Порядок призначення, організація та проведення виборів народних депутатів України

Порядок призначення та організація виборів народних депутатів України визначені у ст. 76, 77 Конституції України та у Виборчому кодексі, де вказано що: народні депутати України обираються громадянами України на основі загального, рівного і прямого виборчого права шляхом таємного голосування строком на п’ять років;  вибори здійснюються за змішаною (пропорційно-мажоритарною) системою; кількісний склад Верховної Ради України становить 450 депутатів; порядок проведення виборів народних депутатів України встановлюється згідно Виборчого кодексу. Для забезпечення пропорційного (рівномірного) розподілу загальної кількості виборців між різними округами одномандатні округи по можливості повинні відповідати таким вимогам: межі округів визначаються з урахуванням меж адміністративно-територіальних одиниць, інтересів членів територіальних громад; утворення округів з приблизно рівною кількістю виборців у кожному окрузі, відхилення кількості виборців в одномандатному окрузі не може перевищувати 12 % орієнтовної середньої кількості виборців; округ визначається територією, в межах якої знаходяться ВД, що входять до його складу; врахування інтересів національних менших, які у разі їх компактного проживання повинні належати до одного виборчого округу (або такі виборці повинні становити більшість в окрузі, якщо їх кількість є більшою, ніж необхідно для формування одного виборчого округу)

Застосування одно- чи багатомандатних округів призводить до зміни рівня репрезентативності виборів, кількості «втрачених» голосів, складності підрахунку, простоти сприйняття, персоніфікації виборів тощо. Не має сенсу перераховувати всі можливі варіанти магнітуди, оскільки математично розподіляти в окрузі можна будь-яку кількість мандатів. Інша справа, що це впливатиме на особливості виборчої системи та її елементів загалом. Територіальна організація виборів передбачає створення виборчих округів та дільниць. У випадку обрання колективних органів часто використовуються виборчі системи, які передбачають створення декількох одно- або багатомандатних округів.  Вибори депутатів проводяться у загальнодержавному окрузі, який включає в себе всю територію України і закордонний виборчий округ, та у 225 одномандатних округах, що утворюються ЦВК та існують на постійній основі.  Очевидно, що квотування місць у списках кандидатів вимагає відповідної структури бюлетеня, а тому більш характерно для пропорційних виборчих систем. Узагальнюючи, варто зазначити, що демократичні вибори є найбільш значущим механізмом формування суспільного договору між громадянами України та їх урядом. На цьому шляху залишається актуальним, щоб, з урахуванням досвіду розгляду виборчих спорів під час попередніх виборчих кампаній, суди завжди керувалися принципом верховенства Конституції. Адже проведення вільних, чесних і прозорих виборів є необхідною передумовою існування довіри суспільства до державних інституцій, демократичної форми правління, що забезпечує відповідальність уряду потребам громадян, та гарантується справедливими виборчими правилами та ефективним судовим захистом.