Поняття та види недоговірних зобов’язань

Цивільно-правові зобов’язання можуть виникати не лише з договорів, а й з інших юридичних підставодносторонніх правочинів, завдання шкоди та безпідставного набуття, збереження майна  тощо. В юридичній літературі їх визначають як недоговірні зобов’язання. 

В науковій літературі наголошують, що недоговірні зобов’язання слід відмежовувати від договірних на основі таких ознак: 

1) договірні зобов’язання виникають у разі укладення цивільно-правового договору, а недоговірні — в тому разі, якщо суб’єкти не перебували в договірних правовідносинах, при цьому наявність договірних відносин у цих суб’єктів не виключає можливість виникнення недоговірних зобов’язань між ними (наприклад, заподіяння шкоди однією стороною договору іншій);

2) договірні зобов’язання — це зобов’язання, що завжди існують між сторонами, а недоговірні — це завжди новий юридичний обов’язок, а в деліктних зобов’язаннях він покладається на правопорушника замість невиконаного; 

3) договірні зобов’язання є відносними (тобто суб’єкти чітко визначені договором), а недоговірні виникають з порушення абсолютних прав (невизначене коло суб’єктів протистоїть одному визначеному суб’єкту – суб’єкту абсолютного права); 

4) договірні зобов’язання регулюється як імперативними, так і диспозитивними нормами, а недоговірні — лише імперативними;

 5) у разі невиконання або неналежного виконання договірного зобов’язання можлива відповідальність як у формі відшкодування збитків, так і у формі сплати неустойки, штрафу, а недоговірного зобов’язання — тільки у формі відшкодування шкоди; 

6) у договірних зобов’язаннях на розмір відповідальності впливає вина кредитора, а для зобов’язань із відшкодування шкоди має значення тільки умисел і груба необережність потерпілого та матеріальний стан заподіювача шкоди — фізичної особи. 

Види недоговірних зобов’язань

Законодавець, виходячи із норм ЦК, розрізняє такі види недоговірних зобов’язань:

1) зобов’язання із публічної обіцянки винагороди;

2) зобов’язання із вчинення дій у майнових інтересах іншої особи без її доручення;

3) зобов’язання із рятування здоров’я та життя фізичної особи, майна фізичної або юридичної особи;

4) зобов’язання із створення загрози життю, здоров’ю, майну фізичної особи або майну юридичної особи;

5) зобов’язання із відшкодування шкоди;

6) зобов’язання із набуття, збереження майна без достатньої правової підстави (кондикційні зобов’язання).

Вищеназвані види недоговірних зобов’язань поділяються науковцями на два види за характером підстави їх виникнення:

1) недоговірні зобов’язання, що виникають з правомірних дій, до яких відносяться: 

– зобов’язання, що виникають із публічної обіцянки винагороди (без оголошення конкурсу та за результатами конкурсу);

– зобов’язання, що виникають із вчинення дій у майнових інтересах іншої особи без її доручення;

– зобов’язання, що виникають із рятування здоров’я та життя фізичної особи, майна фізичної або юридичної особи.

2) недоговірні зобов’язання, що виникають з неправомірних дій, тобто:

– зобов’язання, що виникають із заподіяння шкоди (деліктні зобов’язання);

–  зобов’язання з набуття або збереження майна без достатньої правової підстави;

– зобов’язання, що виникають із створення загрози життю, здоров’ю, майну фізичної особи або майну юридичної особи).

В юридичній літературі зобов’язання із публічної обіцянки винагороди, із вчинення дій у майнових інтересах іншої особи без її доручення та із рятування здоров’я та життя фізичної особи, майна фізичної або юридичної особи визначають як  зобов’язання із односторонніх дій. В результаті вчинення таких дій однієї особою у іншої з’являються права чи обов’язки, що породжує зобов’язальні відносини між ними.