Поняття та зміст особистого немайнового права

Особисті немайнові права людини забезпечують її природне існування і соціальне буття, а відносини, які виникають у сфері їх реалізації, складають предмет цивільно-правового регулювання. Слід відмітити, що при визначенні предмета цивільного права особисті немайнові відносини стоять на першому місці, а майнові – на другому.

Права, що виникають із приводу особистих нематеріальних благ, характеризуються такими специфічними ознаками:

1) немайнові права невіддільні від особистості їх носія, належать конкретній людині та іменуються «особистими». Особисті немайнові права тісно пов’язані з фізичною особою. Фізична особа не може відмовитися від особистих немайнових прав, а також не може бути позбавлена цих прав, тобто вони є невідчужуваними;

2) дані права належать кожній фізичній особі від народження або за законом. Вони належать всім і кожному, незалежно від правоздатності і дієздатності. Підставою для їх виникнення є факт народження, або дія чи подія, передбачена в законі. 

3) особисті немайнові права мають абсолютний характер. Так, людині, їх носію, протистоїть необмежене коло зобов’язаних осіб, кожна з яких повинна утримуватися від порушення цих прав. Якщо у відносних правовідносинах заздалегідь відомі обидва суб’єкти цих відносин, то в абсолютних – відомим є тільки один суб’єкт (носій особистого права), інший суб’єкт, або суб’єкти (зобов’язані особи) – невідомі, їх існує невизначена кількість, і кожний із них зобов’язаний не порушувати особистого права, що охороняється законом. І тільки у разі порушення особистого права з невизначеної кількості зобов’язаних утримуватися від порушення осіб виокремлюється порушник, який і є суб’єктом відповідальності.

4) особисті немайнові права позбавлені матеріального (майнового) або економічногозмісту. Навіть якщо вторгнення у сферу особистих прав призвело до вельми негативних наслідків економічного характеру для їх носія, особисті права не наповнюються матеріальним змістом. Щодо них неможливо визначити їх вартість в грошовому еквіваленті. 

5) особисті немайнові права належать фізичній особі довічно.

Таким чином, особисте немайнове право – це суб’єктивне право особи, міра можливої поведінки управомоченої особи щодо невіддільних від її особистості абсолютних благ немайнового характеру, які позбавлені економічного змісту і надають людині можливість за своїм розсудом, без втручання інших осіб, визначати свою поведінку в сфері особистого життя.

Зміст особистого немайнового права становить можливість фізичної особи вільно, на власний розсуд визначати свою поведінку у сфері свого приватного життя.

Фізична особа здійснює особисті немайнові права самостійно.В інтересах малолітніх, неповнолітніх, а також повнолітніх фізичних осіб, які за віком або за станом здоров’я не можуть самостійно здійснювати свої особисті немайнові права, їхні права здійснюють батьки (усиновлювачі), опікуни, піклувальники.

Фізична особа має право вимагати від посадових і службових осіб вчинення відповідних дій, спрямованих на забезпечення здійснення нею особистих немайнових прав.

Забезпечення здійснення особистих немайнових прав здійснюється за допомогою наступних положень:

1) органи державної влади, органи влади Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування у межах своїх повноважень забезпечують здійснення фізичною особою особистих немайнових прав;

2) юридичні особи, їх працівники, окремі фізичні особи, професійні обов’язки яких стосуються особистих немайнових прав фізичної особи, зобов’язані утримуватися від дій, якими ці права можуть бути порушені;

3діяльність фізичних та юридичних осіб не може порушувати особисті немайнові права.

Обмеження особистих немайнових прав фізичної особи, встановлених Конституцією України, можливе лише у випадках, передбачених нею. Обмеження особистих немайнових прав фізичної особи, встановлених  ЦК та іншим законом, можливе лише у випадках, передбачених ними.

3.7/5 - (3 votes)