Поняття, система та принципи адміністративно-територіального устрою України

Адміністративно-територіальний устрій (надалі – АТУ) – територіальна організація держави з її внутрішнім поділом на складові – адміністративно-територіальні одиниці (надалі – АТО), що у своїй сукупності утворюють систему, відповідно до якого будуються та функціонують органи державної влади та місцевого самоврядування, що дають можливість забезпечити населення належним рівнем адміністративних послуг, системою управління та забезпечити баланс розвитку всієї території.

Згідно з ч. 1 ст. 133 Конституції України (далі – КУ) систему АТУ України складають: АРК, області, райони, міста, райони в містах, селища і села. Міста Київ та Севастополь мають спеціальний статус, який визначається законами України (ч. 3 ст. 133 КУ). Отже, вказані елементи системи АТУ є АТО, під якими прийнято розуміти компактну частину єдиної території України, що є просторовою основою для організації і діяльності органів влади та самоврядування.

Згідно з Концепцією реформи децентралізації – АТУ складається з 3-х рівнів: 1) базовий (АТО – громади); 2) районний (АТО – райони); 3) регіональний (АТО – АРК, області, мм. Київ та Севастополь). Принаймні, саме відповідно до таких територіальних одиниць будується система державних органів та місцевого самоврядування.

АТУ ґрунтується на принципах, що визначені у ст. 132 КУ, таких як: єдність та цілісність території; поєднання централізації та децентралізації у здійсненні державної влади; збалансованість та соціально-економічний розвиток регіонів, з урахуванням їх особливостей та традицій.

На сучасному етапі реформування устрою можливо виділити й інші принципи, серед яких: узгодженість системи АТО; повсюдність юрисдикції органів влади; субсидіарність у розподілі повноважень між рівнями влади; відповідність рекомендаціям ЄС.

4.4/5 - (16 votes)