Конституційний статус іноземців та осіб без громадянства. Особливості конституційного статусу біженця
Відповідно до п.6 ч.1 ст.1 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства», іноземець – особа, яка не перебуває у громадянстві України і є громадянином (підданим) іншої держави або держав. Звідси іноземець має такі ознаки: 1) фізична особа; 2) не є громадянином України; 3) є громадянином (підданим) іншої держави. Підтвердженням першої та третьої ознак є наявність паспорта або іншого документу, що його замінює відповідно до законодавства іноземної держави. Зазначений документ має підтверджувати (містити відомості) громадянство (підданство) іноземної держави.У сучасному світі, що характеризується активізацією інтеграційних процесів у різних сферах співробітництва держав, особливості розвитку міжнародних відносин, на наш погляд, дедалі більше визначаються загальними тенденціями процесу глобалізації.
На сьогоднішній день будь-яка проблема, що постає перед певною країною, так чи інакше торкається інтересів інших держав. Зростання взаємної залежності держав зумовлює необхідність їх тісної співпраці з метою вирішення нових проблем. Таким чином, внутрішня стабільність та добробут кожної окремої держави залежить і від того, наскільки успішно їй вдається сприяти вирішенню проблем інших держав. Такий стан речей, на наш погляд, є характерною рисою міжнародного співробітництва держав у сфері вирішення проблеми біженців, яка набуває сьогодні дедалі більшої гостроти. Складність вирішення цієї проблеми передусім полягає у необхідності балансування національних інтересів окремих держав із їх зобов’язаннями перед міжнародним співтовариством загалом. Власне тому основним принципом міжнародного співробітництва держав у сфері захисту прав біженців є розподіл між державами загального тягаря відповідальності за долю зазначеної категорії осіб. Отже, вищенаведене в повному обсязі відноситься також до іноземців та осіб без громадянства.
Згідно з п.15 ч.1 ст.1 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства», особа без громадянства – особа, яку жодна держава відповідно до свого законодавства не вважає своїм громадянином. Відсутність у іноземців та осіб без громадянства України робить їх особливими суб’єктами конституційного права. Однак, слід вказати на певну методологічну неточність у нормативно визначених категоріях «громадянство України», «іноземець», «особа без громадянства». Так, громадянство в обов’язковому порядку передбачає взаємні права та обов’язки між фізичною особою та державою.
Конституційний статус іноземців та осіб без громадянства. Особливості конституційного статусу біженця
Відповідно до п.6 ч.1 ст.1 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства», іноземець – особа, яка не перебуває у громадянстві України і є громадянином (підданим) іншої держави або держав. Звідси іноземець має такі ознаки: 1) фізична особа; 2) не є громадянином України; 3) є громадянином (підданим) іншої держави. Підтвердженням першої та третьої ознак є наявність паспорта або іншого документу, що його замінює відповідно до законодавства іноземної держави. Зазначений документ має підтверджувати (містити відомості) громадянство (підданство) іноземної держави.У сучасному світі, що характеризується активізацією інтеграційних процесів у різних сферах співробітництва держав, особливості розвитку міжнародних відносин, на наш погляд, дедалі більше визначаються загальними тенденціями процесу глобалізації.
На сьогоднішній день будь-яка проблема, що постає перед певною країною, так чи інакше торкається інтересів інших держав. Зростання взаємної залежності держав зумовлює необхідність їх тісної співпраці з метою вирішення нових проблем. Таким чином, внутрішня стабільність та добробут кожної окремої держави залежить і від того, наскільки успішно їй вдається сприяти вирішенню проблем інших держав. Такий стан речей, на наш погляд, є характерною рисою міжнародного співробітництва держав у сфері вирішення проблеми біженців, яка набуває сьогодні дедалі більшої гостроти. Складність вирішення цієї проблеми передусім полягає у необхідності балансування національних інтересів окремих держав із їх зобов’язаннями перед міжнародним співтовариством загалом. Власне тому основним принципом міжнародного співробітництва держав у сфері захисту прав біженців є розподіл між державами загального тягаря відповідальності за долю зазначеної категорії осіб. Отже, вищенаведене в повному обсязі відноситься також до іноземців та осіб без громадянства.
Згідно з п.15 ч.1 ст.1 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства», особа без громадянства – особа, яку жодна держава відповідно до свого законодавства не вважає своїм громадянином. Відсутність у іноземців та осіб без громадянства України робить їх особливими суб’єктами конституційного права. Однак, слід вказати на певну методологічну неточність у нормативно визначених категоріях «громадянство України», «іноземець», «особа без громадянства». Так, громадянство в обов’язковому порядку передбачає взаємні права та обов’язки між фізичною особою та державою.
Поділитися посиланням: