Конституційний статус спеціалізованих органів парламентського контролю – Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини та Рахункової палати
У системі гарантій прав і свобод людини у сучасних демократичних державах важливе місце займає інститут парламентського уповноваженого у правах людини (омбудсмана). Омбудсман є спеціальною посадовою особою, до компетенції якої належить розгляд звернень громадян, іноземців та осіб без громадянства щодо порушення прав людини з боку державних органів та посадових осіб. Це незалежна посадова особа, що виступає свого роду посередником в адміністративних спорах, здійснює контроль за додержанням прав людини та уповноважена з цією метою проводити розслідування, рекомендувати коригуючі дії та подавати доповіді. Заснування в Україні з прийняттям Конституції України 1996 р. інституту Уповноваженого Верховної Ради Ук раїни з прав людини свідчить про визнання суспільством і державою нагальної потреби у створенні і функціонуванні неформального, незалежного, деполітизованого органу, покликаного захищати права людини і громадянина та здійснювати контроль за їх дотриманням. Запровадження на конституційному рівні такої посади стало важливим кроком у формуванні і розвитку механізму забезпечення захисту прав і свобод людини і громадянина та здійсненні ефективного контролю з боку найвищого представницького і єдиного законодавчого органу влади, а саме парламенту, за їх дотриманням Питання щодо правового статусу Уповноваженого, його повноважень, організації діяльності врегульовані у Конституції України, в Законі України «Про Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини», у Законі України «Про державну службу» та ін.. У Конституції та Законі визначено основне призначення інституту Уповноваженого – здійснення парламентського контролю за забезпеченням прав і свобод людини і громадянина в Україні. Його діяльність спрямована на реалізацію прогресивних ідей у сфері забезпечення прав людини і громадянина, встановлення ділових і конструктивних відносин громадян України з органами державної влади.
Рахункова палата України(як орган парламентського контролю) згідно із конституційно затвердженими повноваженнями здійснює зовнішній контроль державних коштів. Цей контроль має бути повним та охоплювати і дохідну, і видаткову частини державного бюджету, як це визначено нормами Лімської декларації керівних принципів контролю державних фінансів. Рахункова палата України функціонує з 1997 року і є постійно діючим органом зовнішнього державного фінансового контролю, що будує свою діяльність на основі принципів законності, плановості, об’єктивності, незалежності та гласності. Закон «Про Рахункову палату» передбачає, що контрольні повноваження Рахункової палати розповсюджуються на апарат Верховної Ради України, адміністрацію (секретаріат) Президента України, органи виконавчої влади, зокрема апарати, Національний банк України, Фонд державного майна України та інші державні органи й установи, утворені відповідно до законодавства.
Конституційний статус спеціалізованих органів парламентського контролю – Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини та Рахункової палати
У системі гарантій прав і свобод людини у сучасних демократичних державах важливе місце займає інститут парламентського уповноваженого у правах людини (омбудсмана). Омбудсман є спеціальною посадовою особою, до компетенції якої належить розгляд звернень громадян, іноземців та осіб без громадянства щодо порушення прав людини з боку державних органів та посадових осіб. Це незалежна посадова особа, що виступає свого роду посередником в адміністративних спорах, здійснює контроль за додержанням прав людини та уповноважена з цією метою проводити розслідування, рекомендувати коригуючі дії та подавати доповіді. Заснування в Україні з прийняттям Конституції України 1996 р. інституту Уповноваженого Верховної Ради Ук раїни з прав людини свідчить про визнання суспільством і державою нагальної потреби у створенні і функціонуванні неформального, незалежного, деполітизованого органу, покликаного захищати права людини і громадянина та здійснювати контроль за їх дотриманням. Запровадження на конституційному рівні такої посади стало важливим кроком у формуванні і розвитку механізму забезпечення захисту прав і свобод людини і громадянина та здійсненні ефективного контролю з боку найвищого представницького і єдиного законодавчого органу влади, а саме парламенту, за їх дотриманням Питання щодо правового статусу Уповноваженого, його повноважень, організації діяльності врегульовані у Конституції України, в Законі України «Про Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини», у Законі України «Про державну службу» та ін.. У Конституції та Законі визначено основне призначення інституту Уповноваженого – здійснення парламентського контролю за забезпеченням прав і свобод людини і громадянина в Україні. Його діяльність спрямована на реалізацію прогресивних ідей у сфері забезпечення прав людини і громадянина, встановлення ділових і конструктивних відносин громадян України з органами державної влади.
Рахункова палата України(як орган парламентського контролю) згідно із конституційно затвердженими повноваженнями здійснює зовнішній контроль державних коштів. Цей контроль має бути повним та охоплювати і дохідну, і видаткову частини державного бюджету, як це визначено нормами Лімської декларації керівних принципів контролю державних фінансів. Рахункова палата України функціонує з 1997 року і є постійно діючим органом зовнішнього державного фінансового контролю, що будує свою діяльність на основі принципів законності, плановості, об’єктивності, незалежності та гласності. Закон «Про Рахункову палату» передбачає, що контрольні повноваження Рахункової палати розповсюджуються на апарат Верховної Ради України, адміністрацію (секретаріат) Президента України, органи виконавчої влади, зокрема апарати, Національний банк України, Фонд державного майна України та інші державні органи й установи, утворені відповідно до законодавства.
Поділитися посиланням: