Поняття та юридична характеристика договору ренти

За договором ренти одна сторона (одержувач ренти) передає другій стороні (платникові ренти) у власність майно, а платник ренти взамін цього зобов’язується періодично виплачувати одержувачеві ренту у формі певної грошової суми або в іншій формі (ст. 731 ЦК). Договором ренти може бути встановлений обов’язок виплачувати ренту безстроково (безстрокова рента) або протягом певного строку.

Для договору ренти притаманні такі ознаки:

1) договір ренти, як і договір купівлі-продажу, дарування, є договором про передачу майна у власність, однак при цьому обтяженого зустрічним наданням періодичних платежів (ренти);

2) договір ренти є реальнимтобто вважається укладеним з моменту передачі майна у власність платника рентияк це випилває із визначення договору ренти, вказаного вище. Хоча науковці вважають дискусійним питання реальності  договору ренти. Вважається, що договір ренти доцільно визнати консенсуальним договором, який вважається укладеним з моменту нотаріального посвідчення і покладає на отримувача ренти обов’язок передати майно платнику ренти.  Таким чином, договір ренти вважається укладеним і право власності виникає у набувача (платника ренти) з часу нотаріального посвідчення, а не в момент передачі майна чи фактичної його передачі набувачу, оскільки недостатньо лише передачі майна для набуття чинності договором ренти;

3) немає єдиності серед вчених і щодо односторонності чи двосторонності договору ренти. На нашу думку, як випливає зі змісту прав та обов’язків сторін, правами та обов’язками наділені обидві сторони – одержувач та платник ренти, а тому договір ренти є двостороннім договором;

4) договір ренти є відплатним, оскільки майно передається отримувачем ренти (відчужувачем) у власність платника ренти в обмін на сплату останнім рентних платежів на користь отримувача ренти. При чому, передача майна у власність платника ренти безоплатно (ст. 734 ЦК) зовсім не означає безоплатність договору ренти в цілому, адже поширення норм про дарування на відносини, що випливають з договору ренти, стосується останнього лише в частині передачі майна, а рента як своєрідна оплата майна, що передається у власність, залишається;

5) особливістю договору ренти є так званий «алеаторний» (ризиковий) характер, який полягає в невизначеності на момент укладення договору загальної суми зустрічного наданнят (ренти) в рахунок оплати відчужуваного майна.

6) договір ренти є довгостроковим договором (або навіть безстроковим)специфіка якого передбачає тривалість договірних відносин, які можуть нараховувати не одне десятиліття.

Договір ренти укладається у письмовій формі. Договір ренти та договір про передачу нерухомого майна під виплату ренти підлягають нотаріальному посвідченню.

Оцінка