Питання опіки та піклування над фізичною особою регулюється главою 6 ЦК.
Опіка та піклування встановлюються з метою забезпечення особистих немайнових і майнових прав та інтересів малолітніх, неповнолітніх осіб, а також повнолітніх осіб, які за станом здоров’я не можуть самостійно здійснювати свої права і виконувати обов’язки.
Органами опіки та піклування є районні, районні в містах Києві та Севастополі державні адміністрації, виконавчі органи міських, районних у містах, сільських, селищних рад.
Права та обов’язки органів, на які покладено здійснення опіки та піклування, щодо забезпечення прав та інтересів фізичних осіб, які потребують опіки та піклування, встановлюються законом та іншими нормативно-правовими актами.
Опіка встановлюється над:
– малолітніми особами, які є сиротами або позбавлені батьківського піклування;
– фізичними особами, які визнані недієздатними.
Піклування встановлюється над:
– неповнолітніми особами, які є сиротами або позбавлені батьківського піклування;
– фізичними особами, цивільна дієздатність яких обмежена.
Опіка та піклування встановлюється судом або органом опіки та піклування.
Суд встановлює опіку (піклування) та призначає опікуна (піклувальника) над фізичною особою за поданням органу опіки та піклування у таких випадках:
1) у разі визнання фізичної особи недієздатною (встановлюється опіка та призначається опікун);
2) у разі обмеження цивільної дієздатності фізичної особи (встановлюється піклування та призначається піклувальник);
3) якщо при розгляді справи буде встановлено, що малолітня особа позбавлена батьківського піклування (встановлюється опіка та призначається опікун);
4) якщо при розгляді справи буде встановлено, що неповнолітня особа позбавлена батьківського піклування (встановлюється піклування та призначається піклувальник).
Орган опіки та піклування встановлює опіку над малолітньою особою та піклування над неповнолітньою особою, крім випадківвстановлення опіки та піклування у разі визнання фізичної особи недієздатною та обмеження цивільної дієздатності фізичної особи.
Опіка або піклування встановлюються за місцем проживання фізичної особи, яка потребує опіки чи піклування, або за місцем проживання опікуна чи піклувальника.
Опікуна або піклувальника призначає орган опіки та піклування, крім випадків, встановлення опікуна або піклувальника судом.
Крім того, законом встановлюються вимоги до особи опікуна або піклувальника.
Опікуном або піклувальником може бути лише фізична особа з повною цивільною дієздатністю. Фізична особа може бути призначена опікуном або піклувальником лише за її письмовою заявою. Опікун або піклувальник призначаються переважно з осіб, які перебувають у сімейних, родинних відносинах з підопічним, з урахуванням особистих стосунків між ними, можливості особи виконувати обов’язки опікуна чи піклувальника. При призначенні опікуна для малолітньої особи та при призначенні піклувальника для неповнолітньої особи враховується бажання підопічного. Фізичній особі може бути призначено одного або кількох опікунів чи піклувальників.
Опікуном або піклувальником не може бути фізична особа:
1) яка позбавлена батьківських прав, якщо ці права не були поновлені;
2) поведінка та інтереси якої суперечать інтересам фізичної особи, яка потребує опіки або піклування.
До встановлення опіки або піклування і призначення опікуна чи піклувальника опіку або піклування над фізичною особою здійснює відповідний орган опіки та піклування. У випадку, якщо над фізичною особою, яка перебуває у навчальному закладі, закладі охорони здоров’я або закладі соціального захисту населення, не встановлено опіку чи піклування або не призначено опікуна чи піклувальника, опіку або піклування над нею здійснює цей заклад.
У ЦК також встановлюються права та обов’язки опікуна та піклувальника.
Опікун зобов’язаний:
1) дбати про підопічного, про створення йому необхідних побутових умов, забезпечення його доглядом та лікуванням. Опікун малолітньої особи зобов’язаний дбати про її виховання, навчання та розвиток;
2) опікун зобов’язаний вживати заходів щодо захисту цивільних прав та інтересів підопічного.
Опікун має право вимагати повернення підопічного від осіб, які тримають його без законної підстави.
Також опікун вчиняє правочини від імені та в інтересах підопічного.При цьому, законодавцем встановлюються правочини, які опікун не може вчиняти, зокрема законом вказується, що:
1) опікун, його дружина, чоловік та близькі родичі (батьки, діти, брати, сестри) не можуть укладати з підопічним договорів, крім передання майна підопічному у власність за договором дарування або у безоплатне користування за договором позички;
2) опікун не може здійснювати дарування від імені підопічного, а також зобов’язуватися від його імені порукою.
Піклувальник над неповнолітньою особоюзобов’язаний дбати про створення для неї необхідних побутових умов, про її виховання, навчання та розвиток.
Піклувальник над фізичною особою, цивільна дієздатність якої обмежена, зобов’язаний дбати про її лікування, створення необхідних побутових умов.
Піклувальник зобов’язанийтакожвживати заходів щодо захисту цивільних прав та інтересів підопічного.
Піклувальник дає згоду на вчинення підопічним правочинів відповідно до статей 32 та 37 ЦК.
Піклувальник не може давати згоду на укладення договорів між підопічним та своєю дружиною (своїм чоловіком) або своїми близькими родичами, крім передання майна підопічному у власність за договором дарування або у безоплатне користування на підставі договору позички.
Без дозволу органу опіки та піклування опікун не має права вчиняти, а піклувальник не може давати згоду на вчинення таких правочинів, як:
1) відмовитися від майнових прав підопічного;
2) видавати письмові зобов’язання від імені підопічного;
3) укладати договори, які підлягають нотаріальному посвідченню та (або) державній реєстрації, в тому числі договори щодо поділу або обміну житлового будинку, квартири;
4) укладати договори щодо іншого цінного майна.
Управління майном особи, над якою встановлено опіку, здійснюється опікуном. При цьому законом встановлюється:
– опікун зобов’язаний дбати про збереження та використання майна підопічного в його інтересах;
– якщо малолітня особа може самостійно визначити свої потреби та інтереси, опікун, здійснюючи управління її майном, повинен враховувати її бажання;
– опікун самостійно здійснює витрати, необхідні для задоволення потреб підопічного, за рахунок пенсії, аліментів, відшкодування шкоди у зв’язку з втратою годувальника, допомоги на підопічну дитину та інших соціальних виплат, призначених на підопічну дитину відповідно до законів України, доходів від майна підопічного тощо;
– якщо підопічний є власником нерухомого майна або майна, яке потребує постійного управління, опікун може з дозволу органу опіки та піклування управляти цим майном або передати його за договором в управління іншій особі.
У ст. 74 ЦК передбачається також можливість встановлення опіки над майном: «Якщо у особи, над якою встановлено опіку чи піклування, є майно, що знаходиться в іншій місцевості, опіка над цим майном встановлюється органом опіки та піклування за місцезнаходженням майна. Опіка над майном встановлюється також в інших випадках, встановлених законом».
Суд, якщо він призначив опікуна чи піклувальника, або орган опіки та піклування звільняє особу від повноважень опікуна або піклувальника:
1) за заявою такої особи. Ця заява розглядається судом або органом опіки та піклування протягом одного місяця. Особа виконує повноваження опікуна або піклувальника до винесення рішення про звільнення її від повноважень опікуна або піклувальника чи до закінчення місячного строку від дня подання заяви, якщо вона не була розглянута протягом цього строку;
2) за заявою особи, над якою встановлено піклування.
Також за заявою органу опіки та піклування суд може звільнити особу від повноважень опікуна або піклувальника у разі невиконання нею своїх обов’язків, порушення прав підопічного, а також у разі поміщення підопічного до навчального закладу, закладу охорони здоров’я або закладу соціального захисту.
Опіка припиняєтьсяу разі:
1) передачі малолітньої особи батькам (усиновлювачам);
2) досягнення підопічним чотирнадцяти років. У цьому разі особа, яка здійснювала обов’язки опікуна, стає піклувальником без спеціального рішення щодо цього;
3) поновлення цивільної дієздатності фізичної особи, яка була визнана недієздатною.
Піклування припиняється у разі:
1) досягнення фізичною особою повноліття;
2) реєстрації шлюбу неповнолітньої особи;
3) надання неповнолітній особі повної цивільної дієздатності;
4) поновлення цивільної дієздатності фізичної особи, цивільна дієздатність якої була
Опіка та піклування над фізичною особою
Питання опіки та піклування над фізичною особою регулюється главою 6 ЦК.
Опіка та піклування встановлюються з метою забезпечення особистих немайнових і майнових прав та інтересів малолітніх, неповнолітніх осіб, а також повнолітніх осіб, які за станом здоров’я не можуть самостійно здійснювати свої права і виконувати обов’язки.
Органами опіки та піклування є районні, районні в містах Києві та Севастополі державні адміністрації, виконавчі органи міських, районних у містах, сільських, селищних рад.
Права та обов’язки органів, на які покладено здійснення опіки та піклування, щодо забезпечення прав та інтересів фізичних осіб, які потребують опіки та піклування, встановлюються законом та іншими нормативно-правовими актами.
Опіка встановлюється над:
– малолітніми особами, які є сиротами або позбавлені батьківського піклування;
– фізичними особами, які визнані недієздатними.
Піклування встановлюється над:
– неповнолітніми особами, які є сиротами або позбавлені батьківського піклування;
– фізичними особами, цивільна дієздатність яких обмежена.
Опіка та піклування встановлюється судом або органом опіки та піклування.
Суд встановлює опіку (піклування) та призначає опікуна (піклувальника) над фізичною особою за поданням органу опіки та піклування у таких випадках:
1) у разі визнання фізичної особи недієздатною (встановлюється опіка та призначається опікун);
2) у разі обмеження цивільної дієздатності фізичної особи (встановлюється піклування та призначається піклувальник);
3) якщо при розгляді справи буде встановлено, що малолітня особа позбавлена батьківського піклування (встановлюється опіка та призначається опікун);
4) якщо при розгляді справи буде встановлено, що неповнолітня особа позбавлена батьківського піклування (встановлюється піклування та призначається піклувальник).
Орган опіки та піклування встановлює опіку над малолітньою особою та піклування над неповнолітньою особою, крім випадківвстановлення опіки та піклування у разі визнання фізичної особи недієздатною та обмеження цивільної дієздатності фізичної особи.
Опіка або піклування встановлюються за місцем проживання фізичної особи, яка потребує опіки чи піклування, або за місцем проживання опікуна чи піклувальника.
Опікуна або піклувальника призначає орган опіки та піклування, крім випадків, встановлення опікуна або піклувальника судом.
Крім того, законом встановлюються вимоги до особи опікуна або піклувальника.
Опікуном або піклувальником може бути лише фізична особа з повною цивільною дієздатністю. Фізична особа може бути призначена опікуном або піклувальником лише за її письмовою заявою. Опікун або піклувальник призначаються переважно з осіб, які перебувають у сімейних, родинних відносинах з підопічним, з урахуванням особистих стосунків між ними, можливості особи виконувати обов’язки опікуна чи піклувальника. При призначенні опікуна для малолітньої особи та при призначенні піклувальника для неповнолітньої особи враховується бажання підопічного. Фізичній особі може бути призначено одного або кількох опікунів чи піклувальників.
Опікуном або піклувальником не може бути фізична особа:
1) яка позбавлена батьківських прав, якщо ці права не були поновлені;
2) поведінка та інтереси якої суперечать інтересам фізичної особи, яка потребує опіки або піклування.
До встановлення опіки або піклування і призначення опікуна чи піклувальника опіку або піклування над фізичною особою здійснює відповідний орган опіки та піклування. У випадку, якщо над фізичною особою, яка перебуває у навчальному закладі, закладі охорони здоров’я або закладі соціального захисту населення, не встановлено опіку чи піклування або не призначено опікуна чи піклувальника, опіку або піклування над нею здійснює цей заклад.
У ЦК також встановлюються права та обов’язки опікуна та піклувальника.
Опікун зобов’язаний:
1) дбати про підопічного, про створення йому необхідних побутових умов, забезпечення його доглядом та лікуванням. Опікун малолітньої особи зобов’язаний дбати про її виховання, навчання та розвиток;
2) опікун зобов’язаний вживати заходів щодо захисту цивільних прав та інтересів підопічного.
Опікун має право вимагати повернення підопічного від осіб, які тримають його без законної підстави.
Також опікун вчиняє правочини від імені та в інтересах підопічного.При цьому, законодавцем встановлюються правочини, які опікун не може вчиняти, зокрема законом вказується, що:
1) опікун, його дружина, чоловік та близькі родичі (батьки, діти, брати, сестри) не можуть укладати з підопічним договорів, крім передання майна підопічному у власність за договором дарування або у безоплатне користування за договором позички;
2) опікун не може здійснювати дарування від імені підопічного, а також зобов’язуватися від його імені порукою.
Піклувальник над неповнолітньою особоюзобов’язаний дбати про створення для неї необхідних побутових умов, про її виховання, навчання та розвиток.
Піклувальник над фізичною особою, цивільна дієздатність якої обмежена, зобов’язаний дбати про її лікування, створення необхідних побутових умов.
Піклувальник зобов’язанийтакожвживати заходів щодо захисту цивільних прав та інтересів підопічного.
Піклувальник дає згоду на вчинення підопічним правочинів відповідно до статей 32 та 37 ЦК.
Піклувальник не може давати згоду на укладення договорів між підопічним та своєю дружиною (своїм чоловіком) або своїми близькими родичами, крім передання майна підопічному у власність за договором дарування або у безоплатне користування на підставі договору позички.
Без дозволу органу опіки та піклування опікун не має права вчиняти, а піклувальник не може давати згоду на вчинення таких правочинів, як:
1) відмовитися від майнових прав підопічного;
2) видавати письмові зобов’язання від імені підопічного;
3) укладати договори, які підлягають нотаріальному посвідченню та (або) державній реєстрації, в тому числі договори щодо поділу або обміну житлового будинку, квартири;
4) укладати договори щодо іншого цінного майна.
Управління майном особи, над якою встановлено опіку, здійснюється опікуном. При цьому законом встановлюється:
– опікун зобов’язаний дбати про збереження та використання майна підопічного в його інтересах;
– якщо малолітня особа може самостійно визначити свої потреби та інтереси, опікун, здійснюючи управління її майном, повинен враховувати її бажання;
– опікун самостійно здійснює витрати, необхідні для задоволення потреб підопічного, за рахунок пенсії, аліментів, відшкодування шкоди у зв’язку з втратою годувальника, допомоги на підопічну дитину та інших соціальних виплат, призначених на підопічну дитину відповідно до законів України, доходів від майна підопічного тощо;
– якщо підопічний є власником нерухомого майна або майна, яке потребує постійного управління, опікун може з дозволу органу опіки та піклування управляти цим майном або передати його за договором в управління іншій особі.
У ст. 74 ЦК передбачається також можливість встановлення опіки над майном: «Якщо у особи, над якою встановлено опіку чи піклування, є майно, що знаходиться в іншій місцевості, опіка над цим майном встановлюється органом опіки та піклування за місцезнаходженням майна. Опіка над майном встановлюється також в інших випадках, встановлених законом».
Суд, якщо він призначив опікуна чи піклувальника, або орган опіки та піклування звільняє особу від повноважень опікуна або піклувальника:
1) за заявою такої особи. Ця заява розглядається судом або органом опіки та піклування протягом одного місяця. Особа виконує повноваження опікуна або піклувальника до винесення рішення про звільнення її від повноважень опікуна або піклувальника чи до закінчення місячного строку від дня подання заяви, якщо вона не була розглянута протягом цього строку;
2) за заявою особи, над якою встановлено піклування.
Також за заявою органу опіки та піклування суд може звільнити особу від повноважень опікуна або піклувальника у разі невиконання нею своїх обов’язків, порушення прав підопічного, а також у разі поміщення підопічного до навчального закладу, закладу охорони здоров’я або закладу соціального захисту.
Опіка припиняєтьсяу разі:
1) передачі малолітньої особи батькам (усиновлювачам);
2) досягнення підопічним чотирнадцяти років. У цьому разі особа, яка здійснювала обов’язки опікуна, стає піклувальником без спеціального рішення щодо цього;
3) поновлення цивільної дієздатності фізичної особи, яка була визнана недієздатною.
Піклування припиняється у разі:
1) досягнення фізичною особою повноліття;
2) реєстрації шлюбу неповнолітньої особи;
3) надання неповнолітній особі повної цивільної дієздатності;
4) поновлення цивільної дієздатності фізичної особи, цивільна дієздатність якої була
Поділитися посиланням: