Об’єкти та суб’єкти права інтелектуальної власності

В найбільш широкому розумінні об’єктом права інтелектуальної власності є результат інтелектуальної творчої діяльностіНалежність об’єктів цивільних прав до об’єктів права інтелектуальної власності може бути встановлена ЦК чи законом.

Відповідно до ст. 420 ЦК до об’єктів права інтелектуальної власності, зокрема, належать:

1) літературні та художні твори;

2) комп’ютерні програми;

3) компіляції даних (бази даних);

4) виконання;

5) фонограми, відеограми, передачі (програми) організацій мовлення;

6) наукові відкриття;

7) винаходи, корисні моделі, промислові зразки;

8) компонування напівпровідникових виробів;

9) раціоналізаторські пропозиції;

10) сорти рослин, породи тварин;

11) комерційні (фірмові) найменування, торговельні марки (знаки для товарів і послуг), географічні зазначення;

12) комерційні таємниці.

Умовно весь перелік об’єктів інтелектуальної власності можна поділити на чотири групи:

1) Об’єкти авторського права і суміжних прав: літературні та художні твори, комп’ютерні програми, компіляції даних (авторське право), виконання, фонограми, програми передачі мовлення (суміжні права)

2) Об’єкти промислової власності: винахід, корисна модель, промисловий зразок, раціоналізаторська пропозиція;

3) Засоби індивідуалізації товарів та учасників господарського обігу: знак для товаріа та послуг, зазначачення походження товару, комерційне найменування;

4) Особливі об’єкти інтелектуальної власності: породи тварин, сорти рослин, наукове відкриття тощо.

Відповідно до ст. 421 ЦК суб’єктами права інтелектуальної власності є: творець (творці) об’єкта права інтелектуальної власності (автор, виконавець, винахідник тощо) та інші особи, яким належать особисті немайнові та (або) майнові права інтелектуальної власності відповідно до ЦК, іншого закону чи договору.

Іншими особами, яким належать особисті немайнові та (або) майнові права інтелектуальної власності відповідно до ЦК, іншого закону чи договору можуть бути, зокрема: 

1) юридичні або фізичні особи, де або у якої працює працівник (роботодавцю) (ст. 429 ЦК). 

Так,особисті немайнові права інтелектуальної власності на об’єкт, створений у зв’язку з виконанням трудового договору, належать працівникові, який створив цей об’єкт. У випадках, передбачених законом, окремі особисті немайнові права інтелектуальної власності на такий об’єкт можуть належати юридичній або фізичній особі, де або у якої працює працівник.

Майнові права інтелектуальної власності на об’єкт, створений у зв’язку з виконанням трудового договору, належать працівникові, який створив цей об’єкт, та юридичній або фізичній особі, де або у якої він працює, спільно, якщо інше не встановлено договором.

Особливості здійснення майнових прав інтелектуальної власності на об’єкт, створений у зв’язку з виконанням трудового договору, можуть бути встановлені законом.

2) Замовнику, якщо об’єкт інтелектуальної власності створений на замовлення (ст. 430 ЦК). Особисті немайнові права інтелектуальної власності на об’єкт, створений за замовленням, належать творцеві цього об’єкта.У випадках, передбачених законом, окремі особисті немайнові права інтелектуальної власності на такий об’єкт можуть належати замовникові. Майнові права інтелектуальної власності на об’єкт, створений за замовленням, належать творцеві цього об’єкта та замовникові спільно, якщо інше не встановлено договором.

3) Правонаступники творців об’єктів інтелектуальної влансості щодо майнових прав інтелектуальної, зокрема, спадкоємці, особи, яким передані деякі майнові права інтелектуальної власності  тощо.

Отже, загалом суб’єктами  права інтелектуальної власності є фізичні та юридичні особи, держава та територіальні громади. Творцем об’єкта інтелектуальної власності може бути будь-яка фізична особа, незалежно від віку та дієздатності. Юридичні особине можуть бути творцями, але вони можуть стати первинними суб’єктами права інтелектуальної власностів силу закону (наприклад, якщо вони виступають роботодавцями чи замовниками, як було вказано вище).