Підстави набуття права власності: загальна характеристика

Підстави набуття права власності — це передбачені законом юридичні факти, за наявності яких особа набуває майно, стає його власником.

Право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.  Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності чи необґрунтованість активів, які перебувають у власності, не встановлені судом.

Підстави набуття права власності в науці цивільного права традиційно поділяють на первісні і похідні.

Первісними підставами є такі, за яких право власності на річ виникає у суб’єкта впершеабо незалежно від права попереднього власника на цю річ.

Первісними підстава (способами) набуття права власності, зокрема, є:

1) набуття права власності на новостворене майно та об’єкти незавершеного будівництва;

2) набуття права власності на перероблену річ;

3) привласнення загальнодоступних дарів природи;

4) набуття права власності на безхазяйну річ;

5) набуття права власності на рухому річ, від якої власник відмовився;

6) набуття права власності на знахідку;

7) набуття права власності на бездоглядну домашню тварину;

8) набуття права власності на скарб;

9) набувальна давність тощо.

Похідними підставами набуття права власності вважаються такі, за яких право власності у суб’єкта виникає внаслідок волевиявлення попереднього власникаПохідним чином набувається право власності на підставі: 

а) договорів (купівлі-продажу, міни, дарування тощо); 

б) односторонніх правочинів (заповіт).

Загальні та спеціальні способи набуття права власності.

Набуття майна у власність будь-якою особою можливе загальними способамиСпеціальні способи застосовуються лише для набуття права власності окремими суб’єктами.

Держава Україна може набувати право власності на підставах, не характерних для його виникнення у фізичних або юридичних осіб. До таких спеціальних підстав виникнення права державної власності належать: націоналізація, конфіскація (ст. 354 ЦК); реквізиція (ст. 353 ЦК); передача майна, яке за законом не може належати окремій особі (ст. 348 ЦК), якщо ця особа не здійснить відчуження цього майна у встановлені строки; викуп пам’яток історії та культури, що утримуються безгосподарно (ст. 352 ЦК); скарб, що містить пам’ятки історії та культури (ст. 343 ЦК).

Спеціальним способом набуття виключно права комунальної власності є можливість набуття права власності на безхазяйну річ (ст. 335 ЦК).