Конституційні засади співвідношення національного та міжнародного права. Вплив міжнародного права на систему джерел українського конституційного права

Міжнародне право є частиною національного права. Дане положення закріплено у статті 9 Конституції України. Згідно тексту Основного закону, чинні міжнародні договори, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства. Якщо звернути увагу на чинні нормативно-правові акти нашої держави, такі як Конституція України, Декларація про державний суверенітет України, ЗУ «Про міжнародні договори» та ін. стає очевидним те, що міжнародне право має перевагу над національним. В такий спосіб, в Україні було забезпечено один із основних принципів міжнародного права – принцип верховенства міжнародного над внутрішньодержавним правом.

Національне та міжнародне право дуже тісно пов’язані та знаходяться в постійній взаємодії. Загалом, дане співвідношення проявляється таким чином: 1) Міжнародне право стає частиною національного  права шляхом спільного розвитку цих структур в правовій системі окремої держави. З огляду на це, можна сказати, що національне право впливає на інтеграцію МП у внутрішньодержавну сферу; 2) Міжнародне право (зокрема у формі міжнародно-правового договору) є одним із джерел національного права і «проникає» у сфери конституційного, цивільного, кримінального та інших галузей права.

Міжнародне право посідає важливе місце у системі джерел конституційного права в Україні. Зокрема, слід звернути увагу на міжнародно-правові договори, про які було згадано вище. Вони, за правовою стратифікацією займають наступне місце після Конституції України. Але таке місце посідають тільки міжнародні договори, згода на обов’язковість таких надана ВРУ. Також, ще однією ознакою, яка вказує на перевагу міжнародного права над національними джерелами права є те, що для міжнародних договорів, які суперечать КУ, є особливий порядок прийняття, який виражається в попередньому внесенні змін в чинну Конституцію (ч.2 ст.9 КУ).

Таким чином, можна сказати, що міжнародне право дуже тісно пов’язане із національним та має перевагу в питаннях, які стосуються міжнародного співробітництва а також в колізійних питаннях міжнародного та національного права. Становище переваги міжнародного права у національній системі зумовлено необхідністю трансформувати державну правову під міжнародні стандарти, а також реалізації принципів МП.