Припинення зобов’язання смертю фізичної особи, ліквідацією юридичної особи

Зобов’язання припиняється смертю боржника, якщо воно є нерозривно пов’язаним з його особою і у зв’язку з цим не може бути виконане іншою особою.

Зобов’язання припиняється смертю кредитора, якщо воно є нерозривно пов’язаним з особою кредитора.

За загальним правилом смертьфізичної особи – учасника зобов’язання, не припиняє зобов’язальних правовідносин. Права та обов’язки за зобов’язаннями, як правило, передаються спадкожмцям. Водночас у випадках, коли права та обов’язки нерозривно пов’язані з особою боржника чи кредитора, смерть однієї зі сторін зобов’язання приводить до його припинення. Так, смерть особи, яка отримує аліменти, припиняє зобов’язання. Із смертю особи припиняється договір доручення, заповідальний відказ, договір поруки, виконання творчої роботи за договором тощо.

Зобов’язання припиняється ліквідацією юридичної особи (боржника або кредитора), крім випадків, коли законом або іншими нормативно-правовими актами виконання зобов’язання ліквідованої юридичної особи покладається на іншу юридичну особу, зокрема, за зобов’язаннями про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров’я або смертю.

Так, на відміну від реорганізації юридичної особи, коли створена юридична особа виступає правонаступником за зобов’язаннями, при ліквідації правонаступництво відсутнє. Ініціатори ліквідації встановлюють строк і порядок ліквідації, призначають ліквідаційну комісію, остання виявляє кредиторів, визначає строки і порядок задоволення їх вимог, а тому після завершення ліквідаційної процедури, суб’єкт правовідносин припиняє своє існування, що спричиняє і припинення зобов’язання.