Можна розглядати функції сучасного міжнародного права з п’яти основних позицій (насправді вони гнучко взаємодіють, а не виокремлюються за вказаними напрямами):
– соціальні функції міжнародного права (стабілізація, зміцнення й забезпечення відносин між суб’єктами міжнародного права);
– власне юридичні функції (визначення прав та обов’язків суб’єктів міжнародного права стосовно один одного, встановлення статусу різних ка- тегорій суб’єктів, їх правосуб’єктності, зміцнення міжнародного права, між- народної законності, міжнародного правопорядку та ін.);
– функції взаємодії з іншими управлінськими системами, що діють у міжнародній сфері (внутрішньодержавним правом, політикою, мораллю, релігією, етикою тощо);
– функції програмування розвитку міжнародних відносин та міжнародного права (програмування їхнього розвитку на перспективу, прогнозування параметрів поведінки суб’єктів міжнародного права, передбачення варіантів напрямів розвитку інших систем, з якими взаємодіє міжнародне право, тощо);
– функції інформаційного порядку (забезпечення знаннями про зміст міжнародно-правових актів, вплив на формування міжнародно-правової свідомості та культури тощо).
Інший класичний поділ – регулятивна, охоронна, інформаційна функції
Функції міжнародного права у внутрішньодержавній сфері (тобто міжнародне публічне право регулює і деякі внутрішньодержавні відносини)
Предмет міжнародного права умовно поділяються на міждержавні та неміждержавні
До міждержавних відносин належать:
– відносини між державами;
– відносини між державами та державоподібними утвореннями;
– відносини між державами і націями, що борються за незалежність.
До неміждержавних відносин належать:
– відносини між державами і міжнародними організаціями;
– відносини між міжнародними організаціями
– відносини між державами, міжнародними організаціями з одного боку і фізичними та юридичними особами — з іншого;
– відносини між фізичними особами.
Міжнародне право регулює відносини, що виходять за межі внутрішньодержавної компетенції. Предмет – відносини між суб’єктами міжнародного права. (предметом міжнародного права – є міжнародні відносини переважно міждержавного характеру як особливий вид соціальних відносин.)
Міжнародне право є складний комплекс юридичних норм, що створюються державами, міжнародними організаціями та іншими суб’єктами міжнародних відносин шляхом угод та являють собою самостійну правову систему, предметом регулювання якої є міждержавні та інші міжнародні відносини, а також певні внутрішньодержавні відносини, пов’язані з участю їх суб’єктів у відносинах між собою.
Функції міжнародного публічного права
Можна розглядати функції сучасного міжнародного права з п’яти основних позицій (насправді вони гнучко взаємодіють, а не виокремлюються за вказаними напрямами):
– соціальні функції міжнародного права (стабілізація, зміцнення й забезпечення відносин між суб’єктами міжнародного права);
– власне юридичні функції (визначення прав та обов’язків суб’єктів міжнародного права стосовно один одного, встановлення статусу різних ка- тегорій суб’єктів, їх правосуб’єктності, зміцнення міжнародного права, між- народної законності, міжнародного правопорядку та ін.);
– функції взаємодії з іншими управлінськими системами, що діють у міжнародній сфері (внутрішньодержавним правом, політикою, мораллю, релігією, етикою тощо);
– функції програмування розвитку міжнародних відносин та міжнародного права (програмування їхнього розвитку на перспективу, прогнозування параметрів поведінки суб’єктів міжнародного права, передбачення варіантів напрямів розвитку інших систем, з якими взаємодіє міжнародне право, тощо);
– функції інформаційного порядку (забезпечення знаннями про зміст міжнародно-правових актів, вплив на формування міжнародно-правової свідомості та культури тощо).
Інший класичний поділ – регулятивна, охоронна, інформаційна функції
Функції міжнародного права у внутрішньодержавній сфері (тобто міжнародне публічне право регулює і деякі внутрішньодержавні відносини)
Предмет міжнародного права умовно поділяються на міждержавні та неміждержавні
До міждержавних відносин належать:
– відносини між державами;
– відносини між державами та державоподібними утвореннями;
– відносини між державами і націями, що борються за незалежність.
До неміждержавних відносин належать:
– відносини між державами і міжнародними організаціями;
– відносини між міжнародними організаціями
– відносини між державами, міжнародними організаціями з одного боку і фізичними та юридичними особами — з іншого;
– відносини між фізичними особами.
Міжнародне право регулює відносини, що виходять за межі внутрішньодержавної компетенції. Предмет – відносини між суб’єктами міжнародного права. (предметом міжнародного права – є міжнародні відносини переважно міждержавного характеру як особливий вид соціальних відносин.)
Міжнародне право є складний комплекс юридичних норм, що створюються державами, міжнародними організаціями та іншими суб’єктами міжнародних відносин шляхом угод та являють собою самостійну правову систему, предметом регулювання якої є міждержавні та інші міжнародні відносини, а також певні внутрішньодержавні відносини, пов’язані з участю їх суб’єктів у відносинах між собою.
Поділитися посиланням: