Обмеження цивільної дієздатності фізичної особи. Визнання фізичної особи недієздатною

Як було вказано вище, дієздатність, на відміну від правоздатності, пов’язана з певними якостями фізичної особи: здатністю усвідомлювати значення своїх дій, керувати ними та передбачати наслідки їх вчинення. Такі якості залежать від віку фізичної особи та стану її психіки. У зв’язку з цим, якщо фізична особа нездатна усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними, вона може бути судом або обмежена у своїй цивільній дієздатності, або визнана недієздатною. 

У ст36 ЦК передбачаються наступні підстави для обмеження цивільної дієздатності фізичної особи:

1) якщо фізична особа страждає на психічний розлад, який істотно впливає на її здатність усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними;

2) якщо фізична особа зловживає спиртними напоями, наркотичними засобами, токсичними речовинами, азартними іграми тощо і тим ставить себе чи свою сім’ю, а також інших осіб, яких вона за законом зобов’язана утримувати, у скрутне матеріальне становище.

Обмеження цивільної дієздатності фізичної особи здійснюється судом у порядку, передбаченому ЦПК. Цивільна дієздатність фізичної особи є обмеженою з моменту набрання законної сили рішенням суду про це.

Правові наслідки обмеження цивільної дієздатності фізичної особи полягають у такому:

1) над фізичною особою, цивільна дієздатність якої обмежена, встановлюється піклування;

2) фізична особа, цивільна дієздатність якої обмежена, може самостійно вчиняти лише дрібні побутові правочини;

3) правочини щодо розпорядження майном та інші правочини, що виходять за межі дрібних побутових, вчиняються особою, цивільна дієздатність якої обмежена, за згодою піклувальника. При цьому, відмова піклувальника дати згоду на вчинення правочинів, що виходять за межі дрібних побутових, може бути оскаржена особою, цивільна дієздатність якої обмежена, до органу опіки та піклування або суду;

4) одержання заробітку, пенсії, стипендії, інших доходів особи, цивільна дієздатність якої обмежена, та розпоряджання ними здійснюються піклувальником. Піклувальник може письмово дозволити фізичній особі, цивільна дієздатність якої обмежена, самостійно одержувати заробіток, пенсію, стипендію, інші доходи та розпоряджатися ними;

5) соба, цивільна дієздатність якої обмежена, самостійно несе відповідальність за порушення нею договору, укладеного за згодою піклувальника, та за шкоду, що завдана нею іншій особі. Тобто у фізичних осіб, цивільна дієздатність яких обмежена, зберігається така властивість, як деліктоздатність.

Цивільна дієздатність фізичної особи, яка була обмежена, може бути поновлена судом у таких випадках:

1) у разі видужання фізичної особи, цивільна дієздатність якої була обмежена, або такого поліпшення її психічного стану, який відновив у повному обсязі її здатність усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними;

2) у разі припинення фізичною особою зловживання спиртними напоями, наркотичними засобами, токсичними речовинами, азартними іграми тощо.

Піклування, встановлене над фізичною особою, припиняється на підставі рішення суду про поновлення цивільної дієздатності. Порядок поновлення цивільної дієздатності фізичної особи, цивільна дієздатність якої була обмежена, встановлюється ЦПК.

Підставою для визнання  судом фізичної особи недієздатною є хронічний, стійкий психічний розлад, внаслідок якого фізична особа не здатна усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними. Під тяжким психічним розладом розуміють порушення психічної діяльності функціонального характеру, яке позбавляє особу здатності адекватно усвідомлювати навколишню дійсність, оцінювати свій психічний стан і поведінку.

Фізична особа визнається недієздатною за рішенням суду у порядку, встановленому ЦПК.

При цьому, якщо суд відмовить у задоволенні заяви про визнання особи недієздатною і буде встановлено, що вимога була заявлена недобросовісно без достатньої для цього підстави, фізична особа, якій такими діями було завдано моральної шкоди, має право вимагати від заявника її відшкодування.

За загальним  правилом, фізична особа визнається недієздатною з моменту набрання законної сили рішенням суду про це. Однак, якщо від часу виникнення недієздатності залежить визнання недійсним шлюбу, договору або іншого правочину, суд з урахуванням висновку судово-психіатричної експертизи та інших доказів щодо психічного стану особи може визначити у своєму рішенні день, з якого вона визнається недієздатною.

Правові наслідки визнання фізичної особи недієздатною полягають у тому, що:

1) над недієздатною фізичною особою встановлюється опіка;

2) недієздатна фізична особа не має права вчиняти будь-якого правочинуУ разі вчинення недієздатною фізичною особою правочину без згоди на це опікуна, цей правочин вважається нікчемним. Водночас на вимогу опікуна правочин, вчинений недієздатною особою, може бути визнаний судом дійсним, якщо буде доведено, що він вчинений на користь недієздатної особи;

3) правочини від імені недієздатної фізичної особи та в її інтересах вчиняє її опікун;

4) відповідальність за шкоду, завдану недієздатною фізичною особою, несе її опікун. Тобто недієздатна фізична особа вважається неделіктоздатною.

Підставою для поновлення цивільної дієздатності фізичної особи, яка була визнана недієздатною, є видужання або значне поліпшення її психічного стану, внаслідок чого у неї поновилася здатність усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними

Суд поновлює цивільну дієздатність фізичної особи, яка була визнана недієздатною, і припиняє опіку за заявою опікуна або органу опіки та піклуванняПорядок поновлення цивільної дієздатності фізичної особи, яка була визнана недієздатною, встановлюється ЦПК.

5/5 - (1 vote)