Види та організаційно-правові форми юридичних осіб
Згідно з ч. 1 ст. 81 ЦК юридична особа може бути створена шляхом об’єднання осіб та (або) майна.
Таким чином, даним положенням закріплено поділ юридичних осіб на:
1) юридичні особи – об’єднання осіб (наприклад, громадські об’єднання);
2) юридичні особи – об’єднання майна (наприклад, господарські товариства);
3) юридичні особи – об’єднання осіб та майна (наприклад, виробничий кооператив).
Наступна законодавча класифікація юридичних осіб закріплена в ч. 2 ст. 81 ЦК, в якій зазначено, що юридичні особи, залежно від порядку їх створення, поділяються на:
1) юридичних осіб приватного права, які створюються за волевиявленням засновників на підставі установчих документів відповідно до статті 87ЦК (див. наступний урок), а також можуть створюватися та діяти на підставі модельного статуту в порядку, визначеному законом;
2) юридичних осіб публічного права, які створюються розпорядчим актом Президента України, органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування.
В доктрині цивільного права існують також й інші класифікації юридичних осіб, як-то:
І. Залежно від способу створення юридичні особи поділяються на:
1) юридичних осіб, що створюються у нормативно-явочному порядку;
2)юридичних осіб, які створюються у розпорядчому порядку.
ІІ. Залежно від виду установчих документів юридичні особи поділяються на:
1) юридичних осіб, установчим документом яких є статут;
2) юридичних осіб, установчим документом котрих є засновницький договір;
3) юридичних осіб, установчим документом яких є установчий акт;
4) юридичних осіб, установчий документ котрих – одноособова заява.
ІІІ. Залежно від прав, які засновники (учасники, члени) можуть мати щодо юридичної особи або її майна юридичні особи розподіляються на:
1) юридичних осіб, щодо яких їх учасники мають корпоративні права (господарські товариства, кооперативи);
2) юридичних осіб, щодо яких засновники не мають майнових прав, але мають членські права (творчі спілки, релігійні та благодійні організації);
3) юридичних осіб, на майно яких засновники мають інші речові права (державні акціонерні товариства).
IV. За правовим режимом майна всі юридичні особи поділяються на:
1) юридичних осіб – власників майна (всі приватні юридичні особи);
2) юридичних осіб – невласників майна, які, утім, мають на нього інше речове право (комунальні установи, казенні підприємства, державні акціонерні товариства).
V. Залежно від складу засновників юридичні особи поділяються на:
1) юридичних осіб, засновниками яких може бути тільки держава, АРК, територіальні громади в особі компетентних органів (казенне підприємство, комунальне підприємство);
2) юридичних осіб, засновниками котрих можуть бути лише фізичні особи (релігійні організації, об’єднання фізичних осіб, творчі спілки);
3) юридичних осіб, засновниками яких можуть бути тільки юридичні особи (відкриті та корпоративні недержавні пенсійні фонди);
4) юридичних осіб, засновниками котрих можуть бути будь-які особи, тобто і фізичні, і юридичні (господарські товариства).
VI. За кількісним складом засновників окремих організаційно-правових форм юридичні особи поділяються на:
1) юридичних осіб, що створюються декількома особами (господарські товариства);
2) юридичних осіб, що створюються однією особою (товариства однієї особи – акціонерне, товариство з обмеженою або з додатковою відповідальністю, унітарні підприємства (державні та комунальні), які передбачені Господарським кодексом України).
VII. За особливостями правового положення юридичні особи поділяються на:
1) національні (резидентів), які створені і діють відповідно до законодавства України;
2) іноземні (нерезидентів), які створені за законодавством, відмінним від законодавства України, хоча здійснюють на території України у тому чи іншому обсязі господарську діяльність.
Існують також й інші класифікації юридичних осіб.
Щодо організаційних форм юридичних осіб, то у ч. 1 ст. 83 ЦК встановлюється, що юридичні особи можуть створюватися у формі:1) товариств, 2) установ та в 3) інших формах, встановлених законом.
Товариством є організація, створена шляхом об’єднання осіб (учасників), які мають право участі у цьому товаристві. Товариство може бути створено однією особою, якщо інше не встановлено законом.
Товариства поділяються на підприємницькі та непідприємницькі.
Підприємницькими товариствами є товариства, які здійснюють підприємницьку діяльність з метою одержання прибутку та наступного його розподілу між учасниками.
Непідприємницькими товариствами є товариства, які не мають на меті одержання прибутку для його наступного розподілу між учасниками.
Установою є організація, створена однією або кількома особами (засновниками), які не беруть участі в управлінні нею, шляхом об’єднання (виділення) їхнього майна для досягнення мети, визначеної засновниками, за рахунок цього майна.
Види та організаційно-правові форми юридичних осіб
Згідно з ч. 1 ст. 81 ЦК юридична особа може бути створена шляхом об’єднання осіб та (або) майна.
Таким чином, даним положенням закріплено поділ юридичних осіб на:
1) юридичні особи – об’єднання осіб (наприклад, громадські об’єднання);
2) юридичні особи – об’єднання майна (наприклад, господарські товариства);
3) юридичні особи – об’єднання осіб та майна (наприклад, виробничий кооператив).
Наступна законодавча класифікація юридичних осіб закріплена в ч. 2 ст. 81 ЦК, в якій зазначено, що юридичні особи, залежно від порядку їх створення, поділяються на:
1) юридичних осіб приватного права, які створюються за волевиявленням засновників на підставі установчих документів відповідно до статті 87 ЦК (див. наступний урок), а також можуть створюватися та діяти на підставі модельного статуту в порядку, визначеному законом;
2) юридичних осіб публічного права, які створюються розпорядчим актом Президента України, органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування.
В доктрині цивільного права існують також й інші класифікації юридичних осіб, як-то:
І. Залежно від способу створення юридичні особи поділяються на:
1) юридичних осіб, що створюються у нормативно-явочному порядку;
2)юридичних осіб, які створюються у розпорядчому порядку.
ІІ. Залежно від виду установчих документів юридичні особи поділяються на:
1) юридичних осіб, установчим документом яких є статут;
2) юридичних осіб, установчим документом котрих є засновницький договір;
3) юридичних осіб, установчим документом яких є установчий акт;
4) юридичних осіб, установчий документ котрих – одноособова заява.
ІІІ. Залежно від прав, які засновники (учасники, члени) можуть мати щодо юридичної особи або її майна юридичні особи розподіляються на:
1) юридичних осіб, щодо яких їх учасники мають корпоративні права (господарські товариства, кооперативи);
2) юридичних осіб, щодо яких засновники не мають майнових прав, але мають членські права (творчі спілки, релігійні та благодійні організації);
3) юридичних осіб, на майно яких засновники мають інші речові права (державні акціонерні товариства).
IV. За правовим режимом майна всі юридичні особи поділяються на:
1) юридичних осіб – власників майна (всі приватні юридичні особи);
2) юридичних осіб – невласників майна, які, утім, мають на нього інше речове право (комунальні установи, казенні підприємства, державні акціонерні товариства).
V. Залежно від складу засновників юридичні особи поділяються на:
1) юридичних осіб, засновниками яких може бути тільки держава, АРК, територіальні громади в особі компетентних органів (казенне підприємство, комунальне підприємство);
2) юридичних осіб, засновниками котрих можуть бути лише фізичні особи (релігійні організації, об’єднання фізичних осіб, творчі спілки);
3) юридичних осіб, засновниками яких можуть бути тільки юридичні особи (відкриті та корпоративні недержавні пенсійні фонди);
4) юридичних осіб, засновниками котрих можуть бути будь-які особи, тобто і фізичні, і юридичні (господарські товариства).
VI. За кількісним складом засновників окремих організаційно-правових форм юридичні особи поділяються на:
1) юридичних осіб, що створюються декількома особами (господарські товариства);
2) юридичних осіб, що створюються однією особою (товариства однієї особи – акціонерне, товариство з обмеженою або з додатковою відповідальністю, унітарні підприємства (державні та комунальні), які передбачені Господарським кодексом України).
VII. За особливостями правового положення юридичні особи поділяються на:
1) національні (резидентів), які створені і діють відповідно до законодавства України;
2) іноземні (нерезидентів), які створені за законодавством, відмінним від законодавства України, хоча здійснюють на території України у тому чи іншому обсязі господарську діяльність.
Існують також й інші класифікації юридичних осіб.
Щодо організаційних форм юридичних осіб, то у ч. 1 ст. 83 ЦК встановлюється, що юридичні особи можуть створюватися у формі: 1) товариств, 2) установ та в 3) інших формах, встановлених законом.
Товариством є організація, створена шляхом об’єднання осіб (учасників), які мають право участі у цьому товаристві. Товариство може бути створено однією особою, якщо інше не встановлено законом.
Товариства поділяються на підприємницькі та непідприємницькі.
Підприємницькими товариствами є товариства, які здійснюють підприємницьку діяльність з метою одержання прибутку та наступного його розподілу між учасниками.
Непідприємницькими товариствами є товариства, які не мають на меті одержання прибутку для його наступного розподілу між учасниками.
Установою є організація, створена однією або кількома особами (засновниками), які не беруть участі в управлінні нею, шляхом об’єднання (виділення) їхнього майна для досягнення мети, визначеної засновниками, за рахунок цього майна.
Поділитися посиланням: