Принципи конституційного права

Принципи конституційного права є фундаментальними засадами, беззаперечними вимогами, керівними ідеями, що визначають сутність, зміст та політико-правове призначення даної галузі в регулюванні суспільних відносин. Це каркас, що становить фундамент конституційного права, визначає його характер та динамічну спрямованість, а також поєднує його в єдину систему.

Науковці виділили такі ознаки притаманні принципам конституційного права:

а) високий рівень абстрагованості (визначають загальні цільові орієнтири побудови і розвитку конституційного права);

б) універсальність (охоплюють правовим регулюванням весь спектр суспільних відносин, що становлять предмет конституційного права);

в) загальна значимість (виступають позитивними беззаперечними зобов’язаннями для всіх суб’єктів конституційно-правових відносин);

ґ) найвищий рівень імперативності (наказовості);

г) виступають прямим регулятором суспільних відносин у разі відсутності регуяторів у чинному законодавстві;

д) високий рівень стабільності (змінюються норми в межах правового регулювання принципу, а не навпаки);

е) установчий характер (виступають відправними точками формування системи принципів інших галузей права);

є) об’єктивність (є продуктом розвитку суспільно-правових явищ, а не розумової діяльності людини)

Найбільш поширеним у науці є поділ принципів конституційного права на дві основні групи: загальні і спеціальні.

Загальні принципи конституційного права представляють собою найбільш узагальнені керівні засади, ідеї, концепції конституційно-правового регулювання суспільних відносин, які прямо закріплені в Конституції та законах України. До них відносять:

1) принцип верховенства Конституції України та конституційних законів у системі нормативно-правових актів;

2) принцип публічності — регулює суспільні відносини у сфері організації та діяльності публічної влади;

3) принцип універсальності — регулює всі без винятку сфери суспільних відносин: політичні, соціально-економічні, культурні та ін.;

4) принцип системності — конституційно-правове регулювання здійснюється комплексно, цілеспрямовано, всі принципи узгоджені між собою і не можуть суперечити один одному;

5) принцип демократизму — визнання народу носієм суверенітету і єдиним джерелом влади в Україні, який здійснює владу безпосередньо і через органи державної влади та органи місцевого самоврядування;

6) принцип гуманізму — зміст і спрямованість діяльності держави визначають права і свободи людини та їх гарантії, найвищою соціальною цінністю в Україні визнаються людина, її життя і здоров’я, честь і гідність, недоторканність і безпека;

7) принцип законності — органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти ли т е на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

8) принцип загальнообов’язковості норм конституційного права — кожен зобов’язаний неухильно додержуватися Конституції України;
9) принцип наступності — уособлює національні правові традиції.

Спеціальні принципи конституційного права представляють собою керівні засади, ідеї, які цілеспрямовано наповнюють концептуальним змістом конкретні інститути конституційного права. Це, наприклад, принципи органів державної влади, виборності місцевого самоврядування та ін.