Правові наслідки порушення зобов’язання

Форми відповідальності за цивільним правом викладені у ст. 611 ЦК, згідно з ч. 1 якої у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема:

1) припинення зобов’язання внаслідок односторонньої відмови від зобов’язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору;

2) зміна умов зобов’язання;

3) сплата неустойки;

4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

Також згідно з ч. 2 ст. 611 ЦК у разі порушення боржником негативного зобов’язання кредитор незалежно від сплати неустойки та (або) відшкодування збитків і моральної шкоди має право вимагати припинення дії, від вчинення якої боржник зобов’язався утриматися, якщо це не суперечить змісту зобов’язання. Така вимога може бути пред’явлена кредитором і в разі виникнення реальної загрози порушення такого зобов’язання.

Розглянемо детальніше деякі з цих правових наслідків порушення зобов’язання, а також вкажемо й інші правові наслідки порушення зобов’язання, які встановлені у ЦК, зокрема:

1) виникнення права на односторонню відмову від зобов’язання у потерпілої сторони. Так, у разі порушення зобов’язання однією стороною друга сторона має право частково або в повному обсязі відмовитися від зобов’язання, якщо це встановлено договором або законом. Одностороння відмова від зобов’язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов’язання. Внаслідок односторонньої відмови від зобов’язання частково або у повному обсязі відповідно змінюються умови зобов’язання або воно припиняється;

2)   відповідальність боржника за дії інших осібБоржник відповідає за порушення зобов’язання іншими особамина яких було покладено його виконання (ст. 528 ЦК), якщо договором або законом не встановлено відповідальність безпосереднього виконавця;

3) право витребувати річ, визначену індивідуальними ознаками, у боржника. У разі невиконання боржником обов’язку передати кредиторові у власність або у користування річ, визначену індивідуальними ознаками, кредитор має право витребувати цю річ у боржника та вимагати її передання відповідно до умов зобов’язання. Кредитор втрачає право на витребування у боржника речі, визначеної індивідуальними ознаками, у разі, якщо ця річ вже передана третій особі у власність або в користування.

Якщо річ, визначену індивідуальними ознаками, ще не передано, переважне право на її одержання має той з кредиторів, зобов’язання на користь якого виникло раніше, а коли це неможливо визначити, – кредитор, який першим пред’явив позов;

4) виконання за рахунок боржника. У разі невиконання боржником для кредитора певної роботи чи ненадання йому послуги кредитор має право виконати цю роботу власними силами або доручити її виконання чи надання послуги третій особі і вимагати від боржника відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором, актами цивільного законодавства або не випливає із суті зобов’язання.

5) зміна умов зобов’язання. Зміна умов зобов’язання має місце, зокрема, при припиненні зобов’язання переданням відступного (ст. 600 ЦК), коли змінюється предмет виконання зобов’язання, тобто замість визначеного у зобов’язанні предмета (річ, послуга, результат роботи тощо) кредиторові передаються гроші, інше майно тощо. Отже, має місце неналежне виконання зобов’язання з порушенням умов про предмет його виконання, але за згодою сторін правовим наслідком такого порушення є не відповідальність, а зміна умов зобов’язання та його припинення.

Оцінка