Ризик випадкового знищення та випадкового пошкодження майна
Відповідно до ст. 323 ЦК ризик випадкового знищення та випадкового пошкодження (псування) майна несе його власник, якщо інше не встановлено договором або законом.
Випадкове знищення чи пошкодження речі— це загибель речі або її пошкодження за відсутності вини з боку будь-яких осіб.
Слід розрізняти випадкове знищення чи пошкодження речі від випадків, коли знищення або пошкодження є результатом винних дій конкретних осіб, в такому разі відшкодування збитків покладається на цих осіб відповідно до правил, що регулюють відповідні правовідносини.
Отже, за загальним правилом всі невигідні наслідки в цьому випадку покладаються на власника незалежно від того, чи фактично володів він на цей момент тим чи іншим майном,перебувало воно в нього в користуванні чи ні.
Водночас ця норма має диспозитивний характер, тобто сторони мають право по-іншому визначити, на кого покладаються збитки у разі випадкової загибелі речі.
Як зазначають в науковій літературі, ст. 323 ЦК визначає економіко-правові наслідки повної або часткової втрати майна у двох ситуаціях, а саме: а) коли майно перебуває в безпосередньому володінні та користуванні власника і не є об’єктом того чи іншого договірного правовідношення; б) коли майно є предметом договору, який передбачає передачу цього майна.В першому випадку ризик випадкового знищення чи пошкодження майна завжди несе власник, якщо інше не встановлено законом. У разі відчуження майна за договоромризик випадкового його знищення чи випадкового пошкодження також покладається на власника, якщо інше не встановлено договором або законом. В останньому випадку сторони можуть за домовленістю змінити наведене загальне правило й передбачити, що ризик випадкового знищення чи випадкового пошкодження майна переходить до набувача з моменту підписання договору, з моменту його нотаріального посвідчення, не пов’язуючи це з переходом права власності. Закон може встановлювати особливі правила ризику, наприклад, Законом України «Про захист населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного характеру» громадяни України мають право, зокрема, на відшкодування згідно із законом шкоди, заподіяної їх здоров’ю та майну внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру.
Ризик випадкового знищення та випадкового пошкодження майна
Відповідно до ст. 323 ЦК ризик випадкового знищення та випадкового пошкодження (псування) майна несе його власник, якщо інше не встановлено договором або законом.
Випадкове знищення чи пошкодження речі— це загибель речі або її пошкодження за відсутності вини з боку будь-яких осіб.
Слід розрізняти випадкове знищення чи пошкодження речі від випадків, коли знищення або пошкодження є результатом винних дій конкретних осіб, в такому разі відшкодування збитків покладається на цих осіб відповідно до правил, що регулюють відповідні правовідносини.
Отже, за загальним правилом всі невигідні наслідки в цьому випадку покладаються на власника незалежно від того, чи фактично володів він на цей момент тим чи іншим майном,перебувало воно в нього в користуванні чи ні.
Водночас ця норма має диспозитивний характер, тобто сторони мають право по-іншому визначити, на кого покладаються збитки у разі випадкової загибелі речі.
Як зазначають в науковій літературі, ст. 323 ЦК визначає економіко-правові наслідки повної або часткової втрати майна у двох ситуаціях, а саме: а) коли майно перебуває в безпосередньому володінні та користуванні власника і не є об’єктом того чи іншого договірного правовідношення; б) коли майно є предметом договору, який передбачає передачу цього майна. В першому випадку ризик випадкового знищення чи пошкодження майна завжди несе власник, якщо інше не встановлено законом. У разі відчуження майна за договоромризик випадкового його знищення чи випадкового пошкодження також покладається на власника, якщо інше не встановлено договором або законом. В останньому випадку сторони можуть за домовленістю змінити наведене загальне правило й передбачити, що ризик випадкового знищення чи випадкового пошкодження майна переходить до набувача з моменту підписання договору, з моменту його нотаріального посвідчення, не пов’язуючи це з переходом права власності. Закон може встановлювати особливі правила ризику, наприклад, Законом України «Про захист населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного характеру» громадяни України мають право, зокрема, на відшкодування згідно із законом шкоди, заподіяної їх здоров’ю та майну внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру.
Поділитися посиланням: