Цивільна правоздатність фізичної особи

Цивільна правоздатність – це здатність мати цивільні права та обов’язки. Відповідно до ч. 1 ст. 25 ЦК цивільну правоздатність мають усі фізичні особи.

Цивільна правоздатність фізичної особи виникає у момент її народження. При цьому, у випадках, встановлених законом, охороняються інтереси зачатої, але ще не народженої дитини. Наприклад, відповідно до ч. 1 ст. 1222 ЦК  спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини. Однак, варто відзначити, що в наукових колах критикується твердження про те, що ненароджена особа може бути наділена правоздатністю, при цьому вказується, що насправді здійснюється лише «охорона інтересів» такої особи.  У випадках, встановлених законом, здатність мати окремі цивільні права та обов’язки може пов’язуватися з досягненням фізичною особою відповідного віку.

Цивільна правоздатність фізичної особи припиняється у момент її смерті.

За загальним правилом правоздатність не залежить також від віку, стану здоров’я, можливості здійснення прав і обов’язків, життєздатності людини.

У ст. 26 ЦК встановлюється, що:

А) Усі фізичні особи є рівними у здатності мати цивільні права та обов’язки.

Б) Кожна фізична особа:

–  має усі особисті немайнові права, встановлені Конституцією України та цим Кодексом;

– здатна мати усі майнові права, що встановлені цим Кодексом, іншим законом;

– здатна мати інші цивільні права, що не встановлені Конституцією України, цим Кодексом, іншим законом, якщо вони не суперечать закону та моральним засадам суспільства;

– здатна мати обов’язки як учасник цивільних відносин.

А ст. 27 ЦК визначає способи запобігання обмеженню цивільної правоздатності фізичної особа, встановлючи наступне:

1) правочин, що обмежує можливість фізичної особи мати не заборонені законом цивільні права та обов’язки, є нікчемним;

2) правовий акт Президента України, органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб не може обмежувати можливість фізичної особи мати не заборонені законом цивільні права та обов’язки, крім випадків, коли таке обмеження передбачено Конституцією України.

Таким чином, характерними ознаками правоздатності фізичної особи є:

1) її рівність для всіх фізичних осіб;

2) невідчужуваність її на користь інших фізичних осіб;

3) неможливість її обмеження актами суб’єктів приватного чи публічного права, окрім випадків, прямо встановлених законом;

4) існування як природної невід’ємної властивості фізичної особи;

5) правоздатність фізичної особи виникає у момент її народження і припиняється у момент її смерті.

Також необхідно розмежовувати правоздатність як здатність, потенційну можливість мати цивільні права і суб’єктивні цивільні права як реально існуючий обсяг цивільних прав, набутих внаслідок реалізації цивільної правоздатності фізичної особи. Можливість перетворюється у дійсність за певних умов, так само і здатність мати цивільне право (правоздатність) перетворюється у суб’єктивне цивільне право через юридичний факт (факти).

5/5 - (2 votes)