Поняття та юридична характеристика договору зберігання, його види

За договором зберігання одна сторона (зберігач) зобов’язується зберігати річ, яка передана їй другою стороною (поклажодавцем), і повернути її поклажодавцеві у схоронності.

При цьому, договором зберігання, в якому зберігачем є особа, що здійснює зберігання на засадах підприємницької діяльності (професійний зберігач), може бути встановлений обов’язок зберігача зберігати річ, яка буде передана зберігачеві в майбутньому.

 Договір зберігання характеризується такими ознаками:

1) договір зберігання є двостороннім;

2) може бутияк реальнимтак і консенсуальнимЗа загальним правилом, договір зберігання вважається реальним (укладеним з моменту передачі на зберігання). Однак відповідно до ч. 2 ст. 936 ЦК, якщо зберігачем є особа, яка здійснює зберігання на засадах підприємницької діяльності (професійний зберігач), договором зберігання може бути встановлений обов’язок зберігача зберігати річ, що буде передана йому в майбутньому. Втакому випадку договір зберігання є консенсуальним (укладеним з моменту досягнення згоди між його сторонамищодо істотних умов договору);

3) може бути відплатним або безвідплатним.Якщо плата за зберігання та строки її внесення встановлюються договором зберігання, він є відплатним. За загальним правилом, договір зберігання єаме відплатним, в тому числі й через презумпцію відплатності договорів за ЦК. Однак, відповідно до ч. 4 ст. 946 ЦК установчим документом юридичної особи або договором може бути передбачено безоплатне зберігання речі. Безвідплатні, реальні договори зберігання, зазвичай, застосовують у побутовій сфері.

4) договір зберігання може бути публічним, якщо зберігання речей здійснюється суб’єктом підприємницької діяльності на складах (у камерах, приміщеннях) загального користування.

5) у науковій літературі також відзначають, що договір зберігання є фідуціарним, оскільки ґрунтується на довірі однієї сторони до іншої. Саме виходячи із фідуціарного характеру цього договору, ЦК встановлює необхідність особистого виконання обов’язків зберігача.

Виходячи із положень ЦК, договірні зобов’язання зі зберігання можна поділити на загальні і спеціальні. 

Загальне зберігання є генеральною конструкцією будь-якого зобов’язання зі зберігання, за яким у зберігача виникає обов’язок забезпечити схоронність речі.

 Спеціальні види зберігання характеризуються певними особливостями, що виділяють їх серед інших видів зберігання. До спеціальних видів зберіганняЦК відносить:

1) зберігання речі у ломбарді;

2) зберігання цінностей у банку;

3) зберігання речей у камерах схову організацій, підприємств транспорту;

4) зберігання речей у гардеробі організації;

5) зберігання речей пасажира під час його перевезення;

6) зберігання речей у готелі;

7) зберігання речей, що є предметом спору (секвестр);

8) зберігання автотранспортних засобів;

9) також до спеціальних видів зберігання слід віднести зберігання на товарному складі та інші особливі види зберігання, передбачені чинним законодавством.

Форма договору зберігання.

Договір зберігання укладається у письмовій формі у таких випадках:

1) якщо його укладено між юридичними особами;

2) якщо його укладено між фізичною та юридичною особою;

3) якщо цей договір укладено між фізичними особами між собою на суму, що перевищує у двадцять і більше разів розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян;

4) в інших випадках, коли законом встановлена письмова форма.

Договір зберігання, за яким зберігач зобов’язується прийняти річ на зберігання в майбутньому, має бути укладений у письмовій формі, незалежно від вартості речі, яка буде передана на зберігання.

Письмова форма договору вважається дотриманою, якщо прийняття речі на зберігання посвідчене розпискою, квитанцією або іншим документом, підписаним зберігачем.

Прийняття речі на зберігання при пожежі, повені, раптовому захворюванні або за інших надзвичайних обставин може підтверджуватися свідченням свідків.

Прийняття речі на зберігання може підтверджуватися видачею поклажодавцеві номерного жетона, іншого знака, що посвідчує прийняття речі на зберігання, якщо це встановлено законом, іншими актами цивільного законодавства або є звичним для цього виду зберігання.

4/5 - (4 votes)