У повному обсязі правове становище людини і громадянина характеризується сукупністю прав, свобод і обов’язків, якими він наділяється як суб’єкт правовідносин. Однак конституційне право виконує особливу роль в закріпленні правового становища людини і громадянина. До предмету даного поняття належить закріплення конституційних основ правового статусу особистості, що в прямій формі виражено у розділі II Конституції України, де зазначається, що положення цієї глави становлять основи правового статусу людини і громадянина.
Систему правового статусу особистості як інституту конституційного права становлять його принципи як вихідні початки (рівність прав і свобод людини і громадянина; обов’язок держави визнавати, дотримувати і охороняти права і свободи людини і громадянина, гарантувати їх; пріоритет загальновизнаних принципів і норм міжнародного права і міжнародних договорів ратифікованих ВРУ); норми, що визначають громадянство як стійкий політико-правовий зв’язок людини і держави, що виражається в їх взаємних правах та обов’язках; основні права, свободи і обов’язки.
Правовий статус особистості, таким чином:
– закріплює суспільне становище і стан свободи особистості; закріплення конституційних основ правового статусу особистості законом не є результатом дій держави, а має об’єктивний характер; виступає найважливішим способом досягнення інтересів кожної людини;
– є правовим регулятором його всебічного і вільного розвитку; права і свободи особистості не обмежуються державою; сприяє особистості у визначенні свого місця в суспільному розвитку; відкриває доступ до володіння і користування різними благами; служить юридичною основою соціальної активності особистості; в ньому присутні численні параметри і показники.
Принципи конституційного статусу людини
У повному обсязі правове становище людини і громадянина характеризується сукупністю прав, свобод і обов’язків, якими він наділяється як суб’єкт правовідносин. Однак конституційне право виконує особливу роль в закріпленні правового становища людини і громадянина. До предмету даного поняття належить закріплення конституційних основ правового статусу особистості, що в прямій формі виражено у розділі II Конституції України, де зазначається, що положення цієї глави становлять основи правового статусу людини і громадянина.
Систему правового статусу особистості як інституту конституційного права становлять його принципи як вихідні початки (рівність прав і свобод людини і громадянина; обов’язок держави визнавати, дотримувати і охороняти права і свободи людини і громадянина, гарантувати їх; пріоритет загальновизнаних принципів і норм міжнародного права і міжнародних договорів ратифікованих ВРУ); норми, що визначають громадянство як стійкий політико-правовий зв’язок людини і держави, що виражається в їх взаємних правах та обов’язках; основні права, свободи і обов’язки.
Правовий статус особистості, таким чином:
– закріплює суспільне становище і стан свободи особистості; закріплення конституційних основ правового статусу особистості законом не є результатом дій держави, а має об’єктивний характер; виступає найважливішим способом досягнення інтересів кожної людини;
– є правовим регулятором його всебічного і вільного розвитку; права і свободи особистості не обмежуються державою; сприяє особистості у визначенні свого місця в суспільному розвитку; відкриває доступ до володіння і користування різними благами; служить юридичною основою соціальної активності особистості; в ньому присутні численні параметри і показники.
Поділитися посиланням: