Поняття спадкового договору. Сторони у спадковому договорі

За спадковим договором одна сторона (набувач) зобов’язується виконувати розпорядження другої сторони (відчужувача) і в разі його смерті набуває право власності на майно відчужувача. Набувач у спадковому договорі може бути зобов’язаний вчинити певну дію майнового або немайнового характеру до відкриття спадщини або після її відкриття.

У юридичній літературі відзначають, що до спадкового договору не застосовуються норми спадкового права. Сутність спадкового договору полягає в тому, що за цим договором відбувається розпорядження належним відчужувачеві майном ще за життя, але із набуттям набувачем права власності на майно після смерті відчужувача. Істотною умовою спадкового договору є його предмет, яким виступає майно відчужувача.

Спадковий договір є двостороннім, оскільки права та обов’язки за цим договором виникають у кожного з його сторін, причому правам однієї сторони кореспондують обов’язки другої сторони і навпаки. Особливістю спадкового договору є також те, що цей договір належить до договорів із відкладальною обставиною, оскільки право власності на майно відчужувача набувається в разі його смерті.

Сторонами у спадковому договоріє відчужувач і набувач. Відчужувачем у спадковому договорі може бути подружжя, один із подружжя або інша особа. Набувачем у спадковому договорі може бути фізична або юридична особа.

Спадковий договір укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню, а також державній реєстрації у Спадковому реєстрі в  порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України.