Обмеження влади правом як засада конституційного ладу України

Засади конституційного ладу – це система вихідних принципів організації державної влади в конституційній державі, взаємовідносин конституційної держави з людиною та інститутами громадянського суспільства. Ці принципи, як зазначається в літературі, визначають і закріплюють основи правового статусу суб’єктів конституційно-правових відносин.

Одним з найважливіших принципів конституційного ладу України є обмеження влади правом. Розглянемо більш детально сутність цього принципу. Проблеми соціально-правових та правових обмежень є об’єктом пильної уваги вчених-правознавців. Так, в юридичній літературі досліджуються соціально-правові обмеження, правові обмеження як юридична категорія, правові обмеження прав і свобод, обмеження влади правом.

 Будь-яке правове регулювання влади означає її впорядкування, що передбачає, з одного боку, організаційне і змістовне зміцнення владних інститутів, наділення їх гарантованою компетенцією, а з другого — обмеження влади певною системою правил, встановленням її обов’язків.

Ідея обмеження державної влади правом вписується в західну концепцію прав людини, з точки зору якої права людини – це вимога до держави вчинити або утриматися від вчинення певних дій; засіб боротьби зі зловживанням державних органів. Саме права людини є засобом боротьби зі зловживаннями влади, так як з усіх перерахованих вище «внутрішніх» критеріїв обмеження державної влади тільки вони є необхідним «зовнішнім» чинником контролю за її діяльністю, своєрідним проявом влади особи, волі громадянського суспільства.

Таким чином, на основі вищевикладеного, можна зробити висновок, що правове обмеження влади правом, забезпечуються явищами, відносинами, що у своїй сукупності, суттєво взаємно зумовлюють та становлять конституційний лад.