Загальна характеристика економічних, соціальних та культурних прав людини в Україні
Необхідно і важливо чітко визначити соціальні, економічні та культурні права людини і громадянина. Вони виникають лише після того, як держава, на відміну від цивільних, визнала їх з народження. Рівень життя жителів нашої держави залежить від конкретизації соціальних, економічних та культурних прав людини.
У міжнародних правових актах встановлюється юридична обов’язковість всіх поколінь прав людини. Тобто всі визнані державою права, свободи і обов’язки не протиставляються або роз’яснюються на шкоду іншим, тому що разом вони утворюють правовий статус людини.
Завдання держави полягає не в повному забезпеченні громадян усіма благами, а в підтримці більшості громадян, допомоги у важких життєвих ситуаціях, можливості брати участь на рівних умовах в суспільних відносинах.
Держава повинна надати кожній людині і її сім’ї мінімальні гідні стандарти рівня життя. В українському законодавстві традиційно склалася система цих мінімальних стандартів – це рівень заробітної плати, житла, роботи, харчування, освіти, соціального страхування, медицини та культурного рівня.
Конституція України передбачає такі економічні, соціальні, культурні права та свободи: право власності і право громадян України користуватися об’єктами права державної та комунальної власності (ст. 41); право на підприємницьку діяльність (ст. 42); право на працю, на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом, право на захист від незаконного звільнення та на своєчасне одержання винагороди за працю (ст. 43); право тих, хто працює, на страйк (ст. 44); право кожного, хто працює, на відпочинок (ст. 45); право громадян України на соціальний захист (ст. 46); право на житло (ст. 47) і т. д.
Загальна характеристика економічних, соціальних та культурних прав людини в Україні
Необхідно і важливо чітко визначити соціальні, економічні та культурні права людини і громадянина. Вони виникають лише після того, як держава, на відміну від цивільних, визнала їх з народження. Рівень життя жителів нашої держави залежить від конкретизації соціальних, економічних та культурних прав людини.
У міжнародних правових актах встановлюється юридична обов’язковість всіх поколінь прав людини. Тобто всі визнані державою права, свободи і обов’язки не протиставляються або роз’яснюються на шкоду іншим, тому що разом вони утворюють правовий статус людини.
Завдання держави полягає не в повному забезпеченні громадян усіма благами, а в підтримці більшості громадян, допомоги у важких життєвих ситуаціях, можливості брати участь на рівних умовах в суспільних відносинах.
Держава повинна надати кожній людині і її сім’ї мінімальні гідні стандарти рівня життя. В українському законодавстві традиційно склалася система цих мінімальних стандартів – це рівень заробітної плати, житла, роботи, харчування, освіти, соціального страхування, медицини та культурного рівня.
Конституція України передбачає такі економічні, соціальні, культурні права та свободи: право власності і право громадян України користуватися об’єктами права державної та комунальної власності (ст. 41); право на підприємницьку діяльність (ст. 42); право на працю, на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом, право на захист від незаконного звільнення та на своєчасне одержання винагороди за працю (ст. 43); право тих, хто працює, на страйк (ст. 44); право кожного, хто працює, на відпочинок (ст. 45); право громадян України на соціальний захист (ст. 46); право на житло (ст. 47) і т. д.
Поділитися посиланням: