Гарантія. Правові наслідки порушення зобов’язання, забезпеченого гарантією
За гарантією банк, інша фінансова установа, страхова організація (гарант) гарантує перед кредитором (бенефіціаром) виконання боржником (принципалом) свого обов’язку. Гарант відповідає перед кредитором за порушення зобов’язання боржником.
Таким чином, однією з основних ознак, за якою гарантія відрізняється від інших способів забезпечення виконання зобов’язань є те, що вона може надаватися не будь-якою особою, а виключно банком, страховою організацією або іншою фінансовою установою.
Строк дії гарантії.
1) Гарантія діє протягом строку, на який вона видана.
2) Гарантія є чинною від дня її видачі, якщо в ній не встановлено інше.
3) Гарантія не може бути відкликана гарантом, якщо в ній не встановлено інше.
Якщо класифікувати гарантію за певними видами, основними серед них є такі, як відкличнаабо безвідклична та умовнаабо безумовна.Відкличною є гарантія, умови якої можуть бути будь-коли змінені і яка відкликається банком-гарантом за заявою боржника без попереднього повідомлення кредитора. На відміну від неї, безвідклична гарантія передбачає незмінність умов і неможливість припинення гарантом.
За умовної гарантії банк-гарант при порушенні боржником свого зобов’язання сплачує кошти кредитору в разі виконання ним відповідних умов або подання зазначених у гарантії документів. Безумовна гарантія означає, що вимоги кредитора задовольняються за його першою вимогою (без умов і документів).
Незалежність гарантії від основного зобов’язанняє вирізняючою рисою гарантії як виду забезечення виконання зобов’язань.
Так, зобов’язання гаранта перед кредитором не залежить від основного зобов’язання (його припинення або недійсності), зокрема і тоді, коли в гарантії міститься посилання на основне зобов’язання.
Правові наслідки порушення боржником зобов’язання, забезпеченого гарантією:
1) у разі порушення боржником зобов’язання, забезпеченого гарантією, гарант зобов’язаний сплатити кредиторові грошову суму відповідно до умов гарантії.
2) вимога кредитора до гаранта про сплату грошової суми відповідно до виданої ним гарантії пред’являється у письмовій формі. До вимоги додаються документи, вказані в гарантії.
3) у вимозі до гаранта або у доданих до неї документах кредитор повинен вказати, у чому полягає порушення боржником основного зобов’язання, забезпеченого гарантією.
4) кредитор може пред’явити вимогу до гаранта у межах строку, встановленого у гарантії, на який її видано.
5) кредитор не може передавати іншій особі право вимоги до гаранта, якщо інше не встановлено гарантією.
Після одержання вимоги кредитора гарант повинен негайно повідомити про це боржника і передати йому копії вимоги разом з доданими до неї документами. Гарант повинен розглянути вимогу кредитора разом з доданими до неї документами в установлений у гарантії строк, а у разі його відсутності – в розумний строк і встановити відповідність вимоги та доданих до неї документів умовам гарантії.
Гарант має право відмовитися від задоволення вимоги кредитора, якщо вимога або додані до неї документи не відповідають умовам гарантії або якщо вони подані гарантові після закінчення строку дії гарантії.
Гарант повинен негайно повідомити кредитора про відмову від задоволення його вимоги.
Якщо гарант після пред’явлення до нього вимоги кредитора дізнався про недійсність основного зобов’язання або про його припинення, він повинен негайно повідомити про це кредитора і боржника.
Повторна вимога кредитора, одержана гарантом після такого повідомлення, підлягає задоволенню.
Обов’язок гаранта перед кредитором обмежується сплатою суми, на яку видано гарантію.
У разі порушення гарантом свого обов’язку його відповідальність перед кредитором не обмежується сумою, на яку видано гарантію, якщо інше не встановлено у гарантії.
Гарант має право на оплату послуг, наданих ним боржникові.
Зобов’язання гаранта перед кредитором припиняється у разі:
1) сплати кредиторові суми, на яку видано гарантію;
2) закінчення строку дії гарантії;
3) відмови кредитора від своїх прав за гарантією шляхом повернення її гарантові або шляхом подання гаранту письмової заяви про звільнення його від обов’язків за гарантією.
Гарант, якому стало відомо про припинення гарантії, повинен негайно повідомити про це боржника.
Слід заначити, щогарант має право на зворотну вимогу (регрес) до боржника в межах суми, сплаченої ним за гарантією кредиторові, якщо інше не встановлено договором між гарантом і боржником.
Гарант не має права на зворотну вимогу (регрес) до боржника у разі, якщо сума, сплачена гарантом кредиторові, не відповідає умовам гарантії, якщо інше не встановлено договором між гарантом і боржником.
Гарантія. Правові наслідки порушення зобов’язання, забезпеченого гарантією
За гарантією банк, інша фінансова установа, страхова організація (гарант) гарантує перед кредитором (бенефіціаром) виконання боржником (принципалом) свого обов’язку. Гарант відповідає перед кредитором за порушення зобов’язання боржником.
Таким чином, однією з основних ознак, за якою гарантія відрізняється від інших способів забезпечення виконання зобов’язань є те, що вона може надаватися не будь-якою особою, а виключно банком, страховою організацією або іншою фінансовою установою.
Строк дії гарантії.
1) Гарантія діє протягом строку, на який вона видана.
2) Гарантія є чинною від дня її видачі, якщо в ній не встановлено інше.
3) Гарантія не може бути відкликана гарантом, якщо в ній не встановлено інше.
Якщо класифікувати гарантію за певними видами, основними серед них є такі, як відкличнаабо безвідклична та умовнаабо безумовна. Відкличною є гарантія, умови якої можуть бути будь-коли змінені і яка відкликається банком-гарантом за заявою боржника без попереднього повідомлення кредитора. На відміну від неї, безвідклична гарантія передбачає незмінність умов і неможливість припинення гарантом.
За умовної гарантії банк-гарант при порушенні боржником свого зобов’язання сплачує кошти кредитору в разі виконання ним відповідних умов або подання зазначених у гарантії документів. Безумовна гарантія означає, що вимоги кредитора задовольняються за його першою вимогою (без умов і документів).
Незалежність гарантії від основного зобов’язанняє вирізняючою рисою гарантії як виду забезечення виконання зобов’язань.
Так, зобов’язання гаранта перед кредитором не залежить від основного зобов’язання (його припинення або недійсності), зокрема і тоді, коли в гарантії міститься посилання на основне зобов’язання.
Правові наслідки порушення боржником зобов’язання, забезпеченого гарантією:
1) у разі порушення боржником зобов’язання, забезпеченого гарантією, гарант зобов’язаний сплатити кредиторові грошову суму відповідно до умов гарантії.
2) вимога кредитора до гаранта про сплату грошової суми відповідно до виданої ним гарантії пред’являється у письмовій формі. До вимоги додаються документи, вказані в гарантії.
3) у вимозі до гаранта або у доданих до неї документах кредитор повинен вказати, у чому полягає порушення боржником основного зобов’язання, забезпеченого гарантією.
4) кредитор може пред’явити вимогу до гаранта у межах строку, встановленого у гарантії, на який її видано.
5) кредитор не може передавати іншій особі право вимоги до гаранта, якщо інше не встановлено гарантією.
Після одержання вимоги кредитора гарант повинен негайно повідомити про це боржника і передати йому копії вимоги разом з доданими до неї документами. Гарант повинен розглянути вимогу кредитора разом з доданими до неї документами в установлений у гарантії строк, а у разі його відсутності – в розумний строк і встановити відповідність вимоги та доданих до неї документів умовам гарантії.
Гарант має право відмовитися від задоволення вимоги кредитора, якщо вимога або додані до неї документи не відповідають умовам гарантії або якщо вони подані гарантові після закінчення строку дії гарантії.
Гарант повинен негайно повідомити кредитора про відмову від задоволення його вимоги.
Якщо гарант після пред’явлення до нього вимоги кредитора дізнався про недійсність основного зобов’язання або про його припинення, він повинен негайно повідомити про це кредитора і боржника.
Повторна вимога кредитора, одержана гарантом після такого повідомлення, підлягає задоволенню.
Обов’язок гаранта перед кредитором обмежується сплатою суми, на яку видано гарантію.
У разі порушення гарантом свого обов’язку його відповідальність перед кредитором не обмежується сумою, на яку видано гарантію, якщо інше не встановлено у гарантії.
Гарант має право на оплату послуг, наданих ним боржникові.
Зобов’язання гаранта перед кредитором припиняється у разі:
1) сплати кредиторові суми, на яку видано гарантію;
2) закінчення строку дії гарантії;
3) відмови кредитора від своїх прав за гарантією шляхом повернення її гарантові або шляхом подання гаранту письмової заяви про звільнення його від обов’язків за гарантією.
Гарант, якому стало відомо про припинення гарантії, повинен негайно повідомити про це боржника.
Слід заначити, щогарант має право на зворотну вимогу (регрес) до боржника в межах суми, сплаченої ним за гарантією кредиторові, якщо інше не встановлено договором між гарантом і боржником.
Гарант не має права на зворотну вимогу (регрес) до боржника у разі, якщо сума, сплачена гарантом кредиторові, не відповідає умовам гарантії, якщо інше не встановлено договором між гарантом і боржником.
Поділитися посиланням: