Порядок вступу на пост Президента України. Підстави та порядок припинення повноважень Президента України
Інавгурація новообраного Президента України, сутністю якої є урочисте його приведення до присяги, вимагає визначення і детальної регламентації послідовності вчинення всіх дій з цього приводу. Умовно такі дії можна диференціювати на такі, що пов’язані з організацією інавгурації, і такі, що стосуються її проведення. Проте лише останні у своїй сукупності, на нашу думку, визначають зміст інавгураційної процедури (церемонії).
Регламент Верховної Ради України (далі – Регламент) (ст.ст. 163–166), затвердженому Законом України від 10.02.2010 р. № 1861-VI, хоча і не без критичних зауважень, виписаний порядок проведення урочистості з приводу складання присяги Українському народові новообраним Президентом України. Назва глави 28 «Порядок проведення Верховною Радою України урочистого засідання з приводу складення присяги Українському народові новообраним Президентом України» Регламенту начебто дає підстави говорити лише про регламентацію основної частини заходу, між тим нормами, що в ній містяться, регулюються і відносини, пов’язані з підготовкою до такої урочистості. Насамперед це стосується юридичного закріплення місця складення присяги новообраним Президентом України (ст. 164), дати і часу проведення урочистого засідання Верховної Ради (ст. 165). До того ж визначені правові підстави складення присяги Українському народові новообраним Президентом України.
Положення ст. 163 глави 28 Регламенту чітко дають зрозуміти: по-перше, присягу Українському народові складає особа, яка в порядку, встановленому Конституцією України та Законом України «Про вибори Президента України», обрана Президентом України; по-друге, складення новообраним Президентом України присяги Українському народові відповідно до статті 104 Конституції України є обов’язковою умовою його вступу на пост Президента України. Тож її недотримання свідчить про те, що новообраний Президент України не може виконувати обов’язки глави держави. Регламент не відтворює тексту присяги, однак містить бланкетну норму (ч. 5 ст. 166), яка вказує, що він визначений Конституцією України. Відступ від тексту присяги, принесення її із застереженням начебто неприпустимі. Між тим пряма заборона на це в Регламенті, як і в Основному Законі держави, відсутня, як і вказівка на наслідки, які можуть настати, вчини новообраний Президент України таке. Розв’язаною на рівні Регламенту є й проблема місця проведення церемонії складання присяги новообраним Президентом України. Перипетії минулих років наочно вказували на необхідність це зробити. Натепер таким визнається зала засідань Верховної Ради, із застереженням, якщо Верховною Радою не прийнято іншого з цього приводу рішення.
Порядок вступу на пост Президента України. Підстави та порядок припинення повноважень Президента України
Інавгурація новообраного Президента України, сутністю якої є урочисте його приведення до присяги, вимагає визначення і детальної регламентації послідовності вчинення всіх дій з цього приводу. Умовно такі дії можна диференціювати на такі, що пов’язані з організацією інавгурації, і такі, що стосуються її проведення. Проте лише останні у своїй сукупності, на нашу думку, визначають зміст інавгураційної процедури (церемонії).
Регламент Верховної Ради України (далі – Регламент) (ст.ст. 163–166), затвердженому Законом України від 10.02.2010 р. № 1861-VI, хоча і не без критичних зауважень, виписаний порядок проведення урочистості з приводу складання присяги Українському народові новообраним Президентом України. Назва глави 28 «Порядок проведення Верховною Радою України урочистого засідання з приводу складення присяги Українському народові новообраним Президентом України» Регламенту начебто дає підстави говорити лише про регламентацію основної частини заходу, між тим нормами, що в ній містяться, регулюються і відносини, пов’язані з підготовкою до такої урочистості. Насамперед це стосується юридичного закріплення місця складення присяги новообраним Президентом України (ст. 164), дати і часу проведення урочистого засідання Верховної Ради (ст. 165). До того ж визначені правові підстави складення присяги Українському народові новообраним Президентом України.
Положення ст. 163 глави 28 Регламенту чітко дають зрозуміти: по-перше, присягу Українському народові складає особа, яка в порядку, встановленому Конституцією України та Законом України «Про вибори Президента України», обрана Президентом України; по-друге, складення новообраним Президентом України присяги Українському народові відповідно до статті 104 Конституції України є обов’язковою умовою його вступу на пост Президента України. Тож її недотримання свідчить про те, що новообраний Президент України не може виконувати обов’язки глави держави. Регламент не відтворює тексту присяги, однак містить бланкетну норму (ч. 5 ст. 166), яка вказує, що він визначений Конституцією України. Відступ від тексту присяги, принесення її із застереженням начебто неприпустимі. Між тим пряма заборона на це в Регламенті, як і в Основному Законі держави, відсутня, як і вказівка на наслідки, які можуть настати, вчини новообраний Президент України таке. Розв’язаною на рівні Регламенту є й проблема місця проведення церемонії складання присяги новообраним Президентом України. Перипетії минулих років наочно вказували на необхідність це зробити. Натепер таким визнається зала засідань Верховної Ради, із застереженням, якщо Верховною Радою не прийнято іншого з цього приводу рішення.
Поділитися посиланням: