Позов про захист права власності від порушень, не пов’язаних із позбавленням володіння, дістав назву у теорії цивільного права «негаторний позов», формула якого виражена у ст. 391 ЦК, згідно з якої власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.
Таким чином, при негаторному позові власник, який звертається за захистом, зберігає майно у своєму володінні. Права та інтереси власника можуть бути порушені і в тих випадках, коли майно не вибуває з його володіння, але треті особи створюють перешкоди в користуванні чи розпорядженні майном.
Тобто, негаторний позов– це позов володіючого власника до будь-якої особи про усунення перешкод, які вона створює у користуванні чи розпорядженні майном.
Негаторний позов характеризується такими ознаками:
1) на відміну від віндикаційного позову, власник, який звертається за захистом, зберігає майно у своєму володінні. Порушення права власності полягає в тому, що треті особи створюють власникові певні перешкоди в користуванні належним йому майном або внаслідок певних обставин власник не може фактично розпоряджатися належним йому за законом майном, маючи це майно у своєму володінні;
2) суттю вимог за негаторним позовом є усунення порушення, яке триває і має місце на момент звернення з позовом. Тому на негаторний позов не поширюються вимоги щодо строків позовної давності, оскільки з негаторним позовом можна звернутися в будь-який час, поки існує правопорушення. Якщо ж перешкоди в користуванні чи розпорядженні майном усунуті, то відповідно, відсутні підстави і для звернення з негаторним позовом. Так, відповідно до п. 36 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07.07.2014 р. № 5 «Про судову практику в справах про захист права вланості та інших речових прав» за змістомстатті 391 ЦКпозовна давність не поширюється на вимоги власника чи іншого володільця про усунення перешкод у здійсненні ним права користування чи розпорядження своїм майном, що не пов’язані з позбавленням володіння, оскільки правопорушення є таким, що триває у часі. У зв’язку із цим тривалість порушення права не перешкоджає задоволенню такої вимоги судом.
3) власник має право вимагати усунення порушення його прав, якщо дії третіх осіб мають неправомірний характер. Негаторний позов не може бути пред’явлено, якщо дії відповідача ґрунтуються на відповідному чинному законі чи на договорі. За наявності договору порушення права власності захищається нормами зобов’язального права.
Негаторний позов
Позов про захист права власності від порушень, не пов’язаних із позбавленням володіння, дістав назву у теорії цивільного права «негаторний позов», формула якого виражена у ст. 391 ЦК, згідно з якої власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.
Таким чином, при негаторному позові власник, який звертається за захистом, зберігає майно у своєму володінні. Права та інтереси власника можуть бути порушені і в тих випадках, коли майно не вибуває з його володіння, але треті особи створюють перешкоди в користуванні чи розпорядженні майном.
Тобто, негаторний позов– це позов володіючого власника до будь-якої особи про усунення перешкод, які вона створює у користуванні чи розпорядженні майном.
Негаторний позов характеризується такими ознаками:
1) на відміну від віндикаційного позову, власник, який звертається за захистом, зберігає майно у своєму володінні. Порушення права власності полягає в тому, що треті особи створюють власникові певні перешкоди в користуванні належним йому майном або внаслідок певних обставин власник не може фактично розпоряджатися належним йому за законом майном, маючи це майно у своєму володінні;
2) суттю вимог за негаторним позовом є усунення порушення, яке триває і має місце на момент звернення з позовом. Тому на негаторний позов не поширюються вимоги щодо строків позовної давності, оскільки з негаторним позовом можна звернутися в будь-який час, поки існує правопорушення. Якщо ж перешкоди в користуванні чи розпорядженні майном усунуті, то відповідно, відсутні підстави і для звернення з негаторним позовом. Так, відповідно до п. 36 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07.07.2014 р. № 5 «Про судову практику в справах про захист права вланості та інших речових прав» за змістом статті 391 ЦК позовна давність не поширюється на вимоги власника чи іншого володільця про усунення перешкод у здійсненні ним права користування чи розпорядження своїм майном, що не пов’язані з позбавленням володіння, оскільки правопорушення є таким, що триває у часі. У зв’язку із цим тривалість порушення права не перешкоджає задоволенню такої вимоги судом.
3) власник має право вимагати усунення порушення його прав, якщо дії третіх осіб мають неправомірний характер. Негаторний позов не може бути пред’явлено, якщо дії відповідача ґрунтуються на відповідному чинному законі чи на договорі. За наявності договору порушення права власності захищається нормами зобов’язального права.
Поділитися посиланням: