Конституційний статус Ради національної безпеки та оборони

Відповідно до ч. 1 ст. 107 Конституції України РНБО України є «координаційним органом з питань національної безпеки і оборони при Президенті України». Таким чином, її правовий статус прямо пов’язаний із правовим статусом Президента України, зокрема з його передбаченими ст. 106 Конституції України повноваженнями із забезпечення національної безпеки. Сама діяльність такого органу можлива лише «при» Президентові України, що підкреслює такий статус. Зрозуміло, що саме Президент України безпосередньо очолює такий орган. Зазначена особливість була визначена і відповідним рішенням Конституційного Суду України від 22 квітня 2008 р. № 9-рп/2008 у справі за конституційним поданням 52 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) ряду указів Президента України стосовно діяльності РНБО України та 50 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) Указу Президента України «Про склад Ради національної безпеки і оборони України» (справа № 1-10/2008). У своєму рішенні Конституційний Суд України, визнаючи конституційність низки Указів Президента України (зокрема про затвердження Положення про Апарат РНБО), підкреслив, що «згідно з п. 31 ч. 1 ст. 106 Конституції України Президент України здійснює інші, крім перелічених у п. 1–30 цієї статті, визначені Конституцією України повноваження. Вони передбачені, зокрема, в ст. 107 Конституції України, відповідно до якої Президент України формує персональний склад Ради і своїми указами вводить у дію її рішення (ч. 4, 7). Видаючи Укази № 1446, № 822, № 895, Президент України реалізував повноваження, що закріплені за ним саме в зазначених конституційних нормах». Особливості правового статусу РНБО та реалізації її повноважень були предметом досліджень значної кількості науковців, що підкреслювали особливий характер цього органу серед інших органів при Президентові України, оскільки це зумовлено особливою важливістю питань забезпечення національної безпеки й оборони. Питанням, що підлягають спеціальному дослідженню, визнано співвідношення структури та складу РНБО. Зокрема, В.Л. Федоренко зазначав, що під складом РНБО слід розуміти її персональний склад, що зазначено ст. 107 Конституції України за дискретними повноваженнями, а структура РНБО має розумітися як внутрішня, взаємоузгоджена ієрархічна побудова, представлена не лише складом Ради, а й Секретарем РНБО й Апаратом РНБО . Ця думка була розвинута В.І. Цокланом, який, досліджуючи питання структури РНБО, визначав, що до цієї структури входять спеціально визначені суб’єкти – Голова РНБО (Президент України) та Секретар РНБО, а також «члени РНБО», тобто особи, котрі входять до її складу за посадою. Також структуру РНБО складає її Апарат. Зазначені позиції ґрунтувалися на неповній правовій визначеності статусу Апарату РНБО, що викликало певні питання застосування права, які зумовили розгляд у Конституційному Суді України справи про конституційність низки Указів Президента України.