Здійснення права спільної часткової власності

Право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою.

Співвласникам, як і кожному окремому власнику речі, належать права во­лодіння, користування та розпоряджання своїм майном, що належить їм на праві спільної часткової власності. Зазначені правомочності співвласники об’єкта пра­ва спільної часткової власності  , як вказано вище, мають здійснювати за взаємною згодою. Форма її вираження цією нормою не встановлюється. Зго­да може бути виражена, наприклад, у формі письмового договору, наданого до­ручення одному із співвласників чи іншій особі на вчинення тієї чи іншої дії, у вигляді нотаріально оформленої довіреності тощо.

Співвласники можуть домовитися про порядок володіння та користування майном, що є їхньою спільною частковою власністю.

Кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності. У разі неможливості цього він має право вимагати від інших співвласників, які володіють і користуються спільним майном, відповідної матеріальної компенсації.

Якщо договір між співвласниками про порядок володіння та користування спільним майном відповідно до їхніх часток у праві спільної часткової власності посвідчений нотаріально, він є обов’язковим і для особи, яка придбає згодом частку в праві спільної часткової власності на це майно.

Плоди, продукція та доходи від використання майна, що є у спільній частковій власності, надходять до складу спільного майна і розподіляються між співвласниками відповідно до їхніх часток у праві спільної часткової власності, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.

Співвласник відповідно до своєї частки у праві спільної часткової власності зобов’язаний брати участь у витратах на управління, утримання та збереження спільного майна, у сплаті податків, зборів (обов’язкових платежів), а також нести відповідальність перед третіми особами за зобов’язаннями, пов’язаними із спільним майном.

Співвласник має право самостійно розпорядитися своєю часткою у праві спільної часткової власності. Це можливо, зокрема,шляхом укладення договорів купівлі-продажу, дарування, міни, заповіту тощо. Набувачами такої частки можуть бути як інші співвласники, так і треті особи. У цих випадках спільна власність не припиняється, оскільки відчужується не конкретна частка майна в натурі, а ідеальна частка у праві влас­ності, тобто відбувається лише заміна суб’єкта цивільного права. Водночас за­кон встановлює певні гарантії захисту прав співвласників у таких ситуаціях. При цьому продаж частки у праві спільної часткової власності має здійснюватися з дотри­манням правил про переважне право співвласників перед іншими (сторонніми) особами на купівлю цієї частки.

Частка у праві спільної часткової власності переходить до набувача за договором з моменту укладення договору, якщо інше не встановлено домовленістю сторін.

Частка у праві спільної часткової власності за договором, який підлягає нотаріальному посвідченню та (або) державній реєстрації, переходить до набувача відповідно до ст. 334 ЦК.

Оцінка