Конституційна природа парламенту – Верховної Ради України
Верховна Рада України згідно Конституції – це головний і єдиний законодавчий орган. Але, в статті 75 КУ не враховано велику кількість інших ознак, якими володіє ВРУ. Із врахуванням функцій, повноважень, структури ВРУ можна зробити висновок, що ВРУ втратила свій статус найвищого органу державної влади і набула всіх основних характеристик парламенту, а саме: єдиного, загальнонаціональність, представницького, колегіального, виборного, однопалатного, діючого на постійній основі законодавчого органу влади в Україні. Далі, для того, щоб краще розуміти природу українського парламенту, який ми називаємо ВРУ, слід дослідити краще всі ознаки, про які було наведено вище.
Єдиність. Дана характеристика, заключається в тому, що, згідно Конституції України, ніякий державний орган, окрім ВРУ, не наділений подібними повноваженнями, особливо, у законодавчій сфері.
Загальнонаціональність. ВРУ є представником волі всього українського народу, а саме громадян України всіх національностей і виступає від імені всього народу. Дані положення закріплені у Преамбулі КУ та в її змісті.
Представницький орган. Ця характеристика відображає політичний устрій в Україні. Україна збудувала свою модель демократії, головною ознакою якої є представництво українського народу депутатами у парламенті, тобто своєрідна делегація народу своїх повноважень окремим особам, яких обирає населення України.
Колегіальність. Цей пункт можна охарактеризувати, якщо звернути увагу на склад і порядок роботи ВРУ. По перше, ВРУ складається із 450 народних депутатів (стаття 76 КУ). По-друге, всі рішення приймаються загальним голосованням депутатів на пленарних засіданнях ВРУ.
Виборність. Вже заходила мова про те, що депутати обираються громадянами України. Цей процес проходить в останню неділю жовтня п’ятого року повноважень ВРУ (стаття 77 КУ). Народ віддає свої голоси за кандидатів, які до виборів проводять активну агітаційну кампанію за місцем свого виборчого регіону. Якщо депутат отримав достатню кількість голосів, то він отримує можливість приєднатися до лав ВРУ на 5 років.
Однопалатність. Верховна Рада України має тільки одну основну палату. Але, тим не менш, у ВРУ повинна сформуватися коаліція депутатських фракцій, до якої повинна входити більшість нардепів від конституційного складу, що, на мою думку, являє собою дещо схоже на поділ на палати.
Діяльність на постійній основі. Законодавчий орган не припиняє своєї роботи, незважаючи на те, що функціонує він сесійно. Також, згідно статті 78 КУ народні депутати здійснюють свої повноваження на постійній основі.
Вищенаведені ознаки характеризують природу українського парламенту. Але для того, щоб зрозуміти всю сутність роботи та функціонування ВРУ, огляду на ці ознаки буде недостатньо. В такому разі слід звернутися до КУ та загалом, слідкувати за діяльністю ВРУ.
Конституційна природа парламенту – Верховної Ради України
Верховна Рада України згідно Конституції – це головний і єдиний законодавчий орган. Але, в статті 75 КУ не враховано велику кількість інших ознак, якими володіє ВРУ. Із врахуванням функцій, повноважень, структури ВРУ можна зробити висновок, що ВРУ втратила свій статус найвищого органу державної влади і набула всіх основних характеристик парламенту, а саме: єдиного, загальнонаціональність, представницького, колегіального, виборного, однопалатного, діючого на постійній основі законодавчого органу влади в Україні. Далі, для того, щоб краще розуміти природу українського парламенту, який ми називаємо ВРУ, слід дослідити краще всі ознаки, про які було наведено вище.
Єдиність. Дана характеристика, заключається в тому, що, згідно Конституції України, ніякий державний орган, окрім ВРУ, не наділений подібними повноваженнями, особливо, у законодавчій сфері.
Загальнонаціональність. ВРУ є представником волі всього українського народу, а саме громадян України всіх національностей і виступає від імені всього народу. Дані положення закріплені у Преамбулі КУ та в її змісті.
Представницький орган. Ця характеристика відображає політичний устрій в Україні. Україна збудувала свою модель демократії, головною ознакою якої є представництво українського народу депутатами у парламенті, тобто своєрідна делегація народу своїх повноважень окремим особам, яких обирає населення України.
Колегіальність. Цей пункт можна охарактеризувати, якщо звернути увагу на склад і порядок роботи ВРУ. По перше, ВРУ складається із 450 народних депутатів (стаття 76 КУ). По-друге, всі рішення приймаються загальним голосованням депутатів на пленарних засіданнях ВРУ.
Виборність. Вже заходила мова про те, що депутати обираються громадянами України. Цей процес проходить в останню неділю жовтня п’ятого року повноважень ВРУ (стаття 77 КУ). Народ віддає свої голоси за кандидатів, які до виборів проводять активну агітаційну кампанію за місцем свого виборчого регіону. Якщо депутат отримав достатню кількість голосів, то він отримує можливість приєднатися до лав ВРУ на 5 років.
Однопалатність. Верховна Рада України має тільки одну основну палату. Але, тим не менш, у ВРУ повинна сформуватися коаліція депутатських фракцій, до якої повинна входити більшість нардепів від конституційного складу, що, на мою думку, являє собою дещо схоже на поділ на палати.
Діяльність на постійній основі. Законодавчий орган не припиняє своєї роботи, незважаючи на те, що функціонує він сесійно. Також, згідно статті 78 КУ народні депутати здійснюють свої повноваження на постійній основі.
Вищенаведені ознаки характеризують природу українського парламенту. Але для того, щоб зрозуміти всю сутність роботи та функціонування ВРУ, огляду на ці ознаки буде недостатньо. В такому разі слід звернутися до КУ та загалом, слідкувати за діяльністю ВРУ.
Поділитися посиланням: