Конституційні засади державного суверенітету України

З моменту отримання своєї незалежності Україною, після розвалу  СРСР з’явилася нагальна необхідність у закріпленні державного суверенітету на територіях, підвладних державі. Але перш ніж розмовляти про конституційні засади державного суверенітету, необхідно визначитись із його поняттям.

Державний суверенітет – верховенство держави на своїй території, а також незалежність у міжнародних відносинах. Верховенство держави проявляється у здатності уповноважених державних органів ефективно здійснювати свої повноваження із забезпечення діючих законів і т.п. А незалежність у міжнародних відносинах є непідпорядкованістю впливу іноземних держав.

Стаття 2 КУ проголошує, що державний суверенітет  діє на території всієї країни. Далі, буде велика кількість всіляких норм, які стосуються державного суверенітету. Очевидно, що забезпечення цієї ознаки незалежної держави є дуже важливим пунктом для наших політиків і, взагалі, для всього народу.

Згідно ч.1 ст.102 КУ Президент України є гарантом державного суверенітету. Зрозуміло, що це питання контролюється на найвищому рівні. Вся влада  повинна слідкувати за тим, щоб на територіальну цілісність, статус держави на міжнародному рівні ніхто не впливав. Охорона державного суверенітету  є дуже важливим пунктом для президента. Особливо, у міжнародних відносинах. Згідно конституційних положень, всі міжнародні договори, повинні бути укладені з урахуванням політичних, економічних та історичних відносин із країною-партнером. Це спрямовано на те, щоб не потрапляти під вплив країн, які можуть загрожувати українському суверенітетові. Наприклад, треба взяти до уваги відносини з Росією. Українські політики дуже обережно йдуть на контакт із цією країною, тому що історичний досвід доказує, що відносини з РФ можуть негативно сказатись на незалежності України.

Захист і розвиток державного суверенітету є обов’язковим для кожної держави. Адже від нього залежать можливості влади, а також імідж країни на міжнародній політичній арені.