Тести на державну службу

1) Право на ім’я: право на ім’я – особисте немайнове право, яке забезпечує особі правову індивідуалізацію та надає юридичну можливість мати ім’я і вимагати від оточуючих, щоб її називали власним іменем. Фізична особа набуває прав та обов’язків, здійснює іх і несе відповідальність під власним іменем.

– фізична особа має право на ім’я.

– фізична особа має право на транскрибований запис її прізвища та імені відповідно до своєї національної традиції.

– у разі перекручення імені фізичної особи воно має бути виправлене. Якщо перекручення імені було здійснене у документі, такий документ підлягає заміні. Якщо перекручення імені здійснене у засобі масової інформації, воно має бути виправлене у тому ж засобі масової інформації.

2) Право на зміну імені:

– фізична особа, яка досягла шістнадцяти років, має право на власний розсуд змінити своє прізвище та (або) власне ім’я, та (або) по батькові.

– фізична особа, яка досягла чотирнадцяти років, має право змінити своє прізвище та (або) власне ім’я, та (або) по батькові за згодою батьків. У разі якщо над фізичною особою, яка досягла чотирнадцяти років, встановлено піклування, зміна прізвища та (або) власного імені, та (або) по батькові такої особи здійснюється за згодою піклувальника.

– фізична особа, яка досягла чотирнадцяти років, має право змінити своє прізвище та (або) власне ім’я, та (або) по батькові за згодою одного з батьків, якщо другий з батьків помер, визнаний безвісно відсутнім, оголошений померлим, визнаний обмежено дієздатним, недієздатним, позбавлений батьківських прав стосовно цієї дитини або якщо відомості про батька (матір) дитини виключено з актового запису про її народження, або якщо відомості про чоловіка як батька дитини внесені до актового запису про її народження за заявою матері.

У разі заперечення одного з батьків щодо зміни по батькові дитини спір щодо такої зміни може вирішуватися органом опіки та піклування або судом. При вирішенні спору беруться до уваги виконання батьками своїх обов’язків стосовно дитини та інші обставини, що засвідчують відповідність зміни по батькові інтересам дитини.

– прізвище, власне ім’я та по батькові фізичної особи можуть бути змінені у разі її усиновлення, визнання усиновлення недійсним або його скасування відповідно до закону.

– прізвище фізичної особи може бути змінене у разі реєстрації шлюбу, розірвання шлюбу або визнання його недійсним.

– Підставами для відмови у зміні імені є:

А) здійснення стосовно заявника кримінального провадження або його перебування під адміністративним наглядом;

Б) наявність у заявника судимості, яку не погашено або не знято в установленому законом порядку;

В) офіційне звернення правоохоронних органів іноземних держав про оголошення розшуку заявника;

Г) подання заявником неправдивих відомостей про себе.

3) Право на використання імені:

– фізична особа має право використовувати своє ім’я у всіх сферах своєї діяльності.

– використання імені фізичної особи в літературних та інших творах, крім творів документального характеру, як персонажа (дійової особи) допускається лише за її згодою, а після її смерті – за згодою її дітей, вдови (вдівця), а якщо їх немає, – батьків, братів та сестер.

– використання імені фізичної особи з метою висвітлення її діяльності або діяльності організації, в якій вона працює чи навчається, що грунтується на відповідних документах (звіти, стенограми, протоколи, аудіо-, відеозаписи, архівні матеріали тощо), допускається без її згоди.

– ім’я фізичної особи, яка затримана, підозрюється чи обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, або особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, може бути використане (обнародуване) лише в разі набрання законної сили обвинувальним вироком суду щодо неї або винесення постанови у справі про адміністративне правопорушення та в інших випадках, передбачених законом.

–ім’я потерпілого від правопорушення може бути обнародуване лише за його згодою.

– ім’я учасника цивільного спору, який стосується особистого життя сторін, може бути використане іншими особами лише за його згодою.

– використання початкової літери прізвища фізичної особи у засобах масової інформації, літературних творах не є порушенням її права.

4) Право на повагу до гідності та честі, а також на недоторканість ділової репутації. Кожен має право на повагу до його гідності та честі.Гідність та честь фізичної особи є недоторканними.Фізична особа має право звернутися до суду з позовом про захист її гідності та честі.

Фізична особа має право на недоторканність своєї ділової репутації.Фізична особа може звернутися до суду з позовом про захист своєї ділової репутації.

Відповідно до п. 4 постанови Пленуму ВСУ № 1 від 27.02.2009 р. «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи» чинне законодавство не містить визначення понять гідності,  честі чи ділової  репутації, оскільки  вони  є морально-етичними категоріями й одночасно особистими немайновими правами, яким закон надає значення самостійних об’єктів судового захисту. 

     Зокрема, під гідністю слід розуміти визнання цінності кожної фізичної особи як унікальної біопсихосоціальної цінності, з честю пов’язується позитивна соціальна оцінка особи  в очах  оточуючих, яка  ґрунтується на  відповідності   її   діянь  (поведінки) загальноприйнятим уявленням про добро і зло, а  під  діловою репутацією фізичної особи розуміється набута особою суспільна оцінка її ділових і професійних якостей при виконанні нею трудових, службових, громадських чи інших обов’язків. Під діловою репутацією  юридичної  особи,   у тому числі підприємницьких товариств,  фізичних осіб – підприємців, адвокатів, нотаріусів та інших осіб, розуміється оцінка їх підприємницької, громадської, професійної чи іншої діяльності, яку здійснює така особа як учасник суспільних відносин.

Таким чином, право на гідність – особисте немайнове право фізичної особи на власну цінність як особистості, право на усвідомлення цієї цінності та усвідомлення значимості себе як особи, що відіграє певну соціальну роль в суспільному житті. 

Право на честь – особисте немайнове право фізичної особи на об’єктивну, повну та своєчасну оцінку її діянь щодо дотримання морально-етичних і правових норм з боку суспільства, певної соціальної групи, конкретного індивіда, а також право на формування цієї оцінки та користування нею. 

Право на ділову репутацію – право фізичної та юридичної особи на об’єктивну, повну і своєчасну оцінку її як фахівця у будь-якій сфері професійної чи іншої діяльності з боку суспільства та окремих громадян та право на формування цієї оцінки та користування нею. 

5) Повага до людини, яка померла. Кожен зобов’язаний шанобливо ставитися до тіла людини, яка померла.Кожен зобов’язаний шанобливо ставитися до місця поховання людини.У разі глуму над тілом людини, яка померла, або над місцем її поховання члени її сім’ї, близькі родичі мають право на відшкодування майнової та моральної шкоди.

6) Право на індивідуальність.

Індивідуальність визначають як сукупність фізичних властивостей, характерних рис і досвіду кожної особистості, що відрізняє її від інших індивідуумів.

 Фізична особа має право на індивідуальність.Фізична особа має право на збереження своєї національної, культурної, релігійної, мовної самобутності, а також право на вільний вибір форм та способів прояву своєї індивідуальності, якщо вони не заборонені законом та не суперечать моральним засадам суспільства.

7) Право на особисте життя та його таємницю.  Фізична особа має право на особисте життя. Фізична особа сама визначає своє особисте життя і можливість ознайомлення з ним інших осіб.Фізична особа має право на збереження у таємниці обставин свого особистого життя.

 Обставини особистого життя фізичної особи можуть бути розголошені іншими особами лише за умови, що вони містять ознаки правопорушення, що підтверджено рішенням суду, а також за її згодою.

Отже, право на особисте життя – це юридично забезпечена можливість вимагати від оточуючих не розголошувати відомості про обставини особистого життя за умови, що вони не мають ознак правопорушення, яке підтверджене рішенням суду. 

8) Право на інформацію:

– фізична особа має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію. Збирання, зберігання, використання і поширення інформації про особисте життя фізичної особи без її згоди не допускаються, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини.

– фізична особа, яка поширює інформацію, зобов’язана переконатися в її достовірності. Фізична особа, яка поширює інформацію, отриману з офіційних джерел (інформація органів державної влади, органів місцевого самоврядування, звіти, стенограми тощо), не зобов’язана перевіряти її достовірність та не несе відповідальності в разі її спростування.

– фізична особа, яка поширює інформацію, отриману з офіційних джерел, зобов’язана робити посилання на таке джерело.

9) Право на особисті папери (ст. 303 ЦК):

– особисті папери (документи, фотографії, щоденники, інші записи, особисті архівні матеріали тощо) фізичної особи є її власністю.

– ознайомлення з особистими паперами, їх використання, зокрема шляхом опублікування, допускаються лише за згодою фізичної особи, якій вони належать.

– якщо особисті папери фізичної особи стосуються особистого життя іншої особи, для їх використання, у тому числі шляхом опублікування, потрібна згода цієї особи (ч.3).

– у разі смерті фізичних осіб, визначених частинами другою і третьою цієї статті, особисті папери можуть бути використані, у тому числі шляхом опублікування, лише за згодою їхніх дітей, вдови (вдівця), а якщо їх немає, – батьків, братів та сестер (ч. 4).

– розпоряджання особистими паперами – фізична особа, якій належать особисті папери, може усно або у письмовій формі розпорядитися ними, у тому числі і на випадок своєї смерті.

10) Право на ознайомлення з особистими паперами, які передані до фонду бібліотек або архівів. Фізична особа має право вільно ознайомлюватися і використовувати, зокрема шляхом опублікування, будь-які особисті папери, передані до фонду бібліотек або архівів, з додержанням прав фізичних осіб, визначених ч.ч. 3,4 ст. 303 ЦК, якщо інше не встановлено договором, на підставі якого були передані особисті папери.

11) Право на таємницю кореспонденції:

– фізична особа має право на таємницю листування, телеграм, телефонних розмов, телеграфних повідомлень та інших видів кореспонденції. Листи, телеграми тощо є власністю адресата.

– листи, телеграми та інші види кореспонденції можуть використовуватися, зокрема шляхом опублікування, лише за згодою особи, яка направила їх, та адресата. Якщо кореспонденція стосується особистого життя іншої фізичної особи, для її використання, зокрема шляхом опублікування, потрібна згода цієї особи.

– у разі смерті фізичної особи, яка направила кореспонденцію, і адресата використання кореспонденції, зокрема шляхом її опублікування, можливе лише за згодою фізичних осіб, визначених ч. 4 ст. 303 ЦК, тобто лише за згодою їхніх дітей, вдови (вдівця), а якщо їх немає, – батьків, братів та сестер.

– у разі смерті фізичної особи, яка направила кореспонденцію, і адресата, а також у разі смерті фізичних осіб, визначених ч. 4 ст. 303 ЦК (тобто у разі смерті їх дітей, вдови (вдівця), а якщо їх немає, – батьків, братів та сестер) кореспонденція, яка має наукову, художню, історичну цінність, може бути опублікована в порядку, встановленому законом.

– кореспонденція, яка стосується фізичної особи, може бути долучена до судової справи лише у разі, якщо в ній містяться докази, що мають значення для вирішення справи. Інформація, яка міститься в такій кореспонденції, не підлягає розголошенню.

– порушення таємниці кореспонденції може бути дозволено судом у випадках, встановлених законом, з метою запобігання кримінальному правопорушенню чи під час кримінального провадження, якщо іншими способами одержати інформацію неможливо.

12) Захист інтересів фізичної особи при проведенні фото-, кіно-, теле- та відеозйомок:

– фізична особа може бути знята на фото-, кіно-, теле- чи відеоплівку лише за її згодою. Згода особи на знімання її на фото-, кіно-, теле- чи відеоплівку припускається, якщо зйомки проводяться відкрито на вулиці, на зборах, конференціях, мітингах та інших заходах публічного характеру.

– фізична особа, яка погодилася на знімання її на фото-, кіно-, теле- чи відеоплівку, може вимагати припинення їх публічного показу в тій частині, яка стосується її особистого життя. Витрати, пов’язані з демонтажем виставки чи запису, відшкодовуються цією фізичною особою.

– знімання фізичної особи на фото-, кіно-, теле- чи відеоплівку, в тому числі таємне, без згоди особи може бути проведене лише у випадках, встановлених законом.

13) Охорона інтересів фізичної особи, яка зображена на фотографіях та в інших художніх творах:

– фотографія, інші художні твори, на яких зображено фізичну особу, можуть бути публічно показані, відтворені, розповсюджені лише за згодою цієї особи, а в разі її смерті – за згодою осіб, визначених  ч. 4 ст. 303 ЦК (тобтоза згодою їхніх дітей, вдови (вдівця), а якщо їх немає, – батьків, братів та сестер).

– згода, яку дала фізична особа, зображена на фотографії, іншому художньому творі, може бути після її смерті відкликана особами, визначеними частиною ч. 4 ст. 303 ЦК (тобто їх дітьми, вдовами (вдівцями), а якщо їх немає, – батьками, братами та сестерами). Витрати особи, яка здійснювала публічний показ, відтворення чи розповсюдження фотографії, іншого художнього твору, відшкодовуються цими особами.

– якщо фізична особа позувала авторові за плату, фотографія, інший художній твір може бути публічно показаний, відтворений або розповсюджений без її згоди.

– фізична особа, яка позувала авторові фотографії, іншого художнього твору за плату, а після її смерті – її діти та вдова (вдівець), батьки, брати та сестри можуть вимагати припинення публічного показу, відтворення чи розповсюдження фотографії, іншого художнього твору за умови відшкодування автору або іншій особі пов’язаних із цим збитків.

– фотографія може бути розповсюджена без дозволу фізичної особи, яка зображена на ній, якщо це викликано необхідністю захисту її інтересів або інтересів інших осіб.

14) Право на свободу літературної, художньої, наукової і технічної творчості. Фізична особа має право на свободу літературної, художньої, наукової і технічної творчості.Фізична особа має право на вільний вибір сфер, змісту та форм (способів, прийомів) творчості.Цензура процесу творчості та результатів творчої діяльності не допускається.

15) Право на місце проживання. Фізична особа має право на місце проживання. Фізична особа має право на вільний вибір місця проживання та його зміну, крім випадків, встановлених законом (див. за посиланням).

16) Право на недоторканність житла:

– житло фізичної особи є недоторканним.

– проникнення до житла чи до іншого володіння фізичної особи, проведення в ньому огляду чи обшуку може відбутися лише за вмотивованим рішенням суду.

– уневідкладних випадках, пов’язаних із рятуванням життя людей та майна або з безпосереднім переслідуванням осіб, які підозрюються у вчиненні злочину, законом може бути встановлено інший порядок проникнення до житла чи до іншого володіння фізичної особи, проведення в них огляду та обшуку.

– фізична особа не може бути виселена або іншим чином примусово позбавлена житла, крім випадків, встановлених законом.

17) Право на вибір роду занять:

– фізична особа має право на вибір та зміну роду занять.

– фізичній особі може бути заборонено виконувати певну роботу або обіймати певні посади у випадках і в порядку, встановлених законом.

– використання примусової праці забороняється.Не вважаються примусовою працею військова або альтернативна (невійськова) служба, робота чи служба, яка виконується особою за вироком чи іншими рішеннями суду, а також робота чи служба відповідно до законів про воєнний і про надзвичайний стан.

18) Право на свободу пересування:

– фізична особа має право на свободу пересування.

– фізична особа, яка досягла чотирнадцяти років, має право на вільне самостійне пересування по території України і на вибір місця перебування.

– фізична особа, яка не досягла чотирнадцяти років, має право пересуватися по території України лише за згодою батьків (усиновлювачів), опікунів та в їхньому супроводі або в супроводі осіб, які уповноважені ними.

– фізична особа, яка є громадянином України, має право на безперешкодне повернення в Україну.

– фізична особа, яка досягла шістнадцяти років, має право на вільний самостійний виїзд за межі України.

– фізична особа, яка не досягла шістнадцяти років, має право на виїзд за межі України лише за згодою батьків (усиновлювачів), піклувальників та в їхньому супроводі або в супроводі осіб, які уповноважені ними, крім випадків, передбачених законом.

– фізична особа може бути обмежена у здійсненні права на пересування лише у випадках, встановлених законом.

– фізична особа не може бути видворена з обраного нею місця перебування, доступ до якого не заборонений законом.

– законом можуть бути встановлені особливі правила доступу на окремі території, якщо цього потребують інтереси державної безпеки, охорони громадського порядку, життя та здоров’я людей.

19) Право на свободу об’єднання. Фізичні особи мають право на свободу об’єднання у політичні партії та громадські організації.Належність чи неналежність фізичної особи до політичної партії або громадської організації не є підставою для обмеження її прав, надання їй пільг чи переваг.

Фізичні особимають право на свободу об’єднання в політичніпартії та громадські організації. Питання об’єднання осіб регулюється також, зокрема,  Законами України «Про громадські об’єднання», «Про свободу совісті та релігійні організації» тощо. Статутами цих об’єднань можуть встановлюватись вимоги до особи, яка може бути його засновником або членом . При цьому належність особидо певного об’єднання не є підставою для обмеження її прав , надання їй пільг чи переваг.

20) Право на мирні зібрання. Фізичні особи мають право вільно збиратися на мирні збори, конференції, засідання, фестивалі тощо. Обмеження щодо реалізації права на мирні зібрання може встановлюватися судом відповідно до закону (у порядку, встановленому Кодексом адміністративного судочинства України).