Аадміністративна процедура – визначений законодавством порядок здійснення адміністративного провадження.
В свою чергу адміністративне провадження – сукупність процедурних дій, послідовно вчинених адміністративним органом, і прийнятих процедурних рішень з розгляду та вирішення адміністративної справи, що завершується прийняттям і, в необхідних випадках, виконанням прийнятого адміністративного акта (Проект Закону “Про адміністративну процедуру”, 2019 р.).
Адміністративна процедура – це встановлений чинним законодавством порядок розгляду суб’єктами публічного адміністрування індивідуальних адміністративних справ щодо реалізації та захисту прав, свобод і законних інтересів окремої фізичної та юридичної особи, що завершується ухваленням адміністративного акта. (Адміністративне право України. Повний курс. – Галунько, Діхтієвський 2018 р.)
Ознаками адміністративної процедури є такі:
– базується на нормах чинного законодавства;
– визначає порядок розгляду адміністративних справ;
– упорядковує діяльність суб’єктів публічного адміністрування;
– спрямована на реалізацію та захист прав, свобод і законних інтересів окремої фізичної та юридичної особи;
– завершується ухваленням адміністративного акта.
Виокремлюються три складники адміністративного процесу:
1) адміністративно-судовий процес(розгляд публічних правових конфліктів в адміністративних судах);
2) адміністративно-управлінський процес(виконавчо-розпорядча діяльність органів публічної адміністрації);
3) адміністративно-юрисдикційний процес(розгляд справ про адміністративні правопорушення та застосування заходів адміністративного примусу).
Наразі в Україні ще не прийнято єдиного нормативно-правового акта, який би врегульовував питання адміністративної процедури. На даний час найбільш дотичними до проблематики правового регулювання адміністративних процедур вважаються закони України від 2.10.1996 р. № 393 «Про звернення громадян», від 6.09.2012 р. № 5203-VI «Про адміністративні послуги», від 19.05.2003 р. № 966-IV «Про соціальні послуги», від 20.03. 2015 р. № 222-VIII «Про ліцензування видів господарської діяльності» тощо.
Однак, при цьому, на сьогодні у Верховній Раді України перебуває на розгляді Законопроект № 3475 від 14.05.2020“Про адміністративну процедуру”, у якому визначено ряд термінів, що дають розуміння адміністративної процедури:
1) адміністративна процедура – визначений законом порядок розгляду та вирішення справи;
2) адміністративне провадження – сукупність процедурних дій, що вчиняються адміністративним органом, і прийнятих процедурних рішень з розгляду та вирішення справи, що завершується прийняттям і, в необхідних випадках, виконанням адміністративного акта;
3) адміністративна справа (справа) – справа, що стосується публічно-правових відносин щодо забезпечення реалізації права, свободи чи законного інтересу особи та/або виконання нею визначених законом обов’язків, захисту її права, свободи чи законного інтересу, розгляд якої здійснюється адміністративним органом;
4) адміністративний акт – рішення або юридично значуща дія індивідуального характеру, прийняте (вчинена) адміністративним органом для вирішення конкретної справи та спрямоване (спрямована) на набуття, зміну, припинення чи реалізацію прав та/або обов’язків окремої особи (осіб).
Види адміністративної процедури
Види адміністративної процедури (реєстраційні, дозвільні, інспекційні процедури, процедури щодо притягнення до відповідальності; процедури за заявою особи, процедури за службовим обов’язком)
1. Залежно від ініціатора адміністративної процедури:
– заявні адміністративні процедури – виникають виключно за наявності заяви правосуб’єктної особидо суб’єкта публічного адміністрування з метою забезпечення реалізації своїх прав і свобод або сприяння в реалізації законних інтересів (заява про надання адміністративної послуги);
– втручальні адміністративні процедури, які виникають за ініціативи суб’єкта публічної адміністрації, за наявності для цього правових підстав (інспекційні процедури, притягнення осіб до адміністративної відповідальності).
2. Залежно від складності здійснення адміністративної процедури:
– прості адміністративні процедури– вчинення суб’єктом публічного адміністрування певних одноразових дій, які дозволяють завершити процедуру й ухвалити адміністративний акт (реєстрація за місцем проживання);
– складні адміністративні процедури– здійснення складних нелінійних дій із можливим залученнямспеціалістів, експертів, перекладачів тощо (порядок вибору особою лікаря, який надає первиннумедичну допомогу, через подання декларації в електронній системіохорони здоров’я).
3. Залежно від кількості осіб, які претендують на отримання певного соціального результату:
– одноособові(наприклад, призначення пенсії за віком);
– конкурсні процедури (порядок проведення конкурсу з добору кандидатів на посади членів Національного агентства з питань запобігання корупції).
4. Залежно від сутності адміністративні процедури бувають:
– Реєстраційні– встановлений чинним законодавством порядок діяльності суб’єктів публічного адміністрування, в ході якої здійснюється документальне підтвердження правового статусу суб’єкта або наділення новими правовими ознаками об’єкта;
Базовими нормативно-правовими актами, положення яких урегульовують здійснення реєстраційних процедур у різних сферах суспільного життя, є такі: закони України від 15.05.2003 р. № 755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань», від 01.07.2010 р. № 2398-VI «Про державну реєстрацію актів цивільного стану», від 01.07.2004 р. № 1952-IV «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», від 22.02.2007 р. № 698-V «Про Державний реєстр виборців» тощо.
– Дозвільні – встановлений чинним законодавством порядок діяльності суб’єктів публічного адміністрування, за результатами якої надаються дозволи на провадження певних видів діяльності та здійснення юридично значущих дій.
Нормативно-правові акти: закони України від 6.09.2005 р.№ 2806-IV «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності», від 11.01.2000 р. № 1370-XIV «Про дозвільну діяльність у сфері використання ядерної енергії», від 2.03.2015 р. № 222-VIII «Про ліцензування видів господарської діяльності», Постанова Кабінету Міністрів України від 12.10.1992 р. № 576 «Про затвердження Положення про дозвільну систему».
– Інспекційні– встановлений чинним законодавством порядок втручальної контрольно-наглядової діяльності суб’єктів публічного адміністрування, яка полягає у здійсненні перевірок дотримання законів та інших нормативно-правових актів.
Закон України від 03.11.2016 р. № 1728-VIII «Про тимчасові особливості здійснення заходів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», Закон України від 17.03.2011 р. № 3166-VI «Про центральні органи виконавчої влади»;
– Процедури щодо притягнення до відповідальності– це встановлений чинним законодавством порядок втручальної діяльності суб’єктів публічного адміністрування, що полягає в точному неухильному дотриманні порядку розгляду справ щодо притягнення до відповідальності осіб, які вчинили адміністративні правопорушення.
– Процедури за заявою особи– це встановлений чинним законодавством порядок діяльності суб’єктів публічного адміністрування, яка полягає в розгляді заяви особи та наданні компетентної відповіді впродовж визначеного терміну (Закон України від 2.10.1996 р. № 393 «Про звернення громадян»).
Також виділяють процедури за службовим обов’язком, ліцензійні, контрольно-наглядові, екзаменаційні, експертні, акредитаційні процедури тощо.
Розуміння адміністративної процедури
Поняття адміністративної процедури
Аадміністративна процедура – визначений законодавством порядок здійснення адміністративного провадження.
В свою чергу адміністративне провадження – сукупність процедурних дій, послідовно вчинених адміністративним органом, і прийнятих процедурних рішень з розгляду та вирішення адміністративної справи, що завершується прийняттям і, в необхідних випадках, виконанням прийнятого адміністративного акта (Проект Закону “Про адміністративну процедуру”, 2019 р.).
Адміністративна процедура – це встановлений чинним законодавством порядок розгляду суб’єктами публічного адміністрування індивідуальних адміністративних справ щодо реалізації та захисту прав, свобод і законних інтересів окремої фізичної та юридичної особи, що завершується ухваленням адміністративного акта. (Адміністративне право України. Повний курс. – Галунько, Діхтієвський 2018 р.)
Ознаками адміністративної процедури є такі:
– базується на нормах чинного законодавства;
– визначає порядок розгляду адміністративних справ;
– упорядковує діяльність суб’єктів публічного адміністрування;
– спрямована на реалізацію та захист прав, свобод і законних інтересів окремої фізичної та юридичної особи;
– завершується ухваленням адміністративного акта.
Виокремлюються три складники адміністративного процесу:
1) адміністративно-судовий процес(розгляд публічних правових конфліктів в адміністративних судах);
2) адміністративно-управлінський процес(виконавчо-розпорядча діяльність органів публічної адміністрації);
3) адміністративно-юрисдикційний процес(розгляд справ про адміністративні правопорушення та застосування заходів адміністративного примусу).
Наразі в Україні ще не прийнято єдиного нормативно-правового акта, який би врегульовував питання адміністративної процедури. На даний час найбільш дотичними до проблематики правового регулювання адміністративних процедур вважаються закони України від 2.10.1996 р. № 393 «Про звернення громадян», від 6.09.2012 р. № 5203-VI «Про адміністративні послуги», від 19.05.2003 р. № 966-IV «Про соціальні послуги», від 20.03. 2015 р. № 222-VIII «Про ліцензування видів господарської діяльності» тощо.
Однак, при цьому, на сьогодні у Верховній Раді України перебуває на розгляді Законопроект № 3475 від 14.05.2020 “Про адміністративну процедуру”, у якому визначено ряд термінів, що дають розуміння адміністративної процедури:
1) адміністративна процедура – визначений законом порядок розгляду та вирішення справи;
2) адміністративне провадження – сукупність процедурних дій, що вчиняються адміністративним органом, і прийнятих процедурних рішень з розгляду та вирішення справи, що завершується прийняттям і, в необхідних випадках, виконанням адміністративного акта;
3) адміністративна справа (справа) – справа, що стосується публічно-правових відносин щодо забезпечення реалізації права, свободи чи законного інтересу особи та/або виконання нею визначених законом обов’язків, захисту її права, свободи чи законного інтересу, розгляд якої здійснюється адміністративним органом;
4) адміністративний акт – рішення або юридично значуща дія індивідуального характеру, прийняте (вчинена) адміністративним органом для вирішення конкретної справи та спрямоване (спрямована) на набуття, зміну, припинення чи реалізацію прав та/або обов’язків окремої особи (осіб).
Види адміністративної процедури
Види адміністративної процедури (реєстраційні, дозвільні, інспекційні процедури, процедури щодо притягнення до відповідальності; процедури за заявою особи, процедури за службовим обов’язком)
1. Залежно від ініціатора адміністративної процедури:
– заявні адміністративні процедури – виникають виключно за наявності заяви правосуб’єктної особидо суб’єкта публічного адміністрування з метою забезпечення реалізації своїх прав і свобод або сприяння в реалізації законних інтересів (заява про надання адміністративної послуги);
– втручальні адміністративні процедури, які виникають за ініціативи суб’єкта публічної адміністрації, за наявності для цього правових підстав (інспекційні процедури, притягнення осіб до адміністративної відповідальності).
2. Залежно від складності здійснення адміністративної процедури:
– прості адміністративні процедури– вчинення суб’єктом публічного адміністрування певних одноразових дій, які дозволяють завершити процедуру й ухвалити адміністративний акт (реєстрація за місцем проживання);
– складні адміністративні процедури– здійснення складних нелінійних дій із можливим залученнямспеціалістів, експертів, перекладачів тощо (порядок вибору особою лікаря, який надає первиннумедичну допомогу, через подання декларації в електронній системіохорони здоров’я).
3. Залежно від кількості осіб, які претендують на отримання певного соціального результату:
– одноособові(наприклад, призначення пенсії за віком);
– конкурсні процедури (порядок проведення конкурсу з добору кандидатів на посади членів Національного агентства з питань запобігання корупції).
4. Залежно від сутності адміністративні процедури бувають:
– Реєстраційні– встановлений чинним законодавством порядок діяльності суб’єктів публічного адміністрування, в ході якої здійснюється документальне підтвердження правового статусу суб’єкта або наділення новими правовими ознаками об’єкта;
Базовими нормативно-правовими актами, положення яких урегульовують здійснення реєстраційних процедур у різних сферах суспільного життя, є такі: закони України від 15.05.2003 р. № 755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань», від 01.07.2010 р. № 2398-VI «Про державну реєстрацію актів цивільного стану», від 01.07.2004 р. № 1952-IV «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», від 22.02.2007 р. № 698-V «Про Державний реєстр виборців» тощо.
– Дозвільні – встановлений чинним законодавством порядок діяльності суб’єктів публічного адміністрування, за результатами якої надаються дозволи на провадження певних видів діяльності та здійснення юридично значущих дій.
Нормативно-правові акти: закони України від 6.09.2005 р.№ 2806-IV «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності», від 11.01.2000 р. № 1370-XIV «Про дозвільну діяльність у сфері використання ядерної енергії», від 2.03.2015 р. № 222-VIII «Про ліцензування видів господарської діяльності», Постанова Кабінету Міністрів України від 12.10.1992 р. № 576 «Про затвердження Положення про дозвільну систему».
– Інспекційні– встановлений чинним законодавством порядок втручальної контрольно-наглядової діяльності суб’єктів публічного адміністрування, яка полягає у здійсненні перевірок дотримання законів та інших нормативно-правових актів.
Закон України від 03.11.2016 р. № 1728-VIII «Про тимчасові особливості здійснення заходів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», Закон України від 17.03.2011 р. № 3166-VI «Про центральні органи виконавчої влади»;
– Процедури щодо притягнення до відповідальності– це встановлений чинним законодавством порядок втручальної діяльності суб’єктів публічного адміністрування, що полягає в точному неухильному дотриманні порядку розгляду справ щодо притягнення до відповідальності осіб, які вчинили адміністративні правопорушення.
– Процедури за заявою особи– це встановлений чинним законодавством порядок діяльності суб’єктів публічного адміністрування, яка полягає в розгляді заяви особи та наданні компетентної відповіді впродовж визначеного терміну (Закон України від 2.10.1996 р. № 393 «Про звернення громадян»).
Також виділяють процедури за службовим обов’язком, ліцензійні, контрольно-наглядові, екзаменаційні, експертні, акредитаційні процедури тощо.
Поділитися посиланням: