Право володіння чужим майном

Право володіння чужим майном регулюється главою 31 ЦК. 

Загалом право володіння повинне розумітися у трьох значеннях:

1) як одна з правомочностей права власності, що у своїй сукупності становить йогозміст.

2) як можливість користуватися майном, що виникаєна підставі окремих правочинів (оренда, найм, рента тощо).

3) як фактичне користування майном добросовісним або недобросовісним володільцем, незалежно від правової підстави. 

Глава 31 ЦК повинна стосуватися останнього способу існування, а саме фактичного володіння майном (добросовісного або недобросовісного), тобто володіння без правового титулуХоча при цьому ст. 398 ЦК визначає, що право володіння виникає на підставі договору з власником або особою, якій майно було передане власником, а також на інших підставах, встановлених законом.

Згідно з ст. 397 ЦК володільцем чужого майна є особа, яка фактично тримає його у себе. Право володіння чужим майном може належати одночасно двом або більше особам.Фактичне володіння майном вважається правомірним, якщо інше не випливає із закону або не встановлено рішенням суду.

Як зазначають, в юридичній літературі, володіння може бути законним і незаконним. Законним є володіння, що спирається на титул. Фактичне володіння такого титулу не має, тому його можна вважати незаконним. Незаконне володіння поділяється на добросовісне і недобросовісне. Добросовісним визнається володіння, коли володілець не знав і не міг знати про те, що володіє чужим майном. Розмежовуються ці володіння за суб’єктивним критерієм: знав чи не знав.

Визначати характер володіння може лише суд.Поділ фактичного володіння на добросовісне і недобросовісне має практичне значення при розгляді віндикаційних позовів, якізаявляють власники. Згідно зі ст. 344 ЦК України добросовісний володілець може стативласником чужої речі.

Добросовісний володілець може здійснювати стосовно об’єкта володіння такі самі права, що і власник,але до того часу, поки не знає про неправомірність свого володіння. Як тільки добросовісний володілець дізнався про неправомірність свого володіння, він перетворюється на недобросовісного володільця, тому зобов’язаний повернути майно власнику або іншій особі, а остання має права звернутися до суду.

Право володіння припиняється у разі:

1) відмови володільця від володіння майном;

2) витребування майна від володільця власником майна або іншою особою;

3) знищення майна.

4) в інших випадках, встановлених законом.

Недобросовісний володілець зобов’язаний негайно повернути майно особі, яка має на нього право власності або інше право відповідно до договору або закону, або яка є добросовісним володільцем цього майна. У разі невиконання недобросовісним володільцем цього обов’язку заінтересована особа має право пред’явити позов про витребування цього майна.

5/5 - (1 vote)