Поняття та характеристика конституційного статусу національних меншин в Україні
Конституційно-правовий статус національних меншин – це сукупність юридичних факторів, які визначають місце та роль національних меншин щодо титульної нації. Правовий статус національних меншин характеризується принципами їх статусу (принцип поваги, рівноправності, недопустимості дискримінації, невід’ємності прав та інші), основними правами та обов’язками, а також гарантіями захисту їх прав.
Стаття 11 Конституції України закріплює, що українська держава сприяє розвитку етнічної, культурної, мовної та релігійної самобутності всіх корінних народів та національних меншин України.
Закон України «Про національні меншини в Україні» відносить до національних меншин осіб, які не є українцями за національністю, однак, які виявляють почуття національного самоусвідомлення.
Центральні органи виконавчої влади забезпечують формування і реалізацію державної політики щодо захисту прав національних меншин.
Законодавством України визначено право вільно обирати і відновлювати свою національність. Так, конституційно правовий статус національних меншин забезпечує право на національне прізвище, ім’я та по-батькові, право на національно-культурну автономію, право навчатися рідною мовою, бути обраним до органів державної влади чи місцевого самоврядування, право вільно встановлювати зв’язки з представниками національної меншини поза територією України.
Для забезпечення гарантій реалізації прав національних меншин створено Комітет з питань прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин при ВРУ, при Президентові України діє Рада з питань мовної політики, Рада представників громадських організацій національних меншин України та інші.
Законодавством України заборонено будь-яке посягання чи обмеження прав національних меншин.
Поняття та характеристика конституційного статусу національних меншин в Україні
Конституційно-правовий статус національних меншин – це сукупність юридичних факторів, які визначають місце та роль національних меншин щодо титульної нації. Правовий статус національних меншин характеризується принципами їх статусу (принцип поваги, рівноправності, недопустимості дискримінації, невід’ємності прав та інші), основними правами та обов’язками, а також гарантіями захисту їх прав.
Стаття 11 Конституції України закріплює, що українська держава сприяє розвитку етнічної, культурної, мовної та релігійної самобутності всіх корінних народів та національних меншин України.
Закон України «Про національні меншини в Україні» відносить до національних меншин осіб, які не є українцями за національністю, однак, які виявляють почуття національного самоусвідомлення.
Центральні органи виконавчої влади забезпечують формування і реалізацію державної політики щодо захисту прав національних меншин.
Законодавством України визначено право вільно обирати і відновлювати свою національність. Так, конституційно правовий статус національних меншин забезпечує право на національне прізвище, ім’я та по-батькові, право на національно-культурну автономію, право навчатися рідною мовою, бути обраним до органів державної влади чи місцевого самоврядування, право вільно встановлювати зв’язки з представниками національної меншини поза територією України.
Для забезпечення гарантій реалізації прав національних меншин створено Комітет з питань прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин при ВРУ, при Президентові України діє Рада з питань мовної політики, Рада представників громадських організацій національних меншин України та інші.
Законодавством України заборонено будь-яке посягання чи обмеження прав національних меншин.
Поділитися посиланням: