Сторони договору банківського вкладу (депозиту), їхні права та обов’язки
Сторонами договору банківського вкладу (депозиту) є банк і вкладник.
Банком є юридична особа, яка на підставі банківської ліцензії має виключне право надавати банківські послуги, відомості про яку внесені до Державного реєстру банків.
Вкладникомможуть виступати будь-які учасники цивільних правовідносин відповідно до обсягу їх правосуб’єктності. Слід згадати, що, наприклад, неповнолітня особа (особа у віці від чотирнадцяти до вісімнадцятироків) згідноз п. 4 ч. 1 і ч. 3 ст. 32 ЦК має право самостійно укладати договір банківського вкладу та розпоряджатися вкладом, внесеним нею на своє ім’я, а також розпоряджатися грошовими коштами, що внесені іншими особами у фінансову установу на її ім’я, за згодою органу опіки та піклування і батьків (усиновлювачів) або піклувальника.
Права та обов’язки сторін договору банківського вкладу (депозиту)
Зміст прав та обов’язків сторін договору банківського вкладу (депозиту) значною мірою залежить від виду банківського вкладу, у зв’язку з чим пропонується розглянути права та обов’язки сторін цього договору в контексті видів банківського вкладу.
1. Види банківського вкладу.
Банківські вклади поділяють на такі види:
1) на умовах видачі вкладу на першу вимогу (вклад на вимогу)
або
2) на умовах повернення вкладу зі спливом встановленого договором строку (строковий вклад).
Договором може бути передбачено внесення грошової суми на інших умовах її повернення.
За договором банківського вкладу на вимогу банк зобов’язаний видати вклад або його частину на першу вимогу вкладника. Умова договору банківського вкладу на вимогу про відмову від права на одержання вкладу на першу вимогу є нікчемною.
За договором банківського строкового вкладу банк зобов’язаний видати вклад та нараховані проценти за цим вкладом із спливом строку, визначеного у договорі банківського вкладу. Повернення вкладникові банківського строкового вкладу та нарахованих процентів за цим вкладом на його вимогу до спливу строку або до настання інших обставин, визначених договором, можливе виключно у випадках, якщо це передбачено умовами договору банківського строкового вкладу.
Якщо вкладник не вимагає повернення суми строкового вкладу зі спливом строку, встановленого договором банківського вкладу, або повернення суми вкладу, внесеного на інших умовах повернення, після настання визначених договором обставин договір вважається продовженим на умовах вкладу на вимогу, якщо інше не встановлено договором.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 268 ЦК позовна давність не поширюється на вимогу вкладника до банку (фінансової установи) про видачу вкладу.
2. Внесення грошових коштів на рахунок вкладника іншою особою.
На рахунок за банківським вкладом зараховуються грошові кошти, які надійшли до банку на ім’я вкладника від іншої особи, якщо договором банківського вкладу не передбачено інше. При цьому вважається, що вкладник погодився на одержання грошових коштів від іншої особи, надавши їй необхідні дані про рахунок за вкладом.
Кошти, помилково зараховані на рахунок вкладника, підлягають поверненню відповідно до статті 388ЦК.
3. Договір банківського вкладу на користь третьої особи.
Фізична або юридична особа може укласти договір банківського вкладу (зробити вклад) на користь третьої особи. Ця особа набуває права вкладника з моменту пред’явлення нею до банку першої вимоги, що випливає з прав вкладника, або вираження нею іншим способом наміру скористатися такими правами.
До набуття особою, на користь якої зроблений банківський вклад, прав вкладника ці права належать особі, яка зробила вклад.
Визначення імені фізичної особи або найменування юридичної особи, на користь якої зроблений вклад, є істотною умовою договору банківського вкладу.
Якщо особа, на користь якої зроблено вклад, відмовилася від нього, особа, яка уклала договір банківського вкладу на користь третьої особи, має право вимагати повернення вкладу або перевести його на своє ім’я.
Сторони договору банківського вкладу (депозиту), їхні права та обов’язки
Сторонами договору банківського вкладу (депозиту) є банк і вкладник.
Банком є юридична особа, яка на підставі банківської ліцензії має виключне право надавати банківські послуги, відомості про яку внесені до Державного реєстру банків.
Вкладником можуть виступати будь-які учасники цивільних правовідносин відповідно до обсягу їх правосуб’єктності. Слід згадати, що, наприклад, неповнолітня особа (особа у віці від чотирнадцяти до вісімнадцяти років) згідно з п. 4 ч. 1 і ч. 3 ст. 32 ЦК має право самостійно укладати договір банківського вкладу та розпоряджатися вкладом, внесеним нею на своє ім’я, а також розпоряджатися грошовими коштами, що внесені іншими особами у фінансову установу на її ім’я, за згодою органу опіки та піклування і батьків (усиновлювачів) або піклувальника.
Права та обов’язки сторін договору банківського вкладу (депозиту)
Зміст прав та обов’язків сторін договору банківського вкладу (депозиту) значною мірою залежить від виду банківського вкладу, у зв’язку з чим пропонується розглянути права та обов’язки сторін цього договору в контексті видів банківського вкладу.
1. Види банківського вкладу.
Банківські вклади поділяють на такі види:
1) на умовах видачі вкладу на першу вимогу (вклад на вимогу)
або
2) на умовах повернення вкладу зі спливом встановленого договором строку (строковий вклад).
Договором може бути передбачено внесення грошової суми на інших умовах її повернення.
За договором банківського вкладу на вимогу банк зобов’язаний видати вклад або його частину на першу вимогу вкладника. Умова договору банківського вкладу на вимогу про відмову від права на одержання вкладу на першу вимогу є нікчемною.
За договором банківського строкового вкладу банк зобов’язаний видати вклад та нараховані проценти за цим вкладом із спливом строку, визначеного у договорі банківського вкладу. Повернення вкладникові банківського строкового вкладу та нарахованих процентів за цим вкладом на його вимогу до спливу строку або до настання інших обставин, визначених договором, можливе виключно у випадках, якщо це передбачено умовами договору банківського строкового вкладу.
Якщо вкладник не вимагає повернення суми строкового вкладу зі спливом строку, встановленого договором банківського вкладу, або повернення суми вкладу, внесеного на інших умовах повернення, після настання визначених договором обставин договір вважається продовженим на умовах вкладу на вимогу, якщо інше не встановлено договором.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 268 ЦК позовна давність не поширюється на вимогу вкладника до банку (фінансової установи) про видачу вкладу.
2. Внесення грошових коштів на рахунок вкладника іншою особою.
На рахунок за банківським вкладом зараховуються грошові кошти, які надійшли до банку на ім’я вкладника від іншої особи, якщо договором банківського вкладу не передбачено інше. При цьому вважається, що вкладник погодився на одержання грошових коштів від іншої особи, надавши їй необхідні дані про рахунок за вкладом.
Кошти, помилково зараховані на рахунок вкладника, підлягають поверненню відповідно до статті 388 ЦК.
3. Договір банківського вкладу на користь третьої особи.
Фізична або юридична особа може укласти договір банківського вкладу (зробити вклад) на користь третьої особи. Ця особа набуває права вкладника з моменту пред’явлення нею до банку першої вимоги, що випливає з прав вкладника, або вираження нею іншим способом наміру скористатися такими правами.
До набуття особою, на користь якої зроблений банківський вклад, прав вкладника ці права належать особі, яка зробила вклад.
Визначення імені фізичної особи або найменування юридичної особи, на користь якої зроблений вклад, є істотною умовою договору банківського вкладу.
Якщо особа, на користь якої зроблено вклад, відмовилася від нього, особа, яка уклала договір банківського вкладу на користь третьої особи, має право вимагати повернення вкладу або перевести його на своє ім’я.
Поділитися посиланням: