Загальна характеристика Конституції України

У 1990 році розпочався процес по створенню і прийняттю нової української Конституції, яка була прийнята Верховною Радою України від імені українського народу 28 червня 1996 р.

  • Конституція України проголосила, що найвищою соціальною цінністю в Україні є людина, і держава відповідає перед людиною за свою діяльність, роботу державних органів та посадових осіб. Встановлено, що суспільне життя в Україні ґрунтується на засадах політичної, економічної та ідеологічної багатоманітності.
  • В Україні визнається і діє принцип пріоритету права.
  • Конституція окреслила коло питань, які визначаються виключно законами України.
  • Чинні міжнародні договори, згода на обов’язковість яких надається Верховною Радою, є частиною національного законодавства України.
  • Ст. 21 Конституції встановила, що норми Конституції є нормами прямої дії, тобто людина має право звернутися в суд за захистом своїх прав і свобод, якщо вони порушені, безпосередньо на основі Конституції, не посилаючись на інші закони. Якщо використані всі національні правові засоби захисту прав і свобод, громадяни мають право звертатися до міжнародних інстанцій.
  • Державна влада в Україні здійснюється на засадах її поділу на законодавчу, виконавчу і судову. Конституція закріпила, по суті, президентсько-парламентську форму правління в Україні. Єдиним органом законодавчої влади є парламент-Верховна Рада. Главою держави є Президент, а вищим органом виконавчої влади є Кабінет Міністрів.
  • Конституція проголосила українську мову державною, але водночас нею забезпечується розвиток і збереження мов національних меншин.
  • У Конституції зафіксовано право приватної власності на землю для громадян України. Серед соціальних прав проголошено право на освіту, соціальне забезпечення, охорону здоров’я, житло.

Конституція України складається з преамбули, розділів, статтей, прикінцевих та перехідних положень.

  • Преамбула – це вступна частина Конституції, яка містить норми, що проголошують цілі прийняття Конституції, її основні принципи.
  • Розділ І. “Загальні засади” містить статті, що визначають основи конституційного ладу, громадянство, суверенітет України, соціальний захист громадян, екологічну безпеку, державну символіку.
  • Розділ II. “Права, свободи та обов’язки людини і громадянина” містить норми, що визначають основні особисті, політичні, економічні, соціальні, культурні права і свободи громадян, конституційні обов’язки людини і громадянина, встановлюють гарантії їх здійснення.
  • Розділ III. “Вибори. Референдум” окреслює такі форми безпосередньої демократії, як вибори і референдуми, через які здійснюється народне волевиявлення.
  • Розділ IV. “Верховна Рада України” закріплює правовий статус єдиного законодавчого органу в Україні – Верховної Ради України, її склад та повноваження, статус народного депутата.
  • Розділ V. “Президент України” містить норми, що регулюють конституційний статус Президента України, порядок його обрання, повноваження, та умови їх припинення.
  • Розділ VI. “Кабінет Міністрів України. Інші органи виконавчої влади” містить норми, що визначають правовий статус Уряду, його склад, повноваження та статус місцевих державних адміністрацій.
  • Розділ VII. “Прокуратура” (виключено у 2016 році, а основні засади діяльності та функції органів прокуратури закріплено у статті 131-1 Конституції України (Розділ VIII «ПРАВОСУДДЯ»))
  • Розділ VIII. “Правосуддя” розкриває систему судів загальної юрисдикції в Україні, визначає основні засади судочинства, статус суддів та Вищої ради юстиції.
  • Розділ IX. “Територіальний устрій України” розповідає про засади та систему адміністративно-територіального устрою України.
  • Розділ X. “Автономна Республіка Крим” присвячений правовому становищу автономії, її повноваженням, основам взаємовідносин між Україною і Автономною Республікою Крим.
  • Розділ XI. “Місцеве самоврядування” містить норми, що визначають систему органів місцевого самоврядування, їх повноваження та статус депутатів місцевих рад.
  • Розділ XII. “Конституційний Суд України” розкриває правовий статус єдиного органу конституційної юрисдикції в Україні, його склад, формування та повноваження.
  • Розділ XIII. “Внесення змін до Конституції України” регулює порядок внесення змін до Конституції України.
  • Розділ XIV. “Прикінцеві положення” утверджує думку, що Конституція набуває чинності з дня її прийняття, а день прийняття Конституції є державним святом – Днем Конституції.
  • Розділ XV. “Перехідні положення” визначає строки та порядок здійснення повноважень органами державної влади, місцевого самоврядування, судової влади та прокуратури.