Право на відмову від прийняття спадщини. Правові наслідки відмови від прийняття спадщини

Спадкоємець за заповітом або за законом може відмовитися від прийняття спадщини протягом строку прийняття спадщини

Заява про відмову від прийняття спадщини подається нотаріусу або в сільських населених пунктах – уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини. Відмова від прийняття спадщини є безумовною і беззастережною.

Відмова від прийняття спадщини може бути відкликана протягом строку, встановленого для її прийняття.

Варто вказати, що право на відмову від спадщини деякими категоріями осіб реалізується у спеціальному порядку:

1) фізична особа, цивільна дієздатність якої обмежена, може відмовитися від прийняття спадщини за згодою піклувальника і органу опіки та піклування;

2) неповнолітня особа віком від чотирнадцяти до вісімнадцяти років може відмовитися від прийняття спадщини за згодою батьків (усиновлювачів), піклувальника і органу опіки та піклування;

3) батьки (усиновлювачі), опікун можуть відмовитися від прийняття спадщини, належної малолітній, недієздатній особі, лише з дозволу органу опіки та піклування.

Цивільне законодавство також встановлює право на відмову від прийняття спадщини на користь іншої особи:

1) спадкоємець за заповітом має право відмовитися від прийняття спадщини на користь іншого спадкоємця за заповітом;

2) спадкоємець за законом має право відмовитися від прийняття спадщини на користь будь-кого із спадкоємців за законом незалежно від черги;

3) спадкоємець має право відмовитися від частки у спадщині спадкоємця, який відмовився від спадщини на його користь;

4) якщо заповідач підпризначив спадкоємця, особа, на ім’я якої складений заповіт, може відмовитися від спадщини лише на користь особи, яка є підпризначеним спадкоємцем.

Відмова від прийняття спадщини може бути визнана судом недійсною з таких підстав

1) вчинення відмови від прийняття спадщинидієздатною фізичною особою, яка у момент його вчинення не усвідомлювала значення своїх дій та (або) не могла керувати ними;

2) вчинення відмови від прийняття спадщини під впливом помилки;

3) вчинення відмови від прийняття спадщинипід впливом обману;

4) вчинення відмови від прийняття під впливом насильства;

5) відмову від прийняття вчинено під впливом тяжкої обставини.

Правові наслідки відмови від прийняття спадщини:

1) якщо від прийняття спадщини відмовився один із спадкоємців за заповітом, частка у спадщині, яку він мав право прийняти, переходить до інших спадкоємців за заповітом і розподіляється між ними порівну;

2) якщо від прийняття спадщини відмовився один із спадкоємців за законом з тієї черги, яка має право на спадкування, частка у спадщині, яку він мав право прийняти, переходить до інших спадкоємців за законом тієї ж черги і розподіляється між ними порівну;

3) якщо на спадкоємця за заповітом, який відмовився від прийняття спадщини, було покладено заповідальний відказ, обов’язок за заповідальним відказом переходить до інших спадкоємців за заповітом, які прийняли спадщину, і розподіляється між ними порівну;

4) відмова спадкоємця за заповітом від прийняття спадщини не позбавляє його права на спадкування за законом.

Вищезазначені положення не застосовуються, якщо спадкоємець відмовився від прийняття спадщини на користь іншого спадкоємця, а також коли заповідач підпризначив іншого спадкоємця.