експерт сприймав безпосередньо
4. відомостях, які експерту стали відомі під час дослідження матеріалів, що були надані для проведення дослідження

 

140. Експерт, який дає висновок щодо психічного стану підозрюваного, не має права стверджувати у висновку:
1. чи мав підозрюваний такий психічний стан, який виключає його вину у вчиненні кримінального правопорушення
2. чи міг підозрюваний усвідомлювати свої дії при вчиненні інкримінованого йому діяння
3. чи страждає підозрюваний на час проведення досудового розслідування психічним захворюванням
4. чи міг підозрюваний керувати своїми діями при вчиненні інкримінованого йому діяння
141. Про виклик експерта для допиту під час судового розгляду у кримінальному провадженні для роз’яснення чи доповнення його висновку має право звернутися:
1. лише обвинувачений, його захисник та законний представник
2. лише сторона захисту
3. лише сторона захисту та потерпілий
4. кожна сторона

 

142. Якщо для проведення експертизи у кримінальному провадженні залучається кілька експертів, експерти:
1. повинні скласти лише один висновок
2. повинні скласти лише комісійний акт
3. повинні скласти лише окремі висновки
4. мають право скласти один висновок або окремі висновки

 

143. Незгода з висновком експерта повинна бути вмотивована у відповідних:
1. постанові, клопотанні, ухвалі
2. постанові, рішенні, заяві
3. вироку, рішенні, заяві
4. постанові, ухвалі, вироку

 

144. За результатами проведення експертизи у кримінальному провадженні експерт складає:
1. заключення
2. висновок
3. довідку
4. пояснення

 

145. У кримінальному провадженні про попередження експерта про відповідальність за завідомо неправдивий висновок та відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов’язків має бути зазначено:
1. у протоколі судового засідання
2. у висновку експерта
3. у постанові про проведення експертизи
4. у виклику експерта

 

146. Процесуальні дії під час кримінального провадження можуть фіксуватися:
1. у протоколі судового засідання, на носії інформації, у журналі судового засідання, в рішенні слідчого
2. у протоколі судового засідання, на носії інформації, у журналі судового засідання, в рішенні прокурора
3. у протоколі, на носії інформації, на якому за допомогою технічних засобів зафіксовані процесуальні дії, у журналі судового засідання
4. у протоколі судового засідання, на носії інформації, у журналі судового засідання; у реєстрі матеріалів досудового розслідування

 

147. У кримінальному провадженні протоколом фіксується:
1. судове засідання
2. хід і результати проведення процесуальної дії
3. рішення слідчого, прокурора
4. відмова у задоволенні клопотань

 

148. Якщо за допомогою технічних засобів фіксується допит у кримінальному провадженні, текст показань може не вноситися до відповідного протоколу за умови, якщо:
1. захисник не наполягає на цьому
2. запис буде відтворено після допиту
3. жоден з учасників процесуальної дії не наполягає на цьому
4. таке правило взагалі не передбачено Кримінальним процесуальним кодексом України

 

149. У випадку фіксування процесуальної дії під час досудового розслідування за допомогою технічних засобів про це зазначається:
1. в ухвалі слідчого судді
2. у постанові слідчого, прокурора
3. у протоколі
4. у письмових поясненнях учасників процесуальної дії

 

150. Частиною протоколу процесуальної дії у кримінальному провадженні не є:
1. заключна
2. описова
3. мотивувальна
4. вступна

 

151. Чи є обов’язковим застосування технічних засобів фіксування процесуальної дії у кримінальному провадженні:
1. ні
2. є обов’язковим у будь-якому випадку
3. є обов’язковим за клопотанням учасників процесуальної дії
4. Кримінальний процесуальний кодекс України такого положення не передбачає

 

152. Згідно із Кримінальним процесуальним кодексом України учасники судового провадження:
1. мають право отримати копію запису судового засідання, зробленого за допомогою технічного засобу
2. не мають права отримати копію запису судового засідання, зробленого за допомогою технічного засобу
3. мають право отримати копію запису судового засідання, зробленого за допомогою технічного засобу, за погодженням із державним обвинувачем
4. мають право отримати копію запису судового засідання, зробленого за допомогою технічного засобу, за рішенням суду апеляційної інстанції

 

153. Журнал судового засідання ведеться:
1. головуючим суддею
2. державним обвинувачем
3. слідчим суддею
4. секретарем судового засідання

 

154. Журнал судового засідання підписується:
1. складом суду
2. головуючим суддею
3. судовим розпорядником
4. секретарем судового засідання

 

155. Реєстр матеріалів досудового розслідування складається:
1. слідчим або прокурором і надсилається до суду разом з обвинувальним актом
2. слідчим суддею
3. секретарем судового засідання
4. керівником органу досудового розслідування

 

156. Реєстр матеріалів досудового розслідування:
1. надсилається до суду разом з обвинувальним актом
2. залишається у слідчого
3. надається у підготовчому судовому засіданні
4. не передбачений у кримінальному провадженні

 

157. Реєстр матеріалів досудового розслідування не повинен містити:
1. реквізити процесуальних рішень, прийнятих під час досудового розслідування
2. номер та найменування процесуальної дії, проведеної під час досудового розслідування, а також час її проведення
3. характер та розмір збитків, завданих кримінальним правопорушенням
4. вид заходу забезпечення кримінального провадження, дату і строк його застосування

 

158. Судове рішення у кримінальному провадженні приймається у формі:
1. лише постанови
2. лише вироку
3. ухвали або вироку
4. ухвали, постанови або вироку

 

159. Рішення слідчого, прокурора приймається у формі:
1. ухвали
2. постанови
3. клопотання
4. протоколу

 

160. Обвинувальний акт є:
1. процесуальною дією, за допомогою якої слідчий, прокурор, слідчий суддя чи суд повідомляє певного учасника кримінального провадження про дату, час та місце проведення відповідної процесуальної дії або прийняте процесуальне рішення чи здійснену процесуальну дію
2. спеціально створений з метою збереження інформації матеріальний об’єкт, який містить зафіксовані за допомогою письмових знаків, звуку, зображення тощо відомості, які можуть бути використані як доказ факту обставин, що встановлюються під час кримінального провадження
3. стислий виклад фактичних обставин вчинення кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа
4. процесуальним рішенням, яким прокурор висуває обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення і яким завершується досудове розслідування

 

161. Постанова слідчого складається із:
1. вступної частини, описової частини, заключної частини
2. вступної частини, описової частини, резолютивної частини
3. вступної частини, мотивувальної частини, резолютивної частини
4. вступної частини, мотивувальної частини

 

162. Постанова слідчого, прокурора у кримінальному провадженні, прийнята в межах компетенції згідно із законом, є обов’язковою:
1. для виконання підприємствами, установами, організаціями незалежно від форми власності та підпорядкування
2. для виконання лише учасниками кримінального провадження
3. для виконання фізичними та юридичними особами, прав, свобод чи інтересів яких вона стосується
4. для виконання фізичними та юридичними особами, крім суб’єктів щодо яких проводиться спеціальне досудове розслідування

 

163. Не є процесуальним рішенням у кримінальному провадженні:
1. обвинувальний акт
2. вирок суду
3. ухвала слідчого судді
4. повідомлення прокурора

 

164. Під час досудового розслідування процесуальні строки, у межах яких приймаються процесуальні рішення чи вчиняються процесуальні дії, встановлюються:
1. тільки прокурором
2. тільки законом
3. законом або прокурором, слідчим суддею, судом відповідно до закону
4. тільки слідчим суддею

 

165. Яким процесуальним рішенням справа визнається такою, що пов’язана з окупацією?
1. постановою слідчого
2. постановою прокурора
3. ухвалою судді
4. зазначене питання не врегульовано Кримінальним процесуальним кодексом України

 

166. Чи включаються до обчислення процесуального строку вихідні та святкові дні:
1. ні, не включаються
2. так, включаються
3. включаються лише у встановлених Кримінальним процесуальним кодексом випадках
4. зазначене питання вирішується слідчим суддею за зверненням сторони кримінального провадження або потерпілого

 

167. Поновлювати пропущений з поважних причин процесуальний строк уповноважений:
1. керівник органу досудового розслідування
2. керівник органу прокуратури
3. слідчий суддя
4. прокурор, який здійснює нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні

 

168. До процесуальних витрат у кримінальному провадженні належать:
1. витрати на правову допомогу
2. витрати на утримання в органах досудового розслідування кімнат для збереження речових доказів
3. витрати, пов’язані із утриманням автотранспорту органу досудового розслідування для виїзду на місця події
4. витрати, пов’язані із службовим листуванням слідчого і прокурора

 

169. Суд, враховуючи майновий стан особи (обвинуваченого, потерпілого), має право зменшити розмір належних до оплати процесуальних витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково:
1. за власною ініціативою або за клопотанням обвинуваченого, потерпілого
2. тільки за власною ініціативою
3. тільки за клопотанням обвинуваченого, потерпілого
4. не має такого права

 

170. З яких джерел здійснюється оплата послуг захисника, залученого для здійснення захисту за призначенням:
1. з Державного бюджету
2. з місцевого бюджету
3. з рахунку відповідної Колегії адвокатів
4. вираховується з доходу підозрюваного, обвинуваченого, засудженого

 

171. Витрати, пов’язані із прибуттям до місця досудового розслідування або судового провадження підозрюваного, обвинуваченого, компенсуються:
1. за рахунок цивільного відповідача
2. за рахунок представника потерпілого, цивільного позивача
3. за рахунок коштів Державного бюджету України і є безоплатними для підозрюваного, обвинуваченого
4. підозрюваним, обвинуваченим самостійно

 

172. Витрати, пов’язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів та експертів, несе:
1. цивільний відповідач
2. представник потерпілого, цивільного позивача
3. підозрюваний, обвинувачений
4. сторона кримінального провадження, яка заявила клопотання про виклик свідків, залучила спеціаліста, перекладача чи експерта, крім випадків, встановлених Кримінальним процесуальним кодексом України

 

173. Граничний розмір витрат, пов’язаних із залученням потерпілих, свідків, спеціалістів та експертів, встановлюється:
1. Президентом України
2. суддею під час розгляду кримінального провадження
3. Кабінетом Міністрів України
4. Верховною Радою України

 

174. Витрати, пов’язані зі зберіганням і пересиланням речей і документів, здійснюються за рахунок:
1. Державного бюджету
2. місцевого бюджету
3. відповідного органу, в якому зберігаються речі і документи
4. засудженого

 

175. Питання щодо процесуальних витрат вирішується у процесуальному документі:
1. виключно у вироку суду
2. у вироку або ухвалі суду
3. виключно окремою ухвалою суду
4. зазначене питання не врегульовано Кримінальним процесуальним кодексом України

 

176. Право на будь-якій стадії кримінального провадження відшкодувати шкоду, завдану потерпілому, територіальній громаді, державі внаслідок кримінального правопорушення, належить:
1. тільки підозрюваному
2. тільки обвинуваченому, а за його згодою іншим особам
3. підозрюваному, обвинуваченому, а також за його згодою будь-якій іншій фізичній чи юридичній особі
4. тільки державі

 

177. Особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження пред’явити цивільний позов:
1. до направлення обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру до суду
2. до початку підготовчого судового засідання
3. до початку судового розгляду
4. до виходу суду до нарадчої кімнати для ухвалення вироку

 

178. До суб’єктів, які уповноважені пред’являти позов у кримінальному провадженні, не належить:
1. потерпілий
2. законні представники особи, якій кримінальним правопорушенням завдано шкоди
3. прокурор
4. слідчий

 

179. У разі пред’явлення цивільного позову у кримінальному провадженні прокурор не зобов’язаний:
1. обґрунтовувати наявність підстав для представництва інтересів громадянина або держави в суді
2. надавати до суду документи, що підтверджують недосягнення повноліття, недієздатність або обмежену дієздатність відповідного громадянина
3. надавати до суду письмову згоду законного представника або органу, якому надано право захищати права, свободи та інтереси відповідної особи
4. надавати до суду письмову згоду суб’єкта владних повноважень на представництво прокурором інтересів держави

 

180. Форма та зміст позовної заяви у кримінальному провадженні повинні відповідати вимогам, встановленим до позовів, які пред’являються у порядку:
1. адміністративного судочинства
2. цивільного судочинства
3. господарського судочинства
4. відповідного судочинства

 

181. Відповідно до Кримінального процесуального кодексу України відмова у позові в порядку цивільного, господарського або адміністративного судочинства:
1. не позбавляє цивільного позивача права пред’являти той же позов у кримінальному провадженні
2. позбавляє цивільного позивача права пред’являти той же позов у кримінальному провадженні
3. не позбавляє цивільного позивача права пред’являти той же позов у кримінальному провадженні, якщо проти цього не заперечує сторона захисту
4. Кримінальний процесуальний кодекс України не передбачає правових наслідків відмови у позові у порядку цивільного, господарського або адміністративного судочинства

 

182. Суд, ухвалюючи обвинувальний вирок, залежно від доведеності підстав і розміру позову:
1. задовольняє цивільний позов повністю або частково чи відмовляє в ньому
2. задовольняє або відмовляє в задоволенні позову
3. зобов’язує обвинуваченого відшкодувати шкоду, завдану кримінальним правопорушенням
4. зобов’язує обвинуваченого відшкодувати шкоду, завдану кримінальним правопорушенням, та процесуальні витрати у справі

 

183. У разі встановлення відсутності події кримінального правопорушення суд:
1. залишає цивільний позов без розгляду
2. відмовляє в позові
3. передає позов судді для розгляду його в порядку цивільного судочинства
4. не вирішує заявлений у справі цивільний позов

 

184. У разі виправдання обвинуваченого за відсутності в його діях складу кримінального правопорушення суд:
1. залишає позов без розгляду
2. відмовляє в задоволенні позову
3. повертає позов цивільному позивачу
4. передає позов судді для його розгляду в порядку цивільного судочинства
185. Шкода, завдана незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури, суду, відшкодовується:
1. за рахунок особи, якою вказану шкоду завдано
2. за рахунок Державного бюджету України у випадках та в порядку, передбачених законом
3. за рахунок місцевого бюджету
4. за рахунок особи, визначеної вироком суду

 

186. До заходів забезпечення кримінального провадження належить:
1. слідчий експеримент
2. проникнення до житла чи іншого володіння
3. арешт майна
4. впізнання у режимі відеоконференції

 

187. До заходів забезпечення кримінального провадження не належить:
1. накладення грошового стягнення
2. подання цивільного позову
3. відсторонення від посади
4. арешт майна

 

188. До заходів забезпечення кримінального провадження не належить:
1. тимчасове обмеження у користуванні спеціальним правом
2. тимчасове вилучення майна
3. затримання особи
4. огляд

 

189. Чи може слідчий суддя за власною ініціативою здійснити судовий виклик учасника кримінального провадження?
1. таке право слідчого судді Кримінальним процесуальним кодексом не передбачено
2. може в будь-якому випадку
3. може лише у випадку, коли участь особи у процесуальній дії є обов’язковою
4. може у випадках встановлення наявності підстав вважати, що така особа може дати показання, які мають значення для кримінального провадження або її участь у процесуальній дії є обов’язковою

 

190. У разі тимчасової відсутності особи за місцем проживання повістка для передачі їй під розписку не може бути вручена:
1. особі, яка з нею проживає
2. житлово-експлуатаційній організації за місцем проживання особи
3. адміністрації за місцем роботи особи
4. сусідам

 

191. Особа має отримати повістку про виклик або бути повідомленою про нього іншим шляхом не пізніше ніж:
1. за два дні до дня, коли вона зобов’язана прибути за викликом
2. за три дні до дня, коли вона зобов’язана прибути за викликом
3. за п’ять днів до дня, коли вона зобов’язана прибути за викликом
4. слідчий, прокурор, слідчий суддя та суд в кожному випадку самостійно встановлюють зазначений строк

 

192. До поважних причин неприбуття на виклик згідно з переліком, передбаченим Кримінальним процесуальним кодексом України, не належить:
1. обмеження свободи пересування внаслідок дії закону або судового рішення
2. одержання повістки про виклик членом сім’ї особи, яка викликається
3. смерть близьких родичів, членів сім’ї чи інших близьких осіб або серйозна загроза їхньому життю
4. несвоєчасне одержання повістки про виклик

 

193. Чи може бути накладене грошове стягнення на представника юридичної особи, щодо якої здійснюється кримінальне провадження, якщо він викликаний у встановленому в Кримінальному процесуальному кодексі України порядку для проведення процесуальних дій:
1. так, якщо він не з’явився без поважних причин або не повідомив про причини свого неприбуття
2. так, але лише якщо він два або більше разів не з’явився без поважних причин
3. так, але лише у кримінальному провадженні за вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину
4. не може в будь-якому випадку

 

194. Під час досудового розслідування рішення про здійснення приводу приймається слідчим суддею за клопотанням:
1. потерпілого
2. підозрюваного, обвинуваченого
3. представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження
4. слідчого, прокурора
195. Привід свідка може бути застосований до:
1. співробітника поліції
2. вагітної жінки
3. інвалідів першої або другої групи
4. особи, яка одноосібно виховує дітей віком до шести років або дітей-інвалідів

 

196. Привід співробітника кадрового складу розвідувального органу України під час виконання ним своїх службових обов’язків здійснюється тільки в присутності:
1. офіційних представників цього органу
2. консула України в країні перебування
3. представників влади країни перебування
4. прокурора

 

197. Відповідно до Кримінального процесуального кодексу України у клопотанні про здійснення приводу обов’язково зазначається:
1. перелік доказів, які вказують на вчинення особою кримінального правопорушення
2. перелік свідків, яких прокурор, слідчий вважає за необхідне допитати під час розгляду клопотання
3. процесуальна дія, учасником якої повинна бути особа, про здійснення приводу якої заявлено клопотання
4. виклад обставин, що дають підстави підозрювати особу у вчиненні кримінального правопорушення, і посилання на обставини

 

198. Під час досудового розслідування клопотання прокурора про здійснення приводу розглядається слідчим суддею:
1. не пізніше трьох днів із дня його надходження до суду
2. не пізніше чотирьох днів із дня його надходження до суду
3. не пізніше одного дня з дня його надходження до суду
4. у день його надходження до суду

 

199. Під час судового провадження клопотання про здійснення приводу розглядається у строк:
1. негайно після його ініціювання
2. протягом доби з моменту його подання
3. протягом трьох днів з моменту його подання
4. протягом двох днів з моменту його подання

 

200. У разі неможливості здійснення приводу у кримінальному провадженні особа, яка виконує ухвалу про здійснення приводу, повертає її до суду з:
1. письмовим поясненням причин невиконання
2. протоколом про неможливість виконання ухвали
3. повісткою про виклик
4. клопотанням про продовження строку виконання ухвали про здійснення приводу

 

201. Грошове стягнення під час досудового розслідування накладається:
1. слідчим суддею
2. прокурором за клопотанням слідчого
3. керівником органу досудового розслідування
4. слідчим

 

202. Під час досудового розслідування клопотання слідчого, прокурора про накладення грошового стягнення на особу розглядається слідчим суддею:
1. не пізніше трьох днів із дня його надходження до суду
2. не пізніше п’яти днів із дня його надходження до суду
3. не пізніше семи днів із дня його надходження до суду
4. у день надходження до суду

 

203. Відповідно до Кримінального процесуального кодексу України під час судового провадження питання про накладення грошового стягнення на особу розглядається:
1. не пізніше п’яти днів з дня його ініціювання
2. негайно після його ініціювання
3. не пізніше наступного робочого дня
4. не пізніше трьох днів з дня його ініціювання

 

204. Хто з перелічених осіб уповноважений подати клопотання про скасування ухвали про накладення грошового стягнення у кримінальному провадженні?
1. слідчий
2. прокурор
3. особа, на яку було накладено грошове стягнення та яка не була присутня під час розгляду цього питання слідчим суддею, судом
4. будь-який учасник кримінального провадження, який брав участь під час судового розгляду клопотання про накладення грошового стягнення
205. Чи підлягає оскарженню ухвала слідчого судді, суду за результатами розгляду клопотання про скасування ухвали про накладення грошового стягнення у кримінальному провадженні?
1. не підлягає
2. підлягає протягом трьох днів з дня її оголошення
3. підлягає протягом п’яти днів з дня її оголошення
4. підлягає протягом семи днів з дня її оголошення

 

206. Тимчасово вилученим під час досудового розслідування може бути документ, який посвідчує користування таким спеціальним правом:
1. право на зайняття адвокатської діяльності
2. право на зайняття викладацької діяльності
3. право на здійснення підприємницької діяльності
4. право на здійснення наукової діяльності

 

207. Тимчасове обмеження у користуванні спеціальним правом у кримінальному провадженні може бути здійснено на підставі рішення:
1. слідчого
2. слідчого судді
3. прокурора
4. керівника органу досудового розслідування

 

208. У разі тимчасового вилучення документів, які посвідчують користування спеціальним правом, прокурор, слідчий за погодженням з прокурором зобов’язаний звернутися до слідчого судді з відповідним клопотанням не пізніше:
1. семи днів з моменту тимчасового вилучення
2. трьох днів з моменту тимчасового вилучення
3. двох днів з моменту тимчасового вилучення
4. п’яти днів з моменту тимчасового вилучення

 

209. Юридичним наслідком порушення строку на звернення до слідчого судді з клопотанням про тимчасове обмеження у користуванні спеціальним правом у випадку тимчасового вилучення документів є:
1. необхідність звернення до слідчого судді з клопотанням про відновлення порушеного строку
2. необхідність повторного вилучення документів
3. повернення тимчасово вилучених документів
4. накладення на слідчого, прокурора грошового стягнення

 

210. Якщо клопотання слідчого, прокурора про тимчасове обмеження у користуванні спеціальним правом подане без додержання вимог закону, слідчий суддя:
1. відмовляє у його задоволенні
2. надає час для усунення прокурором недоліків клопотання
3. повертає його прокурору
4. повертає його слідчому

 

211. Хто з учасників кримінального провадження вправі звернутися до слідчого судді із клопотанням про продовження строку тимчасового обмеження у користуванні спеціальним правом:
1. слідчий
2. прокурор
3. керівник органу досудового розслідування
4. керівник оперативного підрозділу

 

212. Відсторонення від посади як захід забезпечення кримінального провадження може бути здійснено щодо службової особи правоохоронного органу, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні:
1. лише злочину невеликої тяжкості
2. лише особливо тяжкого злочину
3. лише тяжкого злочину
4. злочину будь-якої тяжкості

 

213. Відсторонення від посади Директора Національного антикорупційного бюро України у кримінальному провадженні здійснюється:
1. Верховною Радою України на підставі клопотання Генерального прокурора в порядку, встановленому законодавством
2. слідчим суддею на підставі вмотивованого клопотання Генерального прокурора в порядку, встановленому законом
3. Президентом України на підставі звернення Генерального прокурора або його заступника
4. слідчим суддею апеляційного суду на підставі звернення заступника Генерального прокурора – керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури

 

214. З клопотанням про відсторонення від посади члена Національного агентства з питань запобігання корупції, який підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, має право звернутись у встановленому законом порядку:
1. прокурор Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, який здійснює процесуальне керівництво
2. детектив Національного антикорупційного бюро України
3. Директор Національного антикорупційного бюро України
4. Генеральний прокурор або його заступник

 

215. Клопотання про відсторонення особи від посади у кримінальному провадженні розглядається слідчим суддею, судом не пізніше:
1. трьох днів
2. п’яти днів
3. десяти днів
4. п’ятнадцяти днів

 

216. При вирішенні питання про відсторонення від посади слідчий суддя, суд не зобов’язаний врахувати таку обставину:
1. правову підставу для відсторонення від посади
2. достатність доказів, які вказують на вчинення особою кримінального правопорушення
3. наслідки відсторонення від посади для інших осіб
4. втрату кваліфікації відстороненого від посади

 

217. Тимчасовий доступ до речей та документів здійснюється на підставі:
1. постанови слідчого
2. постанови слідчого, погодженої з прокурором
3. постанови прокурора
4. ухвали слідчого судді, суду

 

218. Відповідно до Кримінального процесуального кодексу України речами і документами, до яких заборонено доступ, є:
1. відомості, які можуть становити банківську таємницю
2. державна таємниця
3. листування або інші форми обміну інформацією між захисником та його клієнтом або будь-якою особою, яка представляє його клієнта у зв’язку з наданням правової допомоги
4. інформація, яка знаходиться в операторів та провайдерів телекомунікацій, про зв’язок, абонента, надання телекомунікаційних послуг, у тому числі отримання послуг, їх тривалості, змісту, маршрутів передавання тощо

 

219. Чи має право слідчий суддя, суд після отримання клопотання про тимчасовий доступ до речей і документів розглядати його без виклику особи, у володінні якої знаходяться такі речі і документи?
1. розгляд клопотання без виклику особи, у володінні якої знаходяться такі речі і документи, не допускається
2. має право, якщо звернення до слідчого судді підписане прокурором –процесуальним керівником досудового розслідування
3. має право, якщо сторона кримінального провадження, яка звернулася з клопотанням, доведе наявність достатніх підстав вважати, що існує реальна загроза зміни або знищення речей чи документів
4. має право, якщо слідчий суддя вважатиме це за необхідне

 

220. Чи є обов’язковою участь особи, у володінні якої знаходяться речі та документи, у розгляді клопотання про тимчасовий доступ до них?
1. так, неявка особи тягне за собою відкладення судового розгляду
2. так, прокурор зобов’язаний забезпечити участь в його розгляді особи, у володінні якої знаходяться речі та документи
3. ні, якщо особа не прибула без поважних причин або сторона кримінального провадження довела існування загрози зміни або знищення речей і документів
4. ні, особа, у володінні якої знаходяться речі та документи, не є учасником розгляду клопотання

 

221. Відповідно до Кримінального процесуального кодексу України в ухвалі про тимчасовий доступ до речей і документів обов’язково має бути зазначено:
1. відомості, які підтверджують невиконання особою обов’язку
2. перелік доказів, які вказують на вчинення особою кримінального правопорушення
3. перелік доказів факту завдання шкоди і розмір цієї шкоди
4. розпорядження надати (забезпечити) тимчасовий доступ до речей і документів

 

222. Строк дії ухвали про тимчасовий доступ до речей і документів у кримінальному провадженні не може перевищувати:
1. сімдесят дві години
2. один місяць
3. 15 днів
4. 10 днів

 

223. У разі невиконання ухвали про тимчасовий доступ до речей і документів слідчий суддя, суд за клопотанням сторони кримінального провадження, якій надано доступ до речей і документів, має право постановити ухвалу про:
1. накладення арешту на майно
2. тимчасове вилучення майна
3. дозвіл на проведення обшуку
4. накладення грошового стягнення

 

224. Факт передання слідчому прокурору або іншій уповноваженій службовій особі тимчасово вилученого майна засвідчується:
1. постановою
2. актом приймання-передачі
3. розпискою
4. протоколом

 

225. Тимчасово вилучити майно уповноважений:
1. лише слідчий
2. лише слідчий суддя за клопотанням прокурора
3. кожен, хто законно затримав особу в порядку, визначеному Кримінальним процесуальним кодексом України
4. лише прокурор

 

226. Кожна особа, яка здійснила законне затримання, зобов’язана передати тимчасово вилучене майно слідчому, прокурору, іншій уповноваженій службовій особі:
1. одночасно із доставленням затриманої особи до слідчого, прокурора, іншої уповноваженої службової особи
2. після доставлення затриманої особи до слідчого, прокурора, іншої уповноваженої службової особи
3. протягом двадцяти чотирьох годин з моменту доставлення затриманої особи
4. такий обов’язок Кримінальним процесуальним кодексом не встановлений

 

227. Тимчасове вилучення майна може здійснюватися:
1. лише під час затримання
2. тільки при проведенні обшуку
3. під час затримання, при проведенні обшуку, огляду
4. під час провадження будь-якої слідчої (розшукової) дії

 

228. Тимчасове вилучення електронних інформаційних систем здійснюється лише у разі, якщо:
1. вони безпосередньо зазначені в постанові суду
2. вони безпосередньо зазначені в ухвалі суду
3. вони безпосередньо зазначені у вироку суду
4. вони безпосередньо зазначені в клопотанні прокурора і постанові слідчого судді

 

229. Під час досудового розслідування тимчасово вилучене майно повертається особі, у якої воно було вилучено:
1. за розпорядженням Голови Національного агентства з питань запобігання корупції
2. за постановою прокурора, якщо він визнає таке вилучення майна безпідставним
3. на підставі рішення керівника оперативного підрозділу
4. на підставі постанови керівника оперативно-технічного підрозділу

 

230. Що не є метою арешту майна на стадії досудового розслідування:
1. збереження речових доказів
2. відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення
3. забезпечення можливості проведення експертизи
4. спеціальна конфіскація

 

231. Під час досудового розслідування, без мети забезпечення збереження речових доказів, не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності:
1. третіх осіб
2. обвинуваченого
3. добросовісного набувача
4. підозрюваного

 

232. В якому кримінальному провадженні і з якою метою може бути застосовано попередній арешт майна?
1. у будь-якому кримінальному провадженні з метою забезпечення можливої конфіскації чи спеціальної конфіскації майна
2. у кримінальному провадженні щодо злочинів середньої тяжкості з метою забезпечення можливої конфіскації чи спеціальної конфіскації майна
3. у невідкладних випадках і виключно з метою збереження речових доказів або забезпечення можливої конфіскації чи спеціальної конфіскації майна у кримінальному провадженні щодо тяжкого чи особливо тяжкого злочину
4. такий захід не передбачено Кримінальним процесуальним кодексом України

 

233. Попередній арешт на майно у кримінальному провадженні може бути накладено за рішенням:
1. Директора Національного антикорупційного бюро України (або його заступника), погодженим прокурором
2. голови Служби безпеки України
3. слідчого судді апеляційного суду
4. голови Національного агентства з питань запобігання корупції

 

234. Попередній арешт на майно або кошти на рахунках фізичних або юридичних осіб у фінансових установах застосовується на строк до:
1. 48 годин
2. однієї доби
3. 72 годин
4. трьох діб

 

235. Клопотання прокурора про арешт тимчасово вилученого майна повинно бути подано не пізніше:
1. наступного робочого дня після вилучення майна
2. десяти днів з дня затримання особи
3. п’яти днів з дня вручення повідомлення про підозру
4. семи днів з часу отримання письмової згоди на це потерпілого

 

236. Клопотання про арешт майна розглядається слідчим суддею, судом не пізніше:
1. дванадцяти годин з дня його надходження до суду
2. одного дня з дня його надходження до суду
3. двох днів з дня його надходження до суду
4. трьох днів з дня його надходження до суду

 

237. Невідповідність клопотання про арешт майна вимогам Кримінального процесуального кодексу України має бути усунута після повернення його слідчим суддею, судом прокурору, цивільному позивачу протягом:
1. п’яти днів
2. семи днів
3. сімдесяти двох годин
4. десяти днів
238. Під час досудового розслідування не допускається арешт майна/коштів:
1. фізичної особи – підприємця, визнаної у передбаченому законом порядку банкрутом і щодо якої відкрито ліквідаційну процедуру
2. банку, віднесеного до категорії неплатоспроможних, а також Фонду гарантування вкладів фізичних осіб
3. підприємства, щодо якого розпочата процедура банкрутства
4. платоспроможної страхової компанії, стосовно якої прийнято рішення про ліквідацію

 

239. Відмова у задоволенні або часткове задоволення клопотання про арешт майна тягне за собою:
1. негайне повернення особі відповідно всього або частини тимчасово вилученого майна
2. повернення особі відповідно всього або частини тимчасово вилученого майна протягом тридцяти днів з моменту постановлення такого рішення
3. повернення особі відповідно всього або частини тимчасово вилученого майна протягом п’яти днів з моменту постановлення такого рішення
4. повернення особі всього або частини майна у розумні строки, але не пізніше закінчення розгляду справи судом

 

240. Клопотання про скасування арешту майна розглядає слідчий суддя, суд не пізніше:
1. п’яти днів після його надходження до суду
2. десяти днів після його надходження до суду
3. трьох днів після його надходження до суду
4. чотирьох днів після його надходження до суду

 

241. Прокурор одночасно з винесенням постанови про закриття кримінального провадження скасовує арешт майна, якщо:
1. воно не підлягає спеціальній конфіскації
2. наявна письмова згода власника майна
3. потерпілий з підозрюваним уклали угоду
4. підозрюваного звільнено від кримінальної відповідальності

 

242. Ухвала про арешт майна у кримінальному провадженні виконується прокурором:
1. негайно
2. протягом тижня
3. через дванадцять днів
4. з моменту явки підозрюваного до прокурора
243. Запобіжним заходом не вважається:
1. особисте зобов’язання
2. особиста порука
3. застава
4. відсторонення від посади

 

244. Який запобіжний захід не передбачений у чинному Кримінальному процесуальному кодексі України?
1. особисте зобов’язання
2. особиста порука
3. підписка про невиїзд
4. тримання під вартою

 

245. Тимчасовим запобіжним заходом вважається:
1. тимчасове вилучення майна
2. затримання
3. тимчасове обмеження у користуванні спеціальним правом
4. тимчасовий доступ до речей і документів

 

246. Ким застосовуються запобіжні заходи під час судового провадження?
1. слідчим суддею за клопотанням слідчого
2. слідчим суддею за клопотанням слідчого, погодженим з прокурором
3. судом за клопотанням прокурора
4. судом за клопотанням слідчого

 

247. Під час досудового розслідування запобіжні заходи застосовуються:
1. слідчим за погодженням із прокурором (за винятком домашнього арешту або тримання під вартою)
2. прокурором за клопотанням слідчого (за винятком тримання під вартою)
3. слідчим суддею за клопотанням слідчого, погодженим з прокурором, або за клопотанням прокурора
4. слідчим самостійно (за винятком домашнього арешту та тримання під вартою)

 

248. Запобіжні заходи у вигляді особистого зобов’язання, особистої поруки, домашнього арешту, застави не можуть бути застосовані до осіб, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні:
1. бандитизму
2. терористичного акту
3. створення злочинної організації
4. розбою

 

249. Яка з цих обставин не враховується при обранні запобіжного заходу?
1. наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання
2. майновий стан підозрюваного, обвинуваченого
3. вчинення підозрюваним, обвинуваченим адміністративного правопорушення
4. вік та стан здоров’я підозрюваного, обвинуваченого

 

250. Якщо справа перебуває у провадженні суду, то контроль за виконанням запобіжного заходу у вигляді особистого зобов’язання здійснює:
1. дільничний інспектор
2. прокурор
3. суддя
4. судовий розпорядник

 

251. Під час обрання запобіжного заходу у вигляді особистої поруки кількість поручителів визначає:
1. слідчий, прокурор
2. керівник органу досудового розслідування
3. підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник
4. слідчий суддя, суд

 

252. У разі відмови поручителем від взятих на себе зобов’язань він:
1. заявляє клопотання про зміну запобіжного заходу у зв’язку з відмовою від взятих на себе зобов’язань
2. забезпечує явку підозрюваного, обвинуваченого до органу досудового розслідування чи суду для вирішення питання про заміну йому запобіжного заходу на інший
3. повідомляє слідчого про відмову від взятих на себе зобов’язань
4. повідомляє слідчого про місце перебування підозрюваного, обвинуваченого і відмову від взятих на себе зобов’язань

 

253. Чи може поручитель відмовитись від взятих на себе зобов’язань?
1. може відмовитись до виникнення підстав, які тягнуть за собою його відповідальність
2. не може відмовитись від взятих на себе зобов’язань
3. не може відмовитись від взятих на себе зобов’язань до закінчення досудового розслідування
4. не може відмовитись від взятих на себе зобов’язань до відкриття матеріалів іншій стороні

 

254. Якщо справа перебуває у провадженні суду, контроль за виконанням запобіжного заходу у вигляді особистої поруки здійснює:
1. дільничний інспектор
2. прокурор
3. суддя
4. слідчий суддя

 

255. Відповідно до Кримінального процесуального кодексу України домашній арешт може бути застосований до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді:
1. обмеження волі
2. позбавлення волі
3. виправних робіт
4. всі відповіді правильні

 

256. Сукупний строк тримання особи під домашнім арештом під час досудового розслідування не може перевищувати:
1. двох місяців
2. трьох місяців
3. чотирьох місяців
4. шести місяців

 

257. У разі необхідності строк тримання особи під домашнім арештом може бути продовжений в межах строку досудового розслідування за клопотанням:
1. керівника оперативного підрозділу
2. прокурора
3. потерпілого
4. підозрюваного

 

258. Предметом застави можуть бути:
1. нерухомість
2. гроші і нерухомість
3. кошти у будь-якій валюті
4. кошти у грошовій одиниці України

 

259. Відповідно до Кримінального процесуального кодексу України застава не може бути внесена:
1. комунальним підприємством
2. родичем підозрюваного, обвинуваченого
3. іноземцем
4. особою без громадянства

 

260. Відповідно до Кримінального процесуального кодексу України розмір застави визначається:
1. підозрюваним, обвинуваченим
2. слідчим
3. прокурором
4. слідчим суддею, судом

 

261. Слідчий суддя, суд може призначити заставу в розмірі, який перевищує передбачений Кримінальним процесуальним кодексом України максимальний розмір, за умови:
1. якщо про це заявляє клопотання слідчий, прокурор
2. якщо про це заявляє клопотання потерпілий
3. якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених у Кримінальному процесуальному кодексі України межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов’язків
4. якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не відповідає розміру шкоди, завданої злочином

 

262. Протягом якого часу з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави підозрюваний, обвинувачений, який не тримається під вартою, зобов’язаний внести кошти на відповідний рахунок або забезпечити їх внесення заставодавцем та надати документ, що це підтверджує, слідчому, прокурору, суду?
1. негайно
2. не пізніше семи днів
3. не пізніше десяти днів
4. не пізніше п’яти днів

263. Під час досудового розслідування питання про звернення застави в дохід держави вирішується слідчим суддею за клопотанням:
1. органу, що здійснює контроль за додержанням податкового законодавства
2. інспектора Національного агентства з питань запобігання корупції
3. прокурора
4. потерпілого

 

264. Протягом якого строку копія клопотання про застосування запобіжних заходів та матеріалів, якими обґрунтовується необхідність застосування запобіжного заходу, надається підозрюваному, обвинуваченому?
1. за 24 години до початку розгляду клопотання
2. негайно
3. не пізніше ніж за три години до початку розгляду клопотання
4. перед початком розгляду клопотання, але з урахуванням часу, необхідного для підготовки до розгляду

 

365. Кримінальним процесуальним кодексом України не передбачено подання клопотання про дозвіл на затримання з метою приводу:
1. одночасно з поданням клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або зміни іншого запобіжного заходу на тримання під вартою
2. після подання клопотання про застосування запобіжного заходу і до прибуття підозрюваного, обвинуваченого до суду на підставі судового виклику
3. після неприбуття підозрюваного, обвинуваченого за судовим викликом для участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою і відсутності у слідчого судді, суду на початок судового засідання відомостей про поважні причини, що перешкоджають його своєчасному прибуттю
4. після неприбуття підозрюваного, обвинуваченого за викликом слідчого, прокурора для участі у проведенні слідчих (розшукових) дій і відсутності у них відомостей про поважні причини, що перешкоджають його прибуттю

 

366. Чи має право слідчий суддя відмовити в розгляді клопотання про дозвіл на затримання з метою приводу підозрюваного, обвинуваченого?
1. ні, навіть якщо існують підстави для затримання без ухвали суду про затримання з метою приводу
2. так, якщо існують підстави для затримання без ухвали суду про затримання з метою приводу
3. так, якщо слідчий, прокурор не з’являться у судове засідання
4. так, якщо прокурор не надав документи, що підтверджують, що підозрюваний переховується від органів досудового розслідування

 

267. Клопотання про дозвіл на затримання підозрюваного, обвинуваченого з метою приводу розглядається слідчим суддею, судом:
1. не пізніше трьох днів із дня його надходження до суду
2. не пізніше п’яти днів із дня його надходження до суду
3. не пізніше семи днів із дня його надходження до суду
4. негайно після одержання цього клопотання

 

268. Слідчий суддя під час досудового розслідування здійснює розгляд клопотання про дозвіл на затримання з метою приводу за участю:
1. таємного агента
2. прокурора
3. не менше трьох понятих
4. не менше п’яти свідків

 

269. Яке із вказаних рішень слідчого судді підлягає оскарженню?
1. ухвала про відмову в наданні дозволу на затримання з метою приводу
2. ухвала про дозвіл на затримання з метою приводу
3. ухвала про дозвіл на обшук житла чи іншого володіння особи
4. ухвала про дозвіл на огляд житла чи іншого володіння особи

 

370. У разі затримання особи на авіаційному або морському транспорті під час здійснення рейсу за межі державного кордону України місцем затримання вважається:
1. порт у межах державного кордону України, в якому почався цей рейс
2. приміщення правоохоронного органу, який здійснив затримання
3. установа для перебування ув’язнених, до якої було доставлено затриманого
4. порт прибуття авіаційного або морського транспорту

 

371. Участь якого з учасників кримінального провадження не передбачена Кримінальним процесуальним кодексом при розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу:
1. прокурор
2. підозрюваний, якщо він не оголошений у міжнародний розшук
3. потерпілий
4. захисник підозрюваного

272. Чи може слідчий суддя за власною ініціативою заслухати свідка під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою?
1. ні, слідчий суддя може допитувати свідків під час вирішення питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою лише за клопотанням сторін кримінального провадження
2. так, слідчий суддя наділений таким правом
3. Кримінальним процесуальним кодексом України не передбачено допит свідків при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою
4. слідчий суддя наділений таким правом виключно у випадку, якщо підозрюваний оголошений у міжнародний розшук

 

273. Чи може слідчий суддя під час вирішення питання про застосування запобіжного заходу застосувати більш тяжкий запобіжний захід до підозрюваного?
1. так, якщо прокурор доведе всі обставини, передбачені ч. 1 ст. 194 Кримінального процесуального кодексу України, та в судовому засіданні заявить усне клопотання про застосування більш тяжкого запобіжного заходу
2. не може, зазначене не передбачено Кримінальним процесуальним кодексом України
3. так, якщо особа підозрюється у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину
4. так, може за власною ініціативою, якщо вважатиме, що інший запобіжний захід не забезпечить запобігання ризикам, передбаченим ст. 177 Кримінального процесуального кодексу України

 

274. Електронні засоби контролю щодо підозрюваного, обвинуваченого, яким обрано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, можуть застосовуватися на підставі:
1. ухвали слідчого судді
2. постанови прокурора
3. постанови керівника органу досудового розслідування
4. постанови слідчого

 

275. Строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати:
1. тридцяти днів
2. шістдесяти днів
3. п’ятдесяти днів
4. сорока п’яти днів

276. Сукупний строк тримання під вартою підозрюваного у кримінальному провадженні щодо тяжкого злочину під час досудового розслідування не повинен перевищувати:
1. вісімнадцяти місяців
2. дванадцяти місяців
3. дев’яти місяців
4. шести місяців

 

277. Яке значення мають висновки щодо будь-яких обставин, що стосуються суті підозри, обвинувачення, які містяться в ухвалі про застосування запобіжного заходу:
1. мають преюдиціальне значення та можуть використовуватися судом під час розгляду як цього, так і інших кримінальних проваджень
2. не мають преюдиціального значення для суду під час судового розгляду або для слідчого чи прокурора під час цього або іншого кримінального провадження
3. мають преюдиціальне значення винятково для цього кримінального провадження
4. Кримінальним процесуальним кодексом України зазначене питання не врегульовано

 

277. Клопотання про продовження строку тримання під вартою під час досудового розслідування має право подати прокурор, слідчий за погодженням з прокурором не пізніше ніж:
1. за шість днів до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою
2. за десять днів до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою
3. за сім днів до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою
4. за п’ять днів до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою

 

278. Клопотання про продовження строку тримання під вартою подається до:
1. місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування
2. місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого перебуває підозрюваний, обвинувачений
3. апеляційного суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування
4. апеляційного суду, в межах територіальної юрисдикції якого перебуває підозрюваний, обвинувачений

 

279. Рішення про зміну чи скасування раніше обраного запобіжного заходу приймає:
1. слідчий суддя, суд
2. прокурор
3. прокурор або слідчий суддя
4. в окремих випадках слідчий за погодженням із прокурором

 

280. Копія клопотання та матеріалів, якими обґрунтовується необхідність зміни запобіжного заходу, надається підозрюваному, обвинуваченому не пізніше ніж за:
1. 24 години до початку розгляду клопотання
2. 12 годин до початку розгляду клопотання
3. 3 години до початку розгляду клопотання
4. 48 годин до початку розгляду клопотання

 

281. Копія клопотання підозрюваного, обвинуваченого, до якого застосовано запобіжний захід, про зміну запобіжного заходу має бути надана прокурору не пізніше ніж:
1. за три години до початку розгляду клопотання
2. Кримінальний процесуальний кодекс України не передбачає такого строку
3. за добу до початку розгляду клопотання
4. за годину до початку розгляду клопотання

 

282. Слідчий суддя, суд зобов’язаний розглянути клопотання обвинуваченого про зміну запобіжного заходу протягом:
1. п’яти днів з дня його одержання
2. трьох днів з дня його одержання
3. десяти днів з дня його одержання
4. семи днів з дня його одержання

 

283. Чи має право слідчий суддя залишити без розгляду клопотання про зміну або відмову у зміні запобіжного заходу, якщо у ньому не зазначені нові обставини, які не розглядалися слідчим суддею?
1. не має права
2. має право, якщо клопотання подане раніше 30 днів з дня постановлення попередньої ухвали
3. має право, якщо клопотання подане раніше 40 днів з дня постановлення попередньої ухвали
4. має право, якщо клопотання подане раніше 45 днів з дня постановлення попередньої ухвали

 

284. Перевірку документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа місця ув’язнення, під вартою в якому перебуває підозрюваний, обвинувачений, зобов’язана здійснити у строк не більше:
1. одного робочого дня
2. двох робочих днів
3. перевірка документа, що підтверджує внесення застави, не здійснюється
4. п’яти робочих днів

 

285. Що не відноситься до компетенції слідчого судді, якщо під час судового засідання особа заявляє про застосування до неї насильства під час затримання або тримання в уповноваженому органі державної влади, державній установі:
1. забезпечення невідкладного проведення судово-медичного обстеження особи
2. доручення відповідному органу досудового розслідування провести дослідження фактів, викладених в заяві особи
3. вжиття необхідних заходів для забезпечення безпеки особи згідно із законодавством
4. прийняття рішення про винуватість посадової особи в порушенні статті 3 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод

 

286. В якому випадку будь-хто не може затримати особу без ухвали слідчого судді, суду:
1. під час готування до вчинення кримінального правопорушення
2. безпосередньо після вчинення кримінального правопорушення
3. при вчиненні або замаху на вчинення кримінального правопорушення
4. під час безперервного переслідування особи, яка підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення

 

287. Кожен, хто не є уповноваженою службовою особою (особою, якій законом надано право здійснювати затримання) і затримав відповідну особу в порядку, передбаченому Кримінальним процесуальним кодексом України, зобов’язаний доставити її до уповноваженої службової особи або повідомити уповноважену службову особу про затримання та місцезнаходження особи, яка підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення:
1. протягом 72 годин
2. негайно
3. протягом доби
4. протягом двох діб

 

288. Уповноважена службова особа не має права без ухвали слідчого судді, суду затримати особу, підозрювану у вчиненні злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі, у випадку:
1. якщо є обґрунтовані підстави вважати, що можлива втеча з метою ухилення від кримінальної відповідальності особи, підозрюваної у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого корупційного злочину, віднесеного законом до підслідності Національного антикорупційного бюро України
2. якщо є підстави вважати, що особа готується до вчинення злочину
3. якщо цю особу застали під час вчинення злочину або замаху на його вчинення
4. якщо безпосередньо після вчинення злочину очевидець, в тому числі потерпілий, або сукупність очевидних ознак на тілі, одязі чи місці події вказують на те, що саме ця особа щойно вчинила злочин

 

289. Хто уповноважений негайно повідомити затриманому зрозумілою для нього мовою підстави затримання, те, у вчиненні якого злочину він підозрюється, а також роз’яснити його права:
1. прокурор
2. слідчий суддя
3. уповноважена службова особа, що здійснила затримання
4. слідчий, який входить до складу чергової слідчо-оперативної групи

 

290. Про затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину, складається:
1. подання
2. протокол
3. постанова
4. підозра

 

291. Копія протоколу про затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину, надсилається:
1. прокурору
2. керівнику оперативного підрозділу
3. керівнику органу досудового розслідування
4. дільничному інспектору

 

292. Моментом затримання особи у кримінальному провадженні є:
1. момент, коли особа через підкорення наказу змушена залишатися поряд із уповноваженою службовою особою
2. момент, коли особа доставлена до слідчого судді для обрання запобіжного заходу
3. законодавством не визначено момент затримання особи
4. момент виходу слідчого судді, суду до нарадчої кімнати під час розгляду клопотання про дозвіл на затримання з метою приводу

 

293. Хто зобов’язаний проводити перевірку у випадку виявлення підстав для обґрунтованої підозри про те, що доставлення затриманої особи тривало довше, ніж це необхідно:
1. слідчий
2. прокурор
3. начальник територіального управління органу, який проводив затримання
4. слідчий суддя

 

294. У який строк затримана без ухвали слідчого судді особа повинна бути звільнена або доставлена до суду для розгляду клопотання про обрання стосовно неї запобіжного заходу?
1. не пізніше 60 годин з моменту затримання
2. не пізніше 45 годин з моменту затримання
3. не пізніше 24 годин з моменту затримання
4. не пізніше 12 годин з моменту затримання

 

295. Строк затримання особи без ухвали слідчого судді, суду з моменту затримання не може перевищувати:
1. 24 години
2. 48 годин
3. 72 години
4. 60 годин

 

296. Уповноважена службова особа, що здійснила затримання, зобов’язана надати затриманій особі можливість повідомити про своє затримання та місце перебування близьких родичів, членів сім’ї чи інших осіб за вибором цієї особи:
1. протягом доби з моменту затримання
2. негайно
3. не пізніше наступного після затримання робочого дня
4. не пізніше трьох годин з моменту затримання

 

297. Кого не зобов’язані повідомляти у разі затримання неповнолітньої особи відповідно до положень Кримінального процесуального кодексу України:
1. батьків або усиновителів
2. начальника відділу ювенальної превенції
3. опікунів, піклувальників
4. орган опіки та піклування

 

298. Про затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину, уповноважена службова особа, що здійснила затримання, зобов’язана повідомити орган (установу), уповноважений законом на надання безоплатної правової допомоги:
1. не пізніше трьох годин з моменту затримання
2. не пізніше наступного робочого дня після затримання
3. негайно
4. протягом доби з моменту затримання

 

299. Після подання заяви про вчинене кримінальне правопорушення слідчий, прокурор зобов’язані внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань:
1. протягом 10 днів
2. не пізніше поточного дня
3. невідкладно, але не пізніше 24 годин
4. упродовж трьох діб після проведення перевірки

 

300. Слідчий, який здійснюватиме досудове розслідування, визначається:
1. процесуальним керівником
2. керівником місцевої прокуратури
3. керівником органу досудового розслідування
4. керівником регіональної прокуратури

 

301. Досудове розслідування розпочинається з моменту:
1. подання заяви про вчинення кримінального правопорушення
2. внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань
3. визначення слідчого керівником органу досудового розслідування
4. визначення процесуального керівника досудовим розслідуванням
302. Положення про Єдиний реєстр досудових розслідувань, порядок його формування та ведення затверджуються:
1. Генеральною прокуратурою України
2. Міністерством внутрішніх справ України
3. Службою безпеки України
4. Національним антикорупційним бюро України

 

303. Яка слідча дія може бути проведена до внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань?
1. судово-медична експертиза
2. огляд місця події
3. обшук
4. огляд речей

 

304. У разі виявлення ознак кримінального правопорушення на морському чи річковому судні, що перебуває за межами України, досудове розслідування розпочинається:
1. негайно
2. при першій нагоді
3. після заходу судна в порт України
4. після заходу судна до територіальних вод України

 

305. Коли вносяться відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань у разі виявлення ознак кримінального правопорушення на морському чи річковому судні, що перебуває за межами України?
1. невідкладно
2. невідкладно, але не пізніше 24 годин після їх виявлення
3. протягом 24 години після прибуття до пункту призначення
4. при першій можливості

 

306. Хто зобов’язаний прийняти та зареєструвати заяву чи повідомлення про кримінальне правопорушення відповідно до Кримінального процесуального кодексу України?
1. слідчий, прокурор, інша службова особа, уповноважена на прийняття та реєстрацію заяв та повідомлень про кримінальні правопорушення
2. слідчий, слідчий суддя, прокурор
3. державний службовець відповідного рангу
4. слідчий, слідчий суддя, суд, прокурор

 

307. У Єдиному реєстрі досудових розслідувань автоматично фіксується:
1. дата внесення інформації та присвоєння номера кримінального провадження
2. дата надходження заяви
3. прізвище, ім’я, по батькові службової особи, яка внесла відомості до реєстру
4. у Єдиному реєстрі досудових розслідувань немає автоматичного фіксування

 

308. Слідчий у письмовій формі повідомляє керівника органу прокуратури про початок досудового розслідування, підставу початку досудового розслідування та інші відомості, передбачені ч. 5 ст. 214 Кримінального процесуального кодексу України:
1. протягом 6 годин
2. протягом 24 годин
3. протягом 12 годин
4. невідкладно

 

309. В одному провадженні не можуть бути об’єднані матеріали досудових розслідувань щодо:
1. кримінального проступку та щодо злочину
2. двох осіб, підозрюваних у вчиненні одного кримінального правопорушення
3. семи осіб, підозрюваних у вчиненні одного кримінального правопорушення
4. однієї особи, підозрюваної у вчиненні кількох кримінальних правопорушень

 

310. Матеріали досудового розслідування не можуть бути виділені в окреме провадження, якщо:
1. одна особа підозрюється у вчиненні кількох кримінальних правопорушень
2. дві особи підозрюються у вчиненні одного кримінального правопорушення
3. п’ять осіб підозрюються у вчиненні п’яти кримінальних правопорушень
4. це може негативно вплинути на повноту досудового розслідування та судового розгляду

 

311. Рішення про об’єднання чи виділення матеріалів досудового розслідування приймається:
1. слідчим
2. керівником органу досудового розслідування
3. слідчим суддею
4. прокурором

 

312. Рішення про об’єднання чи виділення матеріалів досудового розслідування:
1. оскаржується стороною захисту
2. оскаржується потерпілим
3. оскаржується заявником
4. не може бути оскаржене

 

313. За загальним правилом досудове розслідування здійснюється слідчим органу досудового розслідування, під юрисдикцією якого знаходиться:
1. місце перебування заявника
2. місце реєстрації заяви, повідомлення про вчинення кримінального правопорушення
3. місце виявлення кримінального правопорушення
4. місце вчинення кримінального правопорушення

 

314. Якщо слідчому із заяви, повідомлення або інших джерел стало відомо про обставини, які можуть свідчити про кримінальне правопорушення, розслідування якого не віднесено до його компетенції, він проводить розслідування до того моменту, як:
1. самостійно не визначить іншу підслідність
2. обвинувальний акт та реєстр матеріалів досудового розслідування ним не будуть передані до суду
3. прокурор не визначить іншу підслідність
4. керівник органу досудового розслідування не визначить іншу підслідність

 

315. Якщо місце вчинення кримінального правопорушення невідоме, то місце проведення досудового розслідування визначає:
1. слідчий суддя
2. слідчий
3. начальник слідчого підрозділу
4. відповідний прокурор

 

316. Якщо кримінальне правопорушення вчинено за межами України, місце проведення досудового розслідування визначає:
1. слідчий, якому стало відомо про кримінальне правопорушення
2. керівник органу досудового розслідування
3. прокурор
4. слідчий суддя

 

317. Якщо місце вчинення кримінального правопорушення невідоме, то місце проведення досудового розслідування визначає відповідний прокурор з урахуванням:
1. лише місця виявлення ознак кримінального правопорушення
2. лише місця перебування підозрюваного чи більшості свідків
3. лише місця закінчення кримінального правопорушення або настання його наслідків
4. місця виявлення ознак кримінального правопорушення, місця перебування підозрюваного чи більшості свідків, місця закінчення кримінального правопорушення або настання його наслідків

 

318. Якщо місце вчинення кримінального правопорушення невідоме, то місце проведення досудового розслідування визначає відповідний прокурор:
1. з урахуванням думки сторони захисту
2. з урахуванням думки слідчого судді
3. з урахуванням місця закінчення кримінального правопорушення або настання його наслідків
4. з урахуванням думки судових експертів

 

319. У разі якщо буде встановлено, що іншим слідчим органу досудового розслідування або слідчим іншого органу досудового розслідування розпочато кримінальне провадження щодо того ж кримінального правопорушення, слідчий:
1. повідомляє про це керівника органу досудового розслідування і діє за його вказівкою
2. повідомляє про це керівника органу прокуратури і діє за його вказівками
3. передає слідчому судді наявні у нього матеріали та відомості для передачі їх іншому слідчому, повідомляє про це прокурора, потерпілого або заявника та вносить відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань
4. передає слідчому, який здійснює досудове розслідування, наявні у нього матеріали та відомості, повідомляє про це прокурора, потерпілого або заявника та вносить відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань

 

320. Чи повинен слідчий на початку розслідування перевіряти наявність вже розпочатих досудових розслідувань щодо того ж кримінального правопорушення?
1. так
2. ні
3. повинен, але лише за вимогою прокурора
4. повинен, але лише за вимогою керівника органу досудового розслідування

 

321. Спір про підслідність у кримінальному провадженні, яке може належати до підслідності Національного антикорупційного бюро України, вирішує:
1. керівник місцевої прокуратури або його заступник
2. керівник регіональної прокуратури або його заступник
3. Генеральний прокурор або його заступник
4. керівник Спеціалізованої антикорупційної прокуратури або його заступник

 

322. Спори про підслідність вирішує:
1. прокурор місцевої прокуратури
2. начальник органу досудового розслідування
3. керівник органу прокуратури вищого рівня
4. слідчий суддя

 

323. Якщо виникає необхідність проведення слідчих (розшукових) та негласних слідчих (розшукових) дій на території, яка знаходиться під юрисдикцією іншого органу досудового розслідування, слідчий:
1. складає доручення про проведення слідчих (розшукових) або негласних слідчих (розшукових) дій і направляє його для виконання органу досудового розслідування, під юрисдикцією якого знаходиться дана територія
2. складає постанову, якою доручає проведення слідчих (розшукових) або негласних слідчих (розшукових) дій органу досудового розслідування, під юрисдикцією якого знаходиться дана територія
3. зобов’язаний самостійно проводити всі слідчі (розшукові) та негласні слідчі (розшукові) дії
4. звертається до прокурора з клопотанням про доручення проведення слідчих (розшукових) та негласних слідчих (розшукових) дій органу досудового розслідування, під юрисдикцією якого знаходиться дана територія

 

324. Чи мають право слідчий, прокурор провадити слідчі (розшукові) дії на території, яка знаходиться під юрисдикцією іншого органу досудового розслідування?
1. мають право
2. мають право виключно з дозволу відповідного органу досудового розслідування
3. мають право виключно з дозволу відповідної місцевої прокуратури
4. мають право тільки доручити проведення слідчих (розшукових) дій відповідному органу досудового розслідування

 

325. Загальний строк досудового розслідування не може перевищувати:
1. шести місяців із дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину невеликої або середньої тяжкості
2. двох місяців із дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину невеликої або середньої тяжкості
3. трьох місяців із дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину невеликої або середньої тяжкості
4. чотирьох місяців із дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину невеликої або середньої тяжкості

 

326. Загальний строк досудового розслідування не може перевищувати:
1. дванадцяти місяців із дня повідомлення особі про підозру у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину
2. чотирьох місяців із дня повідомлення особі про підозру у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину
3. трьох місяців із дня повідомлення особі про підозру у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину
4. шести місяців із дня повідомлення особі про підозру у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину

 

327. Клопотання сторони захисту, потерпілого і його представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, про виконання будь-яких процесуальних дій слідчий, прокурор зобов’язані розглянути в строк:
1. негайно
2. не більше доби
3. не більше двох днів
4. не більше трьох днів

 

328. Про повну або часткову відмову в задоволенні клопотання під час досудового розслідування:
1. складається протокол
2. складається акт
3. виноситься вмотивована постанова
4. складається вмотивована довідка

 

329. Які матеріали слідчий, прокурор можуть не надавати для ознайомлення до завершення досудового розслідування?
1. слідчий, прокурор за клопотанням сторони захисту зобов’язані надати усі матеріали
2. матеріали, ознайомлення з якими на цій стадії кримінального провадження може зашкодити досудовому розслідуванню
3. загальнодоступні матеріали, оригінали яких знаходяться в матеріалах досудового розслідування
4. немає правильної відповіді

 

330. Чи має право особа під час ознайомлення з матеріалами досудового розслідування робити необхідні виписки та копії?
1. так
2. ні
3. лише за згодою слідчого судді
4. лише за згодою керівника органу досудового розслідування

 

331. Чи допускається відмова у наданні для ознайомлення загальнодоступного документа, оригінал якого знаходиться в матеріалах досудового розслідування?
1. допускається
2. лише за згодою слідчого судді
3. не допускається
4. лише за згодою керівника органу досудового розслідування

 

332. За яких умов дозволяється розголошення відомостей досудового розслідування?
1. за власним розсудом захисника і в тому обсязі, в якому він визнає можливим
2. з дозволу слідчого судді і в тому обсязі, в якому він визнає можливим
3. з дозволу слідчого або прокурора і в тому обсязі, в якому вони визначають можливим
4. розголошення відомостей досудового розслідування не допускається

 

333. Особою, яка уповноважена у необхідних випадках попереджати осіб, яким стали відомі відомості досудового розслідування, у зв’язку з участю в ньому, про їх обов’язок не розголошувати такі відомості без його дозволу, є:
1. керівник органу досудового розслідування
2. захисник
3. слідчий суддя
4. слідчий

 

334. Чи допускається проведення слідчих (розшукових) дій в нічний час (з 22 до 6 години)?
1. не допускається взагалі
2. допускається виключно проведення огляду місця події
3. допускається лише у виняткових, невідкладних випадках, коли затримка в їх проведенні може призвести до втрати слідів кримінального правопорушення чи втечі підозрюваного
4. допускається виключно у випадках, якщо хід проведення слідчої дії повністю фіксується за допомогою апаратури відеозапису відповідно до вимог ст. 103 Кримінального процесуального кодексу України

 

335. У разі отримання під час проведення слідчої (розшукової) дії доказів, які можуть вказувати на невинуватість підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, слідчий (прокурор) зобов’язаний:
1. негайно повідомити слідчого суддю і діяти за його вказівками
2. провести слідчу (розшукову) дію у повному обсязі та долучити складені процесуальні документи до матеріалів досудового розслідування
3. припинити слідчу дію та повідомити слідчого суддю і сторону захисту
4. провести додаткову перевірку отриманих відомостей

 

336. Чи можливе проведення слідчої (розшукової) дії, що здійснюється за клопотанням сторони захисту, потерпілого, без участі особи, яка її ініціювала, або її захисника чи представника?
1. можливе, якщо хід проведення слідчої дії повністю фіксується за допомогою апаратури відеозапису відповідно до вимог ст. 103 Кримінального процесуального кодексу України з наступною демонстрацією вказаній особі
2. можливе, якщо забезпечена присутність під час проведення слідчої (розшукової) дії інших осіб, чиї права та законні інтереси можуть бути обмежені або порушені
3. можливе, якщо отримано дозвіл слідчого судді
4. можливе, якщо через специфіку слідчої (розшукової) дії присутність цієї особи недопустима, або така особа письмово відмовилася від участі в її проведенні
337. Участь понятих є обов’язковою при проведенні:
1. допиту підозрюваного
2. допиту експерта
3. обшуку житла чи іншого володіння особи
4. відібрання зразків почерку

 

338. Участь понятих у кримінальному провадженні є не обов’язковою при проведенні:
1. освідування особи
2. пред’явлення особи, трупа чи речі для впізнання із застосуванням безперервного відеозапису ходу проведення зазначеної слідчої (розшукової) дії
3. огляду трупа, в тому числі пов’язаного з ексгумацією
4. слідчого експерименту

 

339. Відповідно до Кримінального процесуального кодексу України обшук особи здійснюється:
1. з обов’язковою участю не менше двох понятих незалежно від застосування технічних засобів фіксування відповідної слідчої (розшукової) дії
2. у разі застосування технічних засобів фіксування відповідної слідчої (розшукової) дії
3. без понятих, спеціально уповноваженою особою
4. всі відповіді є правильними

 

340. Вкажіть неправильне положення щодо проведення обшуку або огляду житла чи іншого володіння особи:
1. здійснюється без участі понятих
2. проводиться на підставі ухвали слідчого судді
3. для участі в проведенні обшуку можуть бути запрошені: потерпілий, підозрюваний, захисник, представник та інші учасники кримінального провадження
4. ухвала слідчого судді про дозвіл на обшук житла чи іншого володіння особи з підстав, зазначених у клопотанні прокурора, слідчого, надає право проникнути до житла чи іншого володіння особи лише один раз

 

341. Участь понятих є обов’язковою при проведенні:
1. будь-якої слідчої (розшукової) дії
2. допиту потерпілого
3. огляду житла чи іншого володіння особи
4. допиту потерпілого

 

342. Оберіть неправильне твердження щодо проведення слідчих (розшукових) дій:
1. слідчі (розшукові) дії є діями, спрямованими на отримання (збирання) доказів або перевірку вже отриманих доказів у конкретному кримінальному провадженні
2. підставами для проведення слідчої (розшукової) дії є наявність достатніх відомостей, що вказують на можливість досягнення її мети
3. проведення слідчих (розшукових) дій у нічний час (з 22 до 6 години) не допускається, за винятком невідкладних випадків, коли затримка в їх проведенні може призвести до втрати слідів кримінального правопорушення чи втечі підозрюваного
4. слідчі (розшукові) дії можуть проводитися після закінчення строків досудового розслідування без доручення суду у випадках, передбачених у ч. 3 ст. 333 Кримінального процесуального кодексу України

 

343. Які слідчі (розшукові) дії не передбачені Кримінальним процесуальним кодексом України?
1. пред’явлення для впізнання
2. огляд
3. очна ставка
4. освідування особи

 

344. Вкажіть неправильне положення щодо проведення допиту свідка:
1. допит не може продовжуватися без перерви понад дві години
2. під час допиту може застосовуватися фотозйомка, аудіо- та/або відеозапис
3. свідки допитуються разом, у присутності інших свідків
4. перед допитом роз’яснюється порядок проведення допиту

 

345. Допит не може продовжуватись:
1. без перерви понад годину, а в цілому – понад шість годин на день
2. без перерви понад годину, а в цілому – понад сім годин на день
3. без перерви понад дві години, а в цілому – понад сім годин на день
4. без перерви понад дві години, а в цілому – понад вісім годин на день

 

346. Оберіть неправильне твердження щодо проведення допиту:
1. допит може продовжуватися без перерви понад п’ять годин
2. допит здійснюється за місцем проведення досудового розслідування або в іншому місці за погодженням із особою, яку мають намір допитати
3. під час допиту може застосовуватися фотозйомка, аудіо- та/або відеозапис
4. перед допитом роз’яснюється порядок проведення допиту

 

347. У разі відмови підозрюваного відповідати на запитання та давати показання під час допиту, особа, яка проводить допит, зобов’язана:
1. надати підозрюваному протоколи допитів свідків або інші матеріали, які викривають його участь у вчиненні злочину
2. запропонувати викласти свої показання в письмовій формі
3. провести одночасний допит підозрюваного та двох чи більше вже допитаних осіб
4. зупинити допит одразу після отримання такої заяви

 

348. Оберіть неправильне твердження щодо проведення допиту у кримінальному провадженні:
1. особа має право не відповідати на запитання з приводу тих обставин, щодо надання яких є пряма заборона у законі (таємниця сповіді, лікарська таємниця, професійна таємниця захисника, таємниця нарадчої кімнати тощо)
2. особа має право не відповідати на запитання з приводу тих обставин, які можуть стати підставою для підозри, обвинувачення у вчиненні нею, близькими родичами чи членами її сім’ї кримінального правопорушення
3. особа має право не відповідати на запитання з приводу тих обставин щодо службових осіб, які виконують негласні слідчі (розшукові) дії, та осіб, які конфіденційно співпрацюють із органами досудового розслідування
4. допитувана особа не має право викласти свої показання власноручно

 

349. Вкажіть неправильне положення щодо одночасного допиту двох чи більше осіб:
1. одночасний допит двох чи більше вже допитаних осіб проводиться для з’ясування причин розбіжностей у їхніх показаннях
2. викликаним особам по черзі пропонується дати показання про ті обставини кримінального провадження, для з’ясування яких проводиться допит
3. оголошення показань, наданих учасниками допиту на попередніх допитах, дозволяється лише після давання ними показань
4. одночасний допит двох чи більше вже допитаних осіб для з’ясування причин розбіжностей в їхніх показаннях може бути проведений за участю малолітнього або неповнолітнього свідка чи потерпілого разом з підозрюваним у кримінальних провадженнях щодо злочинів проти статевої свободи та статевої недоторканості особи, а також щодо злочинів, вчинених із застосуванням насильства або погрозою його застосування

 

350. Під час проведення одночасного допиту двох чи більше вже допитаних осіб (для з’ясування причин розбіжностей у їхніх показаннях) оголошення показань, наданих учасниками допиту на попередніх допитах:
1. не дозволяється
2. дозволяється, якщо обидва допитуваних відмовляються від дачі показань
3. дозволяється лише після давання ними показань
4. дозволяється, якщо один із допитуваних поводить себе агресивно стосовно іншого

 

351. Допит свідка, потерпілого в судовому засіданні (під час досудового розслідування) може бути проведений, якщо:
1. особа постійно змінює свої показання
2. особа відмовляється давати покази
3. існує небезпека для життя і здоров’я свідка чи потерпілого, їх тяжкої хвороби, наявності інших обставин, що можуть вплинути на повноту чи достовірність показань
4. відсутня можливість фіксації ходу допиту аудіо- або відеозасобами

 

352. Відповідно до Кримінального процесуального кодексу України допит малолітньої або неповнолітньої особи проводиться у присутності:
1. лише педагога
2. лише батьків або опікунів (піклувальників)
3. лише законного представника, лікаря
4. законного представника, педагога або психолога, а за необхідності – лікаря

 

353. Оберіть неправильне твердження щодо допиту малолітньої або неповнолітньої особи у кримінальному провадженні:
1. допит малолітньої або неповнолітньої особи не може продовжуватися загалом – понад дві години на день
2. особи, які не досягли шістнадцятирічного віку, попереджаються про кримінальну відповідальність за відмову від давання показань і за завідомо неправдиві показання
3. допит малолітньої або неповнолітньої особи не може продовжуватися без перерви понад одну годину
4. допит малолітньої або неповнолітньої особи проводиться у присутності законного представника, педагога або психолога, а за необхідності – лікаря

 

354. Відповідно до Кримінального процесуального кодексу України при проведенні слідчих (розшукових) дій за участю малолітньої або неповнолітньої особи забезпечується участь:
1. лише батьків або опікунів (піклувальників)
2. лише законного представника, лікаря
3. законного представника, педагога або психолога, а за необхідності – лікаря
4. лише батьків, законного представника

 

355. Відповідно до Кримінального процесуального кодексу України особа, яка підлягає впізнанню, пред’являється особі, яка впізнає, разом з іншими особами:
1. тієї ж статі, яких має бути не менше трьох і які не мають різких відмінностей у віці, зовнішності та одязі
2. яких має бути не менше шести і які не мають різких відмінностей у зовнішності
3. тієї ж статі та схожої зовнішності
4. тієї ж статі, яких має бути не менше п’яти та схожої зовнішності

 

356. Якщо впізнання особи проводиться поза її візуальним та аудіоспостереженням у кримінальному провадженні, вона:
1. повідомляється про результати впізнання
2. не повідомляється про результати впізнання
3. повідомляється про результати впізнання за умови, що особа, яка впізнавала, дасть згоду на таке повідомлення
4. повідомляється про результати впізнання, якщо прокурор надасть згоду на таке повідомлення

 

357. Особливостями пред’явлення особи для впізнання за фотознімками, матеріалами відеозапису є:
1. виключення можливості в подальшому пред’явлення особи для впізнання
2. необхідність наявності кольорових фото- та відеоматеріалів для впізнання
3. необхідність проведення медичної перевірки адекватності сприйняття зображення свідком
4. високі вимоги до технічних характеристик апаратури, яка застосовується

 

358. Матеріали відеозапису із зображенням особи, яка підлягає впізнанню, можуть бути пред’явлені лише за умови зображення на них не менше:
1. двох осіб
2. трьох осіб
3. чотирьох осіб
4. п’яти осіб
359. Оберіть неправильне твердження щодо проведення пред’явлення для впізнання за фотознімками:
1. фотознімок з особою, яка підлягає впізнанню, пред’являється особі, котра впізнає, разом з іншими фотознімками, яких повинно бути не менше трьох
2. особи на інших фотознімках не повинні мати різких відмінностей у віці, зовнішності та одязі з особою, яка підлягає впізнанню
3. особи на інших фотознімках повинні бути різної статі
4. фотознімки, що пред’являються, не повинні мати різких відмінностей між собою за формою та іншими особливостями, що суттєво впливають на сприйняття зображення

 

360. Назвіть обов’язкову умову проведення пред’явлення особи для впізнання за голосом у кримінальному провадженні:
1. осіб, які пред’являються для впізнання за голосом, має бути не менше п’яти
2. осіб, які пред’являються для впізнання за голосом, має бути не менше шести
3. пред’явлення особи для впізнання за голосом повинно здійснюватися поза візуальним контактом між особою, що впізнає, та особами, які пред’явлені для впізнання
4. пред’явлення особи для впізнання за голосом повинно здійснюватися не менше трьох разів

 

361. Оберіть неправильне твердження щодо проведення пред’явлення речей для впізнання:
1. річ, що підлягає впізнанню, пред’являється особі, яка впізнає, в числі інших однорідних речей одного виду, якості і без різких відмінностей у зовнішньому вигляді
2. річ, що підлягає впізнанню, пред’являється особі, яка впізнає, в числі інших однорідних речей у кількості не менше трьох
3. особі, яка впізнає, пропонується вказати на річ, котру вона впізнає, і пояснити, за якими ознаками вона її впізнала
4. дозволяється попередньо показувати особі, яка впізнає, річ, що повинна бути пред’явлена для впізнання, та надавати інші відомості про її прикмети

 

362. При пред’явленні речей для впізнання особі, яка впізнає, пред’являються речі, яких має бути:
1. не менше двох
2. не менше трьох
3. не менше чотирьох
4. не менше п’яти
363. Чи допускається пред’явлення для впізнання речей в одному екземплярі:
1. не допускається
2. допускається, якщо пред’явлення для впізнання проводиться слідчим
3. допускається, якщо пред’явлення для впізнання проводиться за рішенням прокурора
4. допускається, якщо інших однорідних речей не існує

 

364. Чи мають право слідчий, прокурор до постановлення ухвали слідчого судді увійти до житла чи іншого володіння без особистої згоди власника?
1. не мають права
2. мають право виключно з дозволу прокурора вищого рівня
3. мають право виключно для проведення огляду місця події
4. мають право лише у невідкладних випадках, пов’язаних із врятуванням життя людей та майна чи з безпосереднім переслідуванням осіб, які підозрюються у вчиненні злочину

 

365. У разі проникнення до житла особи у невідкладних випадках до постановлення ухвали слідчого судді прокурор, слідчий зобов’язані:
1. скласти відповідний акт, копію якого долучити до кримінального провадження
2. невідкладно після здійснення таких дій повідомити про це керівника прокуратури
3. невідкладно після здійснення таких дій повідомити про це слідчого суддю
4. невідкладно після здійснення таких дій звернутися з клопотанням про проведення обшуку до слідчого судді

 

366. Відмова прокурора погодити клопотання слідчого про обшук у разі здійснення проникнення до житла або іншого володіння підозрюваного (пов’язаного із врятуванням життя людей та майна чи з безпосереднім переслідуванням осіб, які підозрюються у вчиненні злочину), або відмова слідчого судді у задоволенні клопотання про обшук має такі процесуальні наслідки:
1. слідчий повинен повторно підготувати клопотання про обшук з наданням всіх відомостей, передбачених ст. 234 Кримінального процесуального кодексу України
2. встановлені внаслідок такого обшуку докази вважаються недопустимими, а отримана інформація підлягає знищенню
3. встановлені внаслідок такого обшуку докази підлягають обов’язковій перевірці за допомогою інших слідчих (розшукових) дій
4. слідчий повинен додатково надати протокол з обґрунтуванням необхідності термінового проникнення до житла або іншого володіння підозрюваного

 

367. У разі необхідності провести обшук слідчий за погодженням із прокурором або прокурор звертається до слідчого судді з відповідним клопотанням, яке не повинно містити відомості про:
1. речі, документи або осіб, яких планується відшукати
2. житло чи інше володіння особи або частину житла чи іншого володіння особи, де планується проведення обшуку
3. згоду слідчого на участь у проведенні обшуку
4. особу, якій належить житло чи інше володіння, та особу, у фактичному володінні якої воно знаходиться

 

368. Відповідно до Кримінального процесуального кодексу України на підставі ухвали слідчого судді проводяться наступні слідчі (розшукові) дії:
1. обшук та огляд житла чи іншого володіння особи
2. одночасний допит двох і більше осіб
3. допит неповнолітнього підозрюваного
4. освідування

 

369. Надане слідчим клопотання про обшук розглядається в суді не пізніше:
1. трьох діб з дня надходження
2. двох діб з дня надходження
3. в день його надходження
4. двох діб з дня надходження (не враховуючи вихідні та святкові дні)

 

370. Слідчий суддя відмовляє у задоволенні клопотання слідчого, прокурора про обшук житла, якщо:
1. житло чи інше володіння особи (про яке йдеться в клопотанні) перебуває під заставою в банку чи іншій кредитній установі
2. не забезпечена належна охорона житла та збереження відшукуваних речей
3. не доведено, що відомості, які містяться у відшукуваних речах і документах, можуть бути доказами під час судового розгляду
4. відсутній фактичний володілець житла чи іншого володіння особи (про яке йдеться у клопотанні)

 

371. Ухвала слідчого судді про дозвіл на обшук житла чи іншого володіння особи з підстав, зазначених у клопотанні прокурора, слідчого, надає право проникнути до житла чи іншого володіння особи:
1. лише один раз
2. протягом всього досудового розслідування кримінального правопорушення
3. необмежену кількість разів
4. усі відповіді є правильними

 

372. Строк дії ухвали слідчого судді про дозвіл на обшук житла чи іншого володіння особи з підстав, зазначених у клопотанні прокурора, слідчого, не може перевищувати:
1. трьох діб (не враховуючи вихідних та святкових днів)
2. двох тижнів
3. семи робочих днів
4. одного місяця

 

373. Оберіть неправильне твердження щодо виконання ухвали про дозвіл на обшук житла чи іншого володіння особи:
1. слідчий, прокурор має право заборонити будь-якій особі залишити місце обшуку до його закінчення та вчиняти будь-які дії, що заважають проведенню обшуку
2. у разі відсутності осіб у житлі чи іншому володінні копія ухвали повинна бути залишена на видному місці у житлі чи іншому володінні особи
3. слідчий, прокурор під час проведення обшуку не має права відкривати закриті приміщення, сховища, речі, якщо особа, присутня при обшуку, відмовляється їх відкрити
4. другий примірник протоколу обшуку разом із доданим до нього описом вилучених документів та тимчасово вилучених речей (за наявності) вручається особі, у якої проведено обшук, а в разі її відсутності – повнолітньому члену її сім’ї або його представникові

 

374. Оберіть неправильне твердження щодо проведення огляду у кримінальному провадженні:
1. огляд житла чи іншого володіння особи здійснюється згідно з правилами Кримінального процесуального кодексу України, передбаченими для обшуку житла чи іншого володіння особи
2. слідчий, прокурор має право заборонити будь-якій особі залишити місце огляду до його закінчення та вчинювати будь-які дії, що заважають проведенню огляду
3. при проведенні огляду дозволяється вилучення лише речей і документів, які мають значення для кримінального провадження, та речей, вилучених з обігу
4. у разі якщо огляд речей і документів на місці здійснити неможливо або їх огляд пов’язаний з ускладненнями, вони не можуть бути тимчасово опечатані та зберігатися у такому вигляді доти, доки не буде здійснено їх остаточні огляд і опечатування

 

375. Після проведення судово-медичної експертизи труп підлягає видачі:
1. за усної згоди прокурора
2. з письмового дозволу слідчого
3. з письмового дозволу судово-медичного експерта
4. з письмового дозволу прокурора

 

376. Ексгумація трупа здійснюється на підставі:
1. постанови слідчого
2. постанови начальника органу досудового розслідування
3. постанови прокурора
4. ухвали слідчого судді

 

377. Виконання постанови прокурора про проведення огляду трупа, пов’язаного з ексгумацією, покладається на:
1. слідчого суддю
2. співробітника оперативного підрозділу
3. службових осіб органів місцевого самоврядування
4. співробітників Державного бюро розслідувань

 

378. Судово-медичний експерт обов’язково бере участь у:
1. допиті підозрюваного у кримінальних правопорушеннях проти життя та здоров’я особи
2. огляді трупа, пов’язаного з ексгумацією
3. обшуку
4. слідчому експерименті

 

379. Під час ексгумації трупа у кримінальному провадженні судово-медичний експерт має право:
1. вирішувати питання про направлення трупа на повторну судово-медичну експертизу
2. вилучати зразки тканин та органів або частини трупа, необхідні для проведення експертних досліджень
3. повідомляти ініціатора ексгумації (у разі відсутності його особисто – його представників) про неможливість проведення досліджень через сильну стадію трупного розкладу
4. проводити опитування родичів небіжчика щодо особливостей процедури поховання

 

380. Оберіть неправильне твердження щодо огляду трупа, пов’язаного з ексгумацією, у кримінальному провадженні:
1. у разі необхідності труп не може бути доставлений до відповідного експертного закладу для проведення експертизи
2. під час ексгумації трупа з поховання можуть бути вилучені речі, які мають значення для встановлення обставин кримінального правопорушення
3. під час ексгумації судово-медичним експертом можуть бути вилучені зразки тканини і органів або частини трупа, необхідні для проведення експертних досліджень
4. після проведення ексгумації і необхідних досліджень поховання здійснюється в тому самому місці з приведенням могили в попередній стан

 

381. Оберіть неправильне твердження щодо проведення слідчого експерименту у кримінальному провадженні:
1. до участі в слідчому експерименті можуть бути залучені підозрюваний, потерпілий, свідок, захисник, представник
2. слідчий експеримент проводиться шляхом відтворення дій, обстановки, обставин певної події, проведення необхідних дослідів чи випробувань
3. проведення слідчого експерименту допускається за умови, що при цьому не створюється небезпека для життя і здоров’я осіб, які беруть у ньому участь
4. слідчий експеримент, що проводиться в житлі чи іншому володінні особи, здійснюється на підставі постанови слідчого, погодженої з прокурором, або прокурора

 

382. Про проведення слідчого експерименту слідчий, прокурор складає:
1. довідку
2. протокол
3. постанову
4. висновок

 

383. Освідування може бути здійснене стосовно:
1. прокурора
2. слідчого
3. слідчого судді
4. підозрюваного, свідка чи потерпілого
384. На підставі якого процесуального рішення здійснюється освідування особи у кримінальному провадженні?
1. постанови слідчого
2. постанови прокурора
3. ухвали слідчого судді
4. клопотання підозрюваного, свідка чи потерпілого

 

385. У випадку відмови особи, яка підлягає освідуванню згідно з постановою прокурора, пройти його добровільно:
1. складається протокол про відмову від освідування відповідно до вимог ст. 241 Кримінального процесуального кодексу України
2. відмова фіксується за допомогою фото- , звуко- або відеоапаратури
3. слідчий, прокурор складає клопотання до слідчого судді щодо проведення освідування примусово
4. освідування проводиться примусово

 

386. Фото- або відеозображення, отримані під час освідування особи, демонстрація яких може розглядатись як образлива для освідуваної особи, можуть надаватися тільки:
1. суду під час судового розгляду
2. близьким родичам особи
3. стороні захисту
4. слідчому судді

 

387. За результатами освідування особи складається:
1. акт
2. довідка
3. протокол
4. постанова

 

388. Особі, освідування якої проводилося примусово, надається:
1. копія рапорту про проведення освідування
2. копія довідки про проведення освідування
3. копія акта про проведення освідування
4. копія протоколу освідування

 

389. Примусове залучення особи для проведення медичної або психіатричної експертизи здійснюється на підставі:
1. постанови слідчого
2. постанови прокурора
3. постанови керівника органу досудового розслідування
4. за ухвалою слідчого судді або суду

 

390. У разі відмови слідчого, прокурора задовольнити клопотання сторони захисту про залучення експерта особа, що заявила відповідне клопотання, має право:
1. оскаржити відмову прокурору вищого рівня
2. звернутися з клопотанням про залучення експерта до слідчого судді
3. заявити відвід прокурору
4. вимагати заміни слідчого

 

391. Оберіть неправильне твердження щодо розгляду слідчим суддею клопотання про залучення експерта:
1. клопотання розглядається слідчим суддею місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування
2. до ухвали слідчого судді про доручення проведення експертизи включаються запитання, поставлені перед експертом особою, яка звернулася з відповідним клопотанням
3. до клопотання не додаються копії документів, які підтверджують неможливість самостійного залучення експерта стороною захисту
4. слідчий суддя, встановивши, що клопотання подано без додержання вимог ч. 2 ст. 244 Кримінального процесуального кодексу України, повертає його особі, яка його подала, про що постановляє ухвалу

 

392. Клопотання сторони захисту про залучення експерта розглядається слідчим суддею:
1. місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться експертна установа
2. місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування
3. апеляційного суду, в межах територіальної юрисдикції якого вчинено кримінальне правопорушення
4. апеляційного суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування

 

393. Клопотання сторони захисту щодо проведення експертизи розглядається слідчим суддею місцевого суду (в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування) протягом:
1. трьох діб із дня його надходження до суду (не враховуючи вихідних та святкових днів)
2. невідкладно
3. не пізніше семи днів із дня його надходження до суду
4. не пізніше п’яти днів із дня його надходження до суду

 

394. Під час розгляду клопотання сторони захисту про залучення експерта слідчий суддя не має права:
1. за клопотанням особи, що звернулася з клопотанням про залучення експерта, вирішити питання про отримання зразків для експертизи відповідно до положень ст. 245 Кримінального процесуального кодексу України
2. за клопотанням учасників розгляду або за власною ініціативою заслухати будь-якого свідка
3. за клопотанням учасників розгляду або за власною ініціативою дослідити будь-які матеріали, що мають значення для вирішення клопотання
4. доручити слідчому, прокурору розглянути клопотання сторони захисту про залучення експерта

 

395. Висновок експерта, залученого слідчим суддею за клопотанням сторони захисту, надається:
1. слідчому
2. слідчому або прокурору
3. слідчому судді
4. особі, за клопотанням якої він був залучений

 

396. Оберіть неправильне твердження щодо отримання зразків для експертизи у кримінальному провадженні:
1. у разі необхідності отримання зразків для проведення експертизи вони відбираються стороною кримінального провадження, яка звернулася за проведенням експертизи або за клопотанням якої експертиза призначена слідчим суддею
2. у разі відмови особи добровільно надати біологічні зразки слідчий суддя, суд за клопотанням сторони кримінального провадження не має права дозволити слідчому, прокурору здійснити відбирання біологічних зразків примусово
3. у випадку, якщо проведення експертизи доручено судом, відбирання зразків для її проведення здійснюється судом або за його дорученням залученим спеціалістом
4. порядок відбирання зразків з речей і документів встановлюється згідно з положеннями про тимчасовий доступ до речей і документів

 

397. Які негласні слідчі (розшукові дії) проводяться незалежно від тяжкості злочину?
1. накладення арешту на кореспонденцію
2. обстеження публічно недоступних місць, житла чи іншого володіння особи
3. контроль за вчиненням злочину
4. установлення місцезнаходження радіоелектронного засобу

 

398. Негласні слідчі (розшукові) дії проводяться у випадках:
1. якщо за результатами слідчих (розшукових) дій отримано відомості про злочин та особу, яка його вчинила, що підлягають перевірки за допомогою проведення негласних слідчих (розшукових) дій
2. якщо відомості про злочин та особу, яка його вчинила, неможливо отримати в інший спосіб
3. якщо від учасників кримінального провадження надійшло відповідне клопотання
4. якщо строк досудового розслідування злочину був продовжений внаслідок виняткової складності провадження

 

399. Слідчий зобов’язаний повідомити прокурора:
1. тільки про результати негласних слідчих (розшукових) дій, які проводились за рішенням прокурора
2. у всіх випадках прийняття рішення про проведення певних негласних слідчих (розшукових) дій та отримані результати
3. тільки про результати негласних слідчих (розшукових) дій, які проводились на підставі ухвали слідчого судді
4. у випадках прийняття рішення керівником уповноваженого оперативного підрозділу про проведення певних негласних слідчих (розшукових) дій та отримані результати

 

400. Клопотання слідчого до слідчого судді про проведення негласних слідчих (розшукових) дій прокурор, який здійснює процесуальне керівництво досудовим розслідуванням:
1. затверджує або відмовляє у затвердженні
2. санкціонує або відмовляє у санкціонуванні
3. погоджує або відмовляє у погодженні
4. доповідає керівнику органу прокуратури, який погоджує або відмовляє у погодженні такого клопотання

 

401. Хто відповідно до Кримінального процесуального кодексу України уповноважений приймати рішення про проведення такої негласної слідчої (розшукової) дії, як контроль за вчиненням злочину?
1. слідчий
2. прокурор
3. слідчий суддя
4. суд

 

402. Строк проведення негласної слідчої (розшукової) дії може бути продовжений Головою Національної поліції, Головою Служби безпеки України, Директором Національного антикорупційного бюро України, керівником центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, головою державного бюро розслідувань, керівником Державної кримінально-виконавчої служби України, якщо негласна слідча (розшукова) дія проводиться за рішенням слідчого, до:
1. вісімнадцяти місяців
2. шести місяців
3. дев’яти місяців
4. дванадцяти місяців

 

403. Строк проведення негласної слідчої (розшукової) дії може бути продовжений прокурором, якщо така дія проводилась за його рішенням, до:
1. вісімнадцяти місяців
2. шести місяців
3. дев’яти місяців
4. дванадцяти місяців

 

404. Строк проведення негласної слідчої (розшукової) дії може бути продовжений керівником органу досудового розслідування, якщо така дія проводилась за його або слідчого рішенням, до:
1. вісімнадцяти місяців
2. шести місяців
3. дев’яти місяців
4. дванадцяти місяців

 

405. Проводити негласні слідчі (розшукові) дії має право:
1. виключно слідчий, який здійснює досудове розслідування злочину
2. виключно уповноважені оперативні підрозділи
3. прокурор, який здійснює процесуальне керівництво досудовим розслідуванням злочину
4. слідчий, який здійснює досудове розслідування злочину, або за його дорученням – уповноважені оперативні підрозділи

 

406. Оберіть неправильне твердження щодо розгляду клопотання про дозвіл на проведення негласної слідчої (розшукової) дії:
1. слідчий суддя постановляє ухвалу про дозвіл на проведення негласної слідчої (розшукової) дії, якщо прокурор, слідчий доведе наявність достатніх підстав вважати, що вчинений злочин відповідної тяжкості
2. ухвала слідчого судді про дозвіл на проведення негласної слідчої (розшукової) дії повинна містити відомості про строк дії ухвали
3. слідчий суддя зобов’язаний розглянути клопотання про надання дозволу на проведення негласної слідчої (розшукової) дії протягом дванадцяти годин з моменту його отримання
4. до клопотання слідчого, прокурора додається витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо кримінального провадження, у рамках якого подається клопотання

 

407. У який максимальний строк, передбачений у ст. 248 Кримінального процесуального кодексу України, слідчий суддя зобов’язаний розглянути клопотання про надання дозволу на проведення негласної слідчої (розшукової) дії з моменту його отримання:
1. чотирьох годин
2. п’яти годин
3. шести годин
4. трьох годин

 

408. Постановлення слідчим суддею ухвали про відмову в наданні дозволу на проведення негласної слідчої (розшукової) дії:
1. не перешкоджає повторному зверненню з новим клопотанням про надання такого дозволу
2. перешкоджає повторному зверненню з новим клопотанням про надання такого дозволу
3. не перешкоджає повторному зверненню з новим клопотанням про надання такого дозволу при умові додаткового рішення слідчого судді
4. не перешкоджає повторному зверненню з новим клопотанням про надання такого дозволу при наявності клопотання сторони захисту

 

409. Строк дії ухвали слідчого судді про дозвіл на проведення негласної слідчої (розшукової) дії не може перевищувати:
1. трьох місяців
2. двох місяців
3. шести місяців
4. дванадцяти місяців

 

410. Строк проведення негласної слідчої (розшукової) дії, якщо така дія проводиться з метою встановлення місцезнаходження особи, яка переховується від органів досудового розслідування, слідчого судді чи суду та оголошена в розшук, може тривати:
1. шість місяців із дня повідомлення особі про підозру
2. дванадцять місяців із дня повідомлення особі про підозру
3. до встановлення місцезнаходження розшукуваної особи
4. два місяці із дня повідомлення особі про підозру

 

411. Прокурор зобов’язаний прийняти рішення про припинення подальшого проведення негласної слідчої (розшукової) дії, якщо:
1. в цьому відпала необхідність
2. якщо є вимога керівника органу прокуратури
3. якщо є вимога слідчого судді
4. немає правильної відповіді

 

412. Негласна слідча (розшукова) дія може у виняткових невідкладних випадках бути розпочата до постановлення ухвали слідчого судді:
1. за рішенням слідчого або керівника органу досудового розслідування
2. за рішенням керівника органу досудового розслідування або керівника уповноваженого оперативного підрозділу
3. за рішенням слідчого, узгодженим з прокурором, або прокурора
4. за рішенням слідчого, узгодженим з керівником органу досудового розслідування

 

413. Якщо негласна слідча (розшукова) дія, розпочата до постановлення ухвали слідчого судді, то прокурор зобов’язаний звернутися з відповідним клопотанням до слідчого судді:
1. протягом 24 годин після початку такої негласної слідчої (розшукової) дії
2. наступного дня після початку такої негласної слідчої (розшукової) дії
3. протягом 12 годин після початку такої негласної слідчої (розшукової) дії
4. невідкладно після початку такої негласної слідчої (розшукової) дії

 

414. Виконання будь-яких дій з проведення негласної слідчої (розшукової) дії, якщо слідчий суддя постановить ухвалу про відмову в наданні дозволу на проведення негласної слідчої (розшукової) дії, повинно бути:
1. припинено після закінчення строків досудового розслідування
2. припинено після отримання доказової інформації
3. припинено після вказівки керівника органу досудового розслідування
4. негайно припинено
415. Фіксація проведення негласних слідчих (розшукових) дій за допомогою технічних та інших засобів допускається:
1. тільки на підставі рішення слідчого судді
2. тільки на підставі рішення прокурора
3. у будь-якому випадку
4. не допускається

 

416. Протягом якого часу з моменту припинення негласних слідчих (розшукових) дій протоколи про їх проведення передаються прокурору відповідно до Кримінального процесуального кодексу України?
1. не пізніше ніж через дванадцять годин
2. не пізніше ніж через двадцять чотири години
3. не пізніше ніж через тридцять шість годин
4. не пізніше ніж через сорок вісім годин

 

417. Після завершення негласних слідчих (розшукових) дій складені за їх результатами протоколи з додатками передаються:
1. керівникові органу досудового розслідування
2. прокурору
3. слідчому судді, який постановив ухвалу про проведення негласних слідчих (розшукових) дій
4. керівнику уповноваженого оперативного підрозділу, що проводив такі дії

 

418. Особи, конституційні права яких були тимчасово обмежені під час проведення негласних слідчих (розшукових) дій, мають бути письмово повідомлені про таке обмеження:
1. керівником уповноваженого оперативного підрозділу
2. прокурором або за його дорученням слідчим
3. керівником органу досудового розслідування або за його дорученням слідчим
4. керівником уповноваженого оперативного підрозділу або за його дорученням оперативним працівником, що проводив такі дії

 

419. Особи, конституційні права яких були тимчасово обмежені під час проведення негласних слідчих (розшукових) дій, письмово повідомляються про:
1. технічні засоби, що застосовувались під час проведення таких дій
2. наявність ухвали слідчого судді про дозвіл на проведення таких дій
3. наявність клопотання прокурора до слідчого судді про дозвіл на проведення таких дій
4. факт і результати таких дій
420. Чи передбачено відповідальність захисника за розголошення інформації стосовно інших осіб, отриманої з протоколів про проведення негласних слідчих (розшукових) дій, що містять інформацію щодо приватного (особистого чи сімейного) життя інших осіб?
1. законодавством не передбачено відповідальності за зазначені дії
2. передбачено адміністративну відповідальність
3. передбачено кримінальну відповідальність
4. передбачено дисциплінарну відповідальність

 

421. Оберіть неправильне твердження щодо захисту інформації, отриманої в результаті проведення негласних слідчих (розшукових) дій:
1. якщо протоколи про проведення негласних слідчих (розшукових) дій містять інформацію щодо приватного (особистого чи сімейного) життя інших осіб, захисник, а також інші особи, які мають право на ознайомлення з протоколами, попереджаються про кримінальну відповідальність за розголошення отриманої інформації щодо інших осіб
2. інформація, отримана в результаті проведення негласних слідчих (розшукових) дій, не підлягає розголошенню особами, яким це стало відомо в результаті ознайомлення з матеріалами в порядку, передбаченому ст. 290 Кримінального процесуального кодексу України
3. допускається виготовлення копій протоколів про проведення негласних слідчих (розшукових) дій та додатків до них
4. відомості про факт та методи проведення негласних слідчих (розшукових) дій, осіб, які їх проводять, не підлягає розголошенню особами, яким це стало відомо в результаті ознайомлення з матеріалами в порядку, передбаченому ст. 290 Кримінального процесуального кодексу України

 

422. Знищення відомостей, речей та документів, отриманих в результаті проведення негласних слідчих (розшукових) дій, здійснюється під контролем:
1. слідчого
2. слідчого судді
3. прокурора
4. керівника оперативного підрозділу

 

423. Якщо прокурор не визнає необхідними для подальшого проведення досудового розслідування відомості, речі або документи, отримані в результаті проведення негласних слідчих (розшукових) дій, чи звільняється він від обов’язку здійснення повідомлення про здійснення відповідних дій підозрюваного, його захисника та осіб, чиї конституційні права були у зв’язку з цим тимчасово обмежені?
1. у будь-якому разі звільняється
2. у будь-якому разі не звільняється
3. звільняється, за умови, якщо власник речей або документів, отриманих у результаті проведення відповідних негласних слідчих (розшукових) дій, не зацікавлений у їх поверненні
4. звільняється, за умови, що ніхто не зацікавлений в триманні таких відомостей, речей або документів

 

424. Особи, які проводили негласні слідчі (розшукові) дії або були залучені до їх проведення, можуть бути допитані як:
1. свідки
2. спеціалісти
3. експерти
4. заявники

 

425. Отримана в результаті негласної слідчої (розшукової) дії інформація про ознаки кримінального правопорушення, яке не розслідується у даному кримінальному провадженні, може бути використана в іншому провадженні:
1. на підставі ухвали слідчого судді, яка постановляється за клопотанням прокурора
2. на підставі відповідної постанови прокурора
3. на підставі постанови слідчого, погодженої з прокурором
4. на підставі клопотання керівника оперативного підрозділу, погодженого з прокурором

 

426. Передання інформації, одержаної внаслідок проведення негласних слідчих (розшукових) дій, здійснюється тільки через:
1. керівника оперативного підрозділу
2. прокурора
3. керівника органу прокуратури
4. слідчого суддю

 

427. Ніхто не може зазнавати втручання у приватне спілкування, окрім як на підставі:
1. постанови слідчого
2. постанови прокурора
3. постанови слідчого, погодженої з прокурором
4. ухвали слідчого судді

 

428. До слідчого судді з клопотанням про дозвіл на втручання у приватне спілкування зобов’язаний звернутись:
1. слідчий
2. керівник органу досудового розслідування
3. керівник оперативного підрозділу за погодженням з прокурором
4. прокурор, слідчий за погодженням з прокурором

 

429. Відповідно до Кримінального процесуального кодексу України не відноситься до різновидів втручання в приватне спілкування:
1. зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж
2. обшук житла чи іншого володіння особи
3. аудіо-, відеоконтроль особи
4. арешт, огляд і виїмка кореспонденції

 

430. Слідчий має право здійснювати огляд і виїмку кореспонденції на підставі:
1. постанови прокурора про накладення арешту на кореспонденцію
2. постанови прокурора про огляд і виїмку кореспонденції
3. ухвали слідчого судді про огляд і виїмку кореспонденції
4. ухвали слідчого судді про накладення арешту на кореспонденцію

 

431. Відповідно до Кримінального процесуального кодексу України арешт, накладений на кореспонденцію особи, вважається скасованим після:
1. виїмки кореспонденції
2. огляду затриманої кореспонденції
3. зняття копій з кореспонденції
4. закінчення строку, визначеного в ухвалі слідчого судді

 

432. Відповідно до положень Кримінального процесуального кодексу України огляд затриманої кореспонденції проводиться в установі зв’язку, якій доручено здійснювати контроль і затримувати цю кореспонденцію, за участю:
1. слідчого судді
2. представника цієї установи, а за необхідності й спеціаліста
3. представника цієї установи, а також адресата
4. адресата

 

433. У кримінальному провадженні за результатом огляду затриманої кореспонденції у разі відсутності речей чи документів, які мають значення для досудового розслідування, слідчий дає вказівку про:
1. вручення оглянутої кореспонденції адресату
2. збереження кореспонденції
3. знищення кореспонденції
4. слідчий не уповноважений вирішувати зазначене питання

 

434. Зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж покладається на:
1. керівників та працівників операторів телекомунікаційного зв’язку
2. уповноважені підрозділи Державного бюро розслідувань
3. прокурорів – процесуальних керівників досудовим розслідуванням
4. уповноважені підрозділи органів Національної поліції та органів безпеки

 

435. Заходи для збереження інформації, знятої з транспортних телекомунікаційних мереж за допомогою технічних засобів, вживаються:
1. слідчим за вказівкою прокурора
2. прокурором
3. керівником органу досудового розслідування за вказівкою прокурора
4. керівником уповноваженого оперативного підрозділу за вказівкою слідчого або прокурора

 

436. У кримінальному провадженні дослідження інформації, отриманої при застосуванні технічних засобів, у разі необхідності здійснюється слідчим за участю:
1. підозрюваного
2. спеціаліста
3. слідчого судді
4. прокурора

 

437. Який термін збереження технічних засобів, що застосовувалися під час проведення негласних слідчих (розшукових) дій, а також первинних носіїв інформації, у зв’язку із втручанням у приватне спілкування в кримінальному провадженні?
1. до набрання законної сили вироком суду
2. протягом одного року
3. до закінчення розгляду судом доказів, що містять отриману інформацію
4. термін у законодавстві не визначено

 

438. У кримінальному провадженні слідчий не має права обстежити публічно недоступні місця, житло чи інше володіння особи шляхом таємного проникнення в них, у тому числі з використанням технічних засобів, з метою:
1. виявлення та вилучення зразків для дослідження під час досудового розслідування злочину середнього ступеня тяжкості
2. виявлення та вилучення зразків для дослідження під час досудового розслідування тяжкого або особливо тяжкого злочину
3. виявлення осіб, які розшукуються
4. встановлення технічних засобів аудіо-, відеоконтролю особи

 

439. Оберіть неправильне твердження щодо обстеження публічно недоступних місць, житла чи іншого володіння особи у кримінальному провадженні:
1. слідчий має право обстежити публічно недоступні місця, житло чи інше володіння особи шляхом таємного проникнення в них, у тому числі з використанням технічних засобів, з метою виявлення і фіксації слідів вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину, речей і документів, що мають значення для їх досудового розслідування
2. публічно недоступним є місце, до якого неможливо увійти або в якому неможливо перебувати на правових підставах без отримання на це згоди власника, користувача або уповноважених ними осіб
3. приміщення, які спеціально призначені для утримання осіб, права яких обмежені відповідно до закону (приміщення з примусового утримання осіб у зв’язку з відбуттям покарання, затримання, взяттям під варту тощо), мають статус публічно недоступних
4. слідчий має право обстежити публічно недоступні місця, житло чи інше володіння особи шляхом таємного проникнення в них, у тому числі з використанням технічних засобів, з метою виявлення та вилучення зразків для дослідження під час досудового розслідування тяжкого або особливо тяжкого злочину

 

440. Чи передбачена Кримінальним процесуальним кодексом України можливість установлення місцезнаходження радіоелектронного засобу до постановлення ухвали слідчого судді?
1. так, може бути розпочато на підставі постанови слідчого, прокурора у виняткових невідкладних випадках, пов’язаних із врятуванням життя людей та запобіганням вчиненню тяжкого або особливо тяжкого злочину
2. так, у будь-якому випадку може бути розпочато на підставі постанови слідчого або прокурора
3. ні, можливе лише після постановлення ухвали слідчого судді
4. так, може бути розпочато на підставі вказівки слідчого, прокурора у виняткових невідкладних випадках, пов’язаних із врятуванням життя людей та запобіганням вчиненню тяжкого або особливо тяжкого злочину

441. За результатами спостереження за особою, річчю або місцем складається:
1. акт
2. постанова
3. рапорт
4. протокол

 

442. Моніторинг банківських рахунків як негласну слідчу (розшукову) дію може бути проведено:
1. у будь-яких кримінальних провадженнях
2. лише у кримінальних провадженнях, віднесених до підслідності Національного антикорупційного бюро України
3. лише у кримінальних провадженнях, віднесених до підслідності Державного бюро розслідувань
4. лише у кримінальних провадженнях, віднесених до підслідності органів, що здійснюють контроль за додержанням податкового законодавства

 

443. Моніторинг банківських рахунків як негласну слідчу (розшукову) дію може бути проведено на підставі:
1. постанови слідчого
2. постанови прокурора
3. постанови директора Національного антикорупційного бюро України
4. ухвали слідчого судді

 

444. Серед підстав для проведення моніторингу банківських рахунків як негласної слідчої (розшукової) дії у Кримінальному процесуальному кодексі України не передбачено:
1. вчинення особою особливо тяжкого злочину
2. наявність обґрунтованої підозри, що особа здійснює злочинні дії з використанням банківського рахунку
3. необхідність розшуку майна, що підлягає конфіскації або спеціальній конфіскації
4. необхідність ідентифікації майна, що підлягає конфіскації або спеціальній конфіскації

 

445. Хто відповідно до Кримінального процесуального кодексу України зобов’язаний письмово попередити усіх працівників банківської установи, залучених до моніторингу банківських рахунків, про обов’язок нерозголошення інформації про проведення цієї слідчої дії і про відповідну кримінальну відповідальність?
1. слідчий суддя
2. слідчий
3. керівник банківської установи
4. прокурор

 

446. Оберіть неправильне твердження щодо моніторингу банківських рахунків у кримінальному провадженні:
1. згідно з ухвалою слідчого судді про моніторинг банківських рахунків банк зобов’язаний надавати Національному антикорупційному бюро України в поточному режимі інформацію про операції, що здійснюються на одному або декількох банківських рахунках
2. слідчий суддя в ухвалі про моніторинг банківських рахунків повідомляє керівника банківської установи про обов’язок нерозголошення інформації про проведення цієї слідчої дії і про відповідну кримінальну відповідальність
3. на підставі ухвали слідчого судді керівник банківської установи зобов’язаний письмово попередити усіх її працівників, залучених до моніторингу банківських рахунків, про обов’язок нерозголошення інформації про проведення цієї слідчої дії і про відповідну кримінальну відповідальність
4. інформація про операції, що здійснюються на банківських рахунках, не повинна доводитися до відома Національного антикорупційного бюро України до виконання відповідної операції

 

447. Згідно з Кримінальним процесуальним кодексом України аудіо-, відеоконтроль місця може здійснюватися під час досудового розслідування:
1. тяжкого або особливо тяжкого злочину
2. злочину середнього ступеня тяжкості, тяжкого або особливо тяжкого злочину
3. злочину середнього ступеня тяжкості або тяжкого злочину
4. лише особливо тяжкого злочину

 

448. Відповідно до Кримінального процесуального кодексу України контроль за вчиненням злочину як вид негласної слідчої (розшукової) дії може проводитися у формі:
1. відеоконтролю місця
2. спеціального слідчого експерименту
3. моніторингу банківських рахунків
4. спостереження за місцем

 

449. Оберіть неправильне твердження щодо проведення контролю за вчиненням злочину:
1. контроль за вчиненням злочину може здійснюватися у формі імітування обстановки злочину
2. під час підготовки та проведення заходів з контролю за вчиненням злочину забороняється провокувати (підбурювати) особу на вчинення цього злочину з метою його подальшого викриття
3. контроль за вчиненням злочину проводиться, якщо внаслідок таких дій неможливо повністю запобігти посяганню на життя або заподіянню особі (особам) тяжких тілесних ушкоджень
4. якщо при проведенні контролю за вчиненням злочину виникає необхідність тимчасового обмеження конституційних прав особи, воно має здійснюватися в межах, які допускаються Конституцією України, на підставі рішення слідчого судді згідно з вимогами Кримінального процесуального кодексу України

 

450. Виконання спеціального завдання з розкриття злочинної діяльності організованої групи чи злочинної організації, здійснюється на підставі:
1. ухвали слідчого судді
2. постанови слідчого, погодженої з керівником органу досудового розслідування, або постанови прокурора
3. постанови слідчого, погодженої з прокурором
4. постанови слідчого, що не потребує погодження

 

451. За загальним правилом виконання спеціального завдання з розкриття злочинної діяльності організованої групи чи злочинної організації не може перевищувати:
1. два місяці
2. вісім місяців
3. три місяці
4. шість місяців

 

452. Виготовлення, утворення несправжніх (імітаційних) засобів для проведення конкретних слідчих дій оформляється:
1. постановою
2. ухвалою
3. протоколом
4. актом

 

453. Відповідно до норм Кримінального процесуального кодексу України, хто не повідомляється про необхідність розкриття до завершення досудового розслідування справжніх відомостей щодо спеціально утворених суб’єктів господарювання або щодо особи, яка діє без розкриття достовірних відомостей про неї?
1. орган, співробітником якого є особа, яка таким способом здійснює негласні слідчі (розшукові) дії
2. слідчий суддя
3. керівник органу досудового розслідування
4. прокурор, який прийняв рішення про використання таких засобів під час проведення негласних слідчих (розшукових) дій.

 

454. Згідно з Кримінальним процесуальним кодексом України не передбачено здійснення негласного отримання зразків на підставі ухвали слідчого судді, постановленої за:
1. клопотанням прокурора
2. клопотанням слідчого, погодженого з прокурором
3. клопотанням слідчого, погодженого з керівником слідчого підрозділу
4. клопотанням прокурора або клопотанням слідчого, погодженого з прокурором

 

455. У якому випадку прокурор після повідомлення про права зобов’язаний детально роз’яснити кожне із зазначених прав підозрюваного?
1. кожного разу, незалежно від наявності прохання підозрюваного
2. на прохання підозрюваного
3. кримінальний процесуальний кодекс України не передбачає такого обов’язку прокурора
4. таке роз’яснення залежить від розсуду прокурора з урахуванням особи підозрюваного

 

456. Ким складається письмове повідомлення про підозру?
1. слідчим за погодженням із слідчим суддею
2. прокурором або слідчим за погодженням з прокурором
3. керівником прокуратури
4. керівником слідчого підрозділу

 

457. Письмове повідомлення про підозру затриманій особі вручається:
1. не пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту її затримання
2. не пізніше шістдесяти годин з моменту її затримання
3. не пізніше сімдесяти двох годин з моменту її затримання
4. не пізніше сорока восьми годин з моменту її затримання

 

458. Якщо повідомлення про підозру здійснив прокурор, повідомити про нову підозру або змінити раніше повідомлену підозру має право:
1. слідчий за погодженням із слідчим суддею
2. слідчий за погодженням з прокурором
3. керівник органу досудового розслідування
4. виключно прокурор

 

459. Досудове розслідування не може бути зупинено за наявності такої обставини:
1. оголошено в розшук підозрюваного
2. необхідність призначення і проведення стаціонарної судово-психіатричної експертизи підозрюваного
3. наявна необхідність виконання процесуальних дій у межах міжнародного співробітництва
4. тяжка хвороба підозрюваного, яка перешкоджає його участі у кримінальному провадженні, за умови підтвердження цього відповідним медичним висновком

 

460. Досудове розслідування у кримінальному провадженні може бути зупинене:
1. до повідомлення особі про підозру
2. незалежно від повідомлення особі про підозру
3. після повідомлення особі про підозру
4. після визнання особи потерпілим

 

461. Досудове розслідування може бути зупинено, якщо підозрюваний захворів на тяжку хворобу, яка перешкоджає його участі у кримінальному провадженні, за умови:
1. підтвердження цього відповідним медичним висновком
2. надання дозволу лікаря
3. повідомлення адвокатом про тяжку хворобу
4. повідомлення представником підозрюваного про тяжку хворобу останнього

 

462. Якщо у кримінальному провадженні є два або кілька підозрюваних, а підстави для зупинення стосуються не всіх, прокурор має право:
1. виділити досудове розслідування і зупинити його стосовно окремих підозрюваних
2. вирішити питання про об’єднання проваджень
3. зупинити провадження стосовно окремих підозрюваних
4. зупинити досудове розслідування

 

463. Копія постанови прокурора про зупинення досудового розслідування надсилається:
1. слідчому та керівнику органу досудового розслідування
2. слідчому судді
3. не надсилається
4. стороні захисту, потерпілому, представнику юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження

 

464. Відповідно до Кримінального процесуального кодексу України, яким процесуальним документом зупиняється досудове розслідування?
1. вмотивованою постановою прокурора або слідчого за погодженням з прокурором
2. ухвалою слідчого судді
3. вмотивованою постановою прокурора, узгодженою з керівником органу прокуратури
4. постановою слідчого, погодженою з керівником органу, який проводить досудове розслідування

 

465. Після зупинення досудового розслідування проведення слідчих (розшукових) дій:
1. в будь-яких випадках не допускається
2. допускається тільки за письмовою згодою захисника підозрюваного
3. допускається проведення будь-яких слідчих (розшукових) дій
4. не допускається, крім тих, які спрямовані на встановлення місцезнаходження підозрюваного

 

466. Якщо під час досудового розслідування місцезнаходження підозрюваного невідоме або особа перебуває за межами України та не з’являється без поважних причин на виклик слідчого, прокурора за умови його належного повідомлення про такий виклик, то його розшук оголошує:
1. слідчий суддя
2. слідчий або прокурор
3. працівник оперативного підрозділу
4. слідчий суддя за клопотанням слідчого, погодженого з прокурором

 

467. Копія постанови про відновлення досудового розслідування у кримінальному провадженні не надсилається:
1. стороні захисту
2. потерпілому
3. експерту
4. представнику юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження
468. У Кримінальному процесуальному кодексі України не передбачено такої підстави для відновлення зупиненого досудового розслідування:
1. якщо підстави для його зупинення перестали існувати
2. якщо виникла потреба у проведенні слідчих (розшукових) чи інших процесуальних дій
3. якщо про відновлення зупиненого досудового розслідування подав клопотання потерпілий
4. якщо слідчим суддею скасовано постанову про зупинення досудового розслідування

 

469. Відомості про відновлення досудового розслідування вносяться до Єдиного реєстру досудових розслідувань:
1. захисником підозрюваного
2. слідчим суддею, судом
3. захисником потерпілого
4. слідчим, прокурором

 

470. Не є формою закінчення досудового розслідування:
1. направлення до суду обвинувального акта з угодою про примирення або визнання винуватості
2. направлення до суду клопотання про звільнення особи від кримінальної відповідальності
3. закриття кримінального провадження
4. надання доступу до матеріалів кримінального провадження іншій стороні

 

471. Відомості про закінчення досудового розслідування вносяться до Єдиного реєстру досудових розслідувань:
1. слідчим
2. прокурором
3. слідчим суддею, судом
4. керівником органу досудового розслідування

 

472. Яка з цих ситуацій не є підставою для закриття кримінального провадження?
1. потерпілий, а у випадках, передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України, його представник відмовився від обвинувачення у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення
2. набрав чинності закон, яким скасована кримінальна відповідальність за діяння, вчинене особою
3. існує вирок по тому самому обвинуваченню, що набрав законної сили, або постановлена ухвала суду про закриття кримінального провадження по тому самому обвинуваченню
4. підозрюваний захворів на тяжку хворобу, яка перешкоджає його участі у кримінальному провадженні, за умови підтвердження цього відповідним медичним висновком

 

473. Яка з цих ситуацій не є підставою для закриття кримінального провадження?
1. наявна необхідність виконання процесуальних дій у межах міжнародного співробітництва
2. не встановлені достатні докази для доведення винуватості особи в суді і вичерпані можливості їх отримати
3. стосовно кримінального правопорушення, щодо якого не отримано згоди держави, яка видала особу
4. помер підозрюваний, обвинувачений, крім випадків, якщо провадження є необхідним для реабілітації померлого

 

474. Постанова про закриття кримінального провадження приймається слідчим, якщо:
1. не встановлені достатні докази для доведення винуватості особи в суді і вичерпані можливості їх отримання
2. встановлена відсутність в діянні складу кримінального правопорушення і жодній особі не повідомлялось про підозру
3. існує вирок по тому самому обвинуваченню, що набрав законної сили, або постановлена ухвала суду про закриття кримінального провадження по тому самому обвинуваченню
4. помер підозрюваний, крім випадків, якщо провадження є необхідним для реабілітації померлого

 

475. Кримінальне провадження закривається судом:
1. у зв’язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності
2. у зв’язку з укладенням угоди про примирення між потерпілим і обвинуваченим
3. у зв’язку зі звільненням обвинуваченого від покарання
4. за відсутності події кримінального правопорушення

 

476. Кримінальне провадження закривається на підставі досягнення податкового компромісу за рішенням:
1. суду
2. слідчого за згодою прокурора
3. слідчого за згодою прокурора або прокурором
4. прокурора

 

477. Провадження щодо юридичної особи підлягає закриттю:
1. у разі встановлення відсутності підстав для застосування до неї заходів кримінально-правового характеру, закриття кримінального провадження чи ухвалення виправдувального вироку щодо уповноваженої особи юридичної особи
2. лише у разі скасування вироку щодо уповноваженої особи і призначення нового судового розгляду
3. лише у разі відмови прокурора від підтримання державного обвинувачення
4. лише у разі укладення угоди про примирення

 

478. Рішення прокурора про закриття кримінального провадження щодо підозрюваного:
1. унеможливлює продовження досудового розслідування щодо відповідного кримінального правопорушення
2. не є перешкодою для продовження досудового розслідування щодо відповідного кримінального правопорушення
3. зобов’язує слідчого прийняти постанову про закриття кримінального провадження
4. дає підстави для закриття кримінального провадження судом

 

479. Постанова слідчого про закриття кримінального провадження може бути скасована прокурором за скаргою заявника, потерпілого, якщо така скарга подана:
1. протягом двадцяти днів з моменту отримання заявником, потерпілим копії постанови
2. протягом дванадцяти днів з моменту отримання заявником, потерпілим копії постанови
3. протягом десяти днів з моменту отримання заявником, потерпілим копії постанови
4. протягом п’ятнадцяти днів з моменту отримання заявником, потерпілим копії постанови

 

480. Постанова слідчого про закриття кримінального провадження може бути скасована:
1. іншим слідчим
2. керівником органу досудового розслідування
3. прокурором
4. старшим слідчим слідчої групи

 

481. Копія постанови прокурора про закриття кримінального провадження надсилається:
1. тільки заявнику
2. заявнику, потерпілому, його представнику, підозрюваному, захиснику, представнику юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження
3. тільки стороні захисту
4. тільки потерпілому та його представнику

 

482. Якщо під час судового провадження встановлено, що обвинувачений помер, судом приймається рішення про:
1. повернення прокурору обвинувального акта
2. винесення виправдувального вироку
3. продовження судового провадження з метою ухвалення вироку, який реабілітує або визнає винуватим у вчиненні кримінального правопорушення
4. закриття кримінального провадження, крім випадків, необхідних для реабілітації померлого

 

483. Якщо під час судового розгляду встановлено відсутність події кримінального правопорушення або відсутність в діянні складу кримінального правопорушення, суд зобов’язаний:
1. ухвалити обвинувальний вирок
2. ухвалити виправдувальний вирок
3. постановити ухвалу про закриття кримінального провадження
4. повернути обвинувальний акт для усунення недоліків

 

484. Якщо підозрюваний, обвинувачений заперечує проти закриття кримінального провадження у зв’язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності:
1. кримінальне провадження зупиняється
2. кримінальне провадження продовжується в загальному порядку, передбаченому Кримінальним процесуальним кодексом України
3. особа звільняється від покарання
4. заперечення підозрюваного, обвинуваченого проти закриття кримінального провадження зі звільненням особи від кримінальної відповідальності не впливає на прийняття даного процесуального рішення

 

485. У разі якщо підозрюваний чи обвинувачений, щодо якого передбачене звільнення від кримінальної відповідальності, заперечує проти цього:
1. досудове розслідування та судове провадження проводяться в скороченому порядку
2. проводиться досудове розслідування й суд виносить ухвалу про закриття кримінального провадження
3. досудове розслідування та судове провадження проводяться в повному обсязі в загальному порядку
4. суд виносить ухвалу про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності

 

486. Звільнення від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення здійснюється:
1. слідчим
2. прокурором
3. адвокатом
4. судом

 

487. Встановивши на стадії досудового розслідування підстави для звільнення від кримінальної відповідальності та отримавши згоду підозрюваного на таке звільнення, прокурор:
1. проводить досудове розслідування у повному обсязі та складає клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності, яке надсилає до суду
2. складає клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності та без проведення досудового розслідування у повному обсязі надсилає його до суду
3. погоджує клопотання слідчого та направляє слідчому судді для звільнення від кримінальної відповідальності
4. після проведення досудового розслідування у повному обсязі погоджує клопотання слідчого про звільнення від кримінальної відповідальності та направляє до суду

 

488. Перед направленням до суду клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності прокурор зобов’язаний:
1. відкрити матеріали кримінального провадження
2. ознайомити з клопотанням потерпілого та з’ясувати його думку щодо можливості звільнення підозрюваного від кримінальної відповідальності
3. ознайомити з матеріалами заявника та з’ясувати його думку щодо можливості звільнення підозрюваного від кримінальної відповідальності
4. ознайомити слідчого з матеріалами та з’ясувати його думку щодо можливості звільнення підозрюваного від кримінальної відповідальності

 

487. Коли прокурор зобов’язаний з’ясувати думку потерпілого при звільненні підозрюваного від кримінальної відповідальності?
1. перед направленням до суду клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності
2. перед врученням потерпілому пам’ятки про права та обов’язки
3. перед врученням підозрюваному повідомлення про підозру
4. перед внесенням відомостей про кримінальне правопорушення в ЄРДР

 

488. Якщо у провадженні, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, сторона звернеться до суду з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, суд має:
1. розглянути таке клопотання протягом десяти робочих днів
2. невідкладно розглянути таке клопотання
3. розглянути таке клопотання протягом п’яти робочих днів
4. відмовити у розгляді такого клопотання

 

489. До клопотання прокурора про звільнення особи від кримінальної відповідальності повинна бути додана:
1. письмова згода особи на звільнення від кримінальної відповідальності
2. письмова згода потерпілого на звільнення особи від кримінальної відповідальності
3. письмова згода всіх учасників кримінального провадження на звільнення від кримінальної відповідальності
4. письмова згода слідчого на звільнення особи від кримінальної відповідальності

 

490. Розгляд клопотання прокурора про звільнення від кримінальної відповідальності здійснюється:
1. за участю слідчого
2. розгляд питання про звільнення від кримінальної відповідальності у суді не передбачено
3. у присутності сторін кримінального провадження та потерпілого
4. за участю слідчого судді

 

491. Чию думку зобов’язаний з’ясувати суд щодо можливості звільнення підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності?
1. потерпілого
2. слідчого
3. експерта
4. свідка

 

492. За якої умови суд своєю ухвалою відмовляє у задоволенні клопотання про звільнення особи від кримінальної відповідальності та повертає його прокурору для здійснення кримінального провадження в загальному порядку або продовжує судове провадження в загальному порядку, якщо таке клопотання надійшло після направлення обвинувального акта до суду:
1. заперечення потерпілого
2. не прибуття підозрюваного, обвинуваченого
3. необґрунтованість клопотання слідчого
4. необґрунтованість клопотання прокурора

 

493. У який термін, з дня передачі особи на поруки, загальні збори колективу підприємства, установи чи організації, якому вона передана на поруки, може прийняти рішення про відмову від поручительства, якщо така особа не виправдовує довіру колективу, ухиляється від заходів виховного характеру та порушує громадський порядок:
1. протягом шести місяців
2. протягом року
3. протягом п’яти місяців
4. протягом дев’яти місяців

 

494. Кому згідно з Кримінальним процесуальним кодексом України прокурор або за його дорученням слідчий не зобов’язаний надавати доступ до матеріалів досудового розслідування:
1. підозрюваному
2. захиснику підозрюваного
3. експерту
4. захиснику особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру

 

495. Чи зобов’язаний прокурор або слідчий за його дорученням надавати доступ до таких матеріалів досудового розслідування, які самі по собі або сукупно з іншими доказами можуть бути використані для доведення невинуватості або меншого ступеня винуватості обвинуваченого, або сприяти пом’якшенню покарання?
1. ні, в буд-якому випадку не зобов’язаний
2. зобов’язаний лише у випадку, якщо сторона захисту подасть клопотання про такий доступ
3. так, зобов’язаний у будь-якому випадку
4. зобов’язаний надати лише такі матеріали досудового розслідування, можуть посприяти пом’якшенню покарання

 

496. Дозволити доступ до відомостей, які були видалені у документах, що надаються для ознайомлення під час відкриття матеріалів іншій стороні, має право:
1. суд
2. слідчий
3. прокурор
4. керівник органу досудового розслідування

 

497. Сторона захисту зобов’язана надати доступ та можливість скопіювати або відобразити відповідним чином будь-які речові докази або їх частини, документи або копії з них, а також надати доступ до житла чи іншого володіння, коли вони знаходяться у володінні або під контролем сторони захисту, якщо сторона захисту має намір використати відомості, що містяться в них, як докази у суді:
1. за запитом прокурора
2. за постановою слідчого
3. за постановою прокурора
4. за вимогою прокурора

 

498. Вирішення питання про віднесення конкретних матеріалів до таких, що можуть бути використані прокурором на підтвердження винуватості обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення і, як наслідок, прийняття рішення про надання чи ненадання прокурору доступу до таких матеріалів, може бути відкладено до:
1. початку підготовчого судового засідання
2. початку судового розгляду у кримінальному провадженні
3. закінчення ознайомлення сторони захисту з матеріалами досудового розслідування
4. складання прокурором обвинувального акта

 

499. Представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, має право ознайомитися з матеріалами кримінального провадження:
1. після повідомлення прокурора або слідчого за його дорученням про відкриття сторонами матеріалів кримінального провадження
2. після надходження матеріалів кримінального провадження до суду
3. після складання обвинувального акта
4. після надходження матеріалів кримінального провадження до суду, але до початку підготовчого судового засідання

 

500. Про відкриття сторонам кримінального провадження матеріалів прокурор або слідчий за його дорученням не повідомляє:
1. підозрюваного, після чого останній має право ознайомитися з ними за правилами, визначеними у ст. 290 Кримінального процесуального кодексу України
2. потерпілого, після чого останній має право ознайомитися з ними за правилами, визначеними у ст. 290 Кримінального процесуального кодексу України
3. представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, після чого останній має право ознайомитися з ними за правилами, визначеними у ст. 290 Кримінального процесуального кодексу України
4. експерта

 

501. У разі зволікання при ознайомленні з матеріалами, до яких надано доступ, строк для ознайомлення з ними встановлює:
1. слідчий
2. прокурор
3. слідчий суддя
4. керівник органу досудового розслідування

 

502. Який час надається сторонам кримінального провадження, потерпілому, представнику юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, для ознайомлення з матеріалами, до яких їм надано доступ?
1. 24 години
2. три дні
3. п’ять днів
4. достатній час

 

503. Строк для ознайомлення з матеріалами, до яких надано доступ, у разі зволікання, встановлюється з урахуванням:
1. процесуального статусу особи, яка звернулася з проханням про такий доступ
2. обсягу, складності матеріалів та умов доступу до них
3. висновку слідчого
4. думки потерпілого

 

504. Клопотання сторони про встановлення строку для ознайомлення з матеріалами кримінального провадження розглядається слідчим суддею не пізніше:
1. п’яти днів з дня його надходження до суду
2. десяти днів з дня його надходження до суду
3. наступного дня з дня його надходження до суду
4. двох днів з дня його надходження до суду

 

505. Під час судового розгляду сторони кримінального провадження зобов’язані здійснювати відкриття одне одній:
1. всіх матеріалів досудового розслідування без обмежень
2. всіх матеріалів, зібраних під час досудового розслідування і не відкритих під час виконання вимог ст. 290 Кримінального процесуального кодексу України
3. всіх матеріалів, які були зібрані під час досудового розслідування і відкривалися в порядку, визначеному у ст. 290 Кримінального процесуального кодексу України
4. додаткових матеріалів, отриманих до або під час судового розгляду

 

506. Якщо сторона кримінального провадження не здійснить відкриття матеріалів відповідно до положень ст. 290 Кримінального процесуального кодексу України, суд:
1. має право допустити відомості, що містяться в них, як докази
2. не має права допустити відомості, що містяться в них, як докази
3. відкладає судовий розгляд
4. зупиняє судове провадження

 

507. Підстави для застосування заходів кримінально-правового характеру щодо юридичної особи, які прокурор вважає встановленими:
1. мають бути зазначені в обвинувальному акті
2. мають бути зазначені в обвинувальному акті лише щодо злочинів невеликої та середньої тяжкості
3. не зазначаються в обвинувальному акті
4. зазначаються в обвинувальному акті лише щодо тяжких та особливо тяжких злочинів

508. Обвинувальний акт підписується:
1. слідчим та прокурором, який його затвердив, або лише прокурором, якщо він склав його самостійно
2. підозрюваним, слідчим та прокурором, який його затвердив
3. підозрюваним, його захисником, слідчим та прокурором, який його затвердив
4. слідчим суддею за клопотанням слідчого, прокурора

 

509. Що з переліченого не додається до обвинувального акта до початку судового розгляду:
1. реєстр матеріалів досудового розслідування
2. цивільний позов, якщо він був пред’явлений під час досудового розслідування
3. розписка про отримання цивільним відповідачем копії цивільного позову
4. протоколи слідчих (розшукових) дій

 

510. Копії обвинувального акта та реєстру матеріалів досудового розслідування надаються:
1. експерту, спеціалісту
2. заявнику, свідку
3. керівнику органу досудового розслідування
4. підозрюваному (крім випадку, передбаченого ч. 2 ст. 297-1 Кримінального процесуального кодексу України), його захиснику, законному представнику, представнику юридичної особи, якщо провадження здійснюється щодо юридичної особи

 

511. Строк досудового слідства (дізнання) щодо кримінального проступку може бути продовжений керівником місцевої прокуратури не більше ніж до:
1. одного місяця із дня повідомлення особі про підозру
2. двох місяців із дня повідомлення особі про підозру
3. трьох місяців із дня повідомлення особі про підозру
4. шести місяців із дня повідомлення особі про підозру

 

512. Керівник місцевої прокуратури уповноважений продовжувати строк досудового слідства не більше ніж до:
1. двох місяців із дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину
2. трьох місяців із дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину
3. чотирьох місяців із дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину
4. шести місяців із дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину
513. Керівник регіональної прокуратури, його перший заступник чи заступник уповноважений продовжувати строк досудового слідства не більше ніж:
1. до трьох місяців із дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину невеликої або середньої тяжкості
2. до чотирьох місяців із дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину невеликої або середньої тяжкості
3. до шести місяців із дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину невеликої або середньої тяжкості
4. до дванадцяти місяців із дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину невеликої або середньої тяжкості

 

514. Генеральний прокурор чи його заступник уповноважений продовжувати строк досудового слідства не більше ніж до:
1. шести місяців із дня повідомлення особі про підозру у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину
2. дев’яти місяців із дня повідомлення особі про підозру у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину
3. дванадцяти місяців із дня повідомлення особі про підозру у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину
4. вісімнадцяти місяців із дня повідомлення особі про підозру у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину

 

515. Не має повноважень щодо вирішення питання про продовження строку досудового слідства:
1. заступник керівника місцевої прокуратури
2. заступник керівника регіональної прокуратури
3. перший заступник керівника регіональної прокуратури
4. заступник Генерального прокурора

 

516. Продовження строку досудового розслідування злочину здійснюється:
1. керівником прокуратури за клопотанням слідчого або прокурора
2. керівником прокуратури за клопотанням підозрюваного або його захисника
3. керівником прокуратури за клопотанням потерпілого або його представника
4. слідчим суддею за скаргою заявника, цивільного позивача, цивільного відповідача або їх представників

 

517. На який максимальний строк може бути продовжено досудове розслідування злочину, якщо його неможливо закінчити внаслідок виняткової складності провадження?
1. до трьох місяців
2. до шести місяців
3. до дванадцяти місяців
4. до вісімнадцяти місяців

 

518. На який максимальний строк може бути продовжено досудове розслідування злочину, якщо його неможливо закінчити внаслідок особливої складності провадження?
1. до трьох місяців
2. до шести місяців
3. до дванадцяти місяців
4. до вісімнадцяти місяців

 

519. На який максимальний строк може бути продовжено досудове розслідування злочину, якщо його неможливо закінчити внаслідок складності провадження?
1. до трьох місяців
2. до шести місяців
3. до дванадцяти місяців
4. до вісімнадцяти місяців

 

520. Копія клопотання про продовження строку досудового слідства вручається слідчим або прокурором підозрюваному та його захиснику не пізніше ніж:
1. за день до подання цього клопотання прокурору, уповноваженому на його розгляд
2. за три дні до дня подання цього клопотання прокурору, уповноваженому на його розгляд
3. за п’ять днів до дня подання цього клопотання прокурору, уповноваженому на його розгляд
4. за сім днів до дня подання цього клопотання прокурору, уповноваженому на його розгляд

 

521. Слідчий, прокурор зобов’язаний подати керівнику прокуратури для розгляду разом з клопотанням про продовження строку досудового розслідування письмові заперечення, якщо вони надійшли від:
1. підозрюваного, захисника
2. потерпілого, його представника
3. цивільного позивача, цивільного відповідача, їхніх представників
4. представника юридичної особи, щодо якої здійснюється кримінальне провадження

 

522. Прокурор, уповноважений розглядати питання продовження строку досудового розслідування, зобов’язаний розглянути таке клопотання:
1. у день його отримання
2. не пізніше двох днів з дня його отримання
3. не пізніше трьох днів з дня його отримання, але в будь-якому разі до спливу строку досудового розслідування
4. не пізніше п’яти днів з дня його отримання

 

523. Якщо прокурор задовольняє клопотання слідчого, прокурора про продовження строку досудового розслідування, він:
1. визначає новий строк досудового розслідування
2. визначає перелік доказів, необхідних для підтвердження чи спростування винуватості особи
3. визначає докази, які необхідно отримати для проведення чи завершення проведення експертизи
4. визначає коло свідків, яких необхідно додатково допитати

 

524. Якщо керівник прокуратури відмовляє у продовженні строку досудового розслідування, прокурор, який здійснює нагляд за додержанням законів під час проведення цього досудового розслідування, зобов’язаний здійснити одну з зазначених дій:
1. визначити новий строк розслідування
2. зупинити досудове розслідування
3. визначити коло свідків, яких необхідно додатково допитати
4. закрити кримінальне провадження

 

525. Спеціальне досудове розслідування здійснюється на підставі:
1. постанови слідчого, затвердженої прокурором, що здійснює нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування
2. постанови прокурора, що здійснює нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування
3. постанови Генерального прокурора чи його заступників
4. ухвали слідчого судді

 

526. Стосовно якої категорії осіб не може здійснюватися спеціальне досудове розслідування?
1. неповнолітніх
2. Генерального прокурора, його заступника, прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури
3. Директора та працівників Національного антикорупційного бюро України
4. судді Конституційного Суду України, професійного судді, а також присяжного і народного засідателя на час здійснення ними правосуддя

 

527. З клопотанням про здійснення спеціального досудового розслідування до слідчого судді має право звернутися:
1. тільки Генеральний прокурор чи його заступники
2. тільки керівник регіональної прокуратури або його перший заступник чи заступник
3. слідчий без погодження з з прокурором
4. прокурор або слідчий за погодженням з прокурором

 

528. Клопотання про здійснення спеціального досудового розслідування розглядається слідчим суддею:
1. у день його надходження до суду
2. не пізніше двох днів з дня його надходження до суду
3. не пізніше трьох днів з дня його надходження до суду
4. не пізніше десяти днів з дня його надходження до суду

 

529. Клопотання про здійснення спеціального досудового розслідування слідчим суддею розглядається:
1. за участі особи, яка подала клопотання, та захисника
2. лише за участі прокурора, який подав клопотання
3. без участі сторін
4. за обов’язкової участі слідчого, який здійснює досудове розслідування

 

530. Якщо підозрюваний самостійно не залучив захисника, вжити необхідних заходів для залучення його до розгляду клопотання про здійснення спеціального досудового розслідування зобов’язаний:
1. слідчий
2. прокурор
3. слідчий суддя
4. керівник органу прокуратури

 

531. Слідчий суддя, встановивши, що клопотання про здійснення спеціального досудового розслідування подано без додержання вимог Кримінального процесуального кодексу України щодо його змісту, постановляє ухвалу про:
1. відмову у розгляді клопотання
2. залишення клопотання без розгляду
3. повернення клопотання прокурору, слідчому
4. відмову в задоволенні клопотання

 

532. Під час розгляду клопотання про здійснення спеціального досудового розслідування слідчий суддя:
1. зобов’язаний допитати свідків за клопотанням сторони обвинувачення
2. зобов’язаний допитати свідків за клопотанням сторони захисту
3. має право заслухати свідка за клопотанням сторін кримінального провадження або за власною ініціативою
4. не має права досліджувати матеріали, що не були направлені до суду одночасно з клопотанням про здійснення спеціального досудового розслідування

 

532. Під час розгляду слідчим суддею клопотання про здійснення спеціального досудового розслідування слідчий, прокурор повинен довести:
1. що виконано всі слідчі (розшукові) та інші процесуальні дії, проведення яких необхідне та можливе, а також всі дії для встановлення місцезнаходження підозрюваного
2. що здійснення спеціального досудового розслідування необхідне для припинення кримінального правопорушення чи запобігання вчиненню іншого, для припинення або запобігання протиправній поведінці підозрюваного, забезпечення відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням
3. що підозрюваний переховується від органів слідства та суду з метою ухилення від кримінальної відповідальності та оголошений у міждержавний та/або міжнародний розшук
4. що може бути виконане завдання, для здійснення якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням

 

533. Якщо у кримінальному провадженні кілька підозрюваних, слідчий суддя за результатом розгляду клопотання про здійснення спеціального досудового розслідування постановляє ухвалу:
1. про відмову в застосуванні спеціального досудового розслідування
2. про застосування спеціального досудового розслідування стосовно всіх підозрюваних
3. лише стосовно тих підозрюваних, щодо яких може бути застосоване спеціальне досудове розслідування
4. зазначене питання законодавством не врегульовано

 

534. Повторне звернення з клопотанням про здійснення спеціального досудового розслідування до слідчого судді в одному кримінальному провадженні:
1. є можливим не раніше ніж через місяць після постановлення ухвали про відмову у задоволенні попереднього клопотання про здійснення спеціального досудового розслідування
2. не допускається за жодних умов
3. допускається без будь-яких обмежень
4. допускається лише за наявності нових обставин, які підтверджують, що підозрюваний переховується від органів слідства та суду з метою ухилення від кримінальної відповідальності та оголошений у міждержавний та/або міжнародний розшук

 

535. Копія ухвали слідчого судді про задоволення або відмову в задоволенні клопотання про здійснення спеціального досудового розслідування надсилається:
1. прокурору, слідчому та захиснику
2. для оприлюднення до друкованого органу загальнодержавної та місцевої сфери розповсюдження
3. за останнім відомим місцем проживання або перебування підозрюваного
4. органу, який здійснює розшук підозрюваного

 

536. Відомості про здійснення спеціального досудового розслідування:
1. невідкладно, але не пізніше 24 годин після постановлення ухвали, вносяться до Єдиного реєстру досудових розслідувань
2. вносяться до Реєстру спеціальних досудових розслідувань
3. не вносяться до Єдиного реєстру досудових розслідувань
4. за рішенням прокурора можуть вноситися до Єдиного реєстру досудових розслідувань

 

537. Під час досудового розслідування кримінальних проступків допускається застосування:
1. приводу
2. поміщення у приймальник-розподільник для дітей
3. затримання уповноваженою службовою особою
4. затримання з метою приводу

 

538. Під час досудового розслідування кримінальних проступків не допускається застосування:
1. жодних заходів забезпечення кримінального провадження
2. жодних запобіжних заходів
3. домашнього арешту
4. арешту майна

 

539. Під час досудового розслідування кримінальних проступків дозволяється виконувати:
1. зняття інформації з електронних інформаційних систем
2. обшук житла
3. спостереження за особою, річчю або місцем
4. моніторинг банківських рахунків

 

540. Клопотання про продовження строку дізнання слідчий зобов’язаний подати на затвердження прокурору:
1. не пізніше п’яти днів після повідомлення особі про підозру
2. не пізніше десяти днів після повідомлення особі про підозру
3. не пізніше двадцяти днів після повідомлення особі про підозру
4. не пізніше двадцяти п’яти днів після повідомлення особі про підозру

 

541. У який термін прокурор зобов’язаний подати клопотання про продовження строку досудового розслідування кримінального проступку (дізнання) за наявності для цього передбачених законом підстав?
1. до спливу десятиденного терміну після повідомлення особі про підозру
2. до спливу двадцятиденного терміну після повідомлення особі про підозру
3. до спливу двадцяти п’яти днів після повідомлення особі про підозру
4. до спливу тридцятиденного терміну після повідомлення особі про підозру

 

542. Відкриття матеріалів досудового розслідування щодо кримінального проступку іншій стороні:
1. не здійснюється
2. здійснюється слідчим у спрощеному порядку
3. здійснюється слідчим у порядку, передбаченому Кримінальним процесуальним кодексом України
4. здійснюється тільки в судовому провадженні

 

543. Після закінчення досудового розслідування кримінального проступку надіслати до суду обвинувальний акт із клопотанням про його розгляд у спрощеному порядку має право:
1. слідчий за згодою керівника органу досудового розслідування
2. прокурор
3. прокурор за згодою керівника органу прокуратури
4. тільки керівник органу прокуратури

 

544. До обвинувального акта з клопотанням про його розгляд у спрощеному провадженні обов’язково додається:
1. письмова заява підозрюваного, складена в присутності захисника, щодо беззаперечного визнання своєї винуватості
2. письмова заява захисника про визнання підозрюваним своєї винуватості
3. клопотання слідчого про розгляд у спрощеному провадженні
4. письмова згода керівника органу прокуратури про розгляд у спрощеному провадженні

 

545. Рішення слідчого про закриття кримінального провадження можуть бути оскарженні:
1. заявником, потерпілим, його представником чи законним представником
2. свідком
3. представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження
4. підозрюваним

 

546. Під час підготовчого судового засідання можуть бути оскаржені рішення слідчого або прокурора:
1. про закриття кримінального провадження
2. про зупинення досудового розслідування
3. про відмову у визнанні потерпілим
4. про відмову в задоволенні клопотання про проведення слідчих (розшукових) дій

 

547. Слідчий суддя, суд відмовляє у відкритті провадження за скаргою на рішення, дію чи бездіяльність слідчого, прокурора у разі, якщо:
1. скарга подана на рішення, дію чи бездіяльність слідчого, прокурора, що не підлягає оскарженню
2. скарга подана заявником, потерпілим, його представником чи законним представником
3. слідчий, прокурор заперечують обґрунтованість такої скарги
4. слідчий, прокурор, рішення, дії чи бездіяльність яких оскаржуються, не ознайомлені зі змістом цієї скарги

 

548. Правовими наслідками подання скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора під час досудового розслідування є:
1. зупинення виконання рішення чи дії слідчого, прокурора
2. призупинення виконання рішення чи дії слідчого, прокурора
3. відсторонення слідчого, прокурора, рішення чи дії яких оскаржуються
4. скарга не зупиняє виконання рішення чи дію слідчого, прокурора

 

549. Скарги на рішення про закриття кримінального провадження під час досудового розслідування слідчим суддею:
1. розглядаються не пізніше трьох днів із моменту надходження
2. не розглядаються
3. розглядаються не пізніше п’яти днів із моменту надходження
4. розглядаються не пізніше десяти днів із моменту надходження

 

550. Під час розгляду слідчим суддею скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора обов’язковою є участь:
1. керівника органу досудового розслідування
2. особи, яка подала скаргу, чи її захисника, представника
3. слідчого, керівника оперативного підрозділу
4. прокурора, керівника органу досудового розслідування, працівника оперативного підрозділу

 

551. Чи може бути оскаржена ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дію чи бездіяльність слідчого чи прокурора?
1. не може бути оскаржена, окрім ухвали про відмову у задоволенні скарги на постанову про закриття кримінального провадження
2. слідчий суддя не розглядає скарги на рішення, дію чи бездіяльність слідчого чи прокурора
3. може бути оскаржена до Верховного Суду України
4. може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

 

552. Яка з названих ухвал слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дію чи бездіяльність слідчого чи прокурора може бути оскаржена?
1. ухвала про відмову у задоволенні скарги на постанову про закриття кримінального провадження
2. ухвала про відмову у задоволенні скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора при застосуванні заходів безпеки
3. ухвала про відмову у задоволенні скарги на рішення слідчого, прокурора про зупинення досудового розслідування
4. ухвала про відмову у задоволенні скарги про відмову в задоволенні клопотання про проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій

 

553. Прокурор вищого рівня зобов’язаний розглянути скаргу щодо недотримання розумних строків слідчим, прокурором під час досудового розслідування:
1. протягом п’яти після її подання
2. протягом трьох днів після її подання
3. протягом десяти днів після її подання
4. протягом семи днів після її подання

 

554. Яку ухвалу слідчого судді не може бути оскаржено під час досудового розслідування в апеляційному порядку?
1. про відмову у здійсненні спеціального досудового розслідування
2. про відмову в наданні дозволу на затримання
3. про направлення особи до медичного закладу для проведення психіатричної експертизи
4. про зобов’язання слідчого, прокурора внести відомості про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань

 

555. Під час досудового розслідування ухвала слідчого судді про здійснення спеціального досудового розслідування:
1. може бути оскаржена сторонами кримінального провадження в апеляційному порядку
2. не підлягає оскарженню
3. може бути оскаржена захисником, потерпілим, представником потерпілого в апеляційному порядку
4. може бути оскаржена тільки стороною захисту в апеляційному порядку

 

556. Оскарження ухвал слідчого судді під час досудового розслідування здійснюється:
1. в апеляційному порядку
2. шляхом звернення до Генерального прокурора
3. не здійснюється взагалі
4. у випадку призначення судом апеляційної інстанції нового судового розгляду

 

557. Під час досудового розслідування слідчий, який здійснює розслідування кримінального правопорушення, має право оскаржити:
1. відмову обвинуваченого надавати показання у даному провадженні
2. будь-які рішення прокурора, прийняті у відповідному досудовому провадженні
3. відмову потерпілого давати показання у даному провадженні
4. будь-які дії оперативного працівника

 

558. Рішення, дію чи бездіяльність прокурора у кримінальному провадженні може оскаржити:
1. співробітник оперативного підрозділу
2. експерт
3. слідчий, який здійснює розслідування певного кримінального правопорушення
4. секретар судового засідання

 

559. Протягом якого терміну повинна подаватися письмова скарга слідчого на рішення прокурора?
1. не пізніше місяця з моменту прийняття оскаржуваного рішення
2. не пізніше двадцяти днів з моменту прийняття оскаржуваного рішення
3. не пізніше десяти днів з моменту прийняття оскаржуваного рішення
4. не пізніше трьох днів з моменту прийняття оскаржуваного рішення

 

560. Скарга слідчого на рішення прокурора під час досудового розслідування подається:
1. слідчому судді місцевого суду
2. прокурору вищого рівня щодо прокурора, рішення якого оскаржується
3. судді апеляційного суду
4. громадській раді

 

561. Особливий порядок кримінального провадження не застосовується щодо:
1. народного депутата України
2. адвоката
3. кандидата у Президенти України
4. кандидата у депутати Верховної Ради України

 

562. Яка з наведених посадових осіб належить до окремої категорії, стосовно якої кримінальне провадження здійснюється в особливому порядку:
1. голова Служби безпеки України
2. міністр внутрішніх справ України
3. голова Державної прикордонної служби України
4. прокурор Спеціалізованої антикорупційної прокуратури

 

563. Повідомлення про підозру сільському, селищному, міському голові може бути здійснено:
1. керівником регіональної прокуратури в межах його повноважень
2. Директором Національного антикорупційного бюро України
3. головою Служби безпеки України
4. керівником місцевої прокуратури

 

564. Письмове повідомлення про підозру Директору Національного антикорупційного бюро України здійснюється:
1. Генеральним прокурором України (виконувачем обов’язків Генерального прокурора України)
2. керівником регіональної прокуратури за погодженням із заступником Генерального прокурора України
3. керівником регіональної прокуратури
4. Директор Державного бюро розслідування

 

565. Відповідно до Кримінального процесуального кодексу України повідомлення про підозру помічнику-консультанту народного депутата України здійснюється:
1. прокурором за згодою слідчого судді
2. прокурором за згодою керівника місцевої прокуратури
3. прокурором за згодою керівника регіональної прокуратури
4. прокурором або слідчим за згодою прокурора

 

566. Письмове повідомлення про підозру судді може бути здійснено:
1. Генеральним прокурором України або його заступником
2. керівником місцевої прокуратури
3. керівником регіональної прокуратури
4. прокурором місцевої прокуратури за погодженням із керівником місцевої прокуратури

 

567. Письмове повідомлення про підозру адвокату може бути здійснено:
1. керівником місцевої прокуратури
2. керівником регіональної прокуратури в межах його повноважень
3. слідчим за погодженням із прокурором
4. прокурором за погодженням із керівником місцевої прокуратури

568. Відповідно до Кримінального процесуального кодексу України органи адвокатського самоврядування обов’язково інформуються про:
1. застосування щодо адвоката запобіжного заходу
2. проведення обшуку (огляду) в житлі чи іншому володінні адвоката
3. допит адвоката як підозрюваного
4. допит адвоката як свідка

 

569. Відповідно до Кримінального процесуального кодексу України кримінальне провадження щодо кількох осіб, хоча б одна з яких є неповнолітньою, здійснюється:
1. лише слідчою групою
2. слідчим, який спеціально уповноважений керівником органу досудового розслідування на здійснення досудових розслідувань щодо неповнолітніх
3. лише групою прокурорів
4. лише прокурором, який спеціально уповноважений керівником місцевої прокуратури на здійснення досудових розслідувань щодо неповнолітніх

 

570. Відповідно до Кримінального процесуального кодексу України законні представники неповнолітнього обвинуваченого у разі їх виклику і з’явлення в судове засідання можуть бути допитані як:
1. поняті
2. свідки
3. експерти
4. жодна з відповідей не є правильною

 

571. Передання неповнолітніх підозрюваних чи обвинувачених під нагляд батьків та інших осіб можливе лише:
1. за згодою лікаря і педагога
2. за наявності відповідного висновку психологічної експертизи
3. за згоди захисника
4. за їхньої на це згоди та згоди неповнолітнього підозрюваного чи обвинуваченого

 

572. Якщо характер розладу психічної діяльності чи психічного захворювання особи перешкоджає її участі у судовому засіданні щодо застосування примусових заходів медичного характеру у кримінальному провадженні, то суд:
1. має право прийняти рішення про проведення відповідних процесуальних дій без участі такої особи
2. не має права прийняти рішення про проведення відповідних процесуальних дій без участі такої особи
3. має право прийняти рішення про проведення відповідних процесуальних дій без участі такої особи лише за згодою її захисника
4. має право прийняти рішення про проведення відповідних процесуальних дій без участі такої особи лише за згодою її законного представника

 

573. Відповідно до Кримінального процесуального кодексу України, для проведення стаціонарної психіатричної експертизи особа направляється до відповідного медичного закладу на строк не більше:
1. трьох місяця
2. двох місяців
3. чотирьох місяця
4. шести місяця

 

574. За наявності підстав, передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України, кримінальне провадження, яке здійснюється у загальному порядку, передбаченому Кримінальним процесуальним кодексом України, і кримінальне провадження щодо застосування примусових заходів медичного характеру:
1. можуть бути лише об’єднані в одне провадження
2. можуть бути об’єднані в одне провадження лише за ухвалою слідчого судді
3. можуть бути об’єднані в одне або виділені в окремі кримінальні провадження
4. не можуть бути виділені в окремі провадження

 

575. Відповідно до Кримінального процесуального кодексу України, постанова про закриття кримінального провадження щодо застосування примусових заходів медичного характеру надсилається:
1. експерту
2. до місцевих органів охорони здоров’я
3. керівнику місцевої прокуратури
4. керівнику органу досудового розслідування

 

576. На підставі ухвали якого суду продовжується, змінюється або припиняється застосування примусових заходів медичного характеру відповідно до Кримінального процесуального кодексу України?
1. суду, який прийняв рішення про застосування примусових заходів медичного характеру
2. суду, в межах територіальної юрисдикції якого зареєстрована особа, до якої застосовано примусовий захід медичного характеру
3. суду, в межах територіальної юрисдикції якого застосовується примусовий захід медичного характеру
4. суду, в межах територіальної юрисдикції якого було вчинено суспільно небезпечне діяння або кримінальне правопорушення

 

577. Чи можуть процесуальні рішення у кримінальному провадженні містити відомості, що становлять державну таємницю, відповідно до Кримінального процесуального кодексу України?
1. ні
2. можуть, якщо це вважає за необхідне суд
3. можуть, якщо це процесуальні рішення слідчого судді
4. можуть, якщо це процесуальні рішення суду

 

578. Відповідно до Кримінального процесуального кодексу України рішення про надання доступу до конкретної таємної інформації та її матеріальних носіїв, що зберігаються у кримінальному провадженні, приймаються у формі:
1. рішення або ухвали
2. акта або постанови
3. наказу або письмового розпорядження
4. протоколу або письмової вказівки

 

579. Відповідно до Кримінального процесуального кодексу України запитуючою стороною у міжнародному співробітництві є:
1. держава, до компетентного органу якої направляється запит
2. держава, компетентний орган якої звертається із запитом, або міжнародна судова установа
3. міжнародна судова установа, до якої направляється запит
4. орган, що здійснює кримінальне провадження, який звертається із запитом

 

580. Відповідно до Кримінального процесуального кодексу України запитуваною стороною у міжнародному співробітництві є:
1. держава, компетентний орган якої звертається із запитом
2. міжнародна судова установа, до якої направляється запит
3. держава, до компетентного органу якої направляється запит
4. орган, що здійснює кримінальне провадження, який звертається із запитом

 

581. Відповідно до Кримінального процесуального кодексу України уповноваженим (центральним) органом у міжнародному співробітництві є:
1. держава, до компетентного органу якої направляється запит
2. держава, компетентний орган якої звертається із запитом, або міжнародна судова установа
3. орган, уповноважений від імені держави розглянути запит компетентного органу іншої держави або міжнародної судової установи і вжити заходів з метою його виконання чи направити до іншої держави запит компетентного органу про надання міжнародної правової допомоги
4. орган, що здійснює кримінальне провадження, який звертається із запитом або який забезпечує виконання запиту про надання міжнародної правової допомоги

 

582. Відповідно до Кримінального процесуального кодексу України компетентним органом у міжнародному співробітництві є:
1. орган, уповноважений від імені держави розглянути запит іншої держави і вжити заходів з метою його виконання
2. орган, уповноважений від імені держави розглянути запит міжнародної судової установи і вжити заходів з метою його виконання
3. орган, що здійснює кримінальне провадження, який звертається із запитом або який забезпечує виконання запиту про надання міжнародної правової допомоги
4. орган, уповноважений направити до іншої держави запит про надання міжнародної правової допомоги

 

583. Відповідно до Кримінального процесуального кодексу України екстрадиційний арешт – це:
1. застосування запобіжного заходу у вигляді тримання особи під вартою з метою забезпечення її видачі (екстрадиції)
2. взяття під варту особи, розшукуваної за вчинення злочину за межами України, на строк, визначений міжнародним договором України, до отримання запиту про видачу (екстрадицію)
3. видача на певний строк особи, яка відбуває покарання на території однієї держави, іншій державі для застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, проведення процесуальних дій з її участю та притягнення до кримінальної відповідальності з метою запобігання закінченню строків давності або втраті доказів у кримінальній справі
4. заборона підозрюваному, обвинуваченому залишати територію певної держави

 

584. Відповідно до Кримінального процесуального кодексу України тимчасовий арешт – це:
1. застосування запобіжного заходу у вигляді тримання особи під вартою з метою забезпечення її видачі (екстрадиції)
2. взяття під варту особи, розшукуваної за вчинення злочину за межами України, на строк, визначений Кримінальним процесуальним кодексом України або міжнародним договором України, до отримання запиту про видачу (екстрадицію)
3. видача на певний строк особи, яка відбуває покарання на території однієї держави, іншій державі для застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, проведення процесуальних дій з її участю та притягнення до кримінальної відповідальності з метою запобігання закінченню строків давності або втраті доказів у кримінальній справі
4. заборона підозрюваному, обвинуваченому залишати територію певної держави

 

585. Відповідно до Кримінального процесуального кодексу України метою тимчасової видачі є:
1. подальша екстрадиція особи
2. запобігання закінченню строків давності або втраті доказів у кримінальній справі
3. відбування покарання на території України
4. відбування покарання на території іноземної держави

 

586. Чи можливе застосування інших форм міжнародного співробітництва у кримінальному провадженні, не передбачених у Кримінальному процесуальному кодексі України?
1. так, якщо на застосування іншої форми міжнародного співробітництва є дозвіл Міністерства закордонних справ України
2. так, якщо на застосування іншої форми міжнародного співробітництва є дозвіл Директора Національного антикорупційного бюро України
3. так, якщо міжнародним договором України передбачено іншу форму міжнародного співробітництва у кримінальному провадженні
4. ні

 

587. Міжнародне співробітництво у кримінальному провадженні за відсутності міжнародного договору з відповідною державою здійснюється на засадах:
1. дипломатичної поваги
2. взаємності
3. недоторканості
4. публічності

 

588. Відповідно до Кримінального процесуального кодексу України матеріали щодо фінансових та корупційних кримінальних правопорушень, які Генеральна прокуратура України та Міністерство юстиції України отримали у рамках надання міжнародної правової допомоги, надсилаються до Національного антикорупційного бюро України:
1. у триденний строк
2. у п’ятиденний строк
3. у семиденний строк
4. у десятиденний строк

 

589. Відповідно до Кримінального процесуального кодексу України Генеральна прокуратура України та Міністерство юстиції України у триденний строк надсилають до Національного антикорупційного бюро України отримані (надані) у рамках надання міжнародної правової допомоги матеріали, які стосуються фінансових та корупційних кримінальних правопорушень, у вигляді:
1. рапорту
2. запиту
3. постанови
4. довідки

 

590. Яка з вимог не встановлена у Кримінальному процесуальному кодексі України для передачі в межах міжнародного співробітництва запитуючій стороні відомостей, що віднесені до державної таємниці?
1. передаються виключно через уповноважений (центральний) орган України
2. передаються виключно з дозволу Служби безпеки України
3. надаються за умови, що ці відомості не завдадуть шкоди інтересам України або іншої держави, що надала їх Україні
4. передаються лише за наявності договору про взаємний захист інформації та згідно з передбаченими ним вимогами і правилами

 

591. Відповідно до Кримінального процесуального кодексу України при здійсненні міжнародного співробітництва у кримінальному провадженні консульські установи або дипломатичні представництва інших держав в Україні мають право:
1. на підставі ухвали слідчого судді проводити негласні слідчі (розшукові) дії стосовно громадян держави, яку вони представляють
2. на підставі постанови прокурора проводити ексгумацію трупа громадянина держави, яку вони представляють
3. на підставі постанови слідчого, прокурора тимчасово вилучати у громадян держави, яку вони представляють, документи, які посвідчують користування спеціальним правом
4. одержувати на добровільній основі пояснення, речі, документи від громадян держави, яку вони представляють, а також вручати документи таким особам

 

592. Відповідно до Кримінального процесуального кодексу України у разі направлення запиту про міжнародне співробітництво у кримінальному провадженні за кордон електронним, факсимільним або іншим засобом зв’язку, оригінал запиту надсилається поштою не пізніше:
1. семи днів з моменту його передання зазначеними засобами зв’язку
2. трьох днів з моменту його передання зазначеними засобами зв’язку
3. п’яти днів з моменту його передання зазначеними засобами зв’язку
4. десяти днів з моменту його передання зазначеними засобами зв’язку

 

593. Відповідно до Кримінального процесуального кодексу України у разі прийняття рішення про направлення запиту про міжнародну правову допомогу у кримінальному провадженні уповноважений (центральний) орган України надсилає запит уповноваженому (центральному) органу запитуваної сторони безпосередньо або дипломатичним шляхом протягом:
1. десяти днів
2. п’ятнадцяти днів
3. двадцяти днів
4. одного місяця

 

594. Відповідно до Кримінального процесуального кодексу України рішення за запитом (дорученням) іноземного компетентного органу про міжнародну правову допомогу щодо тимчасової передачі особи, яка відбуває покарання, для участі у слідчих (розшукових) та інших процесуальних діях приймається:
1. виключно судом
2. виключно Міністром закордонних справ України
3. виключно слідчим суддею
4. виключно центральним органом України щодо міжнародної правової допомоги

 

595. Відповідно до Кримінального процесуального кодексу України до суб’єктів, які мають право звернутись із проханням про тимчасову передачу під час здійснення міжнародного співробітництва, не належить:
1. орган досудового розслідування, який здійснює кримінальне провадження
2. прокурор, який здійснює кримінальне провадження
3. суддя або суд України, які здійснюють кримінальне провадження
4. Міністерство закордонних справ України

 

Підтримання державного обвинувачення (400 тестів)

1. У підготовче судове засідання у кримінальному провадженні не викликається:
1. потерпілий
2. прокурор
3. свідок
4. обвинувачений

2. Протягом якого часу після отримання обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру або клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності суд призначає підготовче судове засідання?
1. не пізніше п’яти днів з дня його надходження
2. не пізніше десяти днів з дня його надходження
3. не пізніше двадцяти днів з дня його надходження
4. не пізніше тридцяти днів з дня його надходження

3. Після отримання обвинувального акта суд призначає підготовче судове засідання:
1. яке проводить самостійно без виклику учасників судового провадження
2. в яке викликає лише прокурора
3. в яке викликає лише прокурора та обвинуваченого, його захисника
4. в яке викликає учасників судового провадження

4. Підготовче судове засідання у кримінальному провадженні відбувається без участі:
1. прокурора
2. обвинуваченого, його захисника
3. експерта
4. представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження

5. Яка дія не виконується у підготовчому судовому засіданні у кримінальному провадженні?
1. оголошення складу суду
2. роз’яснення учасникам судового провадження права відводу
3. допит обвинуваченого
4. повідомлення про здійснення повного фіксування судового розгляду та про умови фіксування

6. Чи здійснюється за загальним правилом повне фіксування технічними засобами підготовчого судового засідання у кримінальному провадженні?
1. не здійснюється
2. здійснюється лише за клопотанням прокурора
3. здійснюється лише у кримінальному провадженні щодо особливо тяжких злочинів
4. здійснюється обов’язково

7. Яке рішення суд не має права прийняти у підготовчому судовому засіданні у кримінальному провадженні?
1. закрити кримінальне провадження у випадках, передбачених законом
2. ухвалити виправдувальний вирок
3. повернути обвинувальний акт, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру прокурору, якщо вони не відповідають вимогам Кримінального процесуального кодексу України
4. затвердити угоду про примирення

8. Коли суд має право прийняти рішення про повернення обвинувального акта прокурору, якщо він не відповідає вимогам Кримінального процесуального кодексу України?
1. у підготовчому судовому засіданні
2. після оголошення обвинувального акта прокурором
3. до початку судових дебатів
4. на початку судового розгляду

9. У випадку встановлення у підготовчому судовому засіданні непідсудності кримінального провадження суд направляє обвинувальний акт, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру:
1. прокурору для визначення підсудності
2. слідчому, який здійснював досудове розслідування кримінального провадження, для визначення підсудності
3. до відповідного суду для визначення підсудності
4. до Державної судової адміністрації для визначення підсудності

10. Кому за наслідками підготовчого судового засідання суд може повернути обвинувальний акт, якщо він не відповідає вимогам Кримінального процесуального кодексу України?
1. обвинуваченому
2. слідчому
3. слідчому судді
4. прокурору

11. Яке судове рішення, прийняте у підготовчому судовому засіданні у кримінальному провадженні, не може бути оскаржене в апеляційному порядку?
1. ухвала про повернення обвинувального акта
2. ухвала про відмову в затвердженні угоди та повернення кримінального провадження прокурору для продовження досудового розслідування
3. ухвала про повернення клопотання про застосування примусових заходів медичного характеру
4. ухвала про повернення клопотання про застосування примусових заходів виховного характеру

12. Яке судове рішення, прийняте у підготовчому судовому засіданні у кримінальному провадженні, може бути оскаржене в апеляційному порядку?
1. ухвала про направлення обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру до відповідного суду для визначення підсудності
2. ухвала про призначення судового розгляду
3. ухвала про відмову в затвердженні угоди та повернення кримінального провадження прокурору для продовження досудового розслідування
4. ухвала про повернення обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру

13. Яка дія не виконується судом у підготовчому судовому засіданні у кримінальному провадженні з метою підготовки до судового розгляду?
1. визначення дати та місця проведення судового розгляду
2. з’ясування, у відкритому чи закритому судовому засіданні необхідно здійснювати судовий розгляд
3. з’ясування питання про склад осіб, які братимуть участь у судовому розгляді
4. роз’яснення обвинуваченому суті обвинувачення

14. Під час підготовчого судового засідання у кримінальному провадженні суд за клопотанням учасників судового провадження має право:
1. лише обрати чи змінити заходи забезпечення кримінального провадження
2. лише змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження
3. лише скасувати заходи забезпечення кримінального провадження
4. лише обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження

15. У підготовчому судовому засіданні застосування заходів забезпечення кримінального провадження, обраних під час досудового розслідування, за відсутності клопотань сторін кримінального провадження:
1. вважається продовженим
2. припиняється повністю
3. припиняється лише в частині окремих заходів
4. потребує перегляду за ініціативою суду
16. Протягом якого строку має бути призначений судовий розгляд кримінального провадження за наслідками підготовчого судового засідання?
1. не пізніше семи днів після постановлення ухвали про його призначення
2. не пізніше десяти днів після постановлення ухвали про його призначення
3. не пізніше двадцяти днів після постановлення ухвали про його призначення
4. не пізніше тридцяти днів після постановлення ухвали про його призначення

17. У кримінальному провадженні після призначення справи до судового розгляду головуючий повинен:
1. надати учасникам судового провадження копії обвинувального акта та додатків до нього
2. надати учасникам судового провадження офіційне роз’яснення обвинувачення
3. забезпечити учасникам судового провадження можливість ознайомитися з матеріалами кримінального провадження, якщо вони про це заявлять клопотання
4. зобов’язати учасників судового провадження з’явитися до суду для ознайомлення з матеріалами кримінального провадження

18. Кому головуючий повинен забезпечити можливість ознайомитися з матеріалами кримінального провадження після призначення судового розгляду, якщо про це є відповідне клопотання?
1. лише стороні захисту
2. учасникам судового провадження
3. складу суду
4. представникам засобів масової інформації

19. Що не надається при ознайомленні з матеріалами кримінального провадження після призначення справи до судового розгляду?
1. матеріали про застосування заходів безпеки стосовно осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві
2. матеріали про застосування заходів забезпечення кримінального провадження
3. скарги, що розглядалися на підготовчому судовому засіданні та судові рішення щодо них
4. клопотання, що розглядалися на підготовчому судовому засіданні та судові рішення щодо них

20. Судовий розгляд кримінального провадження має бути проведений і завершений протягом:
1. двох місяців
2. розумного строку
3. трьох місяців
4. шести місяців

21. За вимогами Кримінального процесуального кодексу України у разі, якщо суддя позбавлений можливості брати участь у судовому засіданні, він:
1. визначає суддю цього ж суду, якому він делегує повноваження щодо розгляду відповідного кримінального провадження
2. має бути замінений іншим суддею, який визначається у порядку, встановленому Кримінальним процесуальним кодексом України
3. повертає матеріали кримінального провадження прокурору у порядку, встановленому Кримінальним процесуальним кодексом України
4. направляє кримінальне провадження голові суду для визначення іншого судді у порядку, встановленому Кримінальним процесуальним кодексом України для розгляду відводу слідчому судді, судді або присяжному в кримінальному провадженні

22. У кримінальному провадженні, де відбулася заміна судді, за відсутності необхідності розпочинати судовий розгляд з початку докази, що були досліджені під час судового розгляду до заміни:
1. не мають доказового значення та не можуть бути використані для обґрунтування судових рішень
2. зберігають доказове значення та можуть бути використані для обґрунтування судових рішень
3. обов’язково повинні бути досліджені повторно, щоб мати доказове значення та бути використаними для обґрунтування судових рішень
4. обов’язково визнаються недопустимими

23. Рішення про необхідність призначення запасного судді при розгляді кримінального провадження приймає:
1. голова суду, до якого надійшов обвинувальний акт
2. помічник судді апарату суду, що здійснюватиме судове провадження
3. суд, що здійснюватиме судове провадження, одночасно з призначенням підготовчого судового засідання
4. секретар судді, що здійснюватиме судове провадження

24. Якщо під час судового засідання суддю замінює запасний суддя, судовий розгляд:
1. продовжується у всіх випадках
2. продовжується за клопотанням сторін
3. розпочинається з початку, якщо запасний суддя визнає це необхідним
4. розпочинається з початку, якщо це необхідно з огляду на обставини кримінального провадження

25. Яке з цих тверджень є неправильним?
1. головуючий у судовому засіданні забезпечує додержання послідовності та порядку вчинення процесуальних дій
2. головуючий у судовому засіданні забезпечує здійснення учасниками кримінального провадження їхніх процесуальних прав і виконання ними обов’язків
3. головуючий у судовому засіданні визначає, які докази повинні бути надані сторонами
4. головуючий у судовому засіданні спрямовує судовий розгляд на забезпечення з’ясування всіх обставин кримінального провадження, усуваючи з судового розгляду все, що не має значення для кримінального провадження

26. Хто вправі керувати ходом судового засідання при судовому розгляді кримінального провадження?
1. секретар судового засідання
2. прокурор
3. головуючий
4. судовий розпорядник

27. Судовий розгляд кримінального провадження відбувається безперервно, крім часу, призначеного для:
1. розгляду заявлених учасниками судового розгляду клопотань
2. допиту свідка, потерпілого
3. відпочинку
4. дослідження доказів

28. Порушенням безперервності судового розгляду вважається відкладення судового засідання внаслідок:
1. неприбуття сторони або інших учасників кримінального провадження
2. підготовки захисту обвинуваченого від зміненого чи додаткового обвинувачення
3. проведення дослідження речових доказів за місцем їх знаходження, огляду на місці
4. проведення суддею судового засідання в іншому кримінальному провадженні

29. Якщо обвинувачений, до якого не застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, не прибув за викликом у судове засідання, суд (за винятком проведення спеціального судового провадження):
1. відкладає судовий розгляд на невизначений термін
2. відкладає судовий розгляд і призначає дату нового засідання
3. продовжує судовий розгляд, якщо визнає це можливим
4. продовжує судовий розгляд за наявності клопотання прокурора

30. У разі неприбуття до суду обвинуваченого, до якого не застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою (за винятком проведення спеціального судового провадження), суд:
1. не зобов’язаний вживати заходів до забезпечення його прибуття до суду
2. має право лише постановити ухвалу про накладення на обвинуваченого грошового стягнення
3. зобов’язаний постановити ухвалу про привід обвинуваченого
4. має право постановити ухвалу про привід обвинуваченого та/або ухвалу про накладення на нього грошового стягнення

31. До клопотання прокурора про здійснення у кримінальному провадженні спеціального судового провадження додаються:
1. матеріали про те, що обвинувачений знав або повинен був знати про розпочате кримінальне провадження
2. матеріали, які характеризують особу обвинуваченого, та відомості про його місце знаходження
3. докази, що беззаперечно підтверджують винуватість особи
4. заяви про те, що обвинувачений та його захисник не заперечують щодо розгляду кримінального провадження за відсутності обвинуваченого

32. Якщо у справі кілька обвинувачених, суд постановляє ухвалу про здійснення спеціального судового провадження лише стосовно:
1. обвинувачених, від яких надійшли заяви щодо розгляду кримінального провадження за їх відсутності
2. обвинувачених, щодо яких існують обставини для спеціального судового провадження
3. обвинувачених, щодо яких до суду надійшли заяви їх захисників про розгляд кримінального провадження за відсутності обвинувачених
4. обвинувачених, щодо яких до суду надійшли заяви їх захисників та законних представників про розгляд кримінального провадження за відсутності обвинувачених

33. Відповідно до вимог Кримінального процесуального кодексу України участь захисника у спеціальному судовому провадженні:
1. не є обов’язковою
2. є обов’язковою
3. є обов’язковою лише у випадку заявлення прокурором відповідного клопотання
4. є обов’язковою лише у випадку заявлення потерпілим відповідного клопотання

34. Повістки про виклик обвинуваченого у разі здійснення спеціального судового провадження:
1. не надсилаються
2. надсилаються захиснику
3. надсилаються за останнім відомим місцем його проживання чи перебування
4. надсилаються за останнім відомим місцем роботи чи навчання обвинуваченого

35. Обвинувачений вважається належним чином ознайомленим зі змістом повістки про виклик у разі здійснення спеціального судового провадження з моменту:
1. її опублікування у засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження
2. її вручення обвинуваченому або особам, які з ним проживають
3. її вручення захиснику обвинуваченого
4. її надсилання за останнім відомим місцем проживання чи перебування обвинуваченого

36. Відповідно до вимог Кримінального процесуального кодексу України, якщо підстави для постановлення судом ухвали про спеціальне судове провадження перестали існувати, подальший судовий розгляд:
1. продовжується в загальному порядку згідно правилами, передбаченими Кримінальним процесуальним кодексом України
2. вважається закінченим та ухвалюється вирок згідно із загальними правилами, передбаченими Кримінальним процесуальним кодексом України
3. зупиняється та ухвалюється вирок згідно із загальними правилами, передбаченими Кримінальним процесуальним кодексом України
4. розпочинається спочатку згідно із загальними правилами, передбаченими Кримінальним процесуальним кодексом України

37. Яке з цих тверджень є неправильним?
1. якщо в судове засідання не прибув за повідомленням захисник у кримінальному провадженні, де участь захисника є обов’язковою, суд відкладає судовий розгляд
2. якщо в судове засідання не прибув за повідомленням захисник у кримінальному провадженні, де участь захисника є обов’язковою, суд визначає дату, час та місце проведення нового засідання
3. якщо в судове засідання не прибув за повідомленням захисник у кримінальному провадженні, де участь захисника є обов’язковою, суд вживає заходів до прибуття його до суду
4. якщо в судове засідання не прибув за повідомленням захисник у кримінальному провадженні, де участь захисника є обов’язковою, суд, за клопотанням прокурора, своєю ухвалою залучає нового захисника за призначенням

 

38. Які дії вчиняє суд, якщо в судове засідання у кримінальному провадженні не прибув за повідомленням прокурор?
1. відкладає судовий розгляд, визначає дату, час та місце проведення нового засідання і вживає заходів до прибуття його до суду
2. продовжує судовий розгляд без участі прокурора, якщо потерпілий висловив згоду на підтримання обвинувачення в суді
3. продовжує судовий розгляд без участі прокурора лише у випадку, коли до суду з’явились свідки чи здійснено їх привід
4. продовжує судовий розгляд без участі прокурора, якщо не заперечують учасники судового провадження

39. Які дії вчиняє суд, якщо причина неприбуття прокурора в судове засідання у кримінальному провадженні не є поважною?
1. порушує питання про відповідальність прокурора перед органом, що згідно із законом уповноважений притягнути його до дисциплінарної відповідальності
2. порушує питання про відповідальність прокурора перед органом, що згідно із законом уповноважений притягнути його до адміністративної відповідальності
3. приймає рішення про адміністративну відповідальність прокурора
4. приймає рішення про дисциплінарну відповідальність прокурора

40. Якщо причина неприбуття захисника в судове засідання у кримінальному провадженні не є поважною, які дії вчиняє суд?
1. приймає рішення про дисциплінарну відповідальність адвоката
2. приймає рішення про адміністративну відповідальність адвоката
3. порушує питання про відповідальність адвоката перед органом, що згідно із законом уповноважений притягнути його до адміністративної відповідальності
4. порушує питання про відповідальність адвоката перед органом, що згідно із законом уповноважений притягнути його до дисциплінарної відповідальності

41. Згідно з Кримінальним процесуальним кодексом України у разі неможливості подальшої участі прокурора в судовому провадженні він:
1. замінюється іншим прокурором
2. зобов’язаний підтримувати державне обвинувачення до завершення судового розгляду
3. замінюється потерпілим
4. заявляє клопотання про виконання його повноважень представником юридичної особи

 

42. Якщо подальша участь у судовому провадженні захисника неможлива, головуючий пропонує обвинуваченому обрати собі іншого захисника:
1. протягом 24 годин
2. протягом трьох днів
3. протягом тижня
4. Кримінальний процесуальний кодекс України не обмежує строк

43. Прокурору та захисникові, які раніше не брали участі у кримінальному провадженні, суд:
1. може на власний розсуд надати час, достатній для ознайомлення з матеріалами кримінального провадження і підготовки до участі в судовому засіданні
2. зобов’язаний надати час, достатній для ознайомлення з матеріалами кримінального провадження і підготовки до участі в судовому засіданні
3. може надати час, достатній для ознайомлення з матеріалами кримінального провадження і підготовки до участі в судовому засіданні, якщо інша сторона не заперечує проти цього
4. зобов’язаний надати не більше трьох днів для ознайомлення з матеріалами кримінального провадження і підготовки до участі в судовому засіданні

44. Чи може суд, якщо в судове засідання не прибув за викликом потерпілий, який належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, заслухавши думку учасників судового провадження, проводити судовий розгляд за його відсутності?
1. може в будь-якому випадку
2. може, залежно від того, чи можливо за його відсутності з’ясувати всі обставини під час судового розгляду
3. може, якщо він не з’явився з неповажної причини
4. не може, у будь-якому разі повинен відкласти судовий розгляд

45. Які дії суду, якщо в судове засідання не прибув цивільний позивач та від нього не надійшло клопотання про розгляд позову за його відсутності, а обвинувачений чи цивільний відповідач повністю не визнає пред’явлений позов?
1. виділяє цивільний позов для розгляду в порядку цивільного судочинства
2. залишає цивільний позов без розгляду
3. задовольняє цивільний позов частково
4. відхиляє цивільний позов

46. Які дії здійснює суд, якщо в судове засідання не прибув представник чи законний представник цивільного позивача та від нього не надійшло клопотання про розгляд позову за його відсутності, а обвинувачений чи цивільний відповідач повністю не визнає пред’явлений позов?
1. виділяє цивільний позов для розгляду в порядку цивільного судочинства
2. залишає цивільний позов без розгляду
3. задовольняє цивільний позов частково
4. відхиляє цивільний позов

47. У кримінальному провадженні цивільний позов може бути розглянутий судом за відсутності цивільного позивача, його представника чи законного представника:
1. якщо сума позову не перевищує 50 тисяч гривень
2. якщо від нього надійшло клопотання про розгляд позову за його відсутності або якщо обвинувачений чи цивільний відповідач повністю визнав пред’явлений позов
3. якщо сума позову не перевищує 100 тисяч гривень
4. якщо від прокурора, який згоден з вимогами позову, надійшло клопотання про розгляд позову за відсутності цивільного позивача

48. Якщо в судове засідання не прибув за викликом цивільний відповідач, який не є обвинуваченим, або його представник, суд:
1. у будь-якому разі задовольняє цивільний позов
2. у будь-якому разі залишає цивільний позов без розгляду
3. у будь-якому разі відкладає судовий розгляд
4. заслухавши думку учасників судового провадження, залежно від того, чи можливо за відсутності зазначених осіб з’ясувати обставини, що стосуються цивільного позову, вирішує питання про проведення судового розгляду без них або про відкладення судового розгляду

49. Чи може суд, якщо в судове засідання не прибув за викликом представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, заслухавши думку учасників судового провадження, проводити судовий розгляд без нього?
1. може у будь-якому випадку
2. може, залежно від того, чи можливо за його відсутності з’ясувати всі обставини, що стосуються застосування до юридичної особи заходів кримінально-правового характеру
3. може, якщо він не з’явився в другий раз
4. не може, у будь-якому разі повинен відкласти судовий розгляд

50. Яке з цих тверджень є неправильним?
1. якщо в судове засідання не прибув за викликом свідок, заслухавши думку учасників судового провадження, суд одразу відкладає судове засідання і визначає дату його проведення
2. якщо в судове засідання не прибув за викликом свідок, заслухавши думку учасників судового провадження, суд після допиту інших присутніх свідків призначає нове судове засідання
3. якщо в судове засідання не прибув за викликом свідок, заслухавши думку учасників судового провадження, суд вживає заходів для його прибуття
4. якщо в судове засідання не прибув за викликом свідок, суд має право постановити ухвалу про привід свідка та/або ухвалу про накладення на нього грошового стягнення у випадках та в порядку, передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України

51. На кого відповідно до Кримінального процесуального кодексу України покладається обов’язок забезпечити прибуття в суд перекладача (за винятком залучення його судом), свідка, спеціаліста або експерта?
1. лише на прокурора у кримінальному провадженні
2. на сторону кримінального провадження, яка заявила клопотання про його виклик
3. на слідчого, який проводив досудове розслідування
4. на органи Національної поліції України

52. У кримінальному провадженні прибуття в суд експерта (за винятком залучення його судом) забезпечується:
1. стороною кримінального провадження, яка заявила клопотання про його виклик
2. слідчим суддею
3. судовим розпорядником
4. керівником експерта

53. Кількість присутніх у залі судового засідання при розгляді кримінального провадження може бути обмежена головуючим лише у разі:
1. недостатності місць у залі судового засідання
2. вимоги прокурора
3. вимоги обвинуваченого
4. дослідження аудіо- і відеозаписів

54. Не мають пріоритетного права бути присутніми під час судового засідання при розгляді кримінального провадження:
1. близькі родичі та члени сім’ї обвинуваченого
2. близькі родичі та члени сім’ї потерпілого
3. представники засобів масової інформації
4. близькі родичі та члени сім’ї присяжних

55. Сторони та учасники кримінального провадження звертаються до суду:
1. «Ваша честь» або «Шановний суд»
2. «Вельмишановний суд»
3. «Шановний суддя»
4. «Вельмиповажний суд»

56. У кримінальному провадженні матеріали, речі і документи передаються головуючому в судовому засіданні:
1. безпосередньо головуючому
2. через прокурора
3. через судового розпорядника
4. через секретаря судового засідання

57. Якщо обвинувачений вперше порушує порядок у залі судового засідання або не підкоряється розпорядженням головуючого у судовому засіданні, суд:
1. накладає на нього штраф у розмірі від 5 до 25 мінімальних заробітних плат
2. накладає на нього штраф у розмірі від 2 до 5 мінімальних заробітних плат
3. попереджає обвинуваченого про те, що в разі повторення ним зазначених дій його буде видалено з зали судового засідання
4. видаляє його із зали суду на певний час та оголошує перерву у судовому засіданні

58. Після повернення до зали засідання обвинуваченого, якого тимчасово було видалено за ухвалою суду з зали, йому:
1. надається можливість лише виступити в судових дебатах та висловити останнє слово
2. надається можливість лише дати пояснення щодо своєї поведінки та висловити останнє слово
3. негайно оголошується судове рішення, яким закінчено провадження в суді за відсутності обвинуваченого
4. надається можливість ознайомитися з доказами, які були досліджені, а також з рішеннями, які були ухвалені за його відсутності, та дати пояснення щодо них

59. У кримінальному провадженні питання про притягнення особи до відповідальності за прояв неповаги до суду вирішується судом:
1. негайно після вчинення порушення, для чого в судовому засіданні оголошується перерва
2. в окремому судовому засіданні не пізніше ніж через 3 доби з моменту прояву неповаги
3. в нарадчій кімнаті при ухваленні кінцевого рішення у провадженні
4. в окремому судовому засіданні не пізніше ніж через 7 діб з моменту прояву неповаги

60. Відповідно до Кримінального процесуального кодексу України за неповагу до суду винні особи:
1. видаляються із зали судового засідання тимчасово
2. видаляються із зали судового засідання на весь час судового розгляду
3. притягуються до відповідальності, встановленої законом
4. попереджаються про відповідальність за неповагу до суду

61. Під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту не має права своєю ухвалою:
1. змінити запобіжний захід щодо обвинуваченого
2. скасувати запобіжний захід щодо обвинуваченого
3. відтермінувати застосування запобіжного заходу щодо обвинуваченого
4. обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого

62. Під час здійснення судового провадження судом присяжних питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою вирішує:
1. голова суду, до якого надійшов обвинувальний акт
2. головуючий
3. склад присяжних простою більшістю голосів
4. найдосвідченіший з суддів

63. Під час судового розгляду кримінального провадження суд має право своєю ухвалою змінити запобіжний захід щодо обвинуваченого:
1. за клопотанням сторони обвинувачення або захисту
2. лише за клопотанням потерпілого чи прокурора
3. лише за клопотанням прокурора
4. лише за клопотанням потерпілого

64. Які повноваження суду щодо вирішення питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою за відсутності клопотань сторони обвинувачення або захисту?
1. зобов’язаний розглянути
2. не зобов’язаний розглядати
3. має право розглянути
4. не має права розглядати

65. Яке з цих тверджень є неправильним?
1. під час судового розгляду суд за клопотанням сторін кримінального провадження, за наявності підстав, передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України, має право своєю ухвалою доручити проведення експертизи експертній установі, експерту або експертам
2. під час судового розгляду суд за клопотанням потерпілого, за наявності підстав, передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України, має право своєю ухвалою доручити проведення експертизи експертній установі, експерту або експертам
3. під час судового розгляду суд в жодному разі без клопотання сторін не може своєю ухвалою доручити проведення експертизи експертній установі, експерту або експертам
4. під час судового розгляду суд має право своєю ухвалою доручити проведення експертизи експертній установі, експерту або експертам незалежно від наявності клопотання, якщо суду надані кілька висновків експертів, які суперечать один одному, а допит експертів не дав змоги усунути виявлені суперечності

66. У кримінальному провадженні суд має право не включати до ухвали про доручення проведення експертизи питання, поставлені учасниками судового провадження, якщо відповіді на них:
1. стосуються поведінки неосудної особи під час вчинення суспільно небезпечного діяння
2. стосуються поведінки обмежено осудної особи під час вчинення суспільно небезпечного діяння
3. стосуються поведінки особи після вчинення суспільно небезпечного діяння
4. не стосуються кримінального провадження або не мають значення для судового розгляду

67. Судовий розгляд у кримінальному провадженні після постановлення судом ухвали про доручення проведення експертизи:
1. продовжується у будь-якому випадку до отримання висновку експерта
2. у будь-якому випадку відкладається до отримання висновку експерта
3. продовжується, крім випадків, якщо таке продовження неможливе до отримання висновку експерта
4. у будь-якому випадку відкладається строком до одного місяця

68. Якщо судом під час судового провадження у кримінальному провадженні прийнято рішення про надання тимчасового доступу до речей і документів, суд:
1. продовжує судовий розгляд
2. відкладає судовий розгляд на строк, достатній для здійснення такого заходу забезпечення кримінального провадження та ознайомлення учасників судового провадження з його результатами
3. відкладає судовий розгляд на строк до дванадцяти днів
4. відкладає судовий розгляд на строк до десяти днів

69. Хто відповідно до Кримінального процесуального кодексу України зобов’язаний надати доступ до речей і документів, отриманих внаслідок здійснення тимчасового доступу до них під час судового провадження?
1. лише прокурор
2. секретар судового засідання
3. особа, яка під час судового провадження отримала речі і документи внаслідок здійснення тимчасового доступу до них
4. суд

70. Особа, яка під час судового провадження у кримінальному провадженні отримала речі і документи внаслідок здійснення тимчасового доступу до них:
1. зобов’язана надати до них доступ іншій стороні кримінального провадження
2. не зобов’язана надавати до них доступ іншій стороні кримінального провадження
3. має право надати до них доступ іншій стороні кримінального провадження
4. не має права надавати до них доступ іншій стороні кримінального провадження

71. У разі прийняття судом рішення щодо проведення органом досудового розслідування певних слідчих (розшукових) дій судовий розгляд:
1. продовжується
2. відкладається на строк до десяти днів
3. відкладається на строк до дванадцяти днів
4. відкладається на строк, достатній для таких дій

72. Хто відповідно до Кримінального процесуального кодексу України зобов’язаний надати учасникам судового провадження доступ до матеріалів, отриманих внаслідок проведення слідчих (розшукових) дій за дорученням суду?
1. прокурор
2. секретар судового засідання
3. слідчий суддя
4. суд

73. Рішення про об’єднання чи виділення матеріалів кримінального провадження під час судового провадження приймає:
1. прокурор
2. керівник органу прокуратури
3. слідчий суддя
4. суд

74. Матеріали кримінального провадження можуть об’єднуватися в одне провадження або виділятися в окреме провадження:
1. постановою суду, на розгляді якого вони перебувають
2. ухвалою суду, на розгляді якого вони перебувають
3. постановою суду апеляційної інстанції
4. розпорядженням суду апеляційної інстанції

75. У випадку, коли на розгляд місцевого суду надійшли матеріали кримінального провадження щодо особи, стосовно якої цим судом вже здійснюється судове провадження:
1. провадження передається органу досудового розслідування
2. провадження передається голові суду для вирішення питання про об’єднання
3. провадження передається складу суду, що його здійснює, для вирішення питання про їх об’єднання
4. провадження розподіляється в загальному порядку і вирішення питання про об’єднання проваджень у таких випадках Кримінальним процесуальним кодексом України не регламентовано

76. Чи має право суд у кримінальному провадженні прийняти рішення про здійснення дистанційного судового провадження, в якому поза межами приміщення суду перебуває обвинувачений, якщо останній проти цього заперечує:
1. не має права
2. має право
3. має право, якщо з цим погоджується прокурор
4. має право, якщо з цим погоджується потерпілий

77. Не може здійснюватися дистанційне судове провадження у кримінальному провадженні, якщо проти цього заперечує:
1. прокурор
2. захисник
3. обвинувачений, який перебуває поза межами приміщення суду
4. потерпілий, який перебуває поза межами приміщення суду

78. Яке з цих тверджень є неправильним?
1. застосовувані в дистанційному судовому провадженні технічні засоби і технології мають забезпечувати належну якість зображення і звуку
2. застосовувані в дистанційному судовому провадженні технічні засоби і технології мають забезпечувати військову безпеку
3. застосовувані в дистанційному судовому провадженні технічні засоби і технології мають забезпечувати дотримання принципу гласності та відкритості судового провадження, а також інформаційну безпеку
4. застосовувані в дистанційному судовому провадженні технічні засоби і технології мають забезпечувати інформаційну безпеку

 

79. Під час розгляду кримінального провадження в дистанційному судовому провадженні застосовувані технічні засоби і технології не мають забезпечувати:
1. належну якість зображення і звуку
2. лише належне кольорове зображення
3. дотримання принципу гласності та відкритості судового провадження
4. інформаційну безпеку

80. Якщо особа, яка братиме участь у судовому провадженні дистанційно, знаходиться у приміщенні, розташованому на території, яка перебуває під юрисдикцією суду, або на території міста, в якому розташований суд, судовий розпорядник або секретар судового засідання цього суду не зобов’язаний:
1. роз’яснити процесуальні права цієї особи
2. вручити такій особі пам’ятку про її процесуальні права
3. перевірити її документи, що посвідчують особу
4. перебувати поряд з особою до закінчення судового засідання

81. Якщо особа, яка братиме участь у судовому провадженні дистанційно, тримається в установі попереднього ув’язнення, то вручення такій особі пам’ятки про її процесуальні права здійснює:
1. прокурор
2. судовий розпорядник
3. секретар судового засідання
4. службова особа такої установи

82. Дистанційне судове провадження згідно з правилами Кримінального процесуального кодексу України може здійснюватися:
1. лише в судах першої інстанції під час здійснення судового провадження з будь-яких питань, розгляд яких віднесено до компетенції суду
2. лише в судах першої та апеляційної інстанції під час здійснення судового провадження з будь-яких питань, розгляд яких віднесено до компетенції суду
3. лише в судах касаційної інстанції під час здійснення судового провадження з будь-яких питань, розгляд яких віднесено до компетенції суду
4. в судах першої, апеляційної та касаційної інстанцій під час здійснення судового провадження з будь-яких питань, розгляд яких віднесено до компетенції суду

83. Прокурор має право змінити обвинувачення:
1. якщо під час судового розгляду потерпілий відмовиться від обвинувачення
2. якщо під час судового розгляду встановлені нові фактичні обставини кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується особа
3. якщо під час судового розгляду обвинувачений визнає себе винним у вчиненні кримінального правопорушення
4. якщо під час судового розгляду суд винесе відповідну ухвалу

84. Підставою для зміни обвинувачення в суді є:
1. встановлення нових фактичних обставин кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується особа
2. отримання відомостей про можливе вчинення обвинуваченим іншого кримінального правопорушення, щодо якого обвинувачення не висувалось і яке тісно зв’язане з первісним та їх окремий розгляд неможливий
3. прокурор в результаті судового розгляду дійде переконання, що пред’явлене особі обвинувачення не підтверджується
4. задоволення судом заяви про відвід прокурора

85. З метою зміни правової кваліфікації кримінального правопорушення під час судового розгляду кримінального провадження прокурор має право:
1. звернутися до суду з письмовим клопотанням про зміну правової кваліфікації обвинувачення, обґрунтувавши прийняте рішення
2. скласти новий обвинувальний акт, в якому сформулювати змінене обвинувачення та викласти обґрунтування прийнятого рішення
3. скласти доповнення до обвинувального акта, в якому сформулювати змінене обвинувачення та викласти обґрунтування прийнятого рішення
4. за наявності обґрунтованих підстав усно клопотати щодо самостійного прийняття судом відповідного рішення про зміну правової кваліфікації обвинувачення

86. У разі необхідності зміни обсягу обвинувачення під час судового розгляду кримінального провадження прокурор має право:
1. звернутися до суду з усним клопотанням щодо самостійного прийняття судом відповідного рішення про обсяг обвинувачення
2. звернутися до суду з письмовим клопотанням щодо самостійного прийняття судом відповідного рішення про обсяг обвинувачення
3. скласти новий обвинувальний акт, в якому сформулювати змінене обвинувачення та викласти обґрунтування прийнятого рішення
4. звернутися до суду з письмовим клопотанням, в якому сформулювати змінене обвинувачення та викласти обґрунтування прийнятого рішення

87. Дійшовши до переконання, що обвинувачення потрібно змінити, прокурор складає:
1. постанову про зміну обвинувачення
2. обвинувальний акт, в якому формулює змінене обвинувачення та викладає обґрунтування прийнятого рішення
3. клопотання про зміну обвинувачення в суді, в якому формулює змінене обвинувачення та викладає обґрунтування прийнятого рішення
4. обвинувальний висновок, в якому формулює змінене обвинувачення та викладає обґрунтування прийнятого рішення

88. У випадку зміни прокурором обвинувачення у кримінальному провадженні, копія нового обвинувального акта не надається:
1. обвинуваченому та його захиснику
2. спеціалісту чи експерту
3. потерпілому та його представнику, законним представникам
4. представнику юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження

89. Після зміни прокурором обвинувачення у кримінальному провадженні головуючий зобов’язаний роз’яснити потерпілому його право підтримувати обвинувачення у раніше пред’явленому обсязі у випадку:
1. застосування закону України про кримінальну відповідальність, який передбачає відповідальність за менш тяжке кримінальне правопорушення
2. застосування закону України про кримінальну відповідальність, який передбачає відповідальність за більш тяжке кримінальне правопорушення
3. збільшення обсягу обвинувачення
4. у будь-якому випадку

90. За загальним правилом, суд у разі зміни обвинувачення прокурором для надання обвинуваченому, його захиснику можливості підготуватися до захисту проти нового обвинувачення відкладає судовий розгляд на строк:
1. не менше ніж на 5 днів
2. не менше ніж на 7 днів
3. не менше ніж на 10 днів
4. не менше ніж на 14 днів

91. У разі зміни обвинувачення прокурором, строк на який суд відкладає судовий розгляд, може бути скорочений за клопотанням:
1. прокурора
2. потерпілого
3. сторони захисту
4. слідчого

92. У разі зміни обвинувачення прокурором, строк на який суд відкладає судовий розгляд, може бути продовжений за клопотанням:
1. прокурора
2. сторони захисту
3. потерпілого
4. слідчого

 

93. Підставою для висунення додаткового обвинувачення в суді є:
1. встановлення нових фактичних обставин кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується особа
2. отримання відомостей про можливе вчинення обвинуваченим іншого кримінального правопорушення, щодо якого обвинувачення не висувалось і яке тісно зв’язане з первісним та їх окремий розгляд неможливий
3. переконання прокурора, що пред’явлене особі обвинувачення не підтверджується
4. задоволення заяви про відвід прокурора

94. У разі отримання відомостей про можливе вчинення обвинуваченим іншого кримінального правопорушення, щодо якого обвинувачення не висувалось і яке тісно зв’язане з первісним та їх окремий розгляд неможливий, прокурор має право:
1. звернутись до суду з клопотання про зміну правової кваліфікації обвинувачення, обґрунтувавши прийняте рішення
2. звернутись до суду з клопотання про зміну обсягу обвинувачення, обґрунтувавши прийняте рішення
3. звернутися до суду з вмотивованим клопотанням про розгляд додаткового обвинувачення в одному провадженні з первісним обвинуваченням
4. скласти новий обвинувальний акт, в якому сформулювати змінене обвинувачення та викласти обґрунтування прийнятого рішення

95. Якщо під час судового розгляду отримано відомості про можливе вчинення обвинуваченим іншого кримінального правопорушення, щодо якого обвинувачення не висувалось і яке тісно зв’язане з первісним та їх окремий розгляд неможливий, прокурор:
1. висуває додаткове обвинувачення
2. змінює обвинувачення
3. відмовляється від підтримання обвинувачення в певній частині
4. не здійснює жодних дій, оскільки оцінка обґрунтованості обвинувачення знаходиться в компетенції суду

96. У разі задоволення клопотання прокурора про розгляд додаткового обвинувачення в одному провадженні з первісним обвинуваченням строк, на який суд відкладає судовий розгляд, може бути продовжений за клопотанням:
1. потерпілого
2. слідчого
3. прокурора
4. сторони захисту або представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження

97. Нове дослідження доказів, які вже були досліджені судом у кримінальному провадженні до висунення додаткового обвинувачення, здійснюється тільки у разі:
1. заявленого клопотання прокурором
2. заявленого клопотання стороною захисту
3. заявленого клопотання прокурором, погодженого зі стороною захисту
4. визнання судом такої необхідності

98. Після закінчення встановленого судом строку, необхідного для підготовки до захисту від додаткового обвинувачення, судове провадження повинно бути розпочате з:
1. стадії, на якій було зупинено судове провадження
2. підготовчого судового засідання
3. дослідження доказів, які не були досліджені судом до висунення додаткового обвинувачення
4. дослідження доказів, які були зібрані на доведення додаткового обвинувачення

99. Відповідно до Кримінального процесуального кодексу України нове дослідження доказів, які вже були досліджені судом до початку провадження щодо юридичної особи, здійснюється:
1. за клопотанням прокурора
2. за ініціативою суду
3. за клопотанням представника такої юридичної особи тільки у разі визнання судом такої необхідності
4. за клопотанням потерпілого тільки у разі визнання судом такої необхідності

100. Хто з перелічених осіб не зобов’язаний погоджувати зміну обвинувачення, висунення додаткового обвинувачення або початок провадження щодо юридичної особи з керівником вищого рівня:
1. Генеральний прокурор
2. перший заступник Генерального прокурора
3. заступники Генерального прокурора
4. керівник регіональної прокуратури

101. Якщо прокурор вищого рівня відмовляє у погодженні обвинувального акта із зміненим обвинуваченням, то він:
1. самостійно бере участь у такому кримінальному провадженні як прокурор
2. самостійно складає новий обвинувальний акт і повертає прокурору, який ініціював питання зміни обвинувачення
3. закриває кримінальне провадження, про що складається вмотивована довідка
4. дає письмову вказівку прокурору, який бере участь в суді, підтримувати раніше висунуте обвинувачення

102. Якщо прокурор вищого рівня відмовляє у погодженні клопотання про висунення додаткового обвинувачення, то він:
1. дає письмову вказівку прокурору, який бере участь в суді, підтримувати раніше висунуте обвинувачення
2. самостійно складає клопотання про висунення додаткового обвинувачення і повертає прокурору, який ініціював дане питання
3. закриває кримінальне провадження, про що складається вмотивована довідка
4. самостійно бере участь у такому кримінальному провадженні як прокурор

103. У призначений для судового розгляду час відкриває судове засідання і оголошує про розгляд відповідного кримінального провадження:
1. головуючий
2. судовий розпорядник
3. секретар судового засідання
4. прокурор

104. Про здійснення повного фіксування судового розгляду кримінального провадження, а також про умови фіксування судового засідання повідомляє:
1. прокурор
2. судовий розпорядник
3. секретар судового засідання
4. суддя-доповідач

105. Яку дію не здійснює секретар судового засідання у кримінальному провадженні:
1. повідомлення про здійснення повного фіксування судового розгляду
2. оголошення складу суду
3. доповідь суду, про прибуття учасників судового провадження у судове засідання
4. перевірку повноважень захисників і представників

106. Після відкриття судового засідання у кримінальному провадженні головуючий:
1. перевіряє повноваження захисників і представників
2. повідомляє про здійснення повного фіксування судового розгляду
3. повідомляє про умови фіксування судового засідання
4. оголошує склад суду

107. Особам, які беруть участь у судовому розгляді, пам’ятку про їхні права та обов’язки, передбачені Кримінальним процесуальним кодексом України, роздає:
1. прокурор
2. суддя
3. судовий розпорядник
4. секретар судового засідання

108. Перед початком судового розгляду кримінального провадження свідки:
1. повинні бути видалені із зали судового засідання
2. повинні бути залишені в залі судового засідання
3. повинні надати показання слідчому судді
4. повинні надати показання суду в письмовій формі

109. Судовий розгляд кримінального провадження починається:
1. з дослідження речових доказів
2. з оголошення прокурором обвинувального акта
3. з допиту обвинуваченого
4. з допиту свідків сторони обвинувачення

110. Яким процесуальним рішенням відповідно до Кримінального процесуального кодексу України визначається обсяг доказів, що будуть досліджуватися під час судового розгляду, та порядок їх дослідження?
1. постановою прокурора
2. ухвалою слідчого судді
3. постановою суду
4. ухвалою суду

111. У кримінальному провадженні під час здійснення спеціального судового провадження досліджуються
1. всі надані докази
2. лише докази, надані прокурором
3. лише докази, надані стороною захисту
4. лише докази, надані прокурором та потерпілим

112. У кримінальному провадженні суд має право визнати недоцільним дослідження доказів:
1. щодо будь-яких обставин, незалежно від заперечень сторін
2. щодо тих обставин, які ніким не оспорюються
3. щодо тих обставин, які оспорюються однією зі сторін
4. немає правильної відповіді

 

113. Якщо у судовому розгляді кримінального провадження ніхто не оспорює певні обставини, суд:
1. має право їх оспорити за власною ініціативою з подальшим поверненням матеріалів кримінального провадження прокурору
2. має право визнати недоцільним дослідження доказів щодо цих обставин
3. закриває провадження за реабілітуючими підставами
4. немає правильної відповіді

114. Допит обвинуваченого під час судового розгляду кримінального провадження, якщо він відмовився від давання показань:
1. здійснюється обов’язково
2. не здійснюється
3. здійснюється, якщо на цьому наполягає прокурор
4. здійснюється, якщо на цьому наполягає потерпілий

115. Клопотання учасників судового провадження розглядаються судом:
1. після того, як буде заслухана думка щодо них інших учасників судового провадження
2. перед тим, як буде заслухана думка учасників судового провадження
3. без урахування думки інших учасників судового провадження
4. після того, як буде заслухана думка слідчого судді

116. Під час судового розгляду кримінального провадження відмова у задоволенні клопотання, заявленого учасником судового провадження:
1. у будь-якому випадку перешкоджає його повторному заявленню
2. не перешкоджає його повторному заявленню з цих самих підстав
3. може бути оскаржена до Вищої ради правосуддя
4. не перешкоджає його повторному заявленню з інших підстав

117. Першим обвинуваченого під час судового розгляду кримінального провадження допитує:
1. прокурор
2. захисник
3. суддя або присяжний
4. головуючий суддя

118. Під час судового розгляду кримінального провадження, якщо перешкод для допиту свідка не встановлено, головуючий у судовому засіданні приводить його до присяги такого змісту:
1. «Я, (прізвище, ім’я, по батькові), присягаю говорити суду правду і лише правду»
2. «Я, (прізвище, ім’я, по батькові), обіцяю суду не говорити неправдивої інформації»
3. «Я, (прізвище, ім’я, по батькові), зобов’язуюся правдиво повідомити всю відому мені інформацію»
4. «Я, (прізвище, ім’я, по батькові), буду говорити суду лише правду»

119. Німий свідок складає присягу:
1. на мові жестів із сурдоперекладачем
2. у аудіовізуальній формі
3. у письмовій формі
4. шляхом відеозвернення

120. Під час судового розгляду кримінального провадження свідки, які ще не дали показань:
1. не мають права перебувати в залі судового засідання
2. мають право перебувати в залі судового засідання
3. мають право перебувати в залі судового засідання за наявності клопотання прокурора
4. мають право перебувати в залі судового засідання за наявності клопотання сторони захисту

121. Свідок у кримінальному провадженні допитується за відсутності певного допитаного свідка:
1. у будь-якому випадку
2. за клопотанням сторони кримінального провадження або самого свідка
3. з дозволу протилежної сторони кримінального провадження
4. лише за згодою обвинуваченого

122. Під час прямого допиту свідка у кримінальному провадженні не дозволяється ставити:
1. уточнювальних запитань
2. навідних запитань
3. запитань щодо обставин з особистого життя свідка
4. запитань про стосунки з іншими учасниками кримінального провадження

123. Свідка обвинувачення під час судового розгляду кримінального провадження першим допитує:
1. обвинувачений
2. прокурор
3. захисник
4. головуючий суддя

124. Під час допиту свідка сторонами кримінального провадження головуючий має право зняти питання, що не стосуються суті кримінального провадження:
1. за протестом сторони провадження
2. за зауваженням сторони провадження
3. за бажанням сторони провадження
4. за клопотанням сторони провадження

125. Під час допиту свідка сторонами кримінального провадження суд:
1. за протестом сторони зобов’язаний зняти питання, що не стосуються суті кримінального провадження
2. за клопотанням сторони зобов’язаний зняти питання, що не стосуються суті кримінального провадження
3. за протестом сторони має право зняти питання, що не стосуються суті кримінального провадження
4. не має права зняти питання, що не стосуються суті кримінального провадження

126. Свідок у судовому засіданні щодо розгляду кримінального провадження може бути допитаний повторно в тому самому або наступному судовому засіданні за клопотанням:
1. лише самого свідка, сторони кримінального провадження або за ініціативою суду
2. лише сторони кримінального провадження, свідком якої він є
3. лише за ініціативою суду
4. лише самого свідка

127. Суд має право призначити одночасний допит двох чи більше вже допитаних учасників кримінального провадження:
1. для проведення освідування особи
2. для з’ясування їхніх стосунків із обвинуваченим
3. для проведення слідчого експерименту
4. для з’ясування причин розбіжності в їхніх показаннях

128. Під час допиту свідків у кримінальному провадженні суд не має права:
1. вимагати від свідка конкретної відповіді – «так» чи «ні»
2. призначити одночасний допит двох чи більше вже допитаних свідків
3. призначити одночасний допит двох чи більше свідків кримінального провадження, які ще не дали показань
4. повторно допитати свідка в тому самому судовому засіданні

129. Перед допитом потерпілого у кримінальному провадженні головуючий не має права:
1. встановлювати відомості про його особу
2. з’ясовувати стосунки потерпілого з обвинуваченим
3. попереджати його про кримінальну відповідальність за відмову від давання показань
4. попереджати його про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиві показання

130. Перед допитом потерпілого під час судового розгляду кримінального провадження головуючий попереджає його про:
1. кримінальну відповідальність за завідомо неправдиві показання
2. кримінальну відповідальність за відмову надавати показання
3. ведення звукозапису судового засідання
4. відповідальність за неповагу до суду

131. Допит потерпілого у кримінальному провадженні проводиться з дотриманням правил допиту:
1. свідка
2. обвинуваченого
3. підозрюваного
4. спеціаліста

132. Під час судового розгляду кримінального провадження перед допитом експерта головуючий:
1. попереджає експерта про кримінальну відповідальність за надання завідомо неправдивого висновку
2. не попереджає експерта про кримінальну відповідальність за надання неправдивого висновку
3. попереджає експерта про те, що на кожне із запитань його відповідь у часі не повинна перевищувати 5 хвилин
4. попереджає експерта про повне технічне фіксування судового розгляду

133. Під час судового розгляду кримінального провадження експерта, який проводив експертизу за зверненням сторони обвинувачення, першою допитує:
1. сторона обвинувачення
2. сторона захисту
3. суддя
4. сторона обвинувачення або сторона захисту на розсуд суду

134. У кримінальному провадженні суд має право призначити одночасний допит двох чи більше експертів для з’ясування:
1. причин розбіжності в їхніх висновках, що стосуються одного і того самого предмета чи питання дослідження
2. наявності стажу експертної діяльності
3. чи знайомі вони з учасниками судового провадження
4. чи оскаржуватимуть вони судове рішення, яке буде ухвалено судом за результатами розгляду цього кримінального провадження

135. Під час судового розгляду кримінального провадження огляд речових доказів, які не можна доставити в судове засідання, за необхідності:
1. проводиться за їх місцезнаходженням
2. не проводиться
3. проводиться в режимі відеоконференції з місця їх знаходження
4. проводиться лише в закритому судовому засіданні

136. У кримінальному провадженні учасники судового провадження мають право ставити запитання щодо документів:
1. сторонам, експертам, суду
2. свідкам, експертам, спеціалістам
3. прокурору, слідчому
4. обвинуваченому, захиснику

137. У разі якщо долучений до матеріалів кримінального провадження або наданий суду особою, яка бере участь у кримінальному провадженні, для ознайомлення документ викликає сумнів у його достовірності учасники судового провадження:
1. мають право просити суд виключити його з числа доказів і вирішувати справу на підставі інших доказів або призначити відповідну експертизу цього документа
2. мають право просити суд знищити його і вирішувати справу на підставі інших доказів
3. зобов’язані клопотати перед судом про призначення відповідної експертизи цього документа
4. зобов’язані клопотати перед судом знищити його і вирішувати справу на підставі інших доказів

138. Під час судового розгляду кримінального провадження відтворення звукозапису і демонстрація відеозапису:
1. не проводяться за жодних обставин
2. проводяться в залі судового засідання або в іншому спеціально обладнаному для цього приміщенні
3. проводяться лише в експертних закладах на прохання суду
4. проводяться в нарадчій кімнаті

139. У кримінальному провадженні з метою з’ясування відомостей, що містяться у звуко- і відеозаписах, судом може бути залучено:
1. особу, яка здійснила звуко- і відеозапис
2. спеціаліста
3. судового розпорядника
4. секретаря судового засідання

140. У кримінальному провадженні в судовому засіданні спеціалісту першим ставить запитання:
1. прокурор
2. особа, за клопотанням якої залучено спеціаліста
3. сторона захисту
4. обвинувачений

141. Під час здійснення провадження судом присяжних не може проводитися:
1. пред’явлення для впізнання особи або речі
2. огляд на місці
3. одночасний допит двох чи більше осіб
4. повторне дослідження речових доказів

142. У кримінальному провадженні під час здійснення судового розгляду огляд на місці не може проводитися:
1. коли проти цього заперечує прокурор
2. коли проти цього заперечує захисник
3. після допиту свідків
4. під час здійснення провадження судом присяжних

143. Чи мають право учасники судового провадження у кримінальному провадженні при огляді на місці звертати увагу суду на те, що, на їхню думку, може мати доказове значення?
1. так
2. ні
3. тільки сторона захисту
4. законом не регламентовано

144. Під час судового розгляду кримінального провадження проведення судом огляду на місці і його результати відображаються:
1. у протоколі огляду місця
2. у протоколі судового засідання
3. у протоколах, які складають учасники судового провадження
4. відображення результатів такого огляду не передбачено Кримінальним процесуальним кодексом України

145. Якщо під час судового розгляду будуть встановлені підстави для здійснення кримінального провадження щодо застосування примусових заходів медичного характеру, то суд:
1. постановляє ухвалу про зміну порядку розгляду і продовжує судовий розгляд за правилами здійснення кримінального провадження щодо застосування примусових заходів медичного характеру
2. продовжує кримінальне провадження в тому самому порядку
3. лише якщо про це надійшло клопотання прокурора, постановляє ухвалу про зміну порядку розгляду і продовжує судовий розгляд за правилами здійснення кримінального провадження щодо застосування примусових заходів медичного характеру
4. лише якщо про це надійшло клопотання захисника, постановляє ухвалу про зміну порядку розгляду і продовжує судовий розгляд за правилами здійснення кримінального провадження щодо застосування примусових заходів медичного характеру

146. Чи має право суд ставити запитання сторонам чи іншим учасникам кримінального провадження у разі заявлення клопотань про доповнення судового розгляду?
1. так, всім учасникам кримінального провадження
2. ні
3. тільки стороні захисту
4. лише сторонам кримінального провадження

147. У судових дебатах у кримінальному провадженні не бере участь:
1. законний представник потерпілого
2. законний представник цивільного позивача
3. експерт
4. представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження

148. Якщо в судовому розгляді кримінального провадження брали участь кілька обвинувачених, захисників, представників, порядок їх виступів у судових дебатах встановлює:
1. суд
2. прокурор
3. потерпілий
4. вказані особи за взаємною згодою

149. Якщо під час судових дебатів у кримінальному провадженні виникне потреба подати нові докази, то суд:
1. продовжує судовий розгляд у загальному порядку
2. роз’яснює, що з’ясування обставин, встановлених під час кримінального провадження, та перевірка їх доказами завершені
3. відновлює з’ясування обставин, встановлених під час кримінального провадження, та перевірки їх доказами, після закінчення якого знову відкриває судові дебати з приводу додатково досліджених обставин
4. завершує судові дебати та надає останнє слово обвинув